Справа № 344/8784/25
Провадження № 1-кс/344/3792/25
03 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні в місті Івано-Франківську скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ОСОБА_3 звернувся зі скаргою на бездіяльність слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м. Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга містить наступний виклад обставин: ОСОБА_3 08.04.2025 звернуся до Територіального управління, розташованого у місті Львові, Державного бюро розслідувань із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 376-1 КК України. Дане повідомлення містить відомості про можливе умисне за попередньою змовою групи осіб знищення технічного запису судового засідання у справі № 352/928/22 від 23.11.2023 з тією метою, щоб він не був використаний як доказ для дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_5 , а також з можливих інших мотивів, що може бути кваліфіковано як несанкціоноване втручання в автоматизовану систему документообігу суду і підсистеми «Електронний суд». Проте, всупереч ч. 1 ст. 214 КПК України посадовими особами Четвертого слідчого відділу (з у дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління, розташованого у місті Львові станом на сьогодні так і не було внесено відомостей до ЄРДР по його заяві про вчинення кримінального правопорушення, чим допущену протиправну бездіяльність.
Зважаючи на вище наведене, скаржник просить зобов'язати уповноважену особу Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Івано-Франківську) Територіального управління, розташованого у місті Львові Державного бюро розслідувань, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою ОСОБА_3 від 08.04.2025.
Скаржник у судовому засіданні просить скаргу задовольнити, покликаючись на підстави та обставини, викладені у ній.
Слідчий П'ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив доводи скарги, покликаючись на те, що П'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Івано-Франківську) ТУ ДБР у м. Львові розглянуто заяву ОСОБА_3 , за результатами розгляду якої ОСОБА_3 надано відповідь про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР листом 19171 зкп-25/л/12-51 -32604/25 від 22.04.2025.
Вважає, що скаржником не наведено будь-яких доказів того, що в ЄСІТС здійснювалось будь-яке втручання, натомість, як вбачається з матеріалів заяви, запис судового засідання від 23.11.2023 втрачений внаслідок технічного збою та відновленню не підлягає. Відсутність технічного запису судового засідання може бути підставою для скасування судового рішення, однак не свідчить про вчинення кримінального правопорушення. Крім цього, відповідно до п. 53 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Технічний запис судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС автоматично зберігається у централізованому файловому сховищі.
Таким чином, враховуючи те, що адміністратором ЄСІТС є визначене ДСА України державне підприємство, що належить до сфери її управління, посадові особи якого не входять до кола суб'єктів, досудове розслідування щодо яких здійснюють слідчі Державного бюро розслідувань. Водночас, причетність судді до видалення технічного запису судового засідання із ЄСІТС є лише припущенням заявника.
Заслухавши скаржника та слідчого, дослідивши матеріали скарги, встановлено наступне.
Згідно ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути, зокрема, оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Положеннями частини 1 статті 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Як слідує з матеріалів скарги, 08.04.2025 ОСОБА_3 направив на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові повідомлення про вчинення злочину, яке містить відомості про можливе умисне за попередньою змовою групи осіб знищення технічного запису судового засідання у справі № 352/928/22 від 23.11.2023 з тією метою, щоб він не був використаний як доказ для дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_5 , а також з можливих інших мотивів, що може бути кваліфіковано як несанкціоноване втручання в автоматизовану систему документообігу суду і підсистеми «Електронний суд».
Листом керівника П'ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_6 № 19171зкп25/л/12-51-32604/25 від 22.04.2025 ОСОБА_3 повідомлено, що його заяву про можливі неправомірні дії судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області, секретаря судових засідань та службових осіб ДП «Інформаційні судові системи», а також з інших питань (вх. № 19171зкп-25/л від 10.04.2025) розглянуто. Зазначено, що у заяві не наведено достатніх відомостей про обставини, які б свідчили про конкретні факти вчинення вказаними особами кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом України. Із наданих відомостей, підстав для вжиття передбачених ст. 214 КПК України не вбачається. Роз'яснено про можливість оскарження дії чи бездіяльність слідчого або прокурора слідчого судді місцевого суду у порядку, передбаченому ст.ст. 303-307 КПК України.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2, ст. 11 КК України, згідно з якими, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, а тому критерієм внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є саме фактичні дані, що вказують на ознаки конкретного складу злочину.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК України дійсно передбачає внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Якщо обставини, викладені у повідомленні про кримінальне правопорушення не містять достатньої інформації, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу їх абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_7 від 17 червня 2020 року, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.
У постанові від 16 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив, якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення. Заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність.
Як встановлено при розгляді скарги, заяву ОСОБА_3 розглянуто та надано йому письмову відповідь. На момент розгляду звернення ОСОБА_3 підстав для внесення відомостей до ЄРДР не вбачалося, про що заявнику надано письмове роз'яснення.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 214, 303-307, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 04.06.2025 року.