29 травня 2025 року
м. Київ
cправа №906/304/23
Судді Верховного Суду Вронської Г.О.
у справі №906/304/23
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи"
про визнання недійсним рішення загальних зборів,
1. 16 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" звернулося до Верховного Суду з касаційними скаргами на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.01.2025, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 та додаткову постанову цього суду від 05.05.2025 у справі №906/304/23.
2. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2025 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.05.2025 для розгляду справи №906/304/23 визначено колегію суддів у складі: Кондратова І.Д. - головуюча, Вронська Г.О., Губенко Н.М.
3. 26 травня 2025 року від судді Кондратової І.Д. надійшла заява про самовідвід, яка вказала, що не може брати участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції з таких причин:
- у грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 07.08.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі №906/304/23;
- 13 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенець В.І. - головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д., ухвалив постанову, якою частково задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_1 , скасував оскаржувані судові рішення та передав справу №906/304/23 на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області;
- суддя Кондратова І.Д. була членом колегії суддів Верховного Суду у цій справі та письмово виклала окрему думку з позицією щодо суті спору, а тому цей факт об'єктивно може викликати сумніви в її неупередженості як судді-доповідача у цій справі.
4. Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2025 заяву судді Кондратової І.Д. про самовідвід задоволено.
Відведено суддю Кондратову І.Д. від участі у перегляді справи №906/304/23 у суді касаційної інстанції за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.01.2025, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 та додаткову постанову цього суду від 05.05.2025.
Визначено, що касаційні скарги у справі №906/304/23 підлягають переданню для повторного автоматизованого розподілу між суддями.
5. Я не погоджуюся з висновками Верховного Суду та вважаю, що заява судді Кондратової І.Д. про самовідвід не підлягала задоволенню.
6. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.
7. Частиною першою статті 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
8. За змістом статті 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
9. Наведені норми передбачають обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
10. Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
11. Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
12. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
13. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
14. За суб'єктивним критерієм особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункти 49, 50 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006, заява №33949/02).
15. Зміст об'єктивного критерію визначається, зокрема, за такими аспектами:
- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункти 27, 28, З0 рішення ЄСПЛ у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993, заява № 14396/88; пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) від 21.12.2000, заява №33958/96);
- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення ЄСПЛ у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007, заява №7577/02);
- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010, заява №16695/04);
- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom) від 10.06.1996, заява №22399/93).
16. Між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді може не тільки викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й бути пов'язана з питанням його / її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (пункт 119 рішення ЄСПЛ у справі "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП] від 15.12.2005, заява №73797/01).
17. ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак визначає, що такі підстави повинні бути обґрунтованими.
18. Як вже було зазначено, зміст заяви про самовідвід, поданої суддею Кондратовою І.Д., зводиться до того, що вона вже була членом колегії суддів Верховного Суду у справі, яка переглядається (№906/304/23), та письмово виклала окрему думку з позицією щодо суті спору.
19. Статтею 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
20. За змістом частини третьої статті 34 ГПК України суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
21. Відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
22. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (CCJE) до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень наголошується, що в деяких країнах судді можуть наводити свої окремі думки, які збігаються або не збігаються з позицією більшості. У таких випадках окрема думка, яка не збігається з позицією більшості, повинна бути опублікована разом з думкою більшості. У такий спосіб судді висловлюють свою повну або часткову незгоду з рішенням, ухваленим більшістю суддів, наводячи підстави для своєї незгоди або стверджуючи, що рішення, прийняте судом, може або повинно ґрунтуватися на підставах, які відрізняються від наведених судом. Це може сприяти покращенню змісту рішення та його кращому розумінню, а також розвитку права.
23. Можливість викладення окремих думок позитивно впливає на якість колегіальних рішень суду, слугує однією з гарантій незалежності судді. Окрема думка є висловленням власної позиції судді, який не погодився з думкою більшості, водночас вона жодним чином не змінює та не впливає на набрання законної сили судовим рішенням; не має обов'язкового значення та не породжує юридичних наслідків.
24. На підставі викладеного, вважаю, що сама лише наявність окремої думки судді Кондратової І.Д. щодо постанови Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №906/304/23 не свідчить про її особисту упередженість до учасників справи чи до її результату.
25. Крім того, зазначеною постановою справу №906/304/23 передано на новий розгляд, що не означає її остаточного вирішення. За результатами нового розгляду справи фактично-доказова база в ній може істотно змінитися, адже й сам новий розгляд є наслідком порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи. Така зміна, у свою чергу, може вплинути на правові висновки у справі.
26. У разі оскарження судових рішень, ухвалених після нового розгляду справи, у касаційному порядку, Верховний Суд здійснює касаційний розгляд за загальними правилами, передбаченими главою 2 розділу IV ГПК України.
27. При цьому питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім (частина перша статті 34 ГПК України).
28. Отже, обставини участі судді Кондратової І. Д. у складі колегії суддів при попередньому касаційному розгляді цієї справи та висловлення нею окремої думки по суті спору не свідчать про її упередженість та не дозволяють поставити під сумнів її безсторонність при касаційному розгляді цієї ж справи.
29. Необхідно також зважати, що випадки, за яких не допускається повторна участь судді у розгляді справи, визначені статтею 36 ГПК України.
30. Аналіз цієї норми свідчить, що вона не виключає участі судді суду касаційної інстанції, який входив до складу колегії суддів та брав участь у попередньому касаційному розгляді справи, у касаційному розгляді цієї ж справи за наслідками її нового розгляду.
31. З огляду на зазначене, у заяві про самовідвід не наведено належного обґрунтування й доказів, які б свідчили або могли свідчити про наявність заінтересованості судді, можливого сумніву в неупередженості чи об'єктивності відповідно до статті 35 ГПК України, зокрема, щодо існування зв'язку судді Кондратової І.Д. з учасниками справи, особистих відносин із ними, зацікавленості прямо або побічно у результатах розгляду справи. Відсутні переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності судді Кондратової І.Д., або / та / чи факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судді.
32. З урахуванням зазначеного, на мою думку, підстави для задоволення заяви судді Кондратової І.Д. про самовідвід від розгляду справи №906/304/23 були відсутні.
Суддя Г. Вронська