Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" травня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/958/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
при секретарі судового засідання Бойко О.Н.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (місцезнаходження: 61022, місто Харків, майдан Свободи, будинок 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, кімната 35; код ЄДРПОУ: 22630473)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості Промбутсервіс Татіус" (місцезнаходження: 61052, місто Харків, вулиця Велика Панасівська, будинок 168; код ЄДРПОУ: 33289943)
про стягнення 83 600,00 грн.
за участю представників:
позивача: Герман К.Ю. (самопредставництво);
відповідача: не з'явився.
Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості Промбутсервіс Татіус" (відповідач) в якій просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 41 300,00 грн та пеню у розмірі 41 300,00 грн.
Також позивач просить суд покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості Промбутсервіс Татіус" витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 позовну заяву Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №922/958/25.Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/958/25 підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 21 квітня 2025 року о 11:20.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Господарського суду Харківської області від 27.11.2024 про відкриття провадження у справі було направлено в паперовій формі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою ТОВ "Центр нерухомості Промбутсервіс Татіус", вказаною у позовній заяві, яка також співпадає з юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 61052, місто Харків, вулиця Велика Панасівська, будинок 168. Однак, зазначене відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "за закінченням терміну зберігання", згідно Довідки про причини повернення/досилання відділення поштового зв'язку Укрпошти від 07.04.2025 (а.с.93).
Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України, судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Отже ухвала є судовим рішенням.
Відповідно до статті відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 березня 2019 року у справі № 916/2349/17.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, копія ухвали про відкриття провадження у справі є врученою відповідачу 03.12.2024, а тому він мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 18.12.2024 (включно). Однак відповідач своїм правом на подання відзивіву не скористався, у визначений судом строк відзив на позов не надав.
Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд даного позову, а відповідач, у відповідності до пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу Українивизнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд даної справи.
Розгляд справи № 922/958/25 в підготовчому засіданні неодноразово відкладався задля забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об'єктивне встановлення всіх обставин.
За результатами підготовчого засідання 12.05.2025 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу № 922/958/25 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 26 травня 2025 року, на підставі частини другої статті 185, частини першої статті 195 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача, присутній в судовому засіданні 26.05.2025 позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судове засідання 26.05.2025 не з'явився, про закриття підготовчого провадження та про розгляд справи по суті повідомлений шляхом направлення на його адресу ухвали Господарського суду Харківської області про закриття підготовчого провадження від 12.05.2025. Дана ухвала повернута на адресу суду з довідкою Укрпошти від 18.05.25 про невручення поштового відправлення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також надання відповідачу достатньо часу для реалізації ним процесуальних прав передбачених ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин та враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
За результатами розгляду справи №2/12-114-19 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості Промбутсервіс Татіус" законодавства про захист економічної конкуренції адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято Рішення від 22.10.2019 № 111- р/к (далі - Рішення № 111- р/к).
Пунктом 1 резолютивної частини Рішення № 111- р/к визнано, що ТОВ "Центр нерухомості Промбутсервіс Татіус" вчинили порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.
За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з пунктом 1 резолютивної частини Рішення № 111- р/к накладено на ТОВ "Центр нерухомості Промбутсервіс Татіус" штраф у розмірі 41 300,00 гривень.
Копію Рішення № № 111- р/к було направлено позивачем супровідним листом від 28.10.2019 № 70-02/2-6388 на адресу ТОВ "Центр нерухомості Промбутсервіс Татіус" , що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) на дату складання листа: провулок Цигаревський, будинок 8/10, м. Харків,61010 (а.с.10).
Копію Рішення 111- р/к, направленої до ТОВ "Центр нерухомості Промбутсервіс Татіус", рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу ф. 119 № 61022 2502417 0, було повернуто до Відділення було вручено 01.11.2019.
Згідно ч.1 ст.60 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ТОВ "Центр нерухомості Промбутсервіс Татіус" рішення №111-р/к до господарського суду не оскаржувало.
Таким чином, копія Рішення №111-р/к вважається врученою Відповідачу 01.11.2019.
Згідно з частиною 2 ст.56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", рішення №111-р/к є законним та відповідно до статті 22 ЗУ "Про антимонопольний комітет" обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Отже штраф, накладений Рішенням №111-р/к на ТОВ "Центр нерухомості Промбутсервіс Татіус", підлягав сплаті з урахуванням статті 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції' до 02.01.2020 (включно) (оскільки 01.01.2020 - вихідний день). Нарахування пені починається з 03.01.2020.
Частиною 13 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу та пені суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу, пені.
Частиною 8статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції'передбачено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти днів з дня сплати штрафу надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Станом на день подання позовної заяви, відділення не отримувало від Відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням № №111-р/к
Згідно з ч.5ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції'за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Загальна кількість днів прострочення сплати штрафу складає - 1876 днів.
Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає:
41 300,00 грн (розмір штрафу накладеного Рішенням №111-р/к ) : 100 х 1,5 (відсоток від суми штрафу відповідно до ч.5ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції») = 619,50 грн.
За 1876 днів прострочення сплати штрафу, сума пені складає:
619,50 грн. х 1876 днів = 1 162 182,00 грн.
Разом з тим, згідно з ч.5ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, а відтак розмір пені складає 41 300,00 грн.
Обставини щодо стягнення пені стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1ст. 239 ГПК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, в тому числі, адміністративно-господарський штраф.
При цьому, у ч. 1ст. 241 Господарського кодексу Українивказано, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Статтею 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
Приписами статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлені повноваження державного уповноваженого Комітету, до яких, зокрема, належить: звернення до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені
Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначено Законом України "Про захист економічної конкуренції".
Означений нормативно-правовий акт спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
У відповідності до змістуст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії.
Частиною 1статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Згідно з ч.2 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Приписами ч. 1ст. 52 ГПК України передбачено, що органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно достатті 1 цього Законувизнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Рішення Антимонопольного комітету України № №111-р/к від 22.10.2019 року про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у справі № 2/12-114-19, яким на відповідача накладено штраф у сумі 41 300,00 грн, набрало законної сили, а відтак в силу ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч.3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
З урахуванням викладеного, а також з огляду на наведені законодавчі приписи судом встановлено, що накладений на відповідача штраф у розмірі 41 300,00 грн на підставі рішення №111-р/к від 22.10.2019 підлягав сплаті до 02.01.2020 включно.
За змістом ч.8 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу, суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем штрафу у сумі 41 300,00 грн. у передбачений законом строк, а саме до 02.01.2020 року включно.
Несплата штрафу відповідачем у визначені законодавством строки стала підставою нарахування позивачем пені згідно зі ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Щодо заявленої до стягнення 41 300,00 грн. пені, нарахованої позивачем відповідачу за несплату штрафу у строки, передбачені Рішенням №111-р/к від 22.10.2019, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.5 ст.56 вказаного Закону за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача 41 300,00 грн. пені, позивач з урахуванням ч. 5ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"визначив період її нарахування наступним чином:
з 03.01.2020 (наступний день після спливу двомісячного строку для сплати штрафу) до 20.02.2025 ,(день до якого розраховано пеню).
Згідно з наданим позивачем розрахунком розмір пені за періоди прострочення сплати штрафу за 1876 днів, становить 1 162 182,00 грн.
Однак, за змістом ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив нарахований йому штраф, позивач на підставі ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"правомірно нарахував відповідачу пеню, яка з урахуванням зазначеної норми закону не може перевищувати розмір штрафу, а тому дорівнює 41 300,00 грн.
Статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.
Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) доказів на спростування наведеного відповідачем не надано.
Отже, виходячи з вищевказаного, суд дійшов висновку що стягнення з відповідача пені у сумі 41 300,00 грн. є обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Пунктом 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" роз'яснено, що, вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Комітету, або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення Комітету, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак, господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні ст. 39 Закону), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків. встановлених ч. 2 ст. 47 та ч. 1 ст. 60 Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Комітету.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що відповідачем не оскаржено рішення Східного міжобласного територіального відділення Антимопонопольного комітету України, в межах встановленого строку, відповідно до Закону, зазначене рішення Відділення, на момент подання позову, про стягнення пені є чинним та обов'язковим до виконання.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15,16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з чч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки рішення Антимонопольного комітету України №111-р/к від 22.10.2019 року про порушення законодавства про захист економічної конкуренції по справі № 2/12-114-19 є таким, що набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, і відповідач при цьому не надав суду доказів сплати штрафу згідно з зазначеним рішенням та пені, нарахованої в зв'язку з простроченням сплати штрафу, в добровільному порядку, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача до державного бюджету України 41 300,00 грн. штрафу та 41 300,00 грн. пені за прострочення сплати зазначеного штрафу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.
З огляду на наведене, керуючись статтями 1, 2, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості Промбутсервіс Татіус" (місцезнаходження: 61052, місто Харків, вулиця Велика Панасівська, будинок 168; код ЄДРПОУ: 33289943) 83 600,00 грн. (з яких: штраф у розмірі 41 300,00 грн. та пеня у розмірі 41 300,00 грн) із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості Промбутсервіс Татіус" (місцезнаходження: 61052, місто Харків, вулиця Велика Панасівська, будинок 168; код ЄДРПОУ: 33289943) на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (місцезнаходження: 61022, місто Харків, Майдан свободи, будинок 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, кімната 35; код ЄДРПОУ: 22630473, р/р UA 708201720343160001000011358, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України.
Повне рішення складено "05" червня 2025 р.
Суддя В.В. Рильова
Справа №922/958/25