Справа №344/3285/25
04 червня 2025 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді Битківського Л.М.,
з участю: секретаря Чорній К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №100414237 від 15 листопада 2022 року у розмірі 36116,6 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15 листопада 2022 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою, було укладено кредитний договір №100414237. Згідно умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб в сумі 10000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених договором
ТОВ «Мілоан» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит, відповідно до умов укладеного договору. Однак, відповідачка порушила взяті на себе зобов'язання, а тому станом на 28 січня 2025 року виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 36116,6 грн, з яких 6750 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 612 грн - прострочена заборгованість за комісіями, 28754,60 гривень - прострочена заборгованість за відсотками.
29 серпня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 104-МЛ/Т. Відповідно до даного договору ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором №100414237 від 15 листопада 2022 року і відповідно позивач набув право вимоги до відповідачки за вищевказаним договором на загальну суму 36116,60 гривень.
Оскільки відповідачка у добровільному порядку заборгованість за кредитним договором не погасила, то просив позов задовольнити, стягнути з відповідачки 36116,60 грн заборгованості та понесені судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася. До початку засідання подала заяву у якій клопотала провести розгляд справи за відсутності представника позивача. Заявлений позов підтримала, просила задовольнити в повному обсязі, не заперечила проти заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлялася у встановленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала. У зв'язку з цим судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Виходячи з вимог статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки відповідно до статті 611 ЦК України, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Судом встановлено, що 15 листопада 2022 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою, було укладено кредитний №100414237. Згідно умов кредитного договору, первинний кредитор взяв на себе зобов'язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб в сумі 10000 грн.
Пунктом 1.3 договору передбачено, що кредит надається загальним строком на 105 днів з 15 листопада 2022 року і складається з пільгового та поточного періодів.
Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 30 листопада 2022 року (п.1.3.1 договору).
Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 28 лютого 2023 року (п.1.3.2 договору).
Також п.1.5.1 договору визначено, що комісія за надання кредиту складає 1000 гривень, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Згідно з п.1.5.2 проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 2250,00 гривень, які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредиту протягом пільгового періоду.
Пунктом 1.5.3 встановлено, що проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 27000,00 які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти, натомість відповідачка зі свого боку не виконала умов кредитного договору.
Пунктом 3.2.6. кредитного договору, позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
Згідно п.7.1. вказаного кредитного договору, він (договір) набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Укладаючи кредитний договір відповідачка та ТзОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст.11 та ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідачка підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Пунктом 9.1 кредитного договору закріплено, що сторони домовились про те, що цей кредитний договір (індивідуальна частина) є самостійним кредитним договором, що містить істотні умови, укладений у порядку, спосіб а формі, що відповідає вимогам законодавства. Визнання недійним, неукладеним, нікчемним будь-якого додатку, документу, що є частиною цього договору або окремих умов цього договору не має наслідком недійсність, нікчемність або неукладеність цього кредитного договору (індивідуальна частина) в цілому і сторони підтверджують, що уклали б цей кредитний договір індивідуальна частина) і без включення до нього умов, що визнані недійними, нікчемними, неукладеними.
З огляду на викладене, позивач зазначає, що договір про надання кредиту підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою не був би укладений.
Укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідачки, якій в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від ТОВ «Мілоан».
29 серпня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №104-МЛ/Т, тобто відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №100414237 від 15 листопада 2022 року.
Дана обставина підтверджена копією витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №104-МЛ/Т від 29 серпня 2023 року.
Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором №100414237 від 15 листопада 2022 року були передані позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» на підставі договору відступлення прав вимоги №104-МЛ/Т від 29 серпня 2023 року.
Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як з'ясовано в ході судового розгляду, сума заборгованості відповідачки становить 36116,6 гривень, що підтверджується письмовими доказами по справі, зокрема випискою з особового рахунка, витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги.
Вказану суму складає: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6750 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 28754,60 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 612 грн.
Позивач звертає увагу, що було проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідачки та виконання кредитних зобов'язань, а саме надіслано останній письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. №22969830/1257 від 22 січня 2025 року, однак вона залишена без уваги і виконання.
Суд констатує, що відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно з ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст.599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як визначено ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором чи законом, або розірвання договору.
В ст.612 ЦК України закріплено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ч. ч.1, 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Таким чином, враховуючи, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідачкою грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,4 грн., які у відповідності до вимог ч.1 ст.141ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 526, 1050, 1054 ЦК, ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 15 листопада 2022 року № 100414237 в розмірі 36116,6 гривень та 2422,40 гривень сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Л.М. Битківський