Справа № 624/313/25
№ провадження 2/624/225/25
05 червня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Кегичівці, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу зареєстрованого 28 вересня 2011 року виконкомом Курахівської селищної ради м. Селидове Донецької області, актовий запис №48.
Позовна заява обґрунтована тим, що з відповідачем позивач з 28.09.2011 перебуває в зареєстрованому шлюбі. З чоловіком позивач познайомилася, коли він відбував покарання за скоєний злочин в місцях позбавлення волі в селищі Курахове. Під час відбування покарання і був зареєстрований шлюб. До 2014 року проживали разом сім'єю в м. Донецьк і в 2015 році в шлюбі народилася донька ОСОБА_3 . З 2015 року, у зв'язку з погіршенням стосунків в сім'ї, позивач почала проживати окремо з донькою в с. Констянтинопіль Волновахського району, який знаходився під контролем України, а чоловік залишився проживати в м. Донецьку, на не підконтрольній Україні території. В 2022 році у позивача народилася ще одна донька ОСОБА_4 , яка не є біологічною донькою чоловіка, хоча і запис в свідоцтві про народження про нього як батька внесено згідно законодавства України. В жовтні місяці 2024 року разом з дітьми і своєї матір'ю позивач була вимушена змінити місце свого проживання та переїхати в с-ще Слобожанське Берестинського району Харківської області, де до цього часу проживають та взяті на облік як внутрішньо переміщені особи. Зі слів родичів, які залишилися проживати на непідконтрольній Україні території, відомо, що в 2021 році чоловік розірвав з нею шлюб на непідконтрольній території України. Даний факт також мається в даних Центру дослідження ознак злочинів бази « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де чоловіка внесено як бойовика з позивним «Дисней» та маються дані про його нову дружину « ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 )». З 2015 року та на даний час позивач жодного разу не спілкувалася з чоловіком та не бачила його. Спільного житла та майна не мають. Спільне господарство не ведуть. Спір про спільне майно відсутній. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі, оскільки це суперечить інтересам позивача.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 18 квітня 2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам наданий час для подання заяв по суті.
Позивач та її представник, належним чином повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі. Позивач повідомила, що не заперечує проти заочного розгляду справи. Прізвище на дошлюбне змінювати не бажає, діти після розірвання шлюбу залишаться проживати разом з нею, спір щодо розподілу майна подружжя у цьому провадженні не заявляє.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов до суду не подав. Його виклик у судове засідання здійснювався, відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України, ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, отже згідно з ч.1 ст. ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ч.10 ст. 130 ЦПК України відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, а тому суд розглядає справу за відсутності відповідача.
Суд, за згодою позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.
Так, матеріалами справи встановлено, що сім'я розпалася повністю, не може бути збережена і позовні вимоги підлягають задоволенню.
Встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 28.09.2011 у Виконкомі Курахівської селищної ради м. Селидове Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 28.09.2011 Виконкомом Курахівської селищної ради м. Селидове Донецької області, актовий запис №48. Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач заявила, що діти після розірвання шлюбу проживатимуть з нею. Сімейне життя подружжя не склалося,проживають окремо, шлюбні відносини фактично припинені, спільне господарство не ведуть, за таких обставин подальше збереження шлюбу є недоцільним.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Як вбачається зі змісту ч. 3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Судом достовірно встановлено, що сторони створити міцної сім'ї за час спільного проживання не змогли, внаслідок чого шлюб фактично розпався, подружні стосунки припинилися.
У відповідності до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року встановлено, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей».
Як вбачається з матеріалів справи сторони на цей час шлюбні відносини не підтримують та відновлювати не збираються, а тому подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.
Позивач заявила, що діти після розірвання шлюбу проживатимуть з нею.
Про розподіл майна, що є спільною власністю подружжя в цьому провадженні не заявлено.
Статтею 113 Сімейного кодексу передбачено, що особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач про зміну прізвища на дошлюбне не заявила, бажає залишити прізвище отримане при реєстрації шлюбу.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Позивач про розподіл судових витрат не заявила.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 263-268, 279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою селища Розлив, Великоновосілківського району, Донецької області та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженцем м. Донецьк, Донецької області, зареєстрований 28 вересня 2011 року Виконкомом Курахівської селищної ради м. Селидове Донецької області, актовий запис №48.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_10 ».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка селища Розлив, Великоновосілківського району, Донецької області, громадянка України, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 03.11.2011 Великоновосілківським РВ ГУ МВС України в Донецькій області, ІПН НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Донецьк, Донецької області, громадянин України, паспорт серії НОМЕР_4 , ІПН НОМЕР_5 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Т.В. Богачова