Справа № 158/1185/25
Провадження № 2/0158/526/25
04 червня 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Сіліч Ю.Л.,
за участю секретаря судового засідання - Оніщук Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем вона перебувала у шлюбі, який був зареєстрований 07.06.2024 року Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за актовим записом № 525 та згідно рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.02.2025 року розірваний.
Вказує, що з відповідачем ОСОБА_2 у них є син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що відповідач не виконує своїх батьківських обов'язків щодо утримання дитини, участі у вихованні дочки не приймає, матеріально не допомагає, а тому просить суд стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 02.05.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
09.05.2025 року відповідачем ОСОБА_2 до суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого, позовні вимоги визнає частково, посилаючись на нестабільний мінливий дохід, перебування на утриманні сина від попереднього шлюбу, згідний сплачувати аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття.
14.05.2025 року позивачем ОСОБА_1 до суду подано відповідь на відзив, згідно якої вважає викладені у відзиві на позовну заяву заперечення такими, що не відповідають дійсності та не підтверджені доказами, а тому просить позовні вимоги про стягнення аліментів задовольнити в повному обсязі.
15.05.2025 року відповідачем ОСОБА_2 подано заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого, вважає, що аліменти у розмірі 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку є достатнім для утримання дитини, а тому позовні вимоги визнає частково.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
В силу ч. 1 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Судом встановлено, що сторони у справі перебували у шлюбі, який було зареєстровано 07.06.2024 року Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального у правління Міністерства юстиції за актовим записом № 525 та рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 12.02.2025 року - розірвано (а.с.5).
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.08.2023 року, відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем у справі та перебуває на його утриманні (а.с. 4- зворотня сторона, 7).
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню дитини, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на дитину можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу дітей віком до 6 років - 2563 гривні.
Окрім того, відповідач не позбавлений обов'язку утримувати малолітню дитину.
Разом з тим, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не є у переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини, проте, безумовно, враховується судом при визначенні розміру аліментів.
Відповідно до вимог ст. ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому, ч. 9 ст. 7 СК України, визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Ураховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 р., частин 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та потреби малолітньої дитини, а також те, що сторони не змогли добровільно досягнути згоди про розмір сплачуваних аліментів, а також, що обов'язок утримувати дітей покладається рівною мірою на матір і батька.
З рішення Турійського районного суду Волинської області від 24.02.2025 року, судом встановлено, що ОСОБА_2 має на утриманні малолітнього сина від попереднього шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якого, з відповідача стягуються аліменти у розмірі 1/6 частки від його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.19-23).
Відповідно до довідки до акта МСЕК серії 12ААГ 873862 ОСОБА_2 має третю групу інвалідності; останньому протипоказана робота з психоемоційним перевантаженням (а.с. 24).
Згідно довідки № 784 від 27.11.2024 року, виданої Колківським центром професійної освіти, ОСОБА_2 навчається в центрі з 01.09.2024 року по 30.06.2025 року за професією «тракторист-машиніст, водій автотранспортних засобів» (а.с.25).
Як вбачається з довідки про доходи № 5852 6588 3386 2963, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області і отримує пенсію по інвалідності, загальна сума якої за період з 01.11.2024 року по 30.04.2025 року складає 44563 (сорок чотири тисячі п'ятсот шістдесят три) грн. 16 коп. (а.с.26)
Позивачем ОСОБА_1 , всупереч вимог ст. 12, 81 ЦПК України, не надано суду доказів щодо власного матеріального становища.
Враховуючи викладене, беручи до уваги потреби дитини, матеріальне становище відповідача, а також те, позивачем не зазначено і не надано суду достатніх доказів, які б підтверджували потребу в аліментах на утримання малолітньої дитини в розмірі, зазначеному у позовній заяві, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
Згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Оскільки позивач за даною категорією справ звільнений від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України, судове рішення слід допустити до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 274-279, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду - 30.04.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Текст рішення складений 04.06.2025 року.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч