Справа № 953/4793/25
н/п 1-кс/953/4375/25
"04" червня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12025220000000574 від 24.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
03.06.2025 о 11:03 год. на адресу суду надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в якому прокурор просить накласти арешт на майно, вилучене 22.05.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон IPhone 15 Pro Max у корпусі чорного кольору з ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 з сім картками НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; МacBook Pro у корпусі срібного кольору з S/N DGTHWGQN7Q; системний блок у корпусі чорного кольору з назвою Deep cool з наявною операційною системою desktop 4R4MH2O, ідентифікатор пристрою 67FA00B8-E586-4A9B-8F81-0D50DC7C7CD5, що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом запобігти можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Майно, на яке накладено арешт, зберігати згідно з «Порядком зберігання та передачі речових доказів стороною обвинувачення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12025220000000574 від 24.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 22.04.2025 до СУ ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення з Управління СБ України в Харківській області про те, що невстановлена група осіб, шляхом обману, використовуючи електронно-обчислювальну техніку заволодіває грошовими коштами громадян надсилаючи їм посилання на фішингові торгівельні платформи з метою здійснення авторизації де в подальшому отримують «seed-phrase» та «private key» що надають доступ до крипто гаманців з яких у подальшому перераховують криптовалютні активи на підконтрольні гаманці.
Як вказує прокурор, 16.05.2025 в якості потерпілого допитано громадянина України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 який повідомив про те, що намагаючись навчитись трейдингу криптовалюти познайомився у додатку «Telegram» з собою на ім'я ОСОБА_6 та за його пропозицією перейшов за Інтернет-посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (сайт несправжньої трейдингової платформи) де ввів «seed-phrase» від свого криптогаманця, внаслідок чого втратив свої цифрові активи на загальну суму 12 459 (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) гривень.
Проведеним досудовим розслідуванням встановлено особу, яка причетна до шахрайської діяльності, ним виявився громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який використовує номер мобільного телефону НОМЕР_3 .
Так, 22.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ( 953/4793/25 1-кс/953/3955/25) від 19.05.2025 в період з 10:09 до 11:45 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено в клопотанні.
Зазначені речі були визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_7 від 26.05.2025 вказане клопотання повернуто прокурору на доопрацювання та усунення недоліків. Вказану ухвалу отримано 02.06.2025 о 14:15 год.
Як зазначає сторона обвинувачення, що під час подальшого досудового розслідування кримінального провадження необхідно провести детальний огляд вилучених в ході вище зазначеного обшуку предметів, а також призначити та провести усі необхідні судово-експертні дослідження, для виявлення слідів або інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, потребують спеціального дослідження з використанням спеціальних знань та навичок, а також використанням спеціального обладнання, які використовуються виключно при проведенні судової експертизи.
Прокурор посилаючись на вимоги ст. 98, ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів, а завданням арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, з метою призначення та проведення відповідних судових експертиз, просить накласти арешт на майно, вилучене 22.05.2025 під час проведення обшуку, власником якого є ОСОБА_4 .
В судове засідання прокурор відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 не з'явився, повідомлявся належним чином. 04.06.2025 через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримав, просив про його задоволення.
Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, викликався належним чином. В матеріалах клопотання міститься заява ОСОБА_4 про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності (а.с. 11).
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника майна та прокурора.
Більш того, власник майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025220000000574 від 24.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (а.с. 1г).
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 19.05.2025 надано дозвіл на проведення обшуку в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_8 (а.с. 2-3).
Метою проведення обшуку слідчий суддя зазначив: виявлення та фіксацію відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знарядь кримінального правопорушення, а саме: електронних носіїв інформації (флеш-носіїв, жорстких дисків тощо), комп'ютерної техніки (ноутбуків, планшетів, системних блоків), засобів зв'язку (мобільних телефонів, сім-карток, планшетів із електронними носіями інформації), чорнових записів, грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, у тому числі банківських карток, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.
22.05.2025 з 10:09 год. до 11:45 год. в ході проведення обшуку в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено в протоколі обшуку (а.с. 4-10).
Клопотання про арешт майна надійшло до суду 26.05.2025 (справа № 953/4793/25 н/п 1-кс/953/4181/25).
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 26.05.2025 вищевказане клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків, встановивши строк в сімдесят дві години, з моменту отримання копії ухвали.
Копію ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 26.05.2025 про повернення клопотання 02.06.2025 о 14:15 год. отримано слідчим СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 .
Клопотання про арешт майна подано до канцелярії суду 03.06.2025 о 11:03 год. (а.с. 1).
Відповідно до вимог ст. 116 КПК України, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Постановою т.в.о. слідчого СУ ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 від 23.05.2025, майно вилучене під час проведення обшуку 22.05.2025, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025220000000574 від 24.04.2025 (а.с. 12-13).
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Прокурором доведено, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучене відповідно до протоколу обшуку від 22.02.2025 майно, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Отже, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученим майном, що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню за № 12025220000000574 від 24.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 22.05.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон IPhone 15 Pro Max у корпусі чорного кольору з ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 з сім картками НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; МacBook Pro у корпусі срібного кольору з S/N DGTHWGQN7Q; системний блок у корпусі чорного кольору з назвою Deep cool з наявною операційною системою desktop 4R4MH2O, ідентифікатор пристрою 67FA00B8-E586-4A9B-8F81-0D50DC7C7CD5, що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, - до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.
Місцем зберігання арештованого майна визначити згідно з Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1