Справа № 724/1943/25
Провадження № 2/724/592/25
про залишення позовної заяви без руху
05 червня 2025 року м. Хотин
Суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Скрипник С.М., ознайомившись в порядку підготовки із позовною заявою ОСОБА_1 до Недобоївської сільської ради Дністровського району Чернівецької області про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та визнання права власності на нерухоме майно,-
До Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Недобоївської сільської ради Дністровського району Чернівецької області про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та визнання права власності на нерухоме майно.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, приходжу до висновку, що зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, отже є підстави для залишення її без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
У ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). При цьому, у ч. 2 ст. 83 ЦПК України вказано, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема, ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
За приписами п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Згідно з ч.1 ст.190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Предметом позову у даній справі є зокрема вимога позивача ОСОБА_1 визнати за нею право власності на 2/3 житлового будинку із господарськими спорудами.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Таким чином, заявлена позовна вимога про визнання прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 в розумінні змісту вищенаведених приписів законодавства є майновою вимогою, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.
ОСОБА_1 звернулася до суду із двома позовними вимогами: а саме про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та про визнання права власності на нерухоме майно, і на підтвердження сплати судового збору до позовної заяви додано квитанцію про сплату позивачем судового збору в розмірі 2000 грн.
Проте, звертаючись до суду із позовною вимогою про визнання права власності на нерухоме майно, яка є майновою, в позовній заяві не зазначено ціну позову з посиланням на докази дійсної вартості житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами.
Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні») визначено, що документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
Зазначене унеможливлює визначення судом правильності встановленого законодавством розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання до суду даного цивільного позову.
У зв'язку з цим позивачу необхідно визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній ринковій вартості спірного майна, який вказано у позові, станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна, а також, має сплатити (доплатити) судовий збір, виходячи з загальної вартості спірного майна, що підлягає поділу.
В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна або цінова довідка.
Вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
Оскільки позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, тому суддя залишає її без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Недобоївської сільської ради Дністровського району Чернівецької області про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та визнання права власності на нерухоме майно - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених недоліків.
Копію ухвали направити позивачу для відома та виконання.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК