Справа № 645/2923/25
Провадження № 3/645/767/25
03 червня 2025 року м. Харків
Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Спесивцев О.В., при секретарі Асєєвої К.М., за участю особи, щодо якої розглядається питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Немишлянського районного суду м. Харкова надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 №312167 від 26.04.2025 року та протокол серії ЕПР1 №312206 від 26.04.2025 року).
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №312167 від 26.04.2025 року (справа №645/2923/25, провадження № 3/645/767/25) вбачається, що 26.04.2025 року о 09:15 в м.Харків, по вул. Харківських Дивізій 11/2, водій ОСОБА_1 керував тз Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря нарколога відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також, згідно протоколу серії ЕПР1 №312206 від 26.04.2025 року (справа №645/2924/25, провадження № 3/645/768/25) вбачається, що 26.04.2025 року о 10:10 в м.Харків, по вул. Харківських Дивізій 9, водій ОСОБА_1 керував тз Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря нарколога відмовився під відеофіксацію на нагрудну бодікамеру, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою суду від 27.05.2025 року адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП № 645/2923/25 (провадження № 3/645/767/25), а також про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП № 645/2924/25 (провадження № 3/645/768/25) - об'єднано в одне провадження та присвоїти їм загальний номер № 645/2923/25 (провадження № 3/645/767/25).
У судовому засіданні 03.06.2025 року ОСОБА_1 не погодився з правомірністю складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення, вказав, що він не приймає жодних наркотичних засобів, а 26.04.2025 року відмовився від проходження огляду, оскільки поспішав до лікарні на перев'язку руки, травму якої отримав напередодні. Також вказав, що при складанні відносно нього першого протоколу про адміністративне правопорушення (протокол серії ЕПР1 №312167 від 26.04.2025 року) співробітники поліції не заборонили йому керувати транспортним засобом, а тому він його перепаркував до місця роботи через необхідність віддати роботодавцю ключі від автомобіля, де відносно нього інші працівники поліції склали другий протокол про адміністративне правопорушення (протокол серії ЕПР1 №312206 від 26.04.2025 року). Зазначив, що в послідуючому його неодноразово в інші дні зупиняли співробітники поліції та відвозили для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, за наслідками чого жодного разу не було виявлено ознак наркотичного сп'яніння, на підтвердження чого надав оригінали відповідних Висновків від 30.04.2025 року №956, від 30.04.2025 року №958, від 03.05.2025 року №1015, від 06.05.2025 року №1031. Підкреслив, що згідно висновків від 30.04.2025 року №956 та №958, огляд проводився 27.04.2025 року о 13:55 та 15:40, тобто на наступний день від дати складання протоколів від 26.04.2025 року серії ЕПР1 №312167 та ЕПР1 №312206. Зазначив, що оскільки залишки наркотичних речовин залишаються в організмі тривалий час, то на його думку, вказані висновки підтверджують факт відсутності у нього наркотичного сп'яніння станом на час складання протоколів від 26.04.2025 року. Додатково в судовому засіданні вказав, що після складання протоколів від 26.04.2025 року він самостійно в цей день пройшов огляд в медичній установі, за наслідками якого не було виявлено у нього ознак наркотичного сп'яніння, проте висновок медичної установи він надати не може через його втрату. Із клопотаннями про відкладення розгляду справи з метою пошуку вказаного висновку не звертався та зазначив, що вважає викладені ним вище обставини такими, що в повній мірі доводять відсутність у нього наркотичного сп'яніння станом на час складення відповідних протоколів про адміністративне правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, щодо якої розглядається питання про притягнення до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові матеріали, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані протоколи відповідають вимогам ст.256 КУпАП, оформлені компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка їх склала, в яких чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Провадження у справах про адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 7 КУпАП, повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а також за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 року №1452/735 (далі-Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до п. 9 ч. ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої 09.11.2015 року № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством (п. 3 розділу ІІІ Інструкції).
Відповідно п. 15 розділу ІІ Інструкції, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду (п.16 розділу ІІІ Інструкції).
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
За змістом зазначених положень, особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, якщо вона керувала транспортним засобом в стані сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, і так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 251 КУпАП.
Так, відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №312167 від 26.04.2025 року вбачається, що 26.04.2025 року о 09:15 в м.Харків, по вул. Харківських Дивізій 11/2, водій ОСОБА_1 керував тз Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння рук. Від проходження огляду на стан наркотичного спяніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря нарколога відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також, згідно протоколу серії ЕПР1 №312206 від 26.04.2025 року вбачається, що 26.04.2025 року о 10:10 в м.Харків, по вул. Харківських Дивізій 9, водій ОСОБА_1 керував тз Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря нарколога відмовився під відеофіксацію на нагрудну бодікамеру, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколів, також підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: даними відеозаписів з нагрудної камери поліцейських та відореєстратору, які містяться на лазерних дисках; направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапортами.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Суд зазначає, що згідно п. 4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду.
З матеріалів справи, зокрема з протоколів про адміністративне правопорушення та направлень на огляд вбачається, що поліцейськими у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння рук.
Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп'яніння.
Отже, доводи ОСОБА_1 про відсутність у нього ознак наркотичного сп'яніння носять суб'єктивний характер.
Пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп'яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував факти відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, про які зазначено в протоколах.
Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколів про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об'єктивність.
Крім того, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколів. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколах про адміністративне правопорушення.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що в день складання протоколів (26.04.2025 року) він самостійно здав аналізи і результат огляду негативний, суд зауважує наступне.
Так, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я, згідно п.12 розд.2 Інструкції.
Згідно п. 9 Розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
З огляду на викладене, медичний огляд в закладі охорони здоров'я може проводитись лише у присутності поліцейського.
При цьому, жодного доказу, який би підтверджував факт проходження ОСОБА_1 26.04.2025 року огляду на стан наркотичного сп'яніння під час розгляду справи не надано, із клопотаннями про відкладення розгляду справи з метою надання вказаних документів він не звертався.
З приводу наданих ОСОБА_1 оригіналів Висновків КНП ХОР «ОКНЛ» від 30.04.2025 року №956, від 30.04.2025 року №958, від 03.05.2025 року №1015, від 06.05.2025 року №1031, згідно яких, за наслідками проведеного огляду у нього не було виявлено ознак наркотичного сп'яніння, суд зазначає, що в даному випадку протоколи складено не за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, а за відмову від проходження огляду, що є окремим складом адміністративного правопорушення.
При цьому, згідно вказаних висновків, огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився 27.04.2025 року о 13:55 год. та 15:40 год., 03.05.2025 року о 08:25 год., а також 05.05.2025 року о 00:45 год., тобто більш ніж через добу від моменту складання протоколів серії ЕПР1 №312167 (складений 26.04.2025 року о 09:52) та серії ЕПР1 №312206 (складений 26.04.2025 року о 10:30).
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і №25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі», а тому водій зобов'язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп'яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб.
Посилання ОСОБА_1 на те, що пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння саме 26.04.2025 року він не мав можливості, через те, що поспішав до лікарні на перев'язку руки, суд вважає необґрунтованими, оскільки по-перше, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин надано не було, а по-друге, вказані обставини на думку суду, не звільняють його від обов'язку на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння у зв'язку із виявленими ознаками наркотичного сп'яніння.
З приводу посилання ОСОБА_1 на те, що при складанні відносно нього першого протоколу про адміністративне правопорушення (протокол серії ЕПР1 №312167 від 26.04.2025 року) співробітники поліції не заборонили йому керувати транспортним засобом, суд зазначає на положення ст. 265-2 КУпАП, за якими стаття 130 КУпАП не входить до переліку статей цього Кодексу, за порушення яких працівник уповноваженого підрозділу тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.
Окрім того, як вбачається з досліджуваного відеозапису подій поліцейський неодноразово наголошував, що ОСОБА_1 при виявлених у нього ознаках наркотичного сп'яніння, відсторонений від керування транспортним засобом.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» наведене в п. 27 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом виконання функції водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в п. 38 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року (справа № 404/4467/16-а (2-іс/811/3/17) зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
На підставі викладеного, посилання ОСОБА_1 щодо невинуватості у вчиненні правопорушення, суд оцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених доказів.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачається.
Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб, а тому таке правопорушення не може бути визнано малозначним.
Суд, враховуючи викладене, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з довідок, виданих старшим інспектором ВАП УПП в Харківській області ДПП, старшим лейтенантом поліції Віталієм Демченко, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 , яке видане ТСЦ 6341 03.04.2025 року.
Відповідно до «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами. Повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів. Особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов'язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту.
Відповідно пункту 6 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1086 від 17 грудня 2008 року, тимчасово вилучене посвідчення повертається водієві у разі винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом, проходження в установленому порядку позачергового медичного огляду щодо придатності до керування транспортним засобом та успішного складення в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичного і практичного іспиту для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії .
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у постанові від 4 вересня 2023 року №702/301/20 (провадження № 51-944кмо23) зауважив, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту або в таких порушеннях, вчинених у стані сп'яніння, незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами тому як створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода.
При обранні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 , з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яке складає 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 130, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605,60 гривень.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 304 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно з ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Повний текст постанови складено 05.06.2025 року.
Суддя О.В.Спесивцев