Справа №127/30425/23
Провадження № 1-кп/127/889/23
04 червня 2025 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об'єднаного кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020010001193 від 08.08.2023 та за № 12023020020000710 від 05.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває на розгляді об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У ході судового провадження прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 строком на 60 днів, останній ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати.
Захисник ОСОБА_5 заперечувала щодо клопотання прокурора та просила суд відмовити у його задоволені.
Обвинувачений ОСОБА_3 участі у розгляді клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не приймав, оскільки в порядку ст. 330 КПК України ухвалою суду був видалений із зали судового засідання на весь час судового розгляду за систематичне порушення порядку в залі судового засідання, нецензурну лайку, ображання учасників судового провадження, пошкодження майна, не реагування на зауваження головуючого судді.
Суд вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Глава 18 КПК України визначає мету та підстави застосування запобіжних заходів, роз'яснює загальні положення, визначає обставини, що враховуються при обранні, продовженні запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України тримання під вартою є найбільш суворішим запобіжним заходом.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід розглядати у кожній справі окремо з урахуванням її особливостей (Рішення ЄСПЛ «Jecius проти Литви» заява №34578/97 від 31.07.2000).
Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом, але за наявності чітких ознак, що цього вимагає справжній суспільний інтерес, який не зважаючи на наявність презумпції невинуватості переважає інтереси забезпечення права на свободу.
З вказаного слідує, що рішення суду про продовження строку тримання під вартою буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає вимогам КПК України, але й постановлено з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
Судом встановлено, що у межах даного кримінального провадження ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.08.2023 до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В подальшому, ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 продовжувався.
При вирішенні заявленого клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує вимоги ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, при вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 суд, крім наявності ризиків зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини у тому числі зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
З урахуванням вказаного, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки останній раніше неодноразово судимий, відбував покарання у місцях позбавлення волі, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно обвинувачується у вчинені ряду тяжких корисливих злочинів, вчинених в умовах воєнного стану.
Суд вважає, що прокурором доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, у травні 2023 року звільнився із місць позбавлення волі, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, обвинувачується у вчинені тяжких корисливих злочинів, що дає підстави суду вважати, що у разі звільнення з під варти, обвинувачений ОСОБА_3 може продовжувати вчинювати злочини. Оскільки обвинувачений зареєстрований та до затримання проживав за адресою: Запорізька область м. Енергодар та вказана територія України на даний час перебуває під окупацією російської федерації, на території м. Вінниці ОСОБА_3 тимчасово проживав у друзів, отже не має постійного місця проживання, а тому він може переховуватись від суду. Крім того, судом враховано, що ОСОБА_3 не має стійких соціальних зв'язків, не одружений, дітей не має.
Крім того, судом враховано, що у провадженні Ленінського районного суду м. Кіровограда перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а також у провадженні судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, клопотання прокурора та вислухавши думку захисника, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ухвали суду не перестали існувати та не зменшились, а тому підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні встановлено не було.
При цьому, судом враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_3 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 370, 372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 02.08.2025 включно із визначеною сумою застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 грн., відповідно до ухвали Вінницького апеляційного суду від 25.11.2024.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки визначені ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25.11.2024.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» для виконання та для оголошення і вручення обвинуваченому ОСОБА_3 .
Суддя: