04.06.2025
Провадження № 3/389/444/25
ЄУН 389/1214/25
04 червня 2025 року суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Богданова Олена Едуардівна, розглянувши в приміщенні суду в місті Знам'янка Кіровоградської області матеріали, які надійшли від Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , який проживає: АДРЕСА_1 , працюючого головою ФГ «КАН1», протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №480/12/11-28-07/34509691 від 07.03.2025, ОСОБА_1 , будучи головою ФГ «КАН1», яке розташоване за адресою: вул.Центральна, 233, с.Дмитрівка Кропивницького району району Кіровоградської області, порушив встановлений законом порядок ведення податкового обліку, а саме: п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 1907304,00 грн., у тому числі: за 2019 рік в сумі 1907304,00 грн.; п.198.1, 198.2, п.198.3, 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 1839812,00 грн.; п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України, встановлено відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування; п.п.240.1.3 ст.240, ст.246 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено екологічний податок всього на суму 815,36 грн.; ст.292-1, ст.295 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено єдиний податок 4 групи на загальну суму 117306,84 грн., тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в суд не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
Зважаючи на викладене та відповідно до правил ст.268 КУпАП суддя вирішив за можливе справу щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП розглядати за його відсутності, на підставі даних адміністративної справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
За правилами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Диспозиція ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Норма ч.1 ст.163-1 КУпАП є бланкетною, тобто, нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
На підтвердження вини ОСОБА_1 надано протокол про адміністративне правопорушення, витяг акту документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 07.03.2025 №2349/11-28-07-07/34509691, копію наказу №1 від 0910.2007 «Про призначення голови фермерського господарства», копію наказу №92-п від 22.01.2025 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФГ «КАН 1».
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення голова фермерського господарства КАН 1» - ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП, оскільки порушив встановлений законом порядок ведення податкового обліку, зокрема п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 1907304,00 грн., у тому числі: за 2019 рік в сумі 1907304,00 грн.; п.198.1, 198.2, п.198.3, 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 1839812,00 грн.; п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України, встановлено відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування; п.п.240.1.3 ст.240, ст.246 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено екологічний податок всього на суму 815,36 грн.; ст.292-1, ст.295 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено єдиний податок 4 групи на загальну суму 117306,84 грн. З даним протоколом ОСОБА_1 ознайомлений та вказав, що з висновками акта не згодний, результати перевірки буде оскаржувати в судовому порядку.
Проте, посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не зазначено, які саме дії чи бездіяльність вчинив ОСОБА_1 , що є об'єктивною стороною адміністративного правопорушення ч.1 ст.163-1 КУпАП, яке ставиться йому у провину.
Так, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи, особа, що склала протокол про адміністративне правопорушення, в графі «Суть порушення» послалася на нормативні акти Податкового кодексу України та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, які порушив ОСОБА_1 , вказала лише наслідки, які настали внаслідок цих порушень. Проте не зазначила, у яких документах податкової звітності та ким внесені дані, на підставі яких встановлено заниження суми податку на прибуток та податку на додану вартість, тобто не зазначено суті даного адміністративного правопорушення.
Відповідно ж до положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти рф», суд виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України ( п.1.1. ст.1 ПК України).
Крім того, до протоколу №480/12/11-28-07/34509691 від 07.03.2025 про адміністративне правопорушення додано витяг акту документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 07.03.2025 №2349/11-28-07-07/34509691, копію наказу №1 від 0910.2007 «Про призначення голови фермерського господарства», копію наказу №92-п від 22.01.2025 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФГ «КАН 1», однак, у зв'язку з не зазначенням посадовою особою у протоколі об'єктивної сторони правопорушення неможливо перевірити, чи є копії документів належним доказом провини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Окрім того, суб'єкт правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 є спеціальним, однак в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які вказували на те, що ОСОБА_1 в період інкримінованого йому правопорушення був суб'єктом вказаного складу правопорушення. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 є головою ФГ «КАН1», проте до протоколу не долучено документів, що підтверджують трудову діяльність останнього.
Згідно приписів ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі у розумінні статті 251 КУпАП, і за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви.
Так, складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, через положення ст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду як доказ вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності у сукупності з іншими доказами.
Так згідно ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Як вже було зазначено раніше, суд згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст.ст.251 КУпАП).
Враховуючи вище викладене та оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що під час розгляду даної справи не знайшло підтвердження того, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, оскільки у протоколі №480/12/11-28-07/34509691 про адміністративне правопорушення від 07.03.2025 не викладено об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Згідно з ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 необхідно закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7, 9, 163-1, 245, 247, 248, 266, 283, 284КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення, через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області, до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.Е. Богданова