Кримінальне провадження №629/1217/25
Номер провадження 1-кп/629/145/25
05 червня 2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , провівши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова, судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шатівка, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, суд -
ОСОБА_4 перебуває у сімейних відносинах та мешкає спільно зі своєю бабусею ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка с особою похилого віку, за адресою: АДРЕСА_1 . Так, з 27.03.2024 ОСОБА_4 перебуває на обліку Лозівського РВП ГУНП в Харківській області як особа, яка вчиняє домашнє насильство, та постановами Лозівського міськрайонного суду Харківської області притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно своєї бабусі ОСОБА_6 , а саме 02.04.2024 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, 16.07.2024 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, 21.10.2024 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за фактами вчинення домашнього насильства у відношенні своє бабусі ОСОБА_6 , ОСОБА_4 належних для себе висновків не зробив, діючи умисно, в порушенні вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, систематично вчиняв фізичне та психологічне насильств щодо своєї бабусі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, приблизно у період часу з 20.11.2024 по 22.11.2024, у вечірній час доби, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявись можливим, ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з мотиву особистої неприязні, вчинив сварку зі своєю бабусею ОСОБА_6 , під час якої виказував на її адресу нецензурні вислови та наніс їй не менше трьох ударів руками по голові та тулубу, завдавши потерпілій фізичного болю, чим чинив систематичне фізичне та психологічне насильство над потерпілою.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на систематичне вчинення домашнього насильства, ОСОБА_4 05.12.2024 близько 09:00 години, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з мотиву особистої неприязні, вчинив сварку зі своєю бабусею ОСОБА_6 , під час якої виказував на її адресу нецензурні вислови та наніс їй не менше трьох ударів руками та ногами в область голови та тулуба, чим спричинив легкі тілесні ушкодження у вигляді синця в правій виличній ділянці і на передній поверхні правої гомілки, завдавши потерпілій фізичного болю, чим вчинив систематичне фізичне та психологічне насильство над потерпілою.
Зазначені систематичні, протиправні дії ОСОБА_4 призвели до фізичних та психологічних страждань, розладів здоров'я, погіршення якості життя потерпілої, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, завдали шкоди фізичному та психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_6 .
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав частково та пояснив, що він був у алкогольному сп'яніння та словесно ображав бабусю, міг вдарити долонею. Також конфлікти виникають через те, що бабуся не допомагає по господарству. Крім того, бабуся сварилася через те, що він п'є, а він у відповідь виражався нецензурною лайкою. Міг бути в сильному стані сп'яніння, що нічого не пам'ятає, та міг спричинити бабусі тілесні ушкодження. Кається, більше такого робити не буде. Просив не позбавляти волі, оскільки бабуся сама не впорається. Зазначив, що раніше притягувався до адміністративної відповідальності, громадські роботи відпрацював. Зараз неофіційно працює, спиртні напої не вживає, та з грудня 2024 року конфліктів з бабусею не було.
Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, вина останнього доводиться письмовими доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження:
-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується ОСОБА_6 від 05.12.2024 року, про вчинення її онуком ОСОБА_4 відносно неї домашнього насильства.
- висновком судово-медичної експертизи №12-14/35/ЛЗ/24 від 23.12.2024 року, згідно якої у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мали місце синці в правій виличній ділянці і на передній поверхні правої гомілки в середній третині, які утворилися від травматичної дії тупих (тупого) твердих предметів, що не відобразили в ушкодженнях своїх індивідуальних особливостей і могли бути спричинені в строк і при обставинах, вказаних потерпілою.
За ступенем тяжкості синці - це ЛЕГКІ тілесні ушкодження (згідно п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995року).
Діагноз «ЗЧМТ. Струс головного мозку», встановлений гр-ці ОСОБА_6 лікарями стаціонару №1 КНП «Лозівське ТМО» не має достатнього клінічного та інструментального підтвердження в зв'язку з чим згідно п.4.13. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995р. до уваги не приймався. Також діагноз 3ЧМТ, струс головного мозку був встановлений на фоні хворобливих змін центральної нервової системи -енцефалопатія змішаного генезу Іст., атрофічний процес головного мозку, лікворно-гіпертензивний, вестибуло-атактичний, астенічний синдроми, когнітивні, мнестичні порушення, вертеброгенна полірадикулопатія, цервікотораколюмбалгія.
Діагнози «ХОЗЛ, група В, загострення. Емфіфзема. Пневмосклероз. ЛН ІІст. ІХС. Дифузний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ст., ризик 3. СН ІІ А ст. Енцефалопатія змішаного генезу ІІІст., атрофічний процес головного мозку, лікворно-гіпертензивний, вестибуло-тактичний, астенічний синдроми, когнітивні, мнестичні порушення. Вертеброгенна полірадикулопатія, цервікотораколюмбалгія» з приводу яких перебувала ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні в КНП «Лозівське ТМО» є захворюваннями, а не тілесними ушкодженнями, в зв'язку з чим відповідно до п.4.7. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995р. до уваги не бралися.
Локалізація тілесних ушкоджень у гр-ки ОСОБА_6 досяжна для дії власної руки що не виключає можливості, що вона могла сама собі заподіяти наявні тілесні ушкодження.
Тілесні ушкодження, що мали місце у гр-ки ОСОБА_6 могли утворитись в результаті її падіння з висоти власного росту на площину, в тому числі і з наданням тілу прискорення.
Людина після отримання таких тілесних ушкоджень, які мали місце у гр-ки ОСОБА_6 здатна здійснювати будь-які самостійні дії (бігати, ходити, повзти).
Зі слів потерпілої відомо: «05.12.2024 року близько 14:00 години за місцем мешкання онук ОСОБА_4 бив кулаками по голові і тулубу від чого втратила свідомість. МШД була доставлена в Лозівську ЦРЛ де знаходиться на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні. Скарги на головний біль, запаморочення, колотнеча в тілі»
-відеоматеріалом з нагрудного відеореєстратора (бодікамери) №262 за період часу з 14-27 до 14-53 05.12.2024 за фактом звернення ОСОБА_6 , згідно якого ОСОБА_6 перебуваючи в лікарні повідомила, що її онук ОСОБА_4 наніс їй тілесні ушкодження, а також онук постійно вчиняє домашнє насильство щодо неї.
-протоколом проведення слідчого експерименту від 18.12.2024 року з додатком та відтвореним у судовому засіданні диском DVD-R, за участю потерпілої ОСОБА_6 , згідно якого остання пояснила та показала, місце де вона знаходилася, коли до неї було застосовано домашнє насильство, а саме вона знаходилася на ліжку у спальній кімнаті коли до неї підійшов онук ОСОБА_4 та завдав їй удари кулаками, від чого у останньої була кровотеча, сліди від якої залишилися на подушках. Вказані дії відбувалися протягом листопада 2024 року та 05.12.2024. Також потерпіла пояснила, що близько двох тижнів тому онук побив її по голові та тілу, від чого вона два тижні не могла встати з ліжка, також останній не випускав її з хати, щоб ніхто не бачив побої на тілі потерпілої. Також вранці 05.12.2024 онук ОСОБА_4 побив потерпілу руками (кулаками) від чого останній стало погано і вона пішла до медичного пункту (амбулаторії), звідки її забрала ШМД. Потерпіла показала, що окрім того, що онук бив її на ліжку, також він міг скрутити її на підлозі, у кімнаті біля ліжка та бити руками і ногами. Крім цього, потерпіла пояснила, що вказані дії онук вчиняє під час побутових сварок, також виражається нецензурними словами в її бік та називає образливими словами;
- висновком судово-психіатричного експерта №87 від 04.02.20254 року, згідно якої ОСОБА_4 на теперішній час страждає на хронічні психічні захворювання у формі легкої розумової відсталості з порушеннями поведінки та синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_4 перебував у стані вищевказаних хронічних психічних захворювань, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
-постановою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02.04.2024 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно своєї бабусі ОСОБА_6 по ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт строком на 30 годин.;
-постановою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.07.2024 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення домашнього насильства відносно своєї бабусі ОСОБА_6 по ч. 2 ст. 173-2 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.;
-постановою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21.10.2024 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно своєї бабусі ОСОБА_6 по ч.2 ст. 173-2 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт строком на 60 годин.;
Зазначені докази сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.
Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності, - достатніми та взаємопов'язаними для прийняття процесуального рішення.
При цьому, суд також враховує, що, відповідно до ст.28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Також, відповідно до п.п.3, 6, 8, 14, 17 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; кривдник особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі постраждала особа), особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Статтею 126-1 КК України передбачено кримінальну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Об'єктивну сторону зазначеного кримінального правопорушення складають діяння, що виражаються в систематичному насильстві в формах фізичного, психологічного та економічного насильства.
Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінюючи вказані вище докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доведена повністю та встановлена згідно з критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» (ст.17 КПК України).
Таким чином дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
При вивченні особи обвинуваченого встановлено, що він є громадянином України, із неповною середньою освітою, 6 класів, розлучений, не працює, за місцем мешкання характеризується негативно, перебуває на обліку у лікаря психіатра діагноз: легка розумова відсталість з порушенням поведінки, перебуває на обліку у лікаря нарколога - синдром залежності від алкоголю з 2018 року, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.
При призначенні та визначенні виду покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує те, що він вчинив нетяжкий злочин, передбачений ч. 4 ст. 12 КК України.
Згідно ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що ним вчинено умисний злочин проти життя та здоров'я особи потерпілої ОСОБА_6 яка є особою похилого віку тоді як однією із основних засад, передбачених ст.3 Конституції України, є право людини на життя, на недоторканість; людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
З урахуванням викладеного, тяжкості скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насилля відносно своєї бабусі, крім того 07.10.2020 вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області був засуджений за домашнє насилля відносно своєї бабусі, враховуючи відсутність обставин, які пом'якшують покарання, та наявність обставин, які обтяжують покарання, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, суд приходить до висновку, про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 можливе тільки в місцях обмеження волі, тобто в кримінально-виконавчій установі відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обов'язковим залученням до праці, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, а також необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів
Підстав для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 75, 76 КК України, у суду відсутні.
Окрім цього, за правилами ч.1 ст.91-1 КК України в інтересах потерпілої від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, суд застосовує до обвинуваченого обмежувальний захід, відповідно до якого покладає на останнього обов'язок пройти програму для кривдників (п.5).
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід під час досудового розслідування обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня прибуття і постановки засудженого ОСОБА_4 на облік у виправному центрі.
Покласти на ОСОБА_4 на підставі ч. 1 ст. 91-1 КК України обов'язок проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці.
Роз'яснити обвинуваченому, що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.
Суддя ОСОБА_8