Справа № 446/881/25
05.06.2025 м.Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.04.2025 за № 12025141280000080 за обвинуваченням
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Добротвір Кам'янка-бузького району Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого електро-слюсарем ДТЕК "Галремененерго", з вищою освітою, не одружений, військовозобов'язаного, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 постановою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 18.06.2024 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП, яка набрала законної сили та призначено покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Крім цього, 04.03.2025, постановою Кам?янко-Бузького районного суду Львівської області ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, яка набрала законної сили, призначено покарання у виді штрафу в розмірі дві тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Однак, ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду та будучи належним чином ознайомлений із цими постановами щодо прямої заборони - позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконання, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на всій території України, 22 березня 2025 року, приблизно о 10 год. 55 хв., сів за кермо автомобіля марки «VOLKSWAGEN PASSAT з н.з. НОМЕР_1 , яким здійснював керування, до часу зупинення його на цьому автомобілі, працівниками СРПП відділення поліції № 1 Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області по вул. І. Франка с. Старий Добротвір, Шептицького району, Львівської області.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України - умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав у повному обсязі. Пояснив, що дійсно будучи позбавленним права керування всіма видами транспортних засобів, він 22.03.2025 керував автомобілем. Вказав, що йому було необхідним перевезти деякі особисті речі недалеко від дому, тому й вирішив сісти за кермо та швиденько їх доставити. Зазначив, що розумів щодо заборони йому керувати транспортними засобами, однак не знав про наслідки невиконання такої заборони.
Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, просив його суворо не карати.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор також не оспорювала встановлені фактичні обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин скоєння кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, здійснивши допит у судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та матеріали щодо речових доказів, суд дійшов висновку, що при встановлених обставинах вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, доведена в повному обсязі.
При призначенні покарання суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Також суд враховує загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а саме призначення покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно положень Загальної частини цього Кодексу та з урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, у відповідності до п. 1 ст. 66 КК України суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого суд бере до уваги, що він раніше не судимий, не одружений, з вищою освітою, на обліку в психіатричному кабінеті та наркологічному кабінет не перебуває, військовозобов'язаний, по місцю проживання та місцем праці характеризується позитивно.
З урахуванням усіх обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначене в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень. При цьому суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті, оскільки вважає їх такими, що не призведуть до виправлення особи засудженого і запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід не обирався.
Речові докази по справі необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України,
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопрушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 (вісім тисяч п'ятсот гривень нуль копійок) грн.
Речові докази: один оптичний диск, на який записано відеозаписи зі реєстратора службового автомобіля та боді камер працівників поліції - залишити при матеріалах кримінального провадження № 12025141280000080 від 11.04.2025.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення;
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок ухвалено 05.06.2025.
Суддя ОСОБА_1