Справа № 159/2941/25
Провадження № 3/159/1474/25
04 червня 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Денисюк Т.В., з участю особи, щодо якої складений протокол ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, які надійшли від Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт № НОМЕР_1 виданий 22.10.2018 органом 0717, РНОКПП - відмова), який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштований, особа з інвалідністю 3 групи,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
ОСОБА_1 02.05.2025 о 22.48 годині в м.Ковелі на вул. Володимирська керував електросамокатом з ознаками алкогольного сп'яніння, на вимогу працівників поліції пройти огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в суді пояснив, що 02.05.2025 ввечері на вул. Володимирська в м.Ковелі керував електросамокатом, безпідставно був зупинений працівниками поліції, які рухалися не у службовому автомобілі. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився, оскільки не перебував у стані сп'яніння. Крім того, вважає, що електросамокат, яким він керував, не є транспортним засобом, відповідно до його основних технічних характеристик має потужність двигуна 800 Вт та максимальну швидкість руху 16 км/год. А тому він не мав обов'язку на вимогу поліцейського проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння. Просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, дослідивши письмові докази у справі, переглянувши долучений до матеріалів справи відеозапис, суддя дійшов такого висновку.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил (п.1.3 ПДР).
Особи, які порушують Правила дорожнього руху, несуть відповідальність згідно із законом (пункт 1.9 ПДР України).
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року вказав, що особа, яка володіє чи керує автомобілем підпадає під дію спеціальних правил, оскільки використання транспортного засобу є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізував своє право володіти автомобілем, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Контроль за дотриманням Правил дорожнього руху в силу ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» покладений на органи поліції.
У випадках, визначених законом (ст.255 КУпАП), поліція фіксує правопорушення у протоколі.
Згідно з протоколом серії ЕПР1 №318460 від 02.05.2025 ОСОБА_1 поставлене у провину порушення п.2.5 ПДР.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).
Суд з'ясовує усі обставини справи на підставі поданих доказів.
В силу ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
За результатом розгляду справи суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №318460 від 02.05.2025 зафіксовані дата, час та місце вчинення правопорушення, ідентифікаційні номери приладів фіксації правопорушення.
Відповідно до направлення на огляд до медичного закладу водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, водій ОСОБА_1 від проходження такого огляду в Ковельському МТМО відмовився, що засвідчив особистим підписом.
Відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (відеофайл 000012_000003202502224422_0011А) зафіксована зупинка електросамоката під керуванням ОСОБА_1 (22.48 год). Поліцейський повідомив водію причини зупинки (керування електросамокатом посередині проїзної частини в пізню пору доби), після перевірки документів повідомив водієві про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння (22.46 год), при цьому водій ОСОБА_1 не заперечив, що вживав пиво. Після цього поліцейський двічі запропонував водію проти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу або у найближчому закладі охорони здоров'я, однак ОСОБА_1 двічі категорично від проходження такого огляду відмовився (22.47 год), посилаючись на те, що електросамокат не є транспортним засобом, а тому він не повинен проходити такий огляд. Поліцейський роз'яснив водію, що електросамокат законодавчими актами віднесений до категорії транспортних засобів та пояснив водію наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у цьому випадку, а також повідомив, що у разі відмови від проходження огляду відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Не отримавши згоду водія, поліцейський роз'яснив водієві його права та розпочав процедуру оформлення адміністративних матеріалів.
На відеофайлі 000012_000003202502225923_0012А зафіксовано, що о 23.04 годині поліцейський оголосив ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та о 23.08 год відсторонив останнього від керування транспортним засобом.
Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки містить фіксацію реальних даних. Цей доказ дозволяє відновити послідовність події і не може бути спростований жодним з учасників, незважаючи на суб'єктивне ставлення до події.
Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про безпідставну вимогу працівника поліції про проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння через відсутність в нього ознак такого сп'яніння, оскільки виявлення таких ознак відбувається за суб'єктивною оцінкою поліцейського під час спілкування з водієм.
Суд не уповноважений переоцінювати зовнішні ознаки особи лише за матеріалами відеофіксації.
Спростувати підозру поліцейського про перебування водія в стані алкогольного сп'яніння можливо у встановленому законом порядку, пройшовши такий огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу або у закладі охорони здоров'я.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що електросамокат, не є транспортним засобом, то вони не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Втім, норма статті 130 КпАП України встановлює відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, та не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року, який набрав чинності 23.03.2023 року внесені зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», які полягають у тому, що електроскутери, електросамокати, гіброскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Пунктом 1.5 ПДР України встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
У постанові Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі № 127/5920/22 вказано, що джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, що здійснюється з тим чи іншим залученням/використанням предметів матеріального світу та/або природних (фізичних) процесів, які за певних умов часу та місця в силу своїх якісних та кількісних характеристик об'єктивно створюють в процесі володіння ними (незалежно від факту їх експлуатації) підвищену порівняно із звичайними життєвими обставинами небезпеку завдання шкоди; використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував електросамокатом, який обладнаний сидінням, призначений для перевезення людей та приводиться в рух за допомогою двигуна, а тому на підставі викладеного вище, електричний самокат, яким керував ОСОБА_1 , є транспортним засобом в розумінні ч.1 ст.130 КпАП України,. його водій в ситуації, що розглядається, був учасником дорожнього руху, повинен дотримуватися вимог ПДР України, зокрема й в частині обов'язку на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Варто зауважити, що згідно з диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП для настання адміністративної відповідальності не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за виключенням обставин, які встановлені ст. 17 КУпАП.
За результатом перевірки матеріалів справи у суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При визначенні виду стягнення для ОСОБА_1 суд враховує дані про отримання останнім посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 21.07.2022 і безальтернативну санкцію ч.1 ст. 130 КУпАП та призначає стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставіст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Керуючись статтями 40-1, 221, 283, 284, 304 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (Штраф підлягає сплаті за такими реквізитами - Отримувач: ГУК у Волин.обл/Волинська.обл/ 21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ):38009371, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Номер рахунку (IBAN): UA588999980313050149000003001, Найменування коду класифікації доходів бюджету 21081300, Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху по території Волинської області. Справа №159/2941/25, протокол серії ЕПР1 №318460 від 02.05.2025.)
Штраф має бути сплачений добровільно протягом 15 днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, відповідно до ч.2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови штраф підлягає стягненню в подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (Судовий збір підлягає сплаті за такими реквізитами - Отримувач коштів : ГУКу м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету : 22030106. Справа №159/2941/25, протокол серії ЕПР1 №318460 від 02.05.2025).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанову звернути до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
СуддяТ. В. Денисюк