Єдиний унікальний номер 754/2239/25
Номер провадження 2/719/74/25
04 червня 2025 року м. Новодністровськ
Новодністровський міський суд Чернівецької області у складі:
головуючої судді Вербіцької М. В.,
з участю секретаря судового засідання Злої В. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження у залі судових засідань Новодністровського міського суду Чернівецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІПАЛ», в інтересах якого діє представниця Сироватка Соломія Василівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
26.03.2025 позивач ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІПАЛ», в інтересах якого діє представниця Сироватка С. В., звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22.05.2024 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали електронний кредитний договір (акцептування оферти) про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1520012, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» кредит у розмірі 12 500,00 грн. на строк 352 дні.
28.11.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та позивачем був укладений договір факторингу № 28112024, умовами якого визначено, що ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за плату отримує належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги до боржників відповідно до реєстру боржників. Згідно з п. 1.2. вказаного договору внаслідок передачі права вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заміняє ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та набуває права грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
Згідно п. 6.2.1.цього договору клієнт відступає (продає), а фактор приймає права вимоги в розмірі портфеля заборгованості. В п. 6.2.3. зазначається, що права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників за формою додатку 2 цього договору, та оплати фактором суми фінансування у строки, передбачені п. 7.2. договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами. Разом з правами вимоги фактору переходять всі інші пов'язані з ним права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1520012 від 22.05.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 28.11.2024, наданим позивачем, заборгованість за тілом кредиту складає 12 500.00 грн, заборгованість за відсотками 35 625.00 грн, заборгованість за штрафом 6 250 грн. Сума заборгованості разом 54 375.00 грн.
Ухвалою судді Новодністровського міського суду Чернівецької області від 31.03.2025 позовна заява була залишена без руху та визначений 10-денний строк для усунення її недоліків.
Після виконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху ухвалою судді Новодністровського міського суду Чернівецької області від 09.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
За клопотанням позивача суд також витребовував докази, відтак, 25.04.2025 до суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла відповідь вих. № 20. 1.0.0.0/7-250411/37395-БТ від 20.04.2025 на запит, стосовно рахунків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в якій вказано, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 22.05.2024 здійснено переказ коштів у сумі 12 500,00 грн.
Позивач та його представники у судові засідання не з'являлися, проте у позовній заяві клопотали розгляд справи здійснювати за їх відсутності.Крім того позивач повідомив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, хоча належним чином був повідомлений про місце, час і дату судових засідань, зокрема, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження у справі, судових повісток (рекомендовані повідомлення поверталися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»).
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки у судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Крім того, відповідно до приписів ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, на підставі ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін та постановити заочне рішення у справі.
Перевіривши, дослідивши об'єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов такого висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.
Суд установив, що 22.05.2024 ОСОБА_1 за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується через веб-сайт та особистий кабінет уклав з ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» договір № 1520012 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», за умовами якого позичальник отримав кредитні кошти у сумі 12 500,00 грн строком на 352 дні, згідно з п. 1.4.періодичність платежів зі сплати процентів кожні 22 дні, детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів), первісна редакція якого наведена в додатку №1 до цього договору.
Отже, тіло кредиту - 12 500 грн, строк надання кредиту - 352 дні, стандартна (у т. ч. денна) процентна ставка - 1,5 % в день.
Згідно з п. 9.6 договору № 1520012,підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація; він ознайомлений з правилами, повністю їх розуміє і приймає (погоджується) з ними, повністю розуміє їх, погоджується з ними, зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» у редакції, чинній на момент укладення кредитного договору з відповідачем, надані суду.
Факт укладення кредитного договору та погодження усіх його умов сторонами підтверджуються копією Договору № 1520012 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 22.05.2024, Додатками 1 та 2 до нього, паспортом споживчого кредиту, які підписані відповідачем належним чином електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е 462 22.05.2024 21:30:15 ОСОБА_1 .
На підтвердження належного підписання сторонами наведених вище документів позивач надає також довідку про ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 , який шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора акцетував кредитний договір. З боку позикодавця договір був підписаний ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» з допомогою ЕЦП, про що у матеріалах справи також наявний відповідний протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису та результат перевірки підпису.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Таким чином, встановлені вище обставини, підтверджують факт укладання між первісним кредитором та відповідачем кредитного договору, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, умовами яких було визначено суму кредиту, розмір відсотків, порядок повернення грошових коштів, та строк дії кредитних договорів, при цьому факт отримання грошових коштів підтверджується відповідними довідками про переказ грошових коштів на картку позичальника.
Отже, суд уважає встановленою та доведеною належними доказами обставину укладення кредитного договору між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства щодо укладення договорів в електронній формі та погодження його умов сторонами.
Крім того, позивач надав суду довідку № 20250103-208 від 03.01.2025 ТОВ «ПЕЙТЕК», яке є фінансовою установою та надає платіжні послуги, та яке підтвердило та вказало відповідні відомості про той факт, що грошові кошти у розмірі 12 500 грн були успішно перераховані на платіжну картку, маска картки НОМЕР_3 від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 22.05.2024.
Згідно з п. 2.1.кредитного договору № 1520012 від 22.05.2024 кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_3 .
Таким чином, суд має можливість ідентифікувати операцію по перерахунку грошових коштів у розмірі 12 500 грн як таку, що відбулася на користь відповідача і саме ОСОБА_1 отримав наведені кошти, що доводиться достатніми доказами.
Указане підтверджується і наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацією про те, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 22.05.2024 здійснено переказ коштів у сумі 12 500,00 грн.
У п. 2.4. цього договору зазначається, що кредит вважається наданим у день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами відповідно до п. 2.1. договору.
Відповідно до розрахунків заборгованості відповідача позивач не здійснював жодних платежів на виконання умов договору та не сплачував повністю частково заборгованість, яка у нього виникла у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору.
Таким чином, на день подання позову до суду - 11.02.2025 заборгованість відповідача становила:
12 500 грн - по тілу кредиту;
(12 500?1 5 %) ? 190 день (з 22.05.2024 - дати укладення кредитного договору між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 (відсотки нараховуються, починаючи з дня надання кредиту - п. 3.2 Договору) по 27.11.2024 - дату, яка передувала даті укладення договору факторингу між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») = 187, 5 ?190 = 35 625 грн (суд констатує, що підставно нарахував заборгованість відповідача за відсотками).
Також позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача на його користь штрафних санкцій у розмірі 6 250 грн.
Щодо належності права вимоги позивачу суд зважає на таке.
28.11.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» був укладений договір факторингу № 28112024, у п. 1.1 якого визначено, що фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором, а клієнт відступає (передає) факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.
Фактором у даному договорі виступив позивач.
У п. 6.2.1. цього договору клієнт відступає, а фактор приймає права вимоги в розмірі портфеля заборгованості.
Згідно з п. 6.2.3. права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників за формою додатку 2 цього договору, та оплати фактором суми фінансування у строки, передбачені пунктом 7.2 договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами. Разом з правами вимоги фактору переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим договором.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені у реєстрі боржників містяться у додатку № 1 до договору факторингу № 28112024 від 28.11.2024 та є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 6.6 цього договору ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» зобов'язалося протягом 10 робочих днів з дати відступлення прав вимог за кредитним договорами фактору повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору.
Відповідно до п. 1.2. у день, коли здійснюється перехід від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» прав вимоги заборгованості до боржників, клієнт зобов'язаний передати ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» інформацію відповідно до реєстру боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в додатку № 4 до цього договору, на підставі акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру боржників в електронному вигляді.
Згідно з вимогами п. 6.2.3, п. 8.3. договору факторингу від 28.11.2024 № 28112024 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передало, а ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» прийняло Реєстр боржників клієнта від 28 листопада 2024 року, складений за формою згідно з додатком 1 до договору, кількість боржників: 5 098, після чого, від клієнта до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» перейшли права вимоги заборгованості від боржників і дане товариство стало кредитором відносно боржників стосовно заборгованостей, що підтверджується даними акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 28112024 від 28.11.2024. Відповідно до витягу з реєстру боржників право вимоги до ОСОБА_1 також було переуступлене.
Позивач надав низку доказів на підтвердження укладення договору факторингу і належного передання права вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» до нього. Це, зокрема, Договір факторингу № 28112024 від 28.11.2024, витяг з Реєстру боржників щодо відповідача та його боргу, акт приймання-передач цього реєстру, платіжна інструкція про проведення оплати позивачем як фактором на користь ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» за договором. Отже, факт передання права вимоги до ОСОБА_1 до позивача суд уважає також доведеним.
Відповідно до розділу 2 Договору факторингу право вимоги (як предмет договору) - це право грошової вимоги клієнта до боржників, строк платежу за якою настав (наявна вимога) та право грошової вимоги, яка виникне у майбутньому (майбутня вимога) щодо погашення заборгованості, яка виникла та виникне на підставі укладених боржниками кредитних договорів, та підтверджуються документацією.
Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1520012 був укладений 22.05.2024 на строк 352 дні. Отже, строк кредитування закінчився 08.05.2025.
Суд доходить переконання, що на день розгляду справи позивачу підставно належить право вимоги до відповідача., яке ґрунтується на Договорі № 1520012 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», укладенму 22.05.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 .
Суд уважає надані позивачем докази достовірними, допустимими, належними та такими, що у своїй сукупності підтверджують обставини, на які він покликається, у частині надання кредитних коштів та невиконання зобов'язань за кредитним договором відповідачем. А також суд вбачає за доведену ту обставину, що право вимоги належить позивачу відповідно до договору факторингу № 28112024 від 28 листопада 2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивач як на підстави заявлених вимог посилається на те, що слід стягнути з відповідача на його користь заборгованість сукупно у розмірі 44 867,00 грн у зв'язку із порушенням зобов'язань за описаними вище кредитними договорами.
За статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
У статті 14 зазначеного Закону виснувано: договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв'язку, та оцінки кредитоспроможності споживача. Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 612 цього кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_1 22.05.2024 уклав договір № 1520012 про надання споживчого кредиту з ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», права вимоги за якими у подальшому стали предметом договору факторингу, укладених між кредитодавцем і позивачем - ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ». За умовами кредитного договору відповідачу надавалися кредитні кошти, які він зобов'язався повернути та сплатити відсотки за користування ними у порядку, визначеному договорами.
Відповідач умови кредитного договору щодо поетапної сплати процентів за користування кредитом не виконував, а після закінчення строку кредитування грошові кошти не повернув та не сплатив відсотки за користування ними.
28.11.2024 право вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , було відступлене за договором факторингу позивачеві.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.03.2021 року у справі №906/1174/18 (провадження №12-1гс21, п. 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Договір відступлення прав вимоги є ідентичним за правовою природою до договору факторингу. Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ні первісним кредиторам, ні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не повернуті, позицію відповідача, який жодних аргументів чи доказів для доведення протилежного не надав, а також вимоги ч. 1 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що свідчить про порушення прав позивача, суд вважає, що право позивача на повернення заборгованості по тілу кредиту та нарахованих відсотках підлягає захисту в судовому порядку.
Таким чином, відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання за договорам № 1520012 про надання споживчого кредиту від 22.05.2024, укладеним із ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»,
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафому розмірі 6 250 грн суд уважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до п. 6.4.1 Договору № 1520012 від 22.05.2024 у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом споживач має сплатити товариству штраф у розмірі 1 875 грн на 4-тий день такого невиконання чи неналежного виконання та у розмірі 137,50 грн, починаючи з 5-го дня за кожен день евиконання чи неналежного виконання.
Таким чином, позивач просить стягнути суму штрафу 1 875 грн + по 137,5 грн за 31 день і 112,5 грн (що випливає із наданого розрахунку заборгованості).
У той же час суд наголошує, що Договір № 1520012 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort»між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений 22.05.2024, тобто у період дії в Україні воєнного стану.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (Розділ доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022).
На підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р., в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан неодноразово безперервно продовжувався, зокрема, останній раз Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.01.2025 воєнний стан в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Таким чином, суд доходить переконання, що у частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 6 250,00 грн слід відмовити.
Загалом суд також бере до увагу позицію відповідача, який заяви по суті справи до суду не надавав, жодні обставини, викладені позивачем, не заперечував, свої аргументи не наводив, у судові засідання не з'являвся.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин суд дійшов висновку, що у даному випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача щодо порядку погашення заборгованості за кредитним договором та вважає, що позов підлягає до задоволення частково, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІПАЛ» сукупно заборгованості у розмірі 48 125,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.
Згідно ізст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові-на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
2 422,40 ? ( (48 125 ? 100) ? 54 375) = 2 422,40 ? 88,5 % = 2 143,82 грн.
За таких обставин, суд вважає, що на користь позивача підлягають стягненню з відповідача 2 143,82 грн, сплаченого судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 629, 1046, 1048-1050 Цивільного кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІПАЛ», в інтересах якого діє представниця Сироватка Соломія Василівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІПАЛ» заборгованість за кредитним договором № 1520012 від 22.05.2024 у розмірі 48 125,00 грн (сорока восьми тисяч ста двадцяти п'яти грн 00 коп), з яких - 12 500,00 (дванадцять тисяч п'ятсот грн 00 коп) - тіло кредиту та 35 625,00 (тридцять п'ять тисяч шістсот двадцять п'ять грн 00 коп) - відсотки за користування кредитними коштами.
У решті позовних вимог позивачу відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІПАЛ» судовий збір у розмірі 2 143,82 грн. (двох тисяч ста сорока трьох грн 82 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте Новодністровським міським судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Чернівецького апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 04.06.2025.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІПАЛ», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область, 79029.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації:, АДРЕСА_1 .
Головуюча суддя: Мар'яна ВЕРБІЦЬКА