Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/934/2025 Справа № 641/8032/24
05 червня 2025 року
Слідчий суддя Слобідського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221150001363 від 02.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України,
До Слобідського районного суду міста Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , в якому він просить накласти арешт на майно із забороною відчуження, користування та розпорядження, яке вилучено 02.06.2025 в період часу з 16:34 по 16:45, на підставі ухвали Слобідського районного суду м. Харкова від 29.05.2025, справа № 641/8032/25, провадження № 1-кс/641/879/2025 проведено обшук домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон чорного кольору САT 62 поміщено до паперового конверту.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що до ЧЧ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що невідома особа з метою особистого збагачення організував канал незаконного постачання незареєстрованої вогнепальної зброї та боєприпасів до рук цивільного населення через мережу інтернет. Під час досудового розслідування 02.06.2025 в період часу з 16:34 по 16:45 на підставі ухвали Слобідського районного суду м. Харкова від 29.05.2025 у справ № 641/8032/25 (провадження № 1-кс/641/879/2025) проведено обшук домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно: мобільний телефон чорного кольору САT 62 поміщено до паперового конверту.
Постановою слідчого від 03.06.2025 вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024221150001363.
Вилучений мобільний телефон чорного кольору САT 62 ймовірніше за все належить військовослужбовцю в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи те, що вилучене майно може в подальшому мати доказове значення у кримінальному провадженні, з метою збереження речових доказів, проведення судових експертизи, , запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, передачі, відчуження зазначеного майна, та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, вважає необхідним накласти арешт на вилучене мано.
Прокурор в судове засідання не з'явився про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Інші учасники кримінального провадження до суду не з'явилися, повідомлялися про місце та час слухання справи у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суду не повідомили.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КІІК України неприбуття особи не перешкоджає розгляду даного клопотання.
Згідно з вимогами ч. 4 ст.107 КПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Розглянувши клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, оцінивши докази, подані в його обґрунтування, слідчий суддя зазначає таке.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститись і у клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки відповідно до п. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, дізнавач, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Метою накладення арешту на вищезазначене майно є забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речових доказів, для призначення судових експертиз.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно, вилучене під час обшуку, має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, та беручи до уваги те, що прокурором надано докази, що тимчасове вилучене майно, має силу речового доказу по даному кримінальному провадженню та з метою збереження речових доказів та проведення експертних досліджень, суд доходить висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170-175 КПК України,
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221150001363 від 02.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 02.06.2025 під час проведеного в період часу з 16:34 по 16:45 на підставі ухвали Слобідського районного суду міста Харкова від 29.05.2025 у справі №641/8032/25 (провадження № 1-кс/641/879/2025) обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: мобільний телефон чорного кольору САT 62 поміщено до паперового конверту.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу направити для виконання до Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1