05 червня 2025 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Дембіцька О. О., розглянувши за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Олару Д.В., потерпілого ОСОБА_2 ,його захисника Клецька Ю.С. апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 травня 2025 року,-
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 травня 2025 року провадження у справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , закрито у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу, 15.02.2025 року приблизно о 11.52 год., в м. Чернівці по вул. Небесної Сотні, 21А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 , перетнувши горизонтальну суцільну лінію, порушив правила обгону транспортних засобів, що рухаються попереду, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Шкода Октавія А5», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив п.2.3.б ПДР. Внаслідок ДТП вищевказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
На судове рішення потерпілий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу із проханням скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вважає, що районний суд під час розгляду даної справи не надав належної оцінки наявним у справі доказам та обставинам, які формально вивчив, а тому оскаржуване рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Стверджує, що наявний у матеріалах справи висновок експерта, який був взятий до уваги районним судом як доказ невинуватості ОСОБА_1 , є неналежним та недопустимим доказом, оскільки заснований виключно на поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є одностороннім та необ'єктивним, носить характер припущення.
Провадження №33/822/266/25 Головуючий у І інстанції: Гавалешко П.С. Категорія: ст. 124 КУпАП Доповідач: Дембіцька О.О.
Вказує, що районний суд безпідставно не взяв до уваги протокол про адміністративне правопорушення, схему ДТП від 15.02.2025 року, постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4080850 від 15.02.2025 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП, пояснення водіїв та вказав, що вони мають ряд невідповідностей та неточностей, визнав їх неналежними і недопустимим доказами, однак не зазначив, в чому саме полягала невідповідність.
Зазначає, що ОСОБА_1 на місці ДТП беззаперечно визнав свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, підписав протокол та інші документи.
Посилається на те, що районним судом було проігноровано усне клопотання про залучення його до розгляду справи та опитування в судовому засіданні, надані ним пояснення не враховані, розгляд справи проведено без його участі та, як наслідок, прийняте необґрунтоване рішення.
Заслухавши доводи потерпілого ОСОБА_2 та захисника Клецька Ю.С. , які підтримали апеляційну скаргу, доводи захисника Олару Д.В. та пояснення ОСОБА_1 про відсутність підстав для скасування судового рішення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.
Таких вимог районний суд у цій справі повністю дотримався.
Відповідно до ч.1 ст.256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, що засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Згідно правових позицій Верховного Суду України, викладених у Постанові Пленуму №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди при розгляді цих категорій справ повинні враховувати, що диспозиції цих норм є бланкетними, а тому суду слід ретельно з'ясовувати та зазначати у своєму рішенні, в чому саме полягали порушення, норми яких правил не додержані, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та передбаченими законом негативними наслідками, що настали.
Отже, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.
За змістом закону (КУпАП), розгляд справи здійснюється лише щодо особи, відносно якої складений протокол та в межах цього протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 15.02.2025 року, ОСОБА_1 було поставлено у вину вчинення дорожньо-транспортної пригоди внаслідок порушення п.п.2.3(б), 12.1, 14.2(г) ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Такі дії були кваліфіковані за ст.124 КУпАП.
Пунктом 2.3 (б) ПДР України встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пункт 12.1 ПДР України передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно п. 14.2 (г) ПДР України, перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутися на займану смугу.
Судом першої інстанції було досліджено наявні у справі докази та за наслідками суд дійшов висновку про невинуватість ОСОБА_1 .
Так,у протоколі зазначено, що 15.02.2025 року приблизно о 11.52 год., в м. Чернівці по вул. Небесної Сотні, 21А, водій ОСОБА_1 , у порушення п.п.2.3(б), 12.1, 14.2(г) ПДР України, керуючи транспортним засобом «Фольксваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_1 , перетнувши горизонтальну суцільну лінію, порушивши правила обгону транспортних засобів, що рухаються попереду, здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Шкода Октавія А5», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 (а.с.1).
Долученою до протоколу схемою місця ДТП зафіксовано розташування автомобілів після зіткнення, напрямок їх руху, дорожня розмітка, а також пошкодження автомобілів.
Зокрема,у автомобіля «Фольксваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_1 пошкоджено передній бампер, передня права фара, переднє праве крило; у автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_2 пошкоджено передній бампер, ліве переднє крило, ліва передня фара, ліва передня дверка, передня ліва стійка (а.с. 3).
З рапорту слідчого від 15.02.2025 року вбачається, що 15.02.2025 року приблизно о 11:50 год. в м. Чернівці по вул. Небесної Сотні, 21 а, водій автомобіля «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2 . ОСОБА_2 , виїжджаючи з парковки на головну дорогу, не надав перевагу у русі автомобілю марки «Фольксваген Пасат» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Пасажирку ОСОБА_3 2015 року народження оглянуто лікарями та відпущено додому (а.с.7).
У справі наявні письмові пояснення водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,однак районний суд правильно вказав,що такі пояснення містять істотні суперечності між собою щодо обставин, за яких відбулась ДТП.
За клопотанням захисника ОСОБА_4 судом була призначена судова інженерно-транспортна експертиза та наданий експертом висновок № СЕ-19/126-25/4487-ІТ від 09.05.2025 року(26-31) .
Всупереч твердженням потерпілого,для дослідження експерту було надано судом усі матеріали справи та експерт досліджував не лише пояснення ОСОБА_5 ,а й схему місця ДТП,пояснення потерпілого та відеозапис камери відеоспостереження,де зафіксований момент ДТП(диск на а.с.18).
Суд зауважує,що на відеозаписі,який оцінював експерт, відображені всі ті обставини, за яких реально настала ДТП та які мають значення для правильного вирішення цієї справи,а тому наявні у справі письмові пояснення водіїв жодним чином не впливають на об'єктивність висновку експерта.
Досліджуючи механізм ДТП,зокрема,з відеозапису,експерт вказав,що на відео автомобіль(Skoda-Octavia) виїхав з місця паркування заднім ходом, зупинився та в подальшому розпочав рух, при цьому автомобіль сірого кольору (Volkswagen-Passat) в цей момент більшою частиною лівої сторони на зустрічній смузі, за лінією 1.1 дорожньої розмітки, а правою частиною на смузі даного напрямку, поблизу вказаної лінії 1.1 дорожньої розмітки. В якийсь момент, коли автомобіль Volkswagen-Passat повністю перебуває на зустрічній смузі та передньою частиною наближено перебуває на рівні задньої частини двоколісного транспортного засобу, на автомобілі Skoda-Octavia відслідковується увімкнення покажчика лівого повороту та продовження руху з одночасною зміною напрямку руху ліворуч. В якийсь момент на автомобілі Volkswagen-Passat вмикаються сигнали гальмування, а сам автомобіль знову займає частково смугу його ж напрямку, яка в цьому місці розширяється, а зустрічна звужується, при цьому двоколісний транспортний засіб залишився позаду, на правій смузі.
В якийсь момент, коли автомобіль Skoda-Octavia своїм заднім лівим колесом перебуває приблизно на лінії 1.1 дорожньої розмітки, а автомобіль Volkswagen-Passat повністю перебуває на зустрічній смузі відбувається їх зіткнення, при цьому двоколісний транспортний засіб залишився позаду, на правій смузі, позаду вказаних транспортних засобів.
За наслідками дослідження експерт виснував,що водій ОСОБА_1 під час руху не втрачав контролю над керованістю автомобілем «Фольксваген Пассат», а тому в його діях не вбачається невідповідності вимог пункту 12.1 ПДР, які з технічної точки зору могли перебувати в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
Також вказав,що згідно встановленого механізму розвитку події даної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Фольксваген Пасат» та виконуючи маневр обгону двоколісного транспортного засобу, не намагався повернутися на раніше займану смугу та не створював перешкоди для руху водію двоколісного транспортного засобу, а тому в діях водія ОСОБА_1 не вбачається невідповідності вимог пункту 14.2(г) ПДР, які з технічної точки зору могли перебувати би в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
Також експерт вказав, що оцінка відповідності дій ОСОБА_1 вимогам пункту 2.3(б) ПДР не є технічний аспектом і не входить в компетенцію експерта-автотехніка, а може бути визначена судом самостійно,оскільки залежить від оцінки можливості правильно прогнозувати водієм ОСОБА_1 розвиток ситуації, зміну її параметрів, його професійної майстерності.
Експерт зазначив,що у цій ситуації технічна можливість запобігти зіткненню із автомобілем Volkswagen-Passat для водія автомобіля Skoda-Octavia ОСОБА_2 визначалась виконанням вимог п.10.1 ПДРУ,для чого він не мав перешкод технічного характеру.
Згідно встановленого механізму,ДТП сталась у світлу пору доби,при якій авто Volkswagen-Passat під керуванням ОСОБА_1 зіткнувся із лівою передньою частиною авто Skoda-Octavia під керуванням ОСОБА_2 на зустрічній смузі руху відносно напрямку руху автомобіля Volkswagen-Passat
При цьому,на момент початку виконання водієм Skoda-Octavia маневру розвороту транспортний засіб Volkswagen-Passat рухався зустрічною відносно нього смугою,під час виконання обгону двоколісного т/з.Тобто водій т/з Skoda-Octavia перед початком виконання маневру розвороту не впевнився у безпечності такого маневру,чим створив небезпеку для руху водія Volkswagen-Passat та змушував його вжити екстрених заходів-зменшення швидкості аж до зупинки.
Експерт дійшов висновків,що в даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія ОСОБА_5 не вбачається невідповідності вимогам п.п.12.1,14.2.г ПДРУ,які з технічної точки зору перебували би у причинному зв'язку із даною ДТП.
Натомість вбачав невідповідність вимогами пункту 10.1 ПДР, які з технічною точки зору перебувають у причинному зв'язку із подією ДТП, у діях водія Skoda-Octavia.
Експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (а.с.26).
Отже, апеляційний суд не вбачає підстав для сумніву у достовірності висновку експерта.
Під час апеляційного розгляду потерпілий ОСОБА_2 підтвердив,що перед початком виконанням маневру розвороту не переконався у відсутності автомобілів зліва та безпечності цього маневру(що повністю узгоджується із висновком експерта).
При цьому апеляційний суд враховує,що відповідно до п.9.4 ПДР України,подавання попереджувального сигналу(на що вказував ОСОБА_2 ) не дає водієві переваги у русі і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 пояснив,що ОСОБА_2 почав здійснювати розворот,коли між їх автомобілями залишалась незначна відстань.
У апеляційній скарзі потерпілий посилається на те,що ОСОБА_1 , перетнувши горизонтальну суцільну лінію,порушив правила обгону т/з,що рухався попереду та допустив зіткнення із т/з Skoda-Octavia ,і у цьому потерпілий вбачав порушення вимог п.2.3.б.
Разом із тим, ОСОБА_1 здійснював обгін двоколісного т/з,а не автомобіля Skoda-Octavia та експерт встановив,що правила обгону,які йому були поставлену у вину згідно протоколу -п.14.2.г ПДРУ ОСОБА_1 не порушував.
У апеляційному суді ОСОБА_1 пояснив,що двоколісний т/з рухався зі швидкістю меншою 30 км/год,а тому ПДРУ дозволяє у такому випадку перетнути суцільну лінію для обгону.
Такі пояснення щодо швидкості двоколісного т/з не спростовані наявними у справі доказами,а усі сумніви суд відповідно до ст.62 Конституції України тлумачить на користь особи,яка притягається до відповідальності.
Захисник Олару Д.В. під час апеляційного розгляду пояснив,що постанова за ст.122 ч.1 КУпАП не була оскаржена,оскільки ОСОБА_1 юридично не обізнаний,а він як захисник про наявність постанови дізнався вже після закінчення строку на її оскарження.
Суд зауважує,що під час дослідження експерт не встановив і не зазначив,що перетинання суцільної смуги перебуває у даному випадку у причинному зв'язку із ДТП.
Умовою адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП є сукупність обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і пошкодженнями майна.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, районний суд правильно встановив, що ОСОБА_6 не допустив порушень правил дорожнього руху, які ставились йому у провину згідно протоколу, та які би перебували у причинному зв'язку із ДТП, а тому у його діях відсутній склад правопорушення.
Не дотримане районним судом право потерпілого ОСОБА_2 брати участь у судовому розгляді даної справи було відновлено під час апеляційного розгляду, де потерпілий мав можливість повною мірою реалізувати свої процесуальні права.
Отже,викладені у апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Підстав для скасування постанови районного суду немає, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду О.О. Дембіцька