Справа №155/367/25
Провадження №2/155/304/25
(заочне)
05 червня 2025 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Яремчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання Задурської К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Горохів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Стислий виклад позовних вимог
03 березня 2025 року ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 25872,88 гривні.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16 вересня 2021 року ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №680578943 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV75UT9. Відповідно до п. 1.1. договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6300,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, згодом укладено додаткові угоди, якими продовжено строк договору та відповідно до умов яких перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №680578943 від 16 вересня 2021 року.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-01, та додаткові угоди, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №680578943 від 16 вересня 2021 року на загальну суму 25872,88 гривні.
26 грудня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» уклали договір факторингу №26/12/Е, за результатами якого право грошової вимоги за кредитним договором №680578943 від 16 вересня 2021 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».
Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за кредитним договором №680578943 від 16 вересня 2021 року становить 25872,88 гривні, яка складається з наступного: 6300,00 гривень - заборгованість за кредитом, 19572,88 гривні - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
З огляду на наведене, позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №680578943 від 16 вересня 2021 року в розмірі 25872,88 гривні та понесені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривні та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 гривень.
Станом на день розгляду справи відзив на позов від відповідачки до суду не надходив.
Рух справи в суді
Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 12 березня 2025 року справу прийнято до розгляду, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Позиція учасників судового розгляду
В судове засідання представник позивача Тараненко А.І. не з'явився, проте в позовній заяві зазначив, що просить у разі неявки представника позивача у судове засідання провести розгляд цивільної справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи шляхом надіслання повідомлення за фактичним місцем реєстрації, а також шляхом публікації судового оголошення на офіційному сайті суду. Причину неявки в судове засідання остання не повідомила, будь-яких клопотань, а також відзив на позов не подала.
Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, однак не з'явилася в судове засідання, відзиву на позов не подала, про причини неявки не повідомила та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 16 вересня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали Договір кредитної лінії №680578943 у формі електронного документа, створеним та збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.
Відповідно до п. 1.1. договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії на суму 6300,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Згідно з п. 1.3. договору кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 6300,00 гривень одразу після укладення договору, який має бути повернено до 09 жовтня 2021 року.
Згідно з п. 1.7. договору кредитна лінія надається строком на 23 дні від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 09 жовтня 2021 року.
Згідно з п. 1.8. договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.
Відповідно до п. 1.9. договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
1.9.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.7. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 682,55 (шістсот вісімдесят дві цілих п'ятдесят п'ять сотих) процентів річних, що становить 1,87 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним;
1.9.2. за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 680,93 (шістсот вісімдесят цілих дев'яносто три сотих) процентів річних, що становить 1,87 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті;
1.9.3. якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8. договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним договором, щодо виникнення у позичальника зобов'язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього договору.
Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору.
Згідно з п. 1.12. договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах:
п. 1.12.1. зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду;
п. 1.12.2. з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до п. 4.2. договору строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.7. договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п. 1.8. та п. 1.12.1. договору. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.
Із дослідженого судом договору встановлено, що ОСОБА_1 ознайомлена та згідна з умовами договору, що підтверджується її електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора. Уклавши договір, підтвердила, що ознайомилася повністю, розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримувались Правил надання грошових коштів позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, текст яких розміщений на сайті www.moneyveo.ua.
Згідно з копією заявки на отримання грошових коштів в кредит від 16 вересня 2021 року, ОСОБА_1 , зазначила свої персональні дані з номером карти.
Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стверджується, що заявку на отримання кредиту ОСОБА_1 подано 16 вересня 2021 року о 19:42 год., цього ж дня договір відправлено позичальнику, акцепт оферти позичальника (підписання договору одноразовим ідентифікатором) MNV75UT9 та перераховано грошові кошти позичальнику 16 вересня 2021 року о 19:45 год., а також зазначено паспортні дані і номер телефону позичальника.
Платіжним дорученням від 16 вересня 2021 року та довідкою АТ КБ «ПриватБанк» №11_1/2024 підтверджується переказ коштів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через банк платника АТ КБ «ПриватБанк» Коломієць С.О. згідно з договором №680578943 від 16 вересня 2021 року для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 в сумі 6300,00 гривень.
Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме: надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу №28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31 грудня 2020 року між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та №28/1118-01.
31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3. Договору під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.2. визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.
Пунктом 4.1. встановлено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку цього Договору.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №159 від 09 листопада 2021 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №680578943 від 16 вересня 2021 року у розмірі 14983,96 гривні, яка складається з 6300,00 гривень - сума заборгованості за основним боргом (тілом кредиту), 8683,96 гривні - заборгованість за відсотками.
Згідно з довідкою №680578943/ФК від 28 грудня 2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджує, що 09 листопада 2021 року було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором №680578943 від 16 вересня 2021 року, укладеного з ОСОБА_1 , ТОВ «Таліон Плюс», згідно з укладеним Договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01.
Згідно з п. 1.3. Договору факторингу право вимоги - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
03 серпня 2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду №2 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, що продовжила строк дії Договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року до 31 грудня 2022 року.
30 грудня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду №3 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, що продовжила строк дії Договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року до 30 грудня 2024 року.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31 липня 2023 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача за кредитним договором №680578943 від 16 вересня 2021 року у розмірі 25872,88 гривні, яка складається з 6300,00 гривень - сума заборгованості за основним боргом (тілом кредиту), 19572,88 гривні - заборгованість за відсотками.
26 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали Договір факторингу №26/12/Е. За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу №26/12/Е від 26 грудня 2024 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №680578943 від 16 вересня 2021 року на загальну суму розмірі 25872,88 гривні, яка складається з 6300,00 гривень - сума заборгованості за основним боргом (тілом кредиту), 19572,88 гривні - заборгованість за відсотками.
Як вбачається розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором №680578943 від 16 вересня 2021 року, станом на 09 листопада 2021 року (перехід права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс»), ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 14796,22 гривень, яка складається з 6300,00 гривень - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 8688,96 гривень - заборгованість за нарахованими процентами.
Як вбачається розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за договором №680578943 від 16 вересня 2021 року, станом на 31 липня 2023 року (перехід права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»), ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 25872,88 гривні, яка складається з 6300,00 гривень - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 19572,88 гривні - заборгованість за нарахованими процентами.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» не здійснювали нарахувань за кредитним договором №680578943 від 16 вересня 2021 року.
Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви, яку просить стягнути позивач, за кредитним договором №680578943 від 16 вересня 2021 року, становить 25872,88 гривні, яка складається з наступного: 6300,00 гривень - заборгованість за кредитом, 19572,88 гривні - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Таким чином, установлено, що між сторонами існують зобов'язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору .
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення
Спір у даній справі виник у зв'язку із невиконанням ОСОБА_1 зобов'язання з повернення кредитної заборгованості.
Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до закону, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у певних випадках.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно з ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять його умови. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові від 07 квітня 2021 року у справі №623/2936/19 Верховний Суд дійшов висновку, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором при укладенні договору відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Укладений 16 вересня 2021 року ОСОБА_1 договір кредитної лінії №680578943 із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за формою відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено факт укладення 16 вересня 2021 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 . Договору кредитної лінії №680578943 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Матеріалами справи також підтверджується, що до позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право стягнення з відповідача кредиторської заборгованості.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
Станом на час розгляду справи відповідач не спростував заявлений позивачем розмір заборгованості за тілом кредиту, не надав доказів сплати ним зазначеної суми в повному розмірі.
Оскільки відповідач не довів, що сплатив за договором усю суму тіла кредиту, тому для доведення розміру заборгованості суд використовує докази, які надав позивач.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, вказане свідчить про порушення прав позивача, яке підлягає захисту шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 6300,00 гривень, яка нею не сплачена, що жодним чином не спростовано відповідачкою, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 6300,00 гривень тіла кредиту.
Отже, відповідач не виконав повністю свого обов'язку з повернення кредитних коштів у передбачений чинним законодавством та договорами строк, чим допустив прострочення виконання грошового зобов'язання. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Разом з тим, щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом суд зазначає наступне.
З наданого стороною позивача розрахунку заборгованості ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №680578943 від 16 вересня 2021 року вбачається, що проценти за ставкою 1,87% в день нараховані відповідачу протягом дисконтного періоду, тобто, до 09 жовтня 2021 року включно. В подальшому проценти за вказаним кредитним договором нараховувались за процентною ставкою 2,98% в день у відповідності до п. 1.12., 1.12.1., 1.12.2. даного кредитного договору до відступлення права вимоги за кредитним договором ТзОВ «Таліон Плюс», тобто, до 09 листопада 2021 року.
В подальшому, ТОВ «Таліон Плюс» нарахувало відповідачу відсотки за користування кредитом за період з 09 листопада 2021 року до 06 січня 2022 року і заборгованість за відсотками склала 19572,88 гривень.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» не здійснювали нарахувань відсотків за кредитним договором №680578943 від 16 вересня 2021 року.
Суд звертає увагу на ту обставину, що ТзОВ «Таліон Плюс» після набуття ним у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за договором №680578943 від 16 вересня 2021 року до ОСОБА_1 , не мало права нараховувати відсотки у порядку, встановленому п. 1.12.1, 1.12.2. договору, оскільки не є стороною договору, а ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як сторона договору, відчужуючи 09 листопада 2021 року таке право в користь ТзОВ «Таліон Плюс» вважало, що строк платежу за договором №680578943 від 16 вересня 2021 року настав 09 листопада 2021 року.
Таким чином, суд вважає, що в даному випадку відповідачу нараховано проценти за користування кредитом поза строком кредитування, які є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
При цьому, суд зауважує, що нарахування і стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення відсотків підлягає до задоволення частково у розмірі 8683,96 гривні за період з 16 вересня 2021 року по 09 листопада 2021 року включно.
Відтак, відсотки, нараховані у період з 09 листопада 2021 року до 06 січня 2022 року не підлягають до задоволення.
У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за №910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення з боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Звертаючись до суду із цим позовом, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» не заявляло вимоги про стягнення процентів згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України.
З врахуванням наведеного, а також того, що відповідач сплатила позивачу 5,00 гривень в рахунок погашення заборгованості за нарахованими процентами, що відображено у розрахунку заборгованості за кредитним договором, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 14983,96 гривні заборгованості за кредитним договором (6300,00 гривень основного боргу + 8683,96 гривні процентів, нарахованих в межах строку кредитування).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт існування у ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за вищевказаним договором кредитної лінії, яка нею добровільно не сплачується.
Станом на час розгляду справи відповідачка не надала доказів сплати нею зазначеної суми заборгованості за кредитом.
Будучи повідомленою про час і місце розгляду справи, відповідачка в судове засідання не з'явилася, проти позову не заперечила, не надала суду контррозрахунок суми заборгованості, який би суд міг належним чином оцінити чи інший доказ, наприклад, висновок експертизи про невірність наданого позивачем розрахунку, відтак, у суду відсутні законні підстави для того, що піддати сумніву нараховану позивачем суму боргу в розмірі 14983,96 гривні, враховуючи, що вона підтверджена наданими позивачем доказами.
Відповідно до норм ЦПК України саме на сторону лягає обов'язок довести ті обставини на які вона посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Згідно з положеннями ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною першою статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №680578943 від 16 вересня 2021 року підлягають задоволенню частково у розмірі 14983,96 гривні, яка складається з 6300,00 гривень - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 8683,96 гривні - заборгованість за нарахованими процентами.
Щодо судових витрат
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано Договір про надання правничої допомоги №27/12/24-01, укладений 27 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та адвокатським об'днанням «Тараненко та партнери», протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №27/12/24-01 від 27 грудня 2024 року, додаткову угоду №9 до Договору про надання правничої допомоги №27/12/24-01 від 27 грудня 2024 року, копію акта прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №27/12/24-01від 27 грудня 2024 року. Вартість правничої допомоги, згідно з наданими письмовими доказами становить 6000,00 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
А відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, зокрема, на 57,91% (14983,96 х 100 / 25872,88), з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір та витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам, що становить, відповідно, 1402,81 гривні (2422,40 х 57,91/100) та 3474,60 гривні (6000,00 х 57,91/100).
На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 16, 509, 512-514, 516-518, 526, 530, 547, 610, 625, 626, 1048-1050, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 263-265, 273, 280, 282-289, 354, 625, ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: місто Київ, Харківське шосе,будинок 19, офіс 2005 код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №680578943 від 16 вересня 2021 року в розмірі 14983 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят три) гривні 96 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: місто Київ, Харківське шосе,будинок 19, офіс 2005 код ЄДРПОУ42986956) понесені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 1402 (одна тисяча чотириста два) гривні 81 копійку та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3474 (три тисячі чотириста сімдесят чотири) гривні 60 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторонами у справі є:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956;
відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.