справа № 631/578/25
провадження № 3/631/335/25
04 червня 2025 року селище Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Пархоменко Ірина Олександрівна, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововодолазького районного суду Харківської області матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно:
солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Соснівка Чернігівської області, місце служби і посада: військова частина НОМЕР_1 , стрілець, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП
До Нововодолазького районного суду Харківської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов адміністративний матеріал щодо притягнення військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Вказаний адміністративний матеріал з єдиним унікальним № 631/578/25 (провадження № 3/631/335/25) відповідно до Контрольного журналу судових справ і матеріалів, передано на розгляд судді Пархоменко І. О.
З протоколу Серії ДНХ-2/2649 від 22 травня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
За ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 106-1, 106-2, 162, 172-10 - 172-20, 173, 173-1, 173-2, 178, 185, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203 - 206-1, розглядаються протягом доби.
Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судова повістка була направлена особі, стосовно якої ставиться питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності, шляхом SMS повідомлення на номер мобільного телефону, що зазначено у протоколі ДНХ-2/2649 від 22 травня 2025 року та у заяві ОСОБА_1 на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS повідомлення від 22 травня 2025 року, що було доставлено абоненту, проте військовослужбовець до суду не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, заяв щодо відкладення розгляду справи не надав, будь-яких клопотань не надіслав.
З урахуванням вимог КУпАП суддя доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , приймаючи до уваги, що особа, щодо якої ставиться питання про притягнення до адміністративної відповідальності, своєчасно сповіщена про місце і час розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи не надала, просила розглянути справу за її відсутності.
При вирішенні зазначеного питання суддя приймає до уваги що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» («Karakutsya v. Ukraine»), заява № 18986/06, § 71).
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вивчивши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійшов наступного.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення ДНХ-2/2649, який складено 22 травня 2025 року офіцером відділення Організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку у гарнізонах ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_2 , вбачається що 21 травня 2025 року о 22 годині 10 хвилин солдат ОСОБА_1 був виявлений за адресою: АДРЕСА_2 , представниками військової частини НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, під час виконання службових обов'язків. У подальшому солдата ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 та проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу АЛКОНТ-М (№00253). Результат огляду 1,95 проміле. Відповідно до акту медичного обстеження солдат ОСОБА_1 знаходився у нетверезому стані під час виконання службових обов'язків в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Дисциплінарний статут Збройних Сил України визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Згідно зі ст. 3 зазначеного статуту військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби (ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).
Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
У свою чергу, ч. 1 ст. 172-20 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а ч. 2 ст. 172-20 КУпАП - відповідальність за участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів.
Приписами ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами адміністративного права сукупність ознак, при наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення. До цих ознак належать: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Адміністративне правопорушення за ст.172-20 КУпАП є військовим правопорушенням.
Об'єктом є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби.
Об'єктивна сторона, тобто, зовнішні ознаки та обставини які характеризують адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , виконання обов'язків військової служби у нетверезому стані в умовах особливого періоду, який настав з моменту введення воєнного стану в Україні.
Суб'єктом військового адміністративного правопорушення, у тому числі й за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, є особа, яка перебуває на військовій службі.
Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону України № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.
За ч. 4 ст. 24 зазначеного закону України військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
З військового квитка Серії НОМЕР_2 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 28 вересня 2010 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі.
Таким чином, суддя доходить висновку, що матеріали справи містять докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, а отже є суб'єктом адміністративної відповідальності за ст. 172-20 КУпАП.
Згідно з аб. 13 ст. 1 Закону України № 1932-ХІІ від 06 грудня 1991 року «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Водночас, відповідно до аб. 5 ст. 1 Закону України № 354-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій
За ч. 8 ст. 4 Закону України № 354-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було неодноразово продовжено до тепер.
Окрім того, 24 лютого 2022 року набрав чинності Указ Президента України № 29/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію». Мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
За приписами ст. 1 Закону України № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Отже, особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час та частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відтак, починаючи з 24 лютого 2022 року та по теперішній час в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.
Положеннями ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами, дослідженими суддею:
- відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення Серії ДНХ-2/2649 від 22 травня 2025 року, зміст якого відповідає вимогами ст. 256 КУпАП. Зазначений протокол містить підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та уповноваженої посадової особи, а також відомості про роз'яснення ОСОБА_1 змісту ст. 63 Конституції України та його прав, передбачених ст. 268 КУпАП. Жодних зауважень чи заперечень з боку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не зазначено, навпаки, у графі «пояснення військовослужбовця, який притягується до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 вказав, що свою провину визнає.
- даними тестування на алкоголь, проведеного 22 травня 2025 року о 01 годині 54 хвилин за допомогою газоаналізатора «Алконт-М», прилад № 00253, тест № 9916, де вказано результат тесту - 1,95 ‰;
- актом № 1043 огляду на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, складеним начальником служби - начальником медичного пункту ІНФОРМАЦІЯ_1 головним сержантом К. Петровою, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 був проведений за допомогою АЛКОНТ-М № 00253. Результат огляду на стан сп'яніння - 1,95 ‰. Огляд проведений у присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Акт підписано особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, зауважень чи заперечень не містить;
- поясненнями ОСОБА_1 від 22 травня 2025 року, отриманими офіцером відділення Організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до яких свою провину визнає.
Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обираючи вид адміністративного стягнення, суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, який у в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зауважив, що згідно з принципом верховенства права, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та є однією з підвалин демократичного суспільства, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам, а також приписи ст. 23 КУпАП, якими визначено, що адміністративне стягнення застосовується не тільки з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами й бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, стан його здоров'я, наявність утриманців, майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 34 КУпАП, суддя визнає щире розкаяння винного. Крім того, майнової шкоди проступком не заподіяно.
Обставин, що обтяжують відповідальність особи, стосовно якої ставиться питання про притягнення до адміністративної відповідальності, відповідно до приписів ст. 35 КУпАП, суддею не встановлено.
Ураховуючи викладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В порядку ч. 5 ст. 283 КУпАП суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.
Так, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким законом, що встановлює правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ, ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 4 якого передбачають, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.
Статтею 7 Закону України № 3460-ІХ від 09 листопада 2023 року «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3028 гривні 00 копійок.
Отже, є необхідним стягнути з ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 605 гривень 60 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 7, 9 - 11, 23, 24, 25, 27, 33 - 35, 38, 40-1, 172-20, 245, 246, 249 - 252, 255, 268, 277, 280, 283 - 285, 287, 294, 298 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA 948999980313010106000020559, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач: ГУК Харків обл/СТГ Нова Вод/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП - електронне адміністрування податку).
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Копію постанови вручити або направити правопорушнику та направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 для відома.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
В разі не сплати штрафу у строк встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, через Нововодолазький районний суд Харківської області. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Строк пред'явлення до виконання протягом трьох місяців.
Суддя І. О. Пархоменко