Справа № 201/8074/20
Провадження № 6/201/221/2025
04 червня 2025 року Соборний районний суд
міста Дніпра
у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,
при секретарі - Максимовій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку,-
03 червня 2025 року до суду надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку.
Подання мотивовано тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. перебуває зведене виконавче провадження № 71372584 до складу якого входить: виконавче провадження № 72816975 з примусового виконання виконавчого листа № 201/8074/20, виданого 31 серпня 2023 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» сплачений судовий збір по 4583,00 грн. з кожного; виконавче провадження № 71371533 з примусового виконання наказу № 904/1290/20, виданого 01 березня 2023 року Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» 3220,57 грн. витрат по сплаті судового збору; виконавче провадження № 71371693 з примусового виконання наказу № 904/1290/20, виданого 01 березня 2023 року Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» 17 218,67 доларів США заборгованості по 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту за період з 04 березня 2017 року по 26 лютого 2020 року; виконавче провадження № 68780909 з примусового виконання наказу № 904/2344/20, виданого 10 лютого 2022 року Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованості за кредитним договором № 120514-КЛВ від 12 травня 2014 року по тілу кредиту в розмірі 181 013,41 доларів США та 73 232,78 грн. судового збору.
В подальшому, в рамках виконання виконавчого провадження, винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено до банківських установ для виконання, також винесено постанову про арешт майна боржника, яку направлено до Головного управління Держпродспоживслужби, Головного управління Держгеокадастру Дніпропетровської області та сторонам для відома. Згідно відомостей з банківських установ на рахунки боржника арешт накладено, але кошти для погашення боргу відсутні.
Відповідно до відповіді з МВС. рухомого майна за боржником не зареєстровано, згідно відповіді ПФУ дані щодо отримання доходів відсутні. Згідно відповіді Державної фіскальної служби, боржник на обліку в органах ДФС не перебуває.
Крім того, згідно відповіді Державної податкової служби України, боржник не працює
Неодноразово на адресу боржника направлено виклик з вимогою з?явитись до офісу приватного виконавця та надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання; достовірні відомості про доходи та місце роботи, на підтвердження чого надати довідку з місця роботи; достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, з зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів; достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право; достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження майна, його характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих договорів та додатків до них; достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/іпотеки, з наданням копій підтверджуючих документів; копії паспорта громадянина у країни та паспорта громадянина України для виїзду за кордон; довідку про склад сім?ї; документи щодо зареєстрованих осіб в житлових будинках, квартирах, що належать на праві приватної та/або спільної власності. Крім того повідомлено про обов?язок письмово повідомляти про повне чи часткове самостійне виконання рішення, виникнення обставин, що зумовлюють обов?язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну реєстрації), а також про зміну місця роботи. Одночасно роз'яснено, що за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог закону винні особи несуть відповідальність відповідно до закону. За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Однак, законні вимоги приватного виконавця залишились проігнорованими
При примусовому виконанні рішення виконавцем, описано та арештовано нерухоме майно боржника, а саме: квартира, загальна площа (кв.м): 44.4, житлова площа (кв.м): 27.9, Опис: в житловому будинку літ. А-5 квартира АДРЕСА_1 , яка складається з: 1 - коридор; 2 - санвузол; 3 - кухня; 4,5 - житлові кімнати; 6 - кладова; I- балкон реєстраційний номер 2143021512101, місцезнаходження: АДРЕСА_2 що належить боржнику на підставі договору дарування, ВАК № 875376 02.06.2003, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального
Надалі, відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О., передано на реалізацію вказане нерухоме майно.
Однак, електронні торги з реалізації нерухомого майна боржника тричі не відбулись.
Вартість описаного, арештованого та не реалізованого майна боржника після третіх електронних торгів склала 929 320 (Дев?ятсот двадцять дев?ять тисяч триста двадцять) грн. 00 коп.
На адресу офісу приватного виконавця 13.06.2024 року надійшла заява стягувача - АТ «Банк Кредит Дніпро» про залишення за собою нереалізованого майна боржника, 12.06.2024 року квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 передано стягувачу в рахунок часткового погашення боргу.
В рамках здійснення виконавчого провадження, з метою встановлення майнового стану боржника, приватним виконавцем направлялись відповідні запити.
Здійснивши комплекс дій, направлених на визначення майнового стану Боржника та визначення джерел, за рахунок яких можна було б забезпечити примусове виконання судового рішення та задоволення вимог Стягувача, приватним виконавцем встановлено, що в розпорядженні боржника відсутні грошові кошти та рухоме майно, за рахунок яких можливо реалізувати належне виконання судового рішення по стягненню з останнього заборгованості.
Фактично Боржник уникає від належного виконання судового рішення.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником право власності на нерухоме майно не зареєстровано.
Разом з тим, приватним виконавцем, в процесі виконання виконавчого провадження з'ясовано, що рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська по справі № 201/10515/16-ц було визнано за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, що розташовані по АДРЕСА_3 .
Проте право власності на вищевказане нерухоме майно за боржником не зареєстровано в установленому законом порядку, а тому виконавець має право звернутися до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Згідно з ч. 11 ст. 440 ЦПК України Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
В судове засідання приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О. не з'явилась, однак надала до суду заяву в якій просила розглянути подання без її участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки приватний виконавець в судове засідання не з'явився то відповідно фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши подані матеріали, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості даного подання, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини першої статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 10 Закону встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 18 Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. перебуває зведене виконавче провадження № 71372584 до складу якого входить: виконавче провадження № 72816975 з примусового виконання виконавчого листа № 201/8074/20, виданого 31 серпня 2023 року Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» сплачений судовий збір по 4583,00 грн. з кожного; виконавче провадження № 71371533 з примусового виконання наказу № 904/1290/20, виданого 01 березня 2023 року Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» 3220,57 грн. витрат по сплаті судового збору; виконавче провадження № 71371693 з примусового виконання наказу № 904/1290/20, виданого 01 березня 2023 року Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» 17 218,67 доларів США заборгованості по 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту за період з 04 березня 2017 року по 26 лютого 2020 року; виконавче провадження № 68780909 з примусового виконання наказу № 904/2344/20, виданого 10 лютого 2022 року Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованості за кредитним договором № 120514-КЛВ від 12 травня 2014 року по тілу кредиту в розмірі 181 013,41 доларів США та 73 232,78 грн. судового збору.
Частиною першою статті 48 Закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Згідно частини третьої, четвертої статті 50 Закону, у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна, виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна, виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі, якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Звертаючись до суду з поданням про звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна, право власності на який не зареєстровано у встановленому законом порядку за боржником, приватний виконавець зазначає, що, в ході здійснення виконавчого провадження, було встановлено наявність у ОСОБА_1 на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 грудня 2016 року нерухомого майна, а саме: домоволодіння, яке складається з: літ. А -1 - житловий будинок, цегла, житловою площею - 64,6 кв.м., загальною площею - 117,3 кв.м., літ. а-1 - веранда, літ. пг 1 під А-1 - погріб, літ. пг 2 під А-2 - погріб, літ.а, а1, а2 - ганок, літ. И, Ж, Е - навіс, № 1-9, І-ІІ - ворота, та земельну ділянку, площею 0,0808 га, кадастровий номер 1210100000:03:280:0065, що розташовані по АДРЕСА_3 .
Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що нею чітко визначена умова, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, це відсутність реєстрації права власності за боржником на належне йому майно в установленому законом порядку.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване у встановленому законом порядку, вирішується судом в порядку, передбаченому частиною 4 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» та частиною 10 статті 440 ЦПК України, та стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано у встановленому законом порядку.
Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 27.07.2021 року у справі № 753/3948/20.
Тобто, характер і контекст ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.440 ЦПК України свідчить, що підставами звернення стягнення судом на зазначене в них майно, є одночасна наявність таких умов: відсутність іншого майна боржника, на яке можна було б звернути стягнення, фактична власність боржника на певне майно, яким божник володіє та користується, утримує та щодо якого здійснює фактичний контроль, формальне не витребування боржником такого майна від третьої особи, або не набуття такого майна (ухилення від набуття), або ж не реєстрація права власності щодо належного йому майна - попри обов'язок реєстрації речового права.
Частинами 3 та 4 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Згідно зі ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статей 12, 13, 76, 81 ЦПК України, обов'язок доказування наявності вищенаведених обставин, які є підставою для задоволення подання приватного виконавця, покладається на приватного виконавця, який звертається до суду із відповідним поданням.
Наведене дозволяє дійти висновку, що приватний виконавець має надати докази, які підтверджують, що боржник фактично є володільцем майна, довести факт того, що у боржника недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача, саме станом на день звернення з поданням про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно. Водночас, таких доказів приватний виконавець не надав, як і не довів таких фактів, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, всі запити щодо встановлення обсягу майна та грошових коштів боржника були зроблені приватним виконавцем у 2022-2023 роках, а з відповідним поданням виконавець звернувся до суду у червні 2025 року.
Крім того, суд також звертає увагу на те, що приватним виконавцем до подання не надано підтвердження (відповідного витягу, інформаційної довідки, тощо) про те, що право власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за боржником ОСОБА_1 або будь-якою іншою особою.
Застосування судом положень ч.10 ст.440 ЦПК України та ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» є крайнім заходом виконання судового рішення, який може бути застосований лише в тому випадку, коли виконавцем вичерпано всі можливі заходи, які передбачені законом щодо примусового виконання рішень за рахунок іншого майна боржника.
Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у Постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 2-592/09, від 23 січня 2019 року у справі № 522/6400/15-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 947/22930/19.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке не було зареєстровано у встановленому законом порядку.
Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно матеріалів, наданих приватним виконавцем у зведеному виконавчому провадженні виконуються рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська на суму 4583,00 грн. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області на загальну суму 198 232,08 доларів США та 76 452,78 грн.
Водночас, згідно з ч. 10 ст. 336 ГПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
За таких умов, у разі усунення вищезазначених недоліків та необхідності звернення стягнення на майно боржника, яке йому належить, але за ним не зареєстроване, враховуючи співмірність сум, присуджених до стягнення боржника із вартістю такого майна, приватний виконавець не позбавлений можливості звернутись із відповідним поданням до Господарського суду Дніпропетровської області.
На підставі викладеного та керуючись ст.440 ЦПК України, ст.ст.18, 50, 51, 63 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.С. Федоріщев