Справа №463/5004/25
Провадження №1-кс/463/5188/25
05 червня 2025 року слідчий суддя - ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного Регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пісочна Миколаївського району Львівської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України,
Слідчий Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_6 , як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова, яке погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного Регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивує тим, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 НГУ підполковник ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, діючи з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, достовірно знаючи, що в умовах дії на території України правового режиму «Воєнний стан», військовозобов'язаним громадянам України віком від 18 до 60 років, виїзд за межі території України заборонено, вчинив злочин за наступних обставин.
Так, приблизно на початку травня 2025 року орієнтовно о 12:00 годині на автомобільній заправці «SOCAR», яка розташована у м. Львові по
вул. Кульпарківській, точної дати та місця в ході досудового розслідування не встановлено, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 НГУ підполковник ОСОБА_4 під час розмови з ОСОБА_7 , знаючи про те, що в ОСОБА_7 є син призовного віку ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_7 про те, що він займається організацією переправлення громадян призивного віку через державний кордон України та за грошову винагороду запропонував ОСОБА_7 , переправити його сина через Державний кордон України.
В подальшому, 03.06.2025 приблизно о 21 годині 40 хвилин, перебуваючи на автозаправці «WOG», за адресою: с. Солонка, Львівський район, Львівська область, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 НГУ підполковник ОСОБА_4 , під час зустрічі з ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного корисливого умислу, направленого на незаконне збагачення шляхом незаконного переправлення військовозобов'язаних осіб через Державний кордон України, повідомив останньому свій план переправлення сина ОСОБА_7 - ОСОБА_8 через державний кордон України, на автотранспорті, який він підшукає та надасть. При цьому додатково надав гарантії безпечного виїзду ОСОБА_8 через державний кордон України, за що останній у найкоротший термін має передати йому грошові кошти у розмірі 15 000 Євро.
В подальшому, 04.06.2025 близько 18:00 год. військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 НГУ підполковник ОСОБА_4 зустрівшись із ОСОБА_7 на автомобільній заправці «WOG», за адресою: вул. Стрийська буд. 12, с. Сокільники, Львівського району, Львівської області, де переконавшись про наявність грошових коштів у ОСОБА_7 , повідомив про деталі переправлення сина ОСОБА_7 - ОСОБА_8 через Державний кодон України, на автотранспорті, який він підшукає та надасть, а також місця та часу такого переправлення. При цьому, вчергове гарантував безпечний виїзд військовозобов'язаного ОСОБА_8 через державний кордон України, після чого перебуваючи автомобільній заправці «WOG», за адресою: вул. Стрийська буд. 12, с. Сокільники, Львівського району, Львівської області одержав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 15 000 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ на вказану дату становить 711 394,5 гривень за організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод.
Після чого злочинна діяльність ОСОБА_4 була припинена працівниками правоохоронних органів.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 - ч. 3 ст. 332 КК України: організація незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинене з корисливих мотивів.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, пояснив, що на його думку, необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою, оскільки ОСОБА_4 , перебуваючи на волі,може продовжувати свою злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, чинити тиск на свідків, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інші кримінальні правопорушення, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до 9 років, а тому в органу досудового розслідування є об'єктивні підстави вважати, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою забезпечить йому належну процесуальну поведінку та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання з ним процесуальних рішень, що унеможливлює запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні розкаявся та просив не обирати такий суворий запобіжний захід.
Захисник частково заперечив проти даного клопотання, вказав, що жодні ризики,які наведені у згаданому клопотанні прокурором є не підтверджені, крім того, його підзахисний активно співпрацює з органом досудового розслідування, а відтак просив відмовити у задоволенні такого клопотання, оскільки вважає таке необґрунтованим в достатній мірі або ж застосувати більш м'який запобіжний захід - не пов'язаний з позбавлення волі.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, його захисника, оглянувши і перевіривши надані матеріали клопотання, приходжу до наступного.
До Єдиного реєстру досудового розслідування внесені дані за вказаним вище злочином з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 332 КК України та розпочато кримінальне провадження № 42025142410000160 від 13.05.2025 року.
05 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: повідомленням про виявлення ознак кримінального правопорушення від 13.05.2025;протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 19.05.2025 та
від 05.06.2025; протоколом огляду та вручення імітаційних (несправжніх) грошових коштів від 04.06.2025; протоколом обшуку автомобіля марки «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_4 , від 04.06.2025, у ході якого вилучено предмет неправомірної вигодита іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені злочину, який передбачає покарання до 9 років позбавлення волі. Вік та стан підозрюваного ОСОБА_4 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням волі та свободи пересування, враховуючи міру покарання, яка загрожує підозрюваному в майбутньому він може переховуватись від органів досудового слідства та суду. Також підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, та вчинити новий злочин.
Слід також взяти до уваги і рішення ЄСПЛ справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування»; п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Як бачимо, одною з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін «обґрунтована підозра» і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», ЄСПЛ вказує: Суд повторює, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від З0 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" (Murray v. the United Kingdom) від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A). Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.
Окрім цього, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя вважає, що прокурор на даному етапі слідства довів обґрунтованість підозри, висунутої підозрюваному.
Враховуючи наведене, з метою унеможливити переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та з метою запобігти вчиненню інших кримінальних правопорушень, а також можливості незаконно впливати на свідків даного кримінального провадження, прихожу до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи, особу підозрюваного, який раніше не судимий, тяжкість інкримінованого злочину, майновий стан підозрюваного та його стан здоров'я, соціальні зв'язки підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, в межах визначених ст. 182 КПК України, - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 182, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного Регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Львівській установі виконання покарань (№ 19) Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту затримання підозрюваного о 18-09 годині 04 червня 2025 року до 18-09 години 02 серпня 2025 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу в розмірі 20 прожиткових мінімуму для працездатних осіб в 60 560 грн. ( шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят )гривень .
У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_4 , звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на підозрюваного ОСОБА_4 покладаються такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту (м. Львів та Львівська область), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_7 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити підозрюваному,захиснику,прокурору та направити у Львівську установу виконання покарань № 19 УДПтСУ у Львівській області.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1