Справа №345/1270/25
Провадження № 2/345/776/2025
05.06.2025 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Гапоненко Р.В.
з участю секретаря судового засідання Баран В.В.
розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Гевчук Анастасії Ігорівни до ОСОБА_2 про зобов'язання виконати умови договору,
Представник позивача адвокат Гевчук А.І. звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує наступним.
14.02.2024 між позивачем та відповідачем було укладено письмовий договір про передачу тварини на утримання. 28.01.2024 позивачем було передано на утримання відповідачу кошеня на кличку Біляшик, порода метис, стать хлопчик, колір білий, віком 5,5 місяців. Надалі 17.03.2025 року між сторонами виникла перша конфліктна ситуація, що полягала у ігноруванні відповідачем умов договору, щодо заборони використання тварини у цілях розмноження. Однак, дружина відповідача повідомила про намір здійснювати розмноження тварини і негативно реагувала на питання стерилізації. На підтвердження даних фактів позивачем долучено до матеріалів справи скріншотами переписки із мобільного за стосунку Вайбер. З 23 березня 2024 року зв'язок з відповідачем повністю втрачено, що унеможливлює виконання договору. Попередньому утримувачу так і не відома доля тварини та не було надано можливості здійснити періодичний контроль умов утримання тварини, згідно п. 3.1.1 Договору. Враховуючи дані обставини, із сторони відповідача відбулося пряме порушення умов договору про передачу тварини на утримання, а тому просить суд зобов'язати відповідача надати інформацію та документи що підтверджують надання ветеринарної допомоги та здійснення біостерилізації/кастрацію тварини, яку було передано згідно договору a саме кота метиса Као-мані та надати можливість здійснити періодичний контроль за умовами утримання тварини безпосередньо або за дорученням третім особам
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.03.2025 позовну заяву залишено без руху.
28.03.2025 позивачем усунуто недоліки позовної заяви визначені в ухвалі від 24.03.2025.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31.03.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.
У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву остання не скористалася, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд ухвалює рішення у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За змістом ч.ч.1,3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зі змісту заяви про усунення недоліків та доданих до неї оголошень з соціальних мереж вбачається, що 29.10.2024 позивачка знайшла тварину (кошеня), яка була покинута біля проїжджої частини дороги, залишена без нагляду та намагалась знайти для неї власника.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що 28.01.2024 року позивачем передано на утримання відповідачу тварину, а саме кошеня на кличку Біляшик, порода метис, стать хлопчик, колір білий, віком 5,5 місяців.
14.02.2024 між сторонами був укладений Договір про передачу тварини на утримання. Договір було укладено після огляду кошеняти у клініці «Ол Вет». Виписка з клініки станом на 14.02.2024 В цей день у документації клініки було здійснено переведення тварини на іншого утримувача, в ході якої змінено кличку з Біляшик на Доббі та змінено у базі клініки статус тварини з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 .
Надалі, як вбачається з скріншоту переписки із мобільного за стосунку Вайбер між сторонами від 02.02.2024 року, між ними виникла перша конфліктна ситуація, що полягала у ігноруванні відповідачем повідомлення позивача, щодо заборони використання тварини у цілях розмноження. Позивачка стверджувала, що вона знає, що сторони не підписали договір, і це є її упущення.
З скріншоту переписки із мобільного застосунку Вайбер між сторонами від 03.02.2024 року вбачається, що позивачка надсилала договір, та цікавиться, чи відповідач ознайомився з ним, просить детальніше обговорити п.4.2.6 договору про заборону розмноження.
17.02.2025 року позивачкою направлена засобами поштового зв'язку на адресу відповідача заяву (претензію) відповідачу, де висловлена претензія щодо невиконання умов договору та надання інформації та документів про здійснення біостерелізації/кастрації тварини, яку було передано згідно договору, а саме кота метиса Као-мані (хлопчик, білого кольору, зелені очі на прізвисько « ОСОБА_4 » та надати їй можливість реалізувати право передбачене п.3.1.1. Договору та здійснити періодичний контроль за умовами утримання тварини. Факт направлення даної претензії ОСОБА_2 підтверджено фіскальним чеком Укрпошти від 18.02.2025.
В даному випадку позивач посилається на те, що підставою для зобов'язання відповідача виконати умови договору є здійснення дій відповідачем спрямованих на використання тварини з метою розмноження, а саме є порушення умов договору п.3.1.1. попередній утримувач має право здійснювати періодичний контроль за умовами утримання тварин, безпосередньо або за дорученням третім особам, п.4.2.6 договору, яким визначено запобігати розмноженню тварини, провести біостерилізацію/кастрацію тварини, але не раніше, ніж по досягненню твариною семимісячного віку, п.4.2.13 відповідач зобов'язаний своєчасно повідомляти попереднього утримувача про зміну місця перебування тварини та контактних телефонів. Отже позивачка вважає, що між сторонами був укладений двохсторонній договір про передачу тварини на утримання від 14.02.2024 року.
Відповідно до вимог статті 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договором, відповідно до ст. 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч 4 зазначеної статті, до договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ч.1 ст.628 ЦК України) і є, з огляду на ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Підстави для зміни або розірвання договору, зазначені у статті 651 ЦК України, зокрема, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Однак, відповідно до ч.2,ч.3 зазначеної статті, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Суд, дослідивши копію Договору про передачу тварини на утримання від 14.02.2024 року встановив, що він містить реквізити сторін, однак наявний підпис без зазначення анкетних даних особи кому він належний.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Окрім того, як вбачається з скріншоту переписки із мобільного за стосунку Вайбер між сторонами від 02.02.2024 року та 05.02.2024 року позивачкою стверджується те, що вона мала намір укласти договір, однак це не зробила, і це є її упущення.
Отже, неможливо встановити, яким чином сторони уклали вказаний договір та досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
На думку позивача підставою для розірвання договору про передачу тварини на утримання є невиконання відповідачем вимог п.п. 4.2.6, 4.2.13, 4.2.14, 4.2.15.
Частиною 2 ст. 651 ЦК України визначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотними є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно вищезазначених скріншотів переписки між сторонами судом встановлено намір відповідача на стерилізацію тварини та не вбачається здійснення відповідачем дій щодо перешкоджання здійснювати періодичний контроль за умовами утримання тварин, безпосередньо або за дорученням третім особам.
Згідно ст. 22 ЗУ «Про захист тварин від жорсткого поводження» при поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов'язана: забезпечувати своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо); запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин.
Покликання позивача щодо невиконання відповідачем вимог ЗУ «Про захист тварин від жорсткого поводження» суд сприймає критично, оскільки матеріали справи не містять доказів фактичного утримання відповідачем кота метиса Као-мані (хлопчик, білого кольору, зелені очі на прізвисько « ОСОБА_4 ») на момент звернення з позовом до суду, не відомо чи проведено біостерелізацію/кастрацію тварини, а з моменту переписки між сторонами минуло вже більше року, що вбачається з долучених скріншотів із застосунку «Вайбр». Окрім цього, якщо відповідачем не надавалася ветеринарна допомога відповідно до рекомендацій ветеринара це може кваліфікуватися як жорстоке поводження з твариною та покликання позивача щодо небажання відповідача виконувати умови договору, йти на контакт з позивачем свідчать про ризик жорстокого поводження у розрізі відсутності ветеринарної допомоги тварині, яка цього потребує є лише припущенням позивача та не доводиться жодними наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи наведене, суд не вбачає факт укладення договору про передачу тварини на утримання сторонами у письмовій формі погодженого обома сторонами, а натомість скріншоти переписки підтверджують одностороннє укладання договору позивачем. При дослідженні скріншотів переписки з боку відповідача ОСОБА_2 не було порушено умов договору щодо утримання тварини чи жорстокого поводження з твариною. При цьому докази здійснення відповідачем дій спрямованих на перешкоджання здійснювати періодичний контроль за умовами утримання тварин, безпосередньо або за дорученням третім особам в матеріалах справи відсутні.
Крім того, позивачем не було надано суду доказів на підставі яких може бути ідентифікована тварина.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Гевчук Анастасії Ігорівни до ОСОБА_2 про зобов'язання виконати умови договору.
Оскільки вимога про зобов'язання надати інформацію та документи що підтверджують надання ветеринарної допомоги та здійснення біостерилізації/кастрацію тварини, яку було передано згідно договору a саме кота метиса Као-мані є похідною від вимоги про здійснення періодичного контролю за умовами утримання тварини безпосередньо або за дорученням третім особам, вона також задоволенню не підлягає.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує у відповідності до ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526,626,628,629,651 ЦК України, ст.ст. 10,76,81,89,141, 263-265,280-282 ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Гевчук Анастасії Ігорівни до ОСОБА_2 про зобов'язання виконати умови договору - відмовити.
Судові витрати у справі покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду і протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: