Рішення від 05.06.2025 по справі 675/712/25

Справа № 675/712/25

Провадження № 2/675/495/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"05" червня 2025 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Пашкевича Р. В.,

за участю: секретаря судового засідання - Гедзенюк В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в. м. Ізяслав цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулось суду з позовом та просило ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором №1112686 від 24.07.2023 року в розмірі 63563,02 грн., а також судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог товариство вказувало, що 24.07.2023 року року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір №1112686. Кредитний договір підписано за допомогою ІТС первісного кредитора, доступ до якої забезпечується позичальнику через Веб-сайт. Електронна ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в Особистий кабінет, шляхом перевірки первісним кредитором правильності введення електронних даних, направлених первісним кредитором на номер мобільного телефону позичальника, вказаний при вході.

На умовах, встановлених кредитним договором, первісний кредитор надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 32500 грн. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 731 день, з кінцевим терміном повернення 24.07.2025 року

Підписанням договору кредиту відповідач підтвердила, що вона була ознайомлена з усіма його умовами, в тому числі з Правилами надання коштів у позику, які розміщені на сайті: https://sloncredit.com.ua та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором.

Зазначені умови є публічною пропозицією розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України.

31.01.2025 року було укладено договір надання послуги з факторингу №31012025, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1112686.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідач свого зобов'язання щодо повернення наданих їй коштів належним чином не виконувала, а тому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вищевказану заборгованість за договором №1112686 від 24.07.2023 року, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 09.05.2025 року прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано сторонам по справі подати відзив та відповідь на відзив.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, у поданій до суду письмовій заяві просив розглянути справу без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлена у встановленому законом порядку, про причини неприбуття суд не повідомила, відзив на позов не подала.

Відтак, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін та їх представників.

У відповідності до положень ст.ст. 223 ч. 4, 280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.07.2023 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №1112686, який власноруч підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р834.

Крім того, перед підписанням договору про надання споживчого кредиту, 24.07.2023 року, відповідач ознайомилася з паспортом споживчого кредиту, який також підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р834.

Відповідно до умов договору сума кредиту складає 32500 грн., строк кредиту 731 днів, з кінцевим терміном повернення 24.07.2025 року Мета отримання кредиту споживчі особисті потреби (п. 1.3, 1.4, 1.6.).

Згідно до п. 1.5. кредитного договору, позичальник сплачує за користування кредитом фіксовану процентну ставку, що залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125 % річних); за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 125 % річних.

Відповідно п. 2.1. кредитного договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання): у розмірі 26000 грн. на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 ; у розмірі 6500 грн. на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5 кредитного договору.

Згідно умов п. 3.4 кредитного договору, позичальник зобов'язується здійснювати сплату процентів за користування кредитом відповідно до графіку платежів.

Відповідно до п. 3.5 кредитного договору, сплата процентів за перший день користування кредитом, здійснюється позичальником в день отримання кредиту. З метою оплати процентів за перший день користування кредитом, позичальник доручає первісному кредитору утримувати суму зазначених процентів з суми кредиту, що підлягає наданню споживачу.

Згідно п. 4.4. кредитного договору, позичальник зобов'язаний у встановлений строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором.

Згідно умов п. 9.8 підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Слон кредит», що розміщені на Веб-сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.

Свої зобов'язання за укладеним договором кредитор виконав, надав відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, що підтверджується інформаційною довідкою про перерахування суми кредиту 24.07.2023 року в розмірі 26000 грн.

Відповідачем не спростовано факту отримання нею відповідних кредитних коштів. Жодних доказів на спростування факту отримання грошових коштів від ТОВ «Слон кредит» за вищезазначеним кредитним договором суду не надано.

31.01.2025 року було укладено договір надання послуги з факторингу №31012025, відповідно до якого ТОВ «Слон кредит» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1112686. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №1112686.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №31012025 від 31.01.2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 62020,53 грн.

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною договору.

Заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №1112686 від 24.07.2023 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви становить 63563,02 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 30027,21 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 31993,32 грн. та заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 1542,49 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 16.04.2025 року.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що 24.07.2023 року ОСОБА_1 уклала в електронній формі договір про споживчий кредит, за умовами якого позичальник перераховував йому кошти, а вона зобов'язалася повернути кошти та сплатити проценти за користування даними коштами в порядку, визначеному договором.

ОСОБА_1 не повернула грошові кошти та не сплатила проценти за користування ними.

У подальшому ТОВ «Слон кредит» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не виконала зобов'язання за договором про споживче кредитування, а тому з неї на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» слід стягнути заборгованість.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч. 3 ст. 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

В силу ч. 4 ст. 11 Закону №675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Із положень ч. 8 ст. 11 Закону №675-VIII слідує, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Як передбачено ч. 12 ст. 11Закону №675-VIII електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону №675-VIII).

За змістом указаних норм права сторони вправі укласти договір в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями про досягнення згоди з усіх його істотних умов. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Докази у справі вказують на те, що ОСОБА_1 укладала договір про споживче кредитування в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи товариства. Для укладення договорів ОСОБА_1 здійснювала ідентифікацію в цій системі та надавала відповідь про прийняття пропозиції (акцепту) товариства. Сторони здійснювали обмін електронними повідомленнями про досягнення згоди з усіх істотних умов договору позики та підписували цей договір шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Як вбачається з вказаного договору, він підписаний електронним підписом Позичальника, який відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону з зазначенням адреси проживання відповідача, її паспортних даних, РНОКПП, а крім того за умовами договору його невід'ємною частиною є Публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства.

Отже, з цього можна зробити висновок, що відповідач була належним чином ознайомлена з умовами вищевказаного кредитного договору.

Матеріали справи містять договір факторингу з відповідними додатками, які об'єктивно вказують на те, що ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Цей договір є дійсним та виконаним.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що ТОВ «Факторинг Партнерс» вправі заявити до ОСОБА_1 вимоги про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Судом встановлено, що умови зазначеного договору в частині своєчасності сплати боргу відповідачем не виконано. Таким чином доведено факт невиконання вимог закону, з боку відповідача.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача: заборгованість за договором про споживчий кредит №1112686 від 24.07.2023 року в сумі 63563,02 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 30027,21 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 31993,32 грн. та заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 1542,49 грн.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що 02.07.2024 року між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги №02-07/2024.

Згідно витягу з акту №7 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 року адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» надало ТОВ «Факторинг Партнерс» правничу допомогу по цивільній справі за позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вартість правничої допомоги, згідно детального опису наданих послуг, становить 16000,00 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні відповідача всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням конкретних обставин, зокрема, складністю справи та ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. При цьому, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема складністю справи та ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За таких обставин, при визначенні розміру витрат на правову допомогу судом встановлено, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на правову допомогу в розмірі 16000 грн. є завищеною та необґрунтованою. Окрім того, справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності.

Враховуючи незначну складність справи, розгляд її у порядку спрощеного провадження, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, а також те, що всі обставини справи були встановлені при заочному розгляді справи без участі представника позивача, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу на загальну суму 8000,00 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 530, 546, 1048-1050, 1082 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (місце знаходження: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість: за договором №1112686 від 24.07.2023 року у розмірі 63563 (шістдесят три тисячі п'ятсот шістдесят три) грн. 02 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Ізяславським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»: місце знаходження - м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 05 червня 2025 року.

Суддя: Р. В. Пашкевич

Попередній документ
127900485
Наступний документ
127900487
Інформація про рішення:
№ рішення: 127900486
№ справи: 675/712/25
Дата рішення: 05.06.2025
Дата публікації: 06.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ізяславський районний суд Хмельницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (08.07.2025)
Дата надходження: 29.04.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості за договором.
Розклад засідань:
05.06.2025 16:00 Ізяславський районний суд Хмельницької області