Справа № 680/294/25
№2/680/238/25
05 червня 2025 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,
з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоушицької селищної ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення та про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
установив:
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просив встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як сина та матері; встановити факт спільного постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 з 2000 року до дня смерті ОСОБА_2 ; визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 2,30 в умовних кадастрових гектарах із земель, що перебували у власності колишньої спілки селян «Україна» с. Пижівка Новоушицького району Хмельницької області у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка належала їй на підставі втраченого сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХМ №072788.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , якій належала земельна частка (пай) у колишній спілки селян «Україна» с. Пижівка. Вказує, що він прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на земельну частку (пай), оскільки сертифікат серії ХМ №072788 втрачений, а також у зв'язку з неможливістю доведення факту спільного проживання позивача із ОСОБА_2 на час відкриття спадщини та необхідністю встановлення факту родинних відносин. Зазначає, що у його свідоцтві про народження мати зазначена як « ОСОБА_3 », однак свідоцтво про смерть матері видане на ім'я « ОСОБА_2 ».
Вказує, що на момент смерті ОСОБА_2 фактично проживала разом із ним без реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 , оскільки мати хворіла та потребувала стороннього догляду, тому вважає себе таким, що прийняв спадщину в силу вимог статті 1268 ЦК України.
Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав (арк. спр. 41).
Від відповідача - Новоушицької селищної надійшла заява про розгляд справи без участі представника та визнання позову (арк.спр.39).
Процесуальні дії у справі
01 травня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та виклик свідків.
20 травня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до даних свідоцтва про народження ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Пижівка Новоушицького району Хмельницької області, матір'ю якого зазначена ОСОБА_3 (арк. спр.10).
24 червня 1995 року спілці селян «Україна» (с. Пижівка) передано у колективну власність 1 166,4 га землі. У списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, що є додатком №1 до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ № 018, за номером 300 значиться ОСОБА_3 (арк. спр. 14-18, 19-21).
Відповідно до запису за №288 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельні частки (паї) спілки селян «Україна» (с. Пижівка), ОСОБА_3 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №072788, розмір паю - 2,3 в умовних кадастрових гектарах (арк. спр. 22).
Вказана обставина також підтверджується відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, де окрім іншого, зазначено про те, що взамін сертифікату державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 не видавався (арк. спр. 13).
Вартість земельної частки (паю) на дату видачі сертифікату становить 9 299 грн (арк. спр. 13).
Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №072788, виданий ОСОБА_3 втрачений, про що міститься запис у газеті (арк. спр. 24).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується за свідоцтвом про смерть (арк. спр.11).
ОСОБА_2 на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_2 , однак за вказаною адресою не проживала з осені 2000 року, про що свідчить довідка видана Новоушицькою селищною радою від 09 квітня 2025 року (арк. спр. 25).
Відповідно до даних погосподарських книг та довідок виданих Новоушицькою селищною радою, в с. Пижівка по вул. Набережна у період за 1996-2000 роки до членів двору належала голова домогосподарства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а у період з 2001-2005 року - голова домогосподарства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (арк. спр.26,27,28,29).
З даних паспорта позивача, витягу з реєстру територіальної громади вбачається, що останній з 20 травня 1997 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр. 8, 9).
Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заведена, що підтверджується витягом із спадкового реєстру та даними відповіді нотаріуса (арк.спр.12,23).
Позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно, пропуском строку для прийняття спадщини та неможливістю встановлення факту родинних відносин між позивачем та ОСОБА_2 як сина та матері, що підтверджується відповіддю нотаріуса від 16 квітня 2024 року (арк. спр.23).
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Щодо встановлення факту родинних відносин між фізичними особами
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293, частиною шостою статті 294 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, а якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, такий вирішується в порядку позовного провадження.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (п.1 ч.1ст.315 ЦПК України).
Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання спадщини в органах, що вчиняють нотаріальні дії.
Підставою для відмови нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину слугувало те, що у свідоцтві про народження позивача ім'я матері зазначено - ОСОБА_4 , однак свідоцтво про смерть матері видане на ім'я ОСОБА_2 , а тому виникла необхідність у встановлені факту родинних відносин.
Наявні у справі письмові докази, які були безпосередньо досліджені судом, зокрема відомості які містяться у погосподарських книгах, свідчать про те, що ОСОБА_3 проживала в погосподарському номері с. Пижівка Новоушицького району та була членом колишньої спілки селян «Україна» (с. Пижівка). З 2001 року ім'я ОСОБА_5 зазначено ОСОБА_6 .
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили у судовому засіданні, що матір позивача звали ОСОБА_6 , проте її називали ОСОБА_4 .
Отже, суд вважає доведеним факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як рідних сина та матері.
Щодо встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд зазначає наступне.
Частиною третьою статті 1268 ЦК визначено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Пунктом 3.20 Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, встановлено, що факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт: паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо.
Місцем проживання фізичної особи, згідно з частиною першою статті 29 ЦК, є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Обґрунтовуючи свою заяву ОСОБА_1 вказав, що є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2 , що було встановлено судом під час розгляду справи, заяву про прийняття спадщини після смерті останньої у визначений законом строк не подавав, проте вважає себе таким, що прийняв спадщину в силу постійного проживання із спадкодавцем на час її смерті.
Свідок ОСОБА_7 підтвердила, що матір ОСОБА_1 хворіла, потребувала допомоги, тому він забрав її до себе у с. Загродське у 2000 році, де вона проживала з ним постійно. У 2002 році матір тимчасово повернулась до с. Пижівка, але невдовзі знову повернулась до с. Загродське, де й померла.
Свідок ОСОБА_8 підтвердила, що ОСОБА_1 , як єдина дитина в сім'ї, забрав свою матір ОСОБА_4 до себе у с. Загродське, оскільки вона була похилого віку та потребувала допомоги, де вона й проживала. Також їй відомо, що ОСОБА_2 поверталась до с. Пижівка, проте їй не відомо на який термін.
Наявні у справі письмові докази, зокрема довідка №97 від 09 квітня 2025 року, згідно якої ОСОБА_2 хоча була зареєстрована у с. Пижівка, проте фактично там не проживала з осені 2000 року, показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які є чіткими, послідовними та не викликають у суду жодних сумнівів у своїй правдивості, на переконання суду, в сукупності підтверджують викладенні у заяві факти, оскільки суд установив, що позивач ОСОБА_1 постійно проживав разом із матір'ю ОСОБА_2 у будинку АДРЕСА_1 в період з 2000 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином з огляду на викладене, варто зазначити, що відсутність єдиного зареєстрованого місця проживання спадкоємця та спадкодавця не може бути доказом того, що останні не проживали постійно разом на момент смерті спадкодавця, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.
З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про встановлення факту постійного спільного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_2 з 2000 року по день її смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
Щодо визнання права в порядку спадкування.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.1 ст. 1220, ст. 1216 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.ст. 1217, 1261 ЦК України).
З огляду на наведені вище норми права, суду при розгляді справ про визнання права на спадкове майно належить встановити: факт смерті спадкодавця, коло спадкоємців, наявність (відсутність) заповіту, факт прийняття спадщини, наявність спадкового майна.
Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Наявні у матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що на час передачі земель у колективну власність спілці селян «Україна» (с. Пижівка) та одержання останньою державного акту на право колективної власності на землю, ОСОБА_2 перебувала у членах спілки селян та отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ 072788. Відповідно право на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_2 увійшло до складу спадщини, яку прийняв її син - позивач ОСОБА_1 , в порядку статті 1268 ЦК України, як спадкоємець за законом першої черги, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Обставина видачі спадкодавцю ОСОБА_2 сертифікату серії ХМ №072788 судом встановлена при розгляді справи.
Відсутність у спадкодавця ОСОБА_2 правовстановлюючого документу на спадкове майно у зв'язку із його втратою не позбавляє спадкоємця права на спадщину, а згідно зі ст.16 ЦК України способом захисту свого права є, зокрема, визнання права.
Оскільки відсутні інші спадкоємці, які б могли претендувати на спадщину, а Новоушицька селищна рада здійснює розпорядження землями сільськогосподарського призначення, в тому числі колишньої спілки селян «Україна» (с. Пижівка), Новоушицька селищна рада є належним відповідачем у справі.
Обраний позивачем спосіб захисту права - визнання права є ефективним, право позивача підлягає захисту, оскільки іншого порядку визнання права в даному випадку не існує.
Розподіл судових витрат
Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев'ятою статті 141 та статтею 2 ЦПК України та враховує, що у даному випадку спір виник не внаслідок винних дій відповідача, який проти позову не заперечував, будь - яких дій, які б порушували право позивача на оформлення спадщини не вчиняв.
Тому, керуючись такими засадами цивільного судочинства як справедливість та верховенство права, суд покладає судові витрати на позивача незалежно від результатів вирішення спору та підстав для їх стягнення з відповідача не вбачає.
Керуючись ст.ст.2, 12, 81, 141, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов ОСОБА_1 до Новоушицької селищної ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення та про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як сина та матері.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно спільно проживала з 2000 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на земельну частку (пай) розміром 2,3 в умовних кадастрових гектарах із земель, що перебували у колективній власності колишньої спілки селян «Україна» с. Пижівка, Новоушицького району, Хмельницької області, посвідчене сертифікатом серії ХМ №072788, у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 .
Судові витрати у виді судового збору в розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 коп. покласти на позивача ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Новоушицька селищна рада, місцезнаходження: с-ще Нова Ушиця, вул. Подільська, 17, Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 04407388.
Суддя А. О. Олійник