05.06.25
Справа №635/11239/24
Провадження 1-в/635/145/2025
05 червня 2025 року с-ще Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Покотилівка Харківського району Харківської області матеріали провадження за заявою ОСОБА_3 , 1988 року народження про застосування до нього вимог Закону України №3886- ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» та звільнення від кримінальної відповідальності,
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про звільнення його від відбування покарання на підставі Закону України № 3886- ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14.11.2024 з метою забезпечення засудженому права на доступ до суду було відкрите провадження з метою перевірки заяви.
Зазначеною ухвалою була встановлена обов'язкова участь у справі прокурора, засудженого, адміністрації установи виконання покарань.
Такий порядок розгляду заяви був встановлений судом тому, що у заяві ОСОБА_5 не зазначено, чи дійсно він відбуває покарання, чи виконується вирок установою, який вирок виконується, коли і яким судом ухвалений, навіть стаття за якій виконується покарання.
Суд зазначає, що у відповідності до ст.. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 13) про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України, яка передбачає звільнення від покарання та його відбування.
Суд підкреслює, що пункти 1-2 частини другої статті 539 КПК України встановлюють одночасно і місцевий суд, до компетенції якого віднесено вирішення питання, і особу, яка звертається до цього суду із клопотанням про його вирішення. Оскільки фізична особа відбуває покарання, а не виконує вирок, то звернення до суду із поданням про звільнення від покарання або його пом'якшення, належить до компетенції органу виконання покарань згідно із п. 2 частини 2 статті 539 КПК України.
22.05.2025 до суду надійшло подання ДУ «Темнівська втравна колонія ( №100)» про вирішення питання про звільнення засудженого ОСОБА_3 , 1988 року народження від призначеного покарання вартість завданої шкоди за вчинення якого не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення за кількома вироками Московського районного суду м. Харкова та Дергачівського районного суду Харківської області у зв'язку із усуненням караності діяння.
Мотивуючи своє подання, адміністрації зазначила, що засуджений, відповідно до вироків вчиняв епізоди злочинної діяльності та у яких вартість викраденого не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення
Всі учасники справи подали заяви про розгляд подання без їх участі.
Розглянувши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Суд зазначає, що у відповідності до вироку Московського районного суд м. Харкова від 09.06.2019 ОСОБА_6 призначене покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді двох років позбавлення волі. На момент набрання чинності Законом засуджений відбув покарання, незалежно від того приєднувалося воно до інших покарань, чи ні, а тому суд не вважає за потрібне досліджувати розмір викраденого.
Щодо вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 19.03.2020, суд зазначає, що за вчинення епізодів злочинної діяльності про декриміналізацію, яких просить адміністрація, ОСОБА_6 було призначене покарання за ч. 2 ст. 185 КК України за вчинення викрадення на суму понад 7705 грн. та призначене покарання у виді 3 років позбавлення волі. Оскільки за кожний епізод окремо покарання не призначалося, то суд не бачить підстав розглядати їх та брати до уваги вартість викраденого у цих окремих епізодах.
Щодо вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 19.06.2019, то суд зазначає, що у відповідності до угоди про примирення засудженому було призначене покарання у виді трьох років позбавлення волі із випробуванням строком на один рік із застосуванням статті 75 КК України. Це покарання самостійно не виконується, поглинутий іншими вироками, а тому застосовувати Закон до покарання, яке окремо не виконується, суд не бачить підстав.
Суд звертає увагу на ту обставину, що у відповідності до ч. 1 ст.. 74 КК України суб'єктом цієї норми є засуджений, щодо якого застосовується звільнення від покарання або подальшого його відбування, призначеного йому вироком суду у зв'язку із втратою караності діяння.
З огляду на наведене та у контексті Закону України № 3886- ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», суд вважає, що немає підстав для застосування зазначеного Закону до ОСОБА_7 .
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що подання адміністрації не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд
У задоволенні подання начальника ДУ «Темнівська виправна колонія (№100) для вирішення питання в частині про звільнення ОСОБА_3 , 1988 року народження від призначеного покарання вартість завданої шкоди за вчинення якого не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення у зв'язку із усуненням караності діяння - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя ОСОБА_1