Справа №345/6312/24
Провадження № 1-кс/345/435/2025
05.06.2025 року м. Калуш
Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області клопотання старшого слідчого СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, внесеного до ЄРДР за № 62023240050000015 від 15.01.2023, -
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , посилаючись на те, що останній обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, так як він вчинив тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років позбавлення волі.
Дане клопотання мотивоване тим, що слідчим відділенням Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023240050000015 від 15.01.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, по факту нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, номером обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 ..
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 317 від 22.11.2022 солдат ОСОБА_4 вибув з пункту постійної дислокації (військове містечко № НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до району виконання завдань військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ).
Однак, солдат ОСОБА_4 , будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, у тому числі в умовах воєнного стану, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, 24.11.2022 не прибув вчасно до району виконання завдань військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), та незаконно, без поважних причин перебуває поза її розташуванням по даний час, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу військовослужбовця без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
11.10.2024 о 12:30 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Письмове повідомлення про підозру цінним листом направлено поштовим зв'язком за адресою АДРЕСА_3 , за місцем реєстрації та останнім відомим місцем проживання ОСОБА_4 . Цим же листом направлено повістку про виклик ОСОБА_4 до слідчого для отримання письмового повідомлення про підозру та допиту в якості підозрюваного.
При цьому, підозрюваний, який був у встановленому ст. 139 КПК України порядку викликаний для проведення допиту у процесуальному статусі підозрюваного в кримінальному провадженні № 62023240050000015 від 15.01.2023, тричі не прибув на виклик слідчого, тобто не з'явився без поважних причин і не повідомив про причини свого неприбуття.
В ході досудового розслідування місце знаходження підозрюваного ОСОБА_4 не відоме, за місцем проживання останнього немає, мобільний зв'язок з ним відсутній, на виклики слідчого до Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області не з'являється.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема матеріалами службового розслідування, допитами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , довідками з лікувальних закладів тощо.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу військовослужбовця без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Оскільки підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності та його місце знаходження не відоме, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023240050000015 від 15.01.2023 зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, а підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Підозрюваний усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що місце знаходження ОСОБА_4 не відоме, за місцем проживання останнього немає, мобільний зв'язок з ним відсутній, на виклики слідчого до Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області не з'являється, переховуючись від органів досудового розслідування.
Крім того, злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до кримінально-правової теорії є триваючим злочином, тобто буде закінченим в момент з'явлення останнього для продовження несення служби, або ж його затримання. Таким чином, переховуючись від органів досудового розслідування, ОСОБА_4 продовжує кримінальне правопорушення у якому підозрюється, що підтверджується зібраними матеріалами даного кримінального провадження.
На даний час запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу неможливо,запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу неможливо, тому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КПК України.
Факт надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують, більше ніж за три години до попочатку розгляду цього клопотання слідчим суддею, посвідчений підписом підозрюваного на примірнику клопотання, поданому суду та підписом його захисника.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задоволити, оскільки ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та на даний час наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, з врахуванням того, що підозрюваний усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що за місцем проживання останній не перебував, мобільний зв'язок з ним відсутній, на виклики слідчого до Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області не з'являється, переховуючись від органів досудового розслідування. Крім того, злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до кримінально-правової теорії є триваючим злочином, тобто буде закінченим в момент з'явлення останнього для продовження несення служби, або ж його затримання. Таким чином, переховуючись від органів досудового розслідування, ОСОБА_4 продовжує кримінальне правопорушення у якому підозрюється, що підтверджується зібраними матеріалами даного кримінального провадження, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу немає.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про обрання його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вказав, що враховуючи обставини справи йому слід застосувати більш м'якший запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту .
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту .
Заслухавши думку прокурора, який просить задоволити клопотання слідчого у зв'язку з існуванням, визначених ст.177 КПК України, ризиків; думку захисника, підозрюваного, вивчивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
При обранні запобіжного заходу повинні враховуватись одночасно його мета (ч.1 ст.177 КПК), підстави (ч.2 ст.177 КПК) та інші передбачені законом обставини (ст.178 КПК). Згідно з ч.2 ст.177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
ОСОБА_4 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 України, а саме: нез'явлення вчасно на службу військовослужбовця без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Досудовим розслідуванням встановлено, що, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 46 від 02.03.2022 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду номера обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 .
Згідно п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», воєнний стан в Україні запроваджено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_4 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України № 64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 317 від 22.11.2022 солдат ОСОБА_4 вибув з пункту постійної дислокації (військове містечко № НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до району виконання завдань військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )однак, будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, у тому числі в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, 24.11.2022 не прибув вчасно до району виконання завдань військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), та незаконно, без поважних причин перебуває поза її розташуванням по даний час.
11.10.2024 о 12:30 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Письмове повідомлення про підозру цінним листом направлено поштовим зв'язком за адресою АДРЕСА_3 , за місцем реєстрації та останнім відомим місцем проживання ОСОБА_4 . Цим же листом направлено повістку про виклик ОСОБА_4 до слідчого для отримання письмового повідомлення про підозру та допиту в якості підозрюваного. При цьому, підозрюваний, який був у встановленому ст. 139 КПК України порядку викликаний для проведення допиту у процесуальному статусі підозрюваного в кримінальному провадженні № 62023240050000015 від 15.01.2023, тричі не прибув на виклик слідчого, тобто не з'явився без поважних причин і не повідомив про причини свого неприбуття.
В ході досудового розслідування місце знаходження підозрюваного не відоме, за місцем проживання останнього немає, мобільний зв'язок з ним відсутній, на виклики слідчого до Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області не з'являється.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема матеріалами службового розслідування, допитами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , довідками з лікувальних закладів тощо.
Як зазначено в ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Згідно п. 5 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад трьох років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Таким чином, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного слідчий суддя враховує не лише наявність у кримінальному провадженні вагомих доказів обгрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також специфіку кримінального правопорушення, за яким оголошено підозру, конкретні обставини, мотиви, час і місце, спосіб скоєння такого, діючим військовослужбовцем, під час воєнного стану, а також беручи до уваги тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні самовільного залишення розташування військової частини, а саме нормою Кримінального кодексу України передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, який не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, відтак суд зважає на наведені органом досудового слідства ризики того, що перебуваючи на волі та будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання за вчинене, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, а надалі - суду, чи вчинити інше кримінальне правопорушення реально існують.
Беручи до уваги у сукупності вищенаведені дані про особу підозрюваного, конкретні обставини та умови вчинення кримінального правопорушення, а також те, що підозрюваним не представлено суду доказів наявності у нього беззаперечних достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про безпідставність наведених органом досудового розслідування ризиків у відповідності до ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до остаточного висновку, що на даному етапі такі ризики кримінального провадження реально існують, належні підстави для обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту відсутні, в ході судового засіданя відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_4 під вартою не здобуто, а тому саме тримання під вартою забезпечить належну поведінку підозрюваного для виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Окрім того, суд такж враховує, що положенням ч. 8 ст. 176 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
З огляду на викладене, слідчий суддя прийшов до переконливого висновку, що клопотання слідчого, погоджене з прокурором, необхідно задоволити, а до підозрюваного застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до абз.8 ч. 4 ст. 183 КПК України зазначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
З викладеного вбачається, що законодавцем передбачено можливість, а не обов'язок суду не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, а тому суд з урахуванням встановлених в ході розгляду даного клопотання обставин та даних про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше не судимий, має зареєстроване місце проживання, суд приходить до переконання про можливість визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави у відповідності до вимог ст. ст. 182, 183 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд враховуючи дані про особу обвинуваченого приходить до висновку про доцільність визначити йому заставу 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка не порушує принцип пропорційності. Проте вона є значною та, на думку суду, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов'язки, що визначені ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-179, 181, 184, 193, 194, 196, 198, 205,376 КПК України , -
Клопотання задоволити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Макіївка Донецької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 днів з 04.00 год. 05.06.2025 року по 04.00 год. 03.08.2025 року включно з утриманням його в Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)" (м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 70 "а").
Копію ухвали для організації виконання в частині застосування запобіжного заходу - тримання під вартою - направити начальнику Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)".
Заставу визначити відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120, 00 грн., яку може бути внесено у будь-який момент протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .
У разі внесення застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи слідчого, а також покласти на нього наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування, а в разі внесення застави в частині покладених обов'язків виконання ухвали доручити Калуському ВП ГУНП в Івано-Франківській області.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
Повний текст ухвали складено 05.06.2025.
Слідчий суддя