Справа № 643/5289/25
Провадження № 3/643/1613/25
05.06.2025 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Обставини адміністративного правопорушення, визнані судом доведеними
21.03.2025 о 03-50 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan», номерний знак НОМЕР_2 , біля буд. 39 по вул. Академіка Павлова у м. Харкові з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» та у закладі охорони здоров'я Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер», ОСОБА_1 відмовився. Постановою Московського районного суду міста Харкова від 16.01.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинену повторно протягом року.
Позиція учасників справи
ОСОБА_1 , з'явившись до суду, надав суду заяву, в якій зазначив, що свою вину у вчиненні вказаного вище правопорушення визнає у повному обсязі, просить розглядати справу за його відсутності.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Як зазначено Європейським судом з прав людини, ані текст, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі за вільним власним його або її бажанням відмовлятися, прямо або автоматично, від права на гарантії справедливого судового розгляду. Проте така відмова повинна, якщо вона є, бути ефективною для цілей Конвенції, бути встановлена однозначно і повинні бути застосовані мінімальні гарантії, які відповідають її важливості (Pfeifer та Plankl проти Австрії, § 37). Крім того, вона не повинна суперечити жодному важливому інтересу суспільства (Ермі проти Італії [ВП], § 73; Сейдович проти Італії [ВП], § 86; Дворскі проти Хорватії [ВП], § 100). «Право на судовий розгляд» не є абсолютним, воно має встановлені обмеження (Девеєр проти Бельгії, § 49; Карт проти Туреччини [ВП], § 67).
З урахуванням наведеного та обставин даної справи, суд приходить до висновку, що відмова особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від права бути присутнім під час розгляду даної справи не порушує його право на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не суперечить завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, визначених ст. 245 КУпАП, та жодним важливим інтересам суспільства.
Ураховуючи факт належного виклику до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявність клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду даної справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних осіб.
Застосовне законодавство та релевантна судова практика
Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України (ПДР), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов'язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним із таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 11-21сап21 (реєстраційний номер рішення 101473367)).
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Крім визнання своєї вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення також підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 277269 від 21.03.2025, згідно з яким ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;
- даними рапорту співробітника поліції, згідно з яким ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;
- даними відеозапису;
- даними постанови Московського районного суду м. Харкова від 16.01.2025, винесеної в справі № 643/16533/24, яка набрала законної сили 27.01.2025, згідно з якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке мало місце 11.12.2024;
- даними довідки про повторність, складеної ВАП УПП в Харківській області, згідно з якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі вказаної вище постанови Московського районного суду м. Харкова від 16.01.2025, винесеної в справі № 643/16533/24;
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище правопорушення та факт порушення ним вимог п. 2.5 ПДР.
Накладення стягнення
Оскільки ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у суду, виходячи з положень ч. 2 ст. 33 КУпАП, відсутні підстави враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Харківського апеляційного суду від 07.11.2023, винесеної у справі № 645/2694/23.
Відповідно до довідки, яка міститься в матеріалах справи, вказаний вище транспортний засіб не перебуває у власності ОСОБА_1 .
Ураховуючи обставини справи, суд не вбачає підстав для оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно з постановою Московського районного суду м. Харкова від 16.01.2025, винесеної в справі № 643/16533/24, яка набрала законної сили 27.01.2025, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Таким чином, невідбута частина стягнення, накладеного на ОСОБА_1 згідно вказаної вище постанови, станом на час винесення даної постанови складає 7 місяців 21 день.
Згідно з ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Ураховуючи наведене, остаточне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами суд визначає шляхом приєднання невідбутої частини стягнення, накладеного згідно постанови Московського районного суду м. Харкова від 16.01.2025, винесеної в справі № 643/16533/24, до стягнення за вчинення даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 605,60 грн., які підлягають стягненню з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких даних відносно того, що під час вказаних вище подій, з приводу яких складений протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 виконував військові або службові обов'язки. Ураховуючи наведене, суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких даних відносно того, що зазначений вище транспортний засіб відноситься до транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту. Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для передачі матеріалів про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (ч. 3 ст. 15 КУпАП).
Керуючись ст. 33-35, 40-1, 130, 251-252, 279, 283-285 КУпАП
ВизнатиОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000,00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень) (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UА168999980313020149000020001, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху») з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, накладеного згідно даної постанови, приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами тривалістю 7 місяців 21 день, накладеного згідно з постановою Московського районного суду м. Харкова від 16.01.2025, винесеної в справі № 643/16533/24, яка набрала законної сили 27.01.2025, та визначити ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000,00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень) (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, р/р 31119149020001, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху») з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 7 (сім) місяців 21 (двадцять один) день та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути зОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд м. Харкова - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Д.А. Крівцов