Суддя Бабенко Ю. П.
Справа № 644/663/25
Провадження № 2/644/1777/25
05.06.2025
05 червня 2025 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі: головуючого - судді Бабенко Ю.П., за участю секретаря - Книшенко А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В позовній заяві представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 4307544 від 25.02.2021 року в розмірі 22198,96 грн. та судові витрати по справі. Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.02.2021 року в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «МІЛОАН», ОСОБА_1 подано заявку на отримання кредиту № 4307544. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. ТОВ «МІЛОАН» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 4307544 від 25.02.2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні кредитного договору. Відповідач уклав Договір про споживчий кредит № 4307544 від 25.02.2021 року з ТОВ «МІЛОАН» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7000 грн. 10.08.2021 року згідно умов Договору відступлення прав вимоги №06Т, ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за кредитним договором № 4307544 від 25.02.2021 року на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до відповідача. Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором становить 22198.96 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5215 грн.; заборгованість за відсотками становить 16283.96 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 700 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.
Ухвалою суду від 28.01.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив суд розглянути справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву. В поданому до суду відзиві представник відповідача посилається на те, що позивачем не надано доказів укладення кредитного договору, анкета- заява та договір про споживчий кредит не містять підпису відповідача. Доказів використання чи накладення електронного підпису матеріали справи не містять. Позивачем в порушення вимог закону перерозподілено кошти, які сплачував відповідач, не на погашення тіла кредиту, а на погашення комісії за пролонгацією. Договором про споживчий кредит не передбачено нарахування комісії за пролонгацією. Крім того, після спливу строку кредитування, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Заборгованість за процентами в розмірі 2625 грн. відповідачем повністю сплачена. Заявляючи вимоги про стягнення з відповідача відсотків, нарахованих за межами 30 днів кредитування, що визначено договором, позивач посилався на факт пролонгації договору. Проте, нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України. Крім того, матеріали справи не містять докази, які б підтверджували факт перерахування грошових коштів. Платіжним доручення від 25.02.2021 року не підтверджується факт перерахування грошових коштів на банківську картку, оскільки вона не містить повного номера картки ОСОБА_1 . Крім того, розрахунок заборгованості не відповідає вимогам «Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України». Інші докази, які б підтверджували факт перерахування грошових коштів, в матеріалах справи відсутні. Крім того, позивач не надав належних доказів того, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором від ТОВ «Мілоан». Просить відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 та стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
В судове засідання представник відповідача не прибула, просила справу розглядати без її участі, проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що 25.02.2021 за власного волевиявлення, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» URL: ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту № 4307544. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті. Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. ТОВ «МІЛОАН» було направлено відповідачу електронним повідомленням одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов договору про споживчий кредит № 4307544 від 25.02.2021, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті. Одноразовий ідентифікатор F61807, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 4307544 від 25.02.2021 р., який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства як і логін підпису Кредитора містять інформацію про роботу сервера і зберігають в собі певні дії користувача або програми. Це зафіксовано у Кредитному договорі, переданому первісним кредитором Позивачу, проте є зашифрованим, у зв'язку із чим при стандартному завантаженні до електронного кабінету чи під час друку не відображається, у зв'язку із чим позивач надає скрін шот першого листа Договору із одноразовим ідентифікатором (мал. №5). Цей Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема, через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби. У свою чергу, стороною відповідача до поданого відзиву на позовну заяву не надано жодних доказів на спростування факту укладення кредитного договору, або спростування факту перерахування та отримання ним кредитних коштів. Крім того, платіжне доручення № 40349293 від 25.02.2021, враховуючи вимоги Інструкції, яка була чинною на момент перерахування кредитних коштів, відповідає вимогам та зразку, наведеному у додатку до Інструкції, містить усі обов'язкові реквізити, тобто є належним доказом по справі. Оскільки відповідач 27.03.2021 кредит в сумі 7 000,00 грн. не повернув, а продовжував користуватися кредитним коштами, то ТОВ «МІЛОАН» відповідно до умов п. 1.5.2 та 1.6. Договору, з якими погодився відповідач, нарахував проценти за користування кредитом за ставкою 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Судом встановлено, що 25.02.2021 року ОСОБА_1 з використанням особистого кабінету на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» подав заявку на отримання кредиту № 4307544. 25.02.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4307544, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 7000,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування кредитом, які нараховуються в розмірі 2625 грн. за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Умовами договору передбачено, що комісія за надання кредиту становить 700 грн., нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом складають 2625 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована.
Згідно п. 1.6 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п. п. 2.2., 2.3 цього Договору.
Пунктом 2.3.1.1. договору передбачено порядок пролонгації на пільгових умовах: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства і є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.
Згідно п. 2.3.1.2. договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.
У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Розділом 6: «Порядок укладення договору» передбачено порядок його укладання.
Згідно з пунктом 6.1. договору, цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно п. 2.4.1 позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п. 1.4, а у випадку пролонгації не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.
Відповідно п. 2.4.2 договору у випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов'язання Позичальника за цим Договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь Кредитодавця встановлені умовами цього Договору, то така заборгованість повинна бути сплачена Позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений п. 1.4 Договору або у дату завершення періоду пролонгації. Якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування визначеного згідно п. 1.3 та п. 2.3 цього Договору, виконання зобов'язань зі сплати платежів вважається простроченим Позичальником та передбачає настання наслідків обумовлених розділом 4, п. 3.2.5 Договору .
Пунктом 4.2 розділу 4 кредитного договору сторони погодили, що у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 Договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог кредитодавця.
Відповідно до п. 6.2 договору, розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронними повідомленнями (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, який використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником товариству через веб-сайт або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником Товариству.
Відповідно п. 6.3 договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він, зокрема, ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід'ємною частиною цього договору (п.6.3 договору).
Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).
Відповідно до платіжного доручення № 40349293 25 лютого 2021 року кредитні кошти у розмірі 7000 грн. перераховано ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_1 .
Для укладання вищевказаного електронного кредитного договору сторони вчинили такі дії: Заповнення заяви 25 лютого 2021 року 10:58:59 - 10:59:30; Автоматична перевірка 25 лютого 2021 року 10:59:30- 10:59:49; Перевірка у КБІ 25 лютого 2021 року 10:59:49 - 11:01:08; Скоринг 25 лютого 2021 року 11:01:08 - 11:01:13; Підписання договору 25 лютого 2021 року 11:01:13 - 11:02:27; Оброблено 25 лютого 2021 року 11:02:27.
10 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги № 06Т, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 4307544 від 25.02.2021 року, укладеного між ТОВ «ФК «Мілоан» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».
На час укладання вказаного договору факторингу заборгованість відповідача становила 22198,96 грн, з яких 5215 грн. тіло кредиту, 16283,96 грн. заборгованість за відсотками та 700 грн. заборгованість за комісією.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті ТОВ «Мілоан» подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого товариством надіслано ОСОБА_1 за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору.
Зважаючи, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений між сторонами, то цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі ОСОБА_1 .
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Таким чином, доводи сторони відповідача щодо не укладання договору та відсутністю підпису відповідача на анкеті-заяви та договорі про споживчий кредит спростовуються вище приведеним алгоритмом дій ОСОБА_1 , як в момент заповнення заяви-анкети так і в момент підписанням договору. Крім того, паспорт споживчого кредиту №4307544 також підписаний споживачем електронним підписом 25.02.2021 року. Факт перерахування грошових коштів у сумі 7000 грн. підтверджується платіжним дорученням №40349293 від 25.02.2021 року, в якому зазначений платник ТОВ «Мілоан», а отримувач ОСОБА_1 . Крім того, згідно виписки по рахунку № НОМЕР_2 за період з 25.02.2021 року по 28.02.2021 року підтверджується зарахування на карту ОСОБА_1 переказу у сумі 7000 грн.
Згідно з письмовими доказами позивача, розмір заборгованості відповідача за договором про споживчий кредит становить 22198,96 грн., з яких 5215 гр. тіло кредиту, 16283,96 грн. відсотки та 700 грн. сума заборгованості за комісією.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримав у кредит 7000 грн. строком на 30 днів. Сторонами було погоджено, що проценти за користування кредитом складають 2625 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Також, на підставі п. 2.3.1.1 п. 2.3.1.2 строк договору було пролонговано. Відповідно до умов договором протягом пролонгованого строку відповідачу нараховано відсотки за стандартною (базова) процентною ставкою за користування кредитом, розмір становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Посилання сторони відповідача на неправомірне нарахування відсотків після спливу строку дії договору про споживчий кредит, суд не приймає до уваги, оскільки пролонгація строку кредитування передбачена умовами договору про споживчий кредит. Тобто, відповідач, підписавши договір електронним підписом прийняв всі умови кредитування, включно з визначеними умовами пролонгації.
Щодо нарахування комісії за видачу кредиту суд зазначає наступне. Так, пунктом 1.5.1 Договору № 4307544 від 25.02.2021 року визначено, що комісія за надання кредиту становить 700 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Тобто це одна із істотних умов кредитного договору, яка була визначена умовами договору про споживчий кредит.
Крім того, як вбачається з виписки за договором, ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, частково виконував умови договору, що також підтверджує прийняття ним умов кредитного договору.
Таким чином, виписка за договором № 4307544 від 25.02.2021 року є належним доказом існування між сторонами договірних відносин.
Відповідачем не надано суду належних і допустимих документальних доказів того, що кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не був позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.
Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором. Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, грошові кошти, нараховані відсотки та комісію не повернув, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.
Необґрунтованими є твердження представника відповідача про те, що позивачем не надано належних доказів того, що ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 4307544 від 25.02.2021 року. Так, позивачем було додано договір відступлення права вимоги № 06Т від 10.08.2021 року, витяг з додатку до договору №06Т від 10.08.2021 року, в якому вказано боржника ОСОБА_1 , номер кредитного договору та суму заборгованості, копії платіжних інструкцій за договором №06Т від 10.08.2021 року. Вказані докази підтверджують, що ТОВ «Мілоан» відступило, а ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором №4307544, в якому боржником є ОСОБА_1 .
Договір, укладений між відповідачем ОСОБА_1 та первісним кредитором, а також укладений між первісним кредитором та ТОВ «Діджи фінанс» договір відступлення права вимоги у встановленому законом порядку недійсними не визнані, тобто в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.
ОСОБА_1 був вільним у своєму виборі та мав право або укладати або не укладати договір на запропонованих йому умовах. При укладенні договору про споживчий кредит сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, в тому числі щодо його ціни, розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, порядку надання кредитних коштів, сплати комісії. Договір він спрямований на настання реальних наслідків. Відповідач не скористався правом відкликання своєї згоди на укладення кредитного договору без пояснення причини. Підписавши договір електронним підписом, відповідач цим самим підтвердив своє волевиявлення на укладення договору та згоду з його умовами, заперечень щодо умов оспорюваного договору на момент його укладення відповідач не заявляв та протягом тривалого часу частково виконував умови укладеного договору. Відсотки за користування кредитними коштами нараховані відповідно до умов вказаного договору про споживчий кредит, сума комісії передбачена умовами договору.
З урахуванням вищевикладеного, суд позовні вимоги задовольняє.
Беручи до уваги викладені вище судом обґрунтування, суд дійшов висновку про те, що аргументи представника відповідача не свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як вбачається з пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. позивач надав суду: договір про надання правничої допомоги № 42649746 від 01.11.2024 року, який був укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Стародуб І.В., згідно якого адвокат надає клієнту правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбаченим договором; додаткову угоду №4307544 до Договору №42649746 про надання правничої допомоги від 01 листопада 2024 року; детальний опис робіт, виконаних адвокатом Стародуб І.В., а саме: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (1,5 год, вартість послуги 2250 грн.), складання позовної заяви (3 год. вартість послуги 3000 грн.), формування додатків до позовної заяви (1 год., вартість послуги 750 грн.); акт №4307544 про підтвердження факту надання правничої допомоги від 30.11.2024 року, в якому зазначено, що оплата здійснюється клієнтом у повному обсязі при підписанні відповідного акту.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Оскільки позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн., суд прийшов до висновку про задоволення вказаних вимог.
Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню сума кредитної заборгованості в розмірі 22198,96 грн., а також судові витрати, з яких 2422.40 грн. - сплачений позивачем судовий збір та 6000 грн. - витрати на правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 5,10-13, 81, 83, 141, 264-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію»- суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (місцезнаходження: м. Бровари, вул. Симона Петлюри, б. 21/1, ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за договором № 4307544 від 25.02.2021 року в розмірі 22198,96 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (місцезнаходження: м. Бровари, вул. Симона Петлюри, б. 21/1, ЄДРПОУ 42649746) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 05.06.2025 року.