Справа №155/656/24
Провадження №1-кп/155/49/25
04.06.2025 місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024035600000017 від 24.02.2024 про обвинувачення неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Мирне Горохівського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, студента 1 курсу Горохівського коледжу ЛНТУ, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
малолітнього потерпілого ОСОБА_5 ,
законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_6 ,
представника малолітнього потерпілого - адвоката ОСОБА_7 ,
неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника неповнолітнього обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9 ,
представника служби у справах дітей ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
представника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції ОСОБА_12 ,
Неповнолітній ОСОБА_3 , 23.02.2024 орієнтовно о 10 год 40 хв, в с. Мирне, Луцького район, Волинської області, перебуваючи в приміщенні Мирненського ліцею Горохівської міської ради, який розташований по вулиці Шкільна, 24, в ході словесного конфлікту з малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючись прямим умислом на заподіяння травм іншій особі, усвідомлюючи суспільнонебезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно наніс малолітньому ОСОБА_5 декілька ударів ногою та декілька ударів кулаком руки в ділянку голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження, у вигляді синця в потиличній ділянці голови зліва, синця в проекції горба виличної кістки зліва, синця правого ліктьового суглоба, синця лівого ліктьового суглоба, двох синців лівої бокової поверхні тулуба, синця в ділянці спини справа, синця задньої поверхні правого стегна, синця лівого колінного суглоба, черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, як таких, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що 23 лютого 2024 року був учнем 11 класу та перебував у школі. Після першого уроку пішов на другий поверх де чекав свого друга. Побачив як біля кабінету директора стояв ОСОБА_5 в руках якого була шоколадка. На запитання кому ця шоколадка ОСОБА_5 в нахабній формі грубо відповів що це не його справа та вжив кілька нецензурних слів. Після цього повернувся до свого класу. Через деякий час коли сидів за своєю партою в двері класу забігали друзі ОСОБА_5 . ОСОБА_13 та ОСОБА_14 і кликали на коридор битися з ОСОБА_5 . Спершу не відреагував, але на другий раз вийшов з класу по дорозі взявши із собою розпилювач для миття вікон де була набрана вода для зволожування квітів. Коли вийшов на коридор побачив як на нього йде ОСОБА_5 , а тому кілька разів натиснув на розпилювач в обличчя останньому і повернувся до класу. Там був із однокласником ОСОБА_15 , з яким вирішили піти на другий поверх до друга. По дорозі на сходовому прогоні піднімаючись йому на зустріч спускався ОСОБА_5 та штовхнув його плечем внаслідок чого він відійшов назад. На запитання для чого він таке зробив ОСОБА_5 взяв ОСОБА_3 за футболку та порвав її. У відповідь останній також взяв за футболку ОСОБА_5 після чого наніс удар правою рукою в ліву руку. ОСОБА_5 також вдарив ОСОБА_3 в руку. Потім ОСОБА_3 наніс удар правою ногою в ліве стегно, у відповідь ОСОБА_5 вдарив так само. Тоді ОСОБА_3 наніс кілька ударів кулаками в голову і кулаком правої руки в ділянку тулуба, під ребра. Після цього ОСОБА_5 зігнувся та присів, а ОСОБА_3 пішов на другий поверх в клас до друга. Коли почув, що біля ОСОБА_5 збираються директор та вчителі підійшов до нього і сам. Просив особисто у нього вибачення. Зазначає, що мама ОСОБА_5 могла не почути вибачень бо в той час кричала на його маму. У вчиненому щиро розкаюється, просив вибачення у потерпілого, пропонували відшкодувати шкоду, однак потерпілі не погодились. Цивільний позов визнає частково, а саме, матеріальну шкоду повністю, а моральну частково.
Допитаний в судовому засіданні малолітній неповнолітній потерпілий ОСОБА_5 показав, що 23 лютого в день його народження будучи в школі разом із однокласником ОСОБА_13 пішли до математичного кабінету де у той час проводила урок вчитель української мови ОСОБА_16 , яку він хотів пригостити шоколадкою. По дорозі їх зустрів ОСОБА_3 , який спершу хотів відібрати шоколадку, а коли отримав відмову поставив підніжку ОСОБА_5 через яку останній перечепився проте не впав. Потім ОСОБА_3 притиснув ОСОБА_5 до кутка та копав кілька разів ногами по стегнах. Після цього пішли з другом ОСОБА_13 до учительської, проте вчителів там не було. Після чого зайшов у клас де зняв окуляри, та вирушив на перший поверх. Вказує ,що наміру битися із ОСОБА_3 не мав. На сходах зустрівся із ОСОБА_3 який наніс удар по голові і плюнув. В подальшому, спустившись на перший поверх з свого навчального класу вийшов ОСОБА_3 та розпилив в обличчя засіб для миття вікон. Очі дуже пекли. Повертаючись до свого класу ОСОБА_3 вже на сходах наніс удар в бік кулаком, знову притиснув в кут та бив руками по голові та ногами по ногах. Внаслідок таких ударів було боляче, стало погано та присів закриваючи голову руками. ОСОБА_17 у той час побіг кликати на допомогу однокласників. ОСОБА_3 після цього пішов на другий поверх, а до потерпілого підійшла медична сестра школи. Було боляче та нудило, тому викликали швидку, яка госпіталізувала до лікарні м. Горохів, де лікувався 4-5 днів. У лікарню відвідувати приходили ОСОБА_3 з його мамою, яка просила вибачення замість нього. Вказує, що у зв'язку із даною подією відвідує психолога.
Свідок ОСОБА_18 , в судовому засіданні показала, що в лютому 2024 року після обіду, під кінець робочого дня, її як лікаря педіатра викликали у приймальне відділення оскільки поступила дитина, яку зі слів матері побив в школі учень старших класів. Поки прийшла на відділення черговий лікар відправив ОСОБА_5 на рентген грудної клітки та черепа у двох проекціях, оскільки пацієнт мав скарги на головокружіння, головну біль, двоїння в очах. Провели основні діагностичні процедури, комп'ютерну томографію голови. Патологій та вогнищевих змін не було виявлено. У пацієнта були наявні синці, які не були багряними, синіми чи фіолетовими. ОСОБА_5 був оглянутий лікарями травматологом та неврологом. Поставлені діагнози закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Пацієнт перебував на стаціонарному лікуванні з п'ятниці по понеділок та був виписаний у зв'язку із покращенням стану. На час виписки скарг не було. Пацієнт був відправлений до обласної лікарні для проведення дообстеження дитячими неврологом та травматологом. На скільки їй відомо після консультації обласного спеціаліст ОСОБА_5 відпустили додому.
Свідок ОСОБА_19 , мама обвинуваченого ОСОБА_3 , в судовому засіданні відмовилася надавати покази.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показав, що 23 лютого 2024 року на перерві після першого уроку разом із своїм однокласником ОСОБА_5 пішли до вчительки української мови, бо у ОСОБА_5 у той день був день народження і він хотів пригостити її шоколадкою. Коли підійшли до класу в якому вона вела урок їх зустрів ОСОБА_3 і почав питати, що вони тут роблять. ОСОБА_5 відповів, проте ОСОБА_3 почав підходити до нього, а ОСОБА_5 відходити назад до стіни. ОСОБА_3 почав копати ногами ОСОБА_5 вище коліна, а той у свою чергу почав захищаючись ніби відштовхуватися ногами. Удари були не сильними. В подальшому на наступній перерві прийшли разом із ОСОБА_5 до друга на першому поверсі, клас якого був напроти класу ОСОБА_3 . В коридорі в той час вже перебував останній із другом ОСОБА_15 та тримав в руках розпилювач для миття вікон і кілька разів розпилив вміст в обличчя ОСОБА_5 . Останній спробував відібрати розпилювач однак в нього це не вдалося, а тому вони разом пішли в напрямку свого класу. ОСОБА_3 повернувся до класу. ОСОБА_5 казав, що у нього трішки пекли очі. Згодом, коли перебували на сходах, ОСОБА_3 вчепився до ОСОБА_5 , щось вигукнув, хотів налякати. Вони обмінялися кількома фразами та почали шарпанину. ОСОБА_3 взяв ОСОБА_5 за светр на що той у відповідь почав копати його ногами по ногах, щоб той відпустив. Удари були не сильними. ОСОБА_3 відпустив та почав копати ОСОБА_5 у відповідь. Під час сутички ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_5 кулаком правої руки в живіт після чого останньому стало погано і він присів. Окрім них на сходовому прогоні також перебував ОСОБА_21 . Про отриманні травми ОСОБА_5 йому не відомо.
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показав, що був свідком конфлікту який відбувся у лютому 2024 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в школі на сходовому прольоті. Свідок зазначає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 йшли на другий поверх школи та по дорозі про щось розмовляли. Перед сходами він обігнав їх та першим пішов по сходах в гору. Коли вийшов на другий поверх, обернувшись побачив як ОСОБА_5 штовхнув ОСОБА_3 рукою в плече в сторону, після чого останній зробив йому у відповідь «п'явку» (один палець - середній відтягнув іншою рукою, створюючи механічну напругу і різко відпустив). Після цього вони вже піднялись на сходовий проліт де ОСОБА_5 розмахуючи руками наносив удари кулаками в тіло ОСОБА_3 у відповідь останній легко замахнувся і наніс удар кулаком правої руки в тіло ОСОБА_5 в область ребер. Не намагався допомогти бо вважав конфлікт не серйозним. Після цього разом із ОСОБА_3 пішли у клас на другому поверсі, а ОСОБА_5 пішов на перший поверх. Не бачив щоб ОСОБА_3 наносив удари ОСОБА_5 в голову.
Свідок ОСОБА_21 , в судовому засіданні показав, що 23 лютого 2024 року на одній із шкільних перерв перебуваючи біля свого навчального класу бачив як ОСОБА_3 тримаючи в руках розпилювач від засобу для миття вікон розпилив його в обличчя ОСОБА_5 . В подальшому, коли піднімався на другий поверх на сходовому прольоті побачив, як ОСОБА_3 . б'є ОСОБА_5 , копав його ногами по ногах і бив по голові «п'явки». Під час цього вони зміщалися на сходи піднімаючись на другий поверх, ОСОБА_3 наніс ще один удар кулаком в бік тулуба ОСОБА_5 від чого останній спустився на проліт присів та почав кричати. Вказує, що ОСОБА_5 не наносив удари у відповідь ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_23 , в судовому засіданні показала, що є медичною сестрою Мирненського ліцею. 23 лютого 2024 року до робочого кабінету прибіг ОСОБА_24 та повідомив, що та сказав що ОСОБА_5 побили. Коли прийшла на місце події на сходовий проліт між 1 та 2 поверхами то побачила ОСОБА_5 , який сидів на присядки тримався за низ живота, стогнав та кричав. Хотіла оглянути, однак він не дався. Він був збентежений. Викликала швидку та подзвонила його мамі ОСОБА_25 . Лікар швидкої допомоги хотів оглянути потерпілого, проте і йому це не вдалося, а тому ОСОБА_26 поклали на ноші та завезли до лікарні.
Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні показала, що була класним керівником ОСОБА_3 . В день події близько 11 години до неї зателефонував директор та попросила підійти на місце події, повідомила що її учень ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_5 . Коли підійшла до сходів побачила що між поверхами був ОСОБА_5 , біля нього вже була директор та медсестра. ОСОБА_3 стояв на верхніх сходинка і плакав. На запитання що сталося відповів що вдарив ОСОБА_5 , причин не повідомив. Вже згодом наступного дня їй стало відомо, що ОСОБА_5 назвав вуличною кличкою ОСОБА_3 . Після події з ОСОБА_3 проводили бесіду і той повідомив, що ОСОБА_5 обзивав його, тому й вдарив кулаком в живіт. Свідок охарактеризував ОСОБА_3 як відповідального неконфліктного учня з задовільною поведінкою. Зазначає, що до кінця навчального року був пригнічений. Через підлітковий вік вважає його психоемоційний стан нестабільним. Також повідомила, що їй відомо про те, що ОСОБА_3 та його мама були в лікарні у день події та просили вибачення у ОСОБА_5 та його мами. Також повідомила, що їй не відомі факти агресивної поведінки чи вчинення насильницьких дій відносно інших учнів ОСОБА_3 . В рамках виховного процесу проводять бесіди з учнями щодо належної поведінки, у тому числі й на тему «Стоп Булінг».
Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні показала, що є директором ліцею не відбулася подія. В день події близько 11 години до її кабінету прибігли діти й повідомили, що побилися хлопці. Поки йшли на місце події розпитала про учасників бійки. Прийшовши на сходовий прогін побачила ОСОБА_5 , який тримався за бік, стогнав, іноді скрикував. Запитала у нього що сталося, на що той відповіді не дав. Гукнула дітям аби покликали медичну сестру та ОСОБА_3 . Поки медсестра намагалася оглянути ОСОБА_5 запитала у ОСОБА_3 що трапилось. Він відповів, що вдарив ОСОБА_5 в бік. Після цього попросила подзвонити до тата та особисто говорила із ним та попросила підійти до школи. Також намагалася дізнатися що сталося у потерпілого, проте він не відповідав. Про стан ОСОБА_5 цікавилася через його дядька, оскільки не хотіла турбувати батьків. Особисто із потерпілим подію не обговорювала та не розпитувала тому, що не хотіла щоб дитина повторно переживала це випадок та емоції. На запитання учасників охарактеризувала ОСОБА_3 як неконфліктного, відкритого, контактного, дружнього учня. ОСОБА_5 з її слів також неконфліктний спокійний учень. Також повідомила, що їй не відомі випадку булінгу чи інших ситуацій цькування учнів. Про вказану подію повідомила відділ освіти. Інших заходів для з'ясування передумов та причин події не здійснювала. Із учнями школи проводились відповідні бесіди для уникнення подібних випадків.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_29 підтверджується дослідженими в судовому засіданні документами, а саме:
- витягом з ЄРДР за №120240035600000017 від 24.02.2024 року, згідно якого внесено відомості до реєстру про нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_5 (а.с.221);
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.02.2024 року, якою ОСОБА_6 повідомила про побиття її сина неповнолітнього ОСОБА_5 ОСОБА_3 (а.с.227);
- висновком експерта №10 від 18 березня 2024 року, відповідно до якого тілесні ушкодження ОСОБА_5 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, як таких, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров'я (а.с.234, 235).
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 в умисному нанесенні потерпілому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я і його дії кваліфікує за ч. 2 ст.125 КК України.
При призначенні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обтяжуючі та пом'якшуючі обставини справи.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , згідно ст.66 КК України, суд визнає, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Обставинам, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст.103 КК України, при призначенні покарання неповнолітньому суд враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який хоча і вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, однак вчинив його будучи неповнолітнім, раніше не судимий, до кримінальної та адміністративної відповідальності раніше не притягався, має постійне місце проживання, відповідно до акту обстеження умов проживання, забезпечений необхідними умовами для навчання та проведення дозвілля, навчається, за місцем проживання та навчання, а саме, у Мирненському ліцеї, характеризується виключно з позитивної сторони, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, на даний час навчається на 1 курсі Горохівського коледжу ЛНТУ, згідно досудової доповіді, оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 низька, а тому, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання за ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу.
Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.1 ст.129, абз.7 п.2 ч.3 ст.374 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому, про що у вироку зазначаються відповідні підстави.
У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як вбачається з матеріалів справи, розмір матеріальної шкоди в загальному становить 3424,53 грн та складається з суми, яку потерпілий ОСОБА_5 витратив на лікування тілесних ушкоджень та доїзду до лікарні. Відтак, вказану суму матеріальної шкоди, необхідно стягнути повністю з ОСОБА_8 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 на користь законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.1, 3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її безпідставного збагачення (Постанова КЦС ВС від 23 червня 2022 року у справі №607/4341/20).
Відповідно до п.9 цієї ж постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
З урахуванням викладеного, виходячи з приписів ст.23, 1167 ЦК України, враховуючи всі обставини справи, характер завданої моральної шкоди, ступінь та обсяг моральних переживань потерпілого та їх тривалість, наявність причинного зв'язку між вчиненим і моральною шкодою, яка настала, роль і ступінь участі обвинуваченого, її мотиви, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи страждання завдані незаконними діями неповнолітнього ОСОБА_3 малолітньому потерпілому ОСОБА_5 , наслідки такий дій, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення вимог у цій частині та стягнення з ОСОБА_8 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 на користь законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_5 моральної шкоди в розмірі 45000,00 грн.
До витрат пов'язаних з розглядом справи належить витрати: на професійну правничу допомогу;
Згідно положень ст.137 ЦПК України, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, за винятком суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Правова допомога може складатися у тому числі з надання консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, підготовки процесуальних документів.
Згідно положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги між позивачкою та адвокатом, ордер, свідоцтво, квитанцію, розрахунок вартості правової допомоги.
Таким чином, суд вважає доведеними вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу і вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_8 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 на користь законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_5 у розмірі 30000 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 368-374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Цивільний позов законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 до ОСОБА_8 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 , законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 на користь законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 3424 (три тисячі чотириста двадцять чотири) гривні 53 копійки матеріальної шкоди, 45 000 (сорок п'ять тисяч) гривень моральної шкоди та 30000 (тридцять тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.
В решті цивільного позову відмовити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Горохівський районний суд Волинської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області ОСОБА_1