Справа № 953/2697/25
н/п 2/953/1822/25
(заочне)
02 червня 2025 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Бородіної Н.М.,
за участю секретаря - Максимовської Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Позивач, ТОВ «Кредитсервіс», звернувся у суд з позовом, шляхом подання його через систему «Електронний суд», до відповідача, ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої на свою користь заборгованість за кредитним договором №210415-015 від 15.04.2021 за період із 15.04.2021 по 15.04.2022 у розмірі 22153 грн; судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 15.04.2021 між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №210415-015, підписаний останньою електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 20000 грн строком до 15 квітня 2022 року. Крім щомісячних процентів стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 7,5% (сума одноразової комісії складає 1500 грн). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок позичальника. На банківський рахунок позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 18500 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту. Зважаючи, що відповідачка не виконувала зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 24.01.2025 заборгованість за кредитним договором № 210415-015 від 15.04.2021 становить 22153 грн, з яких: 11653 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 10500 грн прострочена заборгованість за процентами.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач до судового засідання не з'явилась, причини неявки суду невідомі, про час дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Ухвалою суду від 02.06.2025 року вирішено розгляд справи поводити в порядку заочного розгляду.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 15.04.2021 між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 210415-015, за яким остання отримала від позивача кредит у розмірі 20000 грн зі сплатою 7,5% місячних процентів на суму кредиту, що складає 97,5% річних, визначено строком дії договору 12 місяців, а саме до 15.04.2022.
Вказаний договір був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором J40134. Крім того, вказаним електронним підписом ОСОБА_1 15.04.2025 було також підписано паспорт кредитного продукту «12 місяців».
Відповідно до платіжної інструкції №750 від 16.04.2021, на виконання договору №210415-015 від 15.04.2022, ТОВ «Кредитсервіс» перерахувало на карту відповідача ОСОБА_1 , відкриту в АТ «А-Банк», 18500 грн. з вирахуванням комісії за оформлення у розмірі 1500 грн.
Згідно розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором №210415-015 від 15.04.2021 за період з 15.04.2021 по 24.01.2025, здійсненого позивачем, а також виписки з особового рахунку за вказаним кредитним договором, станом на 24.01.2025 відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 22153 грн., з яких 11653 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту та 10500 грн. - сума заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитом.
14.02.2025 ТОВ «Кредитсервіс» направив відповідачці досудову вимогу про повернення кредиту, процентів та інших належних до сплати платежів за цим кредитним договором у 30 денний термін з моменту отримання цієї вимоги, у розмірі 22153 грн. у порядку, передбаченому кредитним договором.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Оспорюваний договір був укладений сторонами в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вимоги ТОВ «Кредитсервіс» доведено й обґрунтовано належним чином, тому наявні правові підстави для стягнення з заборгованості за Кредитним договором, яка утворилася внаслідок неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань. В ході судового розгляду справи відповідачем не надано доказів щодо існування іншою суми заборгованості, ніж наведено товариством; факт отримання коштів ОСОБА_1 також не спростовано.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем в особі представника було заявлено вимогу про компенсацію судових витрат на правничу допомогу у сумі 7000 гривень. В обґрунтування вказаної заяви додано:
договір № 25-01/2023 про надання правової допомоги від 25 січня 2023 року, укладений між ТОВ «Кредитсервіс» та адвокатським об'єднанням «Правовий діалог»; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000531, видане адвокату Павленку С.В., акт №3 приймання передачі наданої правової допомоги за договором про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25.01.2023, укладений між ТОВ «Кредитсервіс» та адвокатським об'єднанням «Правовий діалог», зі змісту якого вбачається, що згідно з договором про надання правової допомоги №25-01/2023 за період з 25.01.2023 по 04.01.2024 послуги з правової допомоги надані об'єднанням якісно і в повному обсязі та складалися з підготовив та направлення/ подачі однієї позовної заяви або апеляційної скарги або касаційної скарги щодо відповідача ОСОБА_1 , з вказаного акту також вбачається, що вартість наданих юридичних послуг складає 7000 грн.; акт приймання - передачі справ на надання правової допомоги, укладений 01.12.2023 між ТОВ «Кредитсервіс» та адвокатським об'єднанням «Правовий діалог», відповідно до якого клієнт передав, а об'єднання прийняло на себе зобов'язання надати правову допомогу, а саме представництво та захист законних інтересів клієнта в суді щодо справи, яка перебуває в Київському районному суді м. Харкова про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ; форму реєстру боржників; форму акту приймання - передачі справ на надання правової допомоги; реєстр погашеної заборгованості; платіжну інструкцію №1567 від 05.01.2024, відповідно до якої ТОВ «Кредитсервіс» сплачено на користь адвокатського об'єднання «Правовий діалог» 7000 за правничу допомогу згідно акту №3 від 04.01.2024, по договору про надання правничої допомоги №25-01/2023 від 25.01.2023.
Суд приходить до висновку, що ця вимога обґрунтована та підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. ч. 3, 8ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2ст. 137 ЦПК України).
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Статтями 26,27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 137 ЦПК України).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Надані документи відповідно до положень ст.15,77 ЦПК України є належними доказами сплати грошових коштів за надання професійної правничої допомоги у даній справі.
Таким чином, у відповідності до вимог ст. 137 ЦПК України, представником позивача надано детальний опис робіт (наданих послуг), що відображено у акті №3 приймання передачі наданої правової допомоги за договором про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25.01.2023, укладений між ТОВ «Кредитсервіс» та адвокатським об'єднанням «Правовий діалог», відповідно до якого ціна наданих послуг складає 7000 грн.
Отже, вимога про розподіл судових витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений ним при подачі позову у розмірі 2422,40 грн., оскільки позов задоволений у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 141, 258, 263,265, 280 ЦПК України, ст.ст. 4, 5, 526, 611, 612, 651, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» ( 01133, м.Київ, вул. Коновальця Євгена, буд.36-Д, приміщення 65-з, код ЄДРПОУ 41125531) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» ( 01133, м.Київ, вул. Коновальця Євгена, буд.36-Д, приміщення 65-з, код ЄДРПОУ 41125531) заборгованість за кредитним договором №210415-015 від 15.04.2021за період з 15.04.2021 по 15.04.2022 у розмірі 22153 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн. та судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається через Київський районний суд м. Харкова.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.М. Бородіна