Справа № 338/572/25
Провадження № 22-ц/4808/874/25
Головуючий у 1 інстанції Шишко О. А.
Суддя-доповідач Томин
05 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючої Томин О.О.,
суддів: Девляшевського В.А., Луганської В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Богородчанського районного суду від 07 травня 2025 року, постановлену в складі судді Шишка О.А. в селищі Бородчанах, у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
02 травня 2025 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Богородчанським районним судом видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 6340,34 грн. заборгованості за послугу з розподілу природного газу за період з 01 жовтня 2023 року по 31 березня 2025 року.
05 травня 2025 року боржник ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , подав до суду заяву про скасування судового наказу.
Ухвалою Богородчанського районного суду від 07 травня 2025 року вказану заяву про скасування судового наказу повернуто без розгляду.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що ухвала є незаконною, прийнятою із неправильним застосуванням норм ч. 3 ст. 19, ч.ч. 3, 6 ст. 170 ЦПК України.
Вважає, що заява про скасування судового наказу містить чітке зазначення про повну необґрунтованість вимог стягувача, що свідчить про те, що за заявою про стягнення грошових сум існує спір.
На його думку, заява про скасування судового наказу відповідає вимогам ч. 6 ст. 170 ЦПК України, є належно оформленою. Тому підстав для повернення її без розгляду не було. А покликання суду на те, що така заява не містить ні письмового, ні документального підтвердження того, що вимоги стягувача є необґрунтованими, не відповідає приписам п. 5 ч. 3 статті 170 ЦПК України, якою передбачено, що заява про скасування судового наказу має містити зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до частини 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до вимог частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6 (щодо повернення заяви позивачеві (заявникові)), 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Отже, апеляційна скарга на ухвалу Богородчанського районного суду від 07 травня 2025 року про повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У такому випадку судове засідання не проводиться, а розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами (частина 13 статті 7 ЦПК України).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Із матеріалів справи встановлено, що 02 травня 2025 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Богородчанським районним судом видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 6340,34 грн. заборгованості за послугу з розподілу природного газу за період з 01 жовтня 2023 року по 31 березня 2025 року.
05 травня 2025 року боржник ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник Захаріїв Б.Д., подав до суду заяву про скасування судового наказу, яку ухвалою Богородчанського районного суду від 07 травня 2025 року повернуто без розгляду.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зазначав, що заява про скасування судового наказу не містить ні письмового, ні документального підтвердження того, що вимоги стягувача є необґрунтованими.
Колегія суддів не погоджується з цим висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Заява підписується боржником або його представником.
До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Заява про скасування судового наказу подана ОСОБА_3 у передбачений законом п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання копії судового наказу. До неї долучено квитанцію про сплату судового збору, а в частині змісту вона містить необхідні обґрунтування та заперечення.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України суддя постановляє ухвалу про повернення заяви про скасування судового наказу в єдиному випадку - у разі якщо подано неналежно оформлену заяву про скасування судового наказу.
Водночас, за змістом ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 167 ЦПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.
З огляду на зазначені норми права, у випадку належним чином оформленої заяви про скасування судового наказу з дотриманням строку подання такої заяви, суд вправі тільки скасувати судовий наказ, а стягувач вправі звернутись з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. Тобто, відсутність можливості апеляційного оскарження судового наказу обумовлена процедурою скасування судового наказу.
Таким чином, законодавець розширивши коло предметів вимог, за якими можна видати судовий наказ, виключивши можливість апеляційного оскарження судових наказів та за наявності нової процедури оскарження судових наказів, яка не передбачає залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення, виходив з того, що у випадку незгоди боржника з судовим наказом, такі вимоги стягувача не можна вважати безспірними і вони повинні розглядатись за процедурою спрощеного позовного провадження, у зв'язку з чим судовий наказ повинен бути скасований.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що заява про скасування судового наказу містить посилання щодо повної необґрунтованості вимог стягувача, а саме: в ній зазначено, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» є повністю необґрунтованими. При цьому ЦПК України не передбачає обов'язку боржника підтверджувати зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. Питання щодо законності нарахування та стягнення з боржника такої заборгованості повинні бути перевірені судом під час розгляду справи в позовному провадженні.
У зв'язку з наведеним, висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Беручи до уваги викладене, та оскільки питання скасування судового наказу належить до компетенції суду першої інстанції, необхідно скасувати ухвалу Богородчанського районного суду від 07 травня 2025 року про повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу, справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Захаріїва Богдана Дмитровича задовольнити.
Ухвалу Богородчанського районного суду від 07 травня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуюча: О.О. Томин
Судді: В.А. Девляшевський
В.М. Луганська
Повний текст постанови складено 05 червня 2025 року.