Справа № 716/627/25
05.06.2025 м.Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючої судді Шевчук Р.М.,
секретаря судового засідання Шпаковської К.В.,
з участю:
представника позивача Сондей Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Заставна адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє Сондей Яна Ананіївна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Адвокат Сондей Я.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Заставнівського районного суду Чернівецької області з позовом про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В позові посилається на те, що 27.11.2024 року тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 , винесено постанову за №4744 відносно ОСОБА_1 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 нмдг, що становить 17000,00 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Вказує, що підставою для винесення оскаржуваної постанови став протокол про адміністративне правопорушення від 14.11.2024 року №6/459, відповідно до якого ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним, під час дії воєнного стану протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим порушив вимоги пп.10-1 п.1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.
Крім того зазначає, що через особистий кабінет в за стосунку «Резерв+» 16.07.2024 року ОСОБА_1 було уточнено персональні дані, про що свідчить доданий до матеріалів справи скриншот.
В листопаді 2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо оформлення довідки про відстрочку і працівники вказали що у нього відсутнє оновлення даних. Ним було надано для огляду застосунок «Резерв+», в якому відображена вищеописана інформація.
Позивачу не відомо про наявність протоколу про адміністративне правопорушення, він його не отримував, а тому зі змістом його не знайомий, вважає його безпідставним, оскільки він вжив всіх заходів, спрямованих на оновлення даних в порядку та строки визначені положеннями чинного законодавства України.
Крім того, оскільки позивач не отримував протоколу про адміністративне правопорушення, то він не був обізнаним про місце, дату та час розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку з чим не міг скористатися своїм правом передбаченим ст. 268 КУпАП, що є грубим порушенням процедури розгляду справи.
Зазначала також, що в порушення норм ст.285 КУпАП, копія постанови від 27.11.2024 року не направлена йому протягом трьох днів, а згідно відмітки на конверті направлена 19.03.2025 року, тобто більш як через три місяці з моменту її винесення.
Просила визнати протиправною та скасувати постанову за №4744 від 27.11.2024 року про справі про адмінправопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
Ухвалою суду від 14.04.2025 року прийнято адміністративний позов до розгляду та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей провадження, що передбачені ст. 286 КАС України.
Ухвалою суду від 14.04.2025 року витребувано докази у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Дана ухвала станом на 04.06.2025 року не виконана.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Сондей Я.А. позовні вимоги підтримала, пославшись на обставини викладені в позовній заяві. При цьому пояснила, що її довіритель виконав обов'язок щодо оновлення своїх персональних даних, він звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки, при цьому показав працівникам ІНФОРМАЦІЯ_4 застосунок «Резерв+» з відміткою. Йому не було відомо про те, що працівниками складно адміністративний протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, про даний факт він дізнався отримавши через три місяці постанову, яка датована 27.11.2024 р. Позивач не був присутнім при розгляді адміністративної справи, йому не надходило жодних повідомлень чи повісток про дату та час розгляду адміністративного протоколу.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Зважаючи на особливості розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, відповідно до вимог ч.2 ст.268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Суд розглядаючи та ухвалюючи рішення в даній справі у відсутності представника відповідача керується положеннями параграфу 2, яким встановлений порядок розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, зокрема ч.3 чт.268 КАС України, згідно якої неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Законодавчо регламентовано строк розгляду даної окремої категорії термінових справ, а саме відповідно до вимог ч.1 ст.286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом було відкладено розгляд справи для можливості сторонам, зокрема відповідачу, безпосередньо в судовому засіданні надати пояснення з приводу правомірності та обставин винесення оскаржуваної постанови. Крім того ухвала суду про витребування доказів станом на 04.06.2025 р. не виконана, про причини неможливості надати докази у встановлений строк суд не повідомлено.
Відповідно до ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та іхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши обставини справи в їх сукупності, встановив наступне.
Відповідно до довідки №1683 від 14.11.2024 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (мати позивача - ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІ групи) на строк до 07.02.2025 року.
Зі скріншоту застосунку «Резерв+», 16.07.2024 року вбачається, що позивачем здійснені дії по оновленню облікових даних, про що свідчить запис: «Вітаємо, оновлення даних успішне!», однак скріншоту стартової сторінки до матеріалів справи не долучено.
З копії конверту та треку відстеження поштової кореспонденції вбачається, що поштове відправлення (постанова в справі про адмінправопорушення №4744) прийнято 19.03.2025 року в м.Чернівці та вручено одержувачу - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 у відділенні с.Кострижівка Чернівецького району Чернівецької області.
Встановлено, що 14.11.2024 року позивачем пройдено ВЛК, про що є відмітка в застосунку «Резерв+», де він визнаний придатним до військової служби.
Встановлено, що на підставі протоколу №6/459 від 14.11.2024 року, 27 листопада 2025 року тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_4 , винесено постанову №4744 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 нмдг, що становить 17000 гривень.
В постанові вказано, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, під час дії воєнного стану протягом 60 днів, не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження
Зазначено, що своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 3 підпункту 10-1 пункту Додатку 2 Порядку організації тa ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст.210 КУпАП.
Вирішуючи питання правомірності прийняття оскаржуваного рішення суд виходить з такого.
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинених в особливий період.
Відповідно до примітки ст. 210 КУпАП передбачено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В статті 248 КУпАП зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Так, процедуру складання ТЦК протоколів та оформлення матеріалів про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони №3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за №36/41381 (далі - Інструкція).
Розділом ІІ п. 1, 3, 4 Інструкції передбачено, що протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. У протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз'яснюються права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Пунктом 27 Порядку №560 передбачено, що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Так, за приписами частини першої статті 268 КУпАП, (в чинній редакції на момент розгляду протоколу) особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Аналіз вищенаведених правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.
Суд вважає, що посадовими особами відповідача не була дотримана процедура притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, внаслідок чого останній був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та процесуальних прав передбачених КУпАП, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою. Недотримання процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення є також однією з підстав для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення протиправною, наслідком чого є її скасування.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу та, а також статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Відповідно до вимог ст 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 285 КУпАП визначено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Крім того, в даній статті зазначено, що копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Судом встановлено, що всупереч вищевказаним нормам, при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 суб'єктом владних повноважень були допущені істотні процесуальні порушення, які полягають в наступному.
Зокрема, в тексті постанови №4744 від 27 листопада 2024 року складеної тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 , при розгляді справи про вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП відсутні дані про те, чи був позивач повідомлений про час та місце розгляду справи, чи надавав пояснення з приводу вчиненого правопорушення, чи були роз'яснені йому процесуальні права, чи заявлялися позивачем будь-які клопотання, зокрема клопотання про можливість скористатися правовою допомогою, тощо. Крім того, постанова про притягнення позивача до адмінвідповідальності в порушення вимог ст.285 КУпАП не була йому направлена протягом 3-х днів.
Спростувати, ці обставини через відсутність доказів, які витребовувалися судом, відзиву, та пояснень відповідача в судовому засіданні у суду немає можливості.
За нормами ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року (заява №16437/04), зазначив що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.Однак, умисел ОСОБА_1 , на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, не доведений «поза розумним сумнівом», оскільки доказів того, що під час розгляду адміністративного протоколу відповідачем було дотримано процесуальних прав передбачених ст.. 268 КУКпАП відповідачем не надано.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Частиною 2 ст. 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23.10.2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Стаття 8 КАС вказує, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Враховуючи, що відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, в судове засідання не з'явився, на виконання ухвали суду докази не надав, належними та допустимими доказами не підтвердив порушення позивачем правил військового обліку та відповідно правомірність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення від 05.03.2025 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 17 000,00 грн., підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, суд враховує те, що притягнення позивача до відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП відбулося без повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи, встановлення в діях особи, яку притягують до відповідальності, складу відповідного адміністративного правопорушення, вини, наявність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, тощо . Відповідач не довів, що під час постановлення оскаржуваної постанови ним було дотримано вимог, встановлених законодавством при розгляді справ про адміністративні правопорушення, оскільки ним не було надано суду відзиву на позов, а тому суд кваліфікує дану обставину як визнання позову.
Враховуючи вищевикладене, на основі всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Постанову №4744 від 27.11.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч.3 ст.210 КУпАПналежить скасувати та направити вказану справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Керуючись ст. ст.2, 8, 9, 72-77, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Постанову №4744 від 27.11.2024 року за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, відносно ОСОБА_1 скасувати та справу направити на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В іншій частині вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.
Суддя Шевчук Р.М.