Справа № 201/6961/25
Провадження № 1-кс/201/2597/2025
05 червня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області ) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Лисичанської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025130000000035 від 15.01.2025 за підозрою:
ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна підозрюваного.
Органом досудового розслідування було встановлено, що приблизно на початку серпня 2023 року, але не пізніше 03.08.2023 (більш точний час в ході досудового розслідування з об'єктивних причин встановити не виявилось можливим) у громадянина України ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, направлений на обрання депутатом до незаконного органу влади на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора, зокрема до так званої «ради міського округу муніципального створення міський округ місто Алчевськ першого скликання».
В подальшому, 03.08.2023 рішенням так званої «територіальної виборчої комісії міста Алчевська» № 12/60 ОСОБА_5 зареєстровано кандидатом у депутати «ради міського округу муніципального утворення міський округ місто Алчевськ першого скликання», який висунутий виборчим об'єднанням «Луганське регіональне відділення політичної партії «ЛДПР» за єдиним виборчим округом».
За результатами проведених незаконних виборів, згідно так званого «рішення територіальної виборчої комісії міста Алчевськ» (мовою оригіналу: «решения территориальной избирательной комиссии города Алчевск») № 29/138 від 15.09.2023 «О регистрации избранного депутата Совета городского округа города Алчевск первого созыва ОСОБА_5 » (мовою оригіналу) ОСОБА_5 зареєстровано як обраного депутата до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, а саме до так званої «ради міського округу муніципального утворення міський округ місто Алчевськ першого скликання» (мовою оригіналу: «совета городского округа муниципального образования городской округ город Алчевск первого созыва»).
19.09.2023 відбулося перше пленарне засідання так званої «ради міського округу муніципального утворення міський округ місто Алчевськ луганської народної республіки першого скликання» (мовою оригіналу: «совета городского округа муниципального образования городской округ город Алчевск луганской народной республики первого созыва»), на якому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приступив до виконання обов'язків на посаді депутата так званої «ради міського округу муніципального утворення міський округ місто Алчевськ першого скликання», на якій останній здійснює свою противоправну діяльність на тимчасово окупованій території м. Алчевськ Луганської області.
18 квітня 2025 року в порядку ст. 135 КПК України громадянинові України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України шляхом публікації відповідних повідомлень в Урядовому кур'єрі та на сайті Офісу Генерального прокурора.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_5 зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на території, яка віднесена до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, підозрюваному ОСОБА_5 на праві приватної власності належить:
- реєстраційний номер майна 6078510, 1/1 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
Також, відповідно до відомостей, наданих ГСЦ МВС у листі №31/3973-2872-2025 від 06.02.2025 підозрюваному ОСОБА_5 на праві власності належить:
- транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 200, VIN НОМЕР_1 , номер та серія знаку BB9117BT.
Таким чином, матеріали кримінального провадження містять достатні відомості, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину, який, відповідно до ч. 5 ст. 111-1 КК України, карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
На підставі викладеного, слідчий просив накласти арешт майно підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та проводити розгляд клопотання в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України без участі власника цього майна.
Слідчий у судове засідання для розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, на задоволенні наполягав.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
18 квітня 2025 року в порядку ст. 135 КПК України громадянинові України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України шляхом публікації відповідних повідомлень в Урядовому кур'єрі та на сайті Офісу Генерального прокурора.
Доведено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, підозрюваному ОСОБА_5 на праві приватної власності належить:
- реєстраційний номер майна 6078510, 1/1 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
Також, відповідно до відомостей, наданих ГСЦ МВС у листі №31/3973-2872-2025 від 06.02.2025 підозрюваному ОСОБА_5 на праві власності належить:
- транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 200, VIN НОМЕР_1 , номер та серія знаку BB9117BT.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно п.3 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області ) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Лисичанської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025130000000035 від 15.01.2025 задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 22025130000000035 від 15.01.2025 на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- реєстраційний номер майна 6078510, 1/1 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ;
- транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 200, VIN НОМЕР_1 , номер та серія знака НОМЕР_2 .
Заборонити розпоряджатися, користуватися та відчужувати вказане майно на час досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1