Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" червня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1202/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом ФОП Булік Валентини Юріївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сковороди Григорія, будинок, 61, ідентифікаційний код особи 07923280) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про стягнення компенсації за спожиту електричну енергію
без виклику учасників справи
До Господарського суду Харківської області звернулося ФОП Булік Валентини Юріївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з позовом до Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків та просить суд:
1. Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (м. Харків, вул. Сковороди Григорія, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь фізичної особи підприємця Булік Валентини Юріївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) компенсацію за спожиту військовою частиною НОМЕР_2 електричну енергію з розподілом електричної енергії в сумі 115 705,82 грн.
3. Судові витрати покласти на відповідача
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань з компенсації витрат за спожиту електричну енергію Військовою частиною НОМЕР_2 .
Ухвалою від 04.04.2025 було відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.
14.04.2025 за вх. 9253 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що лише 27.02.2025 Позивач звернувся до Відповідача з претензією про відшкодування за спожиту військовою частиною електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії за серпень-грудень 2024 року. Позивач в 2024 році не звертався до Відповідача у встановлені строки з пакетом документів на відшкодування за спожиту військовою частиною електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії, чим сам позбавив себе можливості вчасно отримати відшкодування. Немає вини в діях Відповідача в тому, що Позивач не звертався за відшкодуванням у встановлені розумні строки, коли Відповідач мав можливість оплатити за взятими на себе зобов'язаннями по Договору інакше як за рішенням суду. Невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті за надані послуги сталося внаслідок недостатку бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Для сплати заборгованості за попередній період у Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків відсутнє відповідне фінансування. В зв'язку з тим, що Позивач звернувся до Відповідача лише в лютому 2025 року з належними документами про відшкодування за отримані послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії за серпень-грудень 2024 року, що унеможливило провести оплату за отримані військовою частиною послуги інакше, як на підставі рішення суду.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (переформовано в Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків), військовою частиною НОМЕР_2 та фізичною особою-підприємцем Булік Валентиною Юріївною укладено Договір № 510 від 03.10.2024 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном (далі - Договір). Умовами даного Договору встановлено, що Сторона 1 надає Стороні 2 можливість на спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном. (п. 1.1. Договору).
Згідно з п. 3.2. Договору Сторона 3 зобов'язана відшкодувати Стороні 1 всі витрати за комунальні послуги за договором відшкодування комунальних послуг, які були отримані Стороні 2 за час дії цього Договору. Пунктом 3.3. Договору передбачено, що відшкодування за спожиті комунальні послуги Стороною 2 сплачуються Стороною 3, на підставі укладених договорів на відшкодування окремо за кожним видом наданих комунальних послуг за відповідним пакетом документів до них. Згідно з пунктами 4.5 та 4.8 Договору Сторона 2 зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані зі спільним використанням Майна, у тому числі фактичні комунальні платежі та укласти з Стороною 1 та Стороною 3 договори па відшкодування спожитих комунальних послуг. Положенням пункту 8.2. Договору Сторона 3 зобов'язана відшкодувати Стороні 1 вартість комунальних послуг, що спожиті Стороною 2 у процесі виконання цього Договору. Умовами укладеного Договору був визначений обов'язок Сторони 3 відшкодовувати Стороні 1 всі витрати за спожиті Стороною 2 комунальні послуги.
Підтвердженням права на укладання Договору фізичною особою-підприємцем Булік Валентиною Юріївною є договір оренди нежитлового приміщення № 2-К від 01 серпня 2024 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем Булік Валентиною Юріївною та громадянином України Левченком Валерієм Миколайовичем, який є власником приміщення згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухому майно про реєстрацію права власності від 18.01.2019 року № 153108996.
Позивач вказував, що для компенсації витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії сторонами щомісячно укладались договори про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії, та наразі Платником не були компенсовані витрати за період з серпня по грудень 2024 року. Позивачем була надіслана на адресу Відповідача претензію про підписання договору про відшкодування витрат та сплату заборгованості вхідний номер № 1464 від 27.02.2025 року, додатком до вимоги були підписані фізичною особою-підприємцем Булік Валентиною Юріївною та військовою частиною НОМЕР_2 договори про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії. Відповідачем не було підписано відповідні договори про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії за період з серпня по грудень 2024 року, відмова мотивована відсутністю коштів для здійснення такої оплати.
За період з серпня по грудень 2024 року військовою частиною було фактично спожито 11604 кВт електричної енергії, що підтверджується рахунками за електричну енергію та актами приймання-передачі електричної енергії за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2024 року з ПрАТ «Харківенергозбут» та актом фіксації показників лічильника електричної енергії (відраховуючого лічильника № 066859). В розрізі по місяцях Відповідачем заборговано за спожиту електричну енергію та за її розподіл: за серпень 2024 року - 1419 кВт на суму 13883,05 грн. з ПДВ; за вересень 2024 року - 2284 кВт на суму 22645,77 грн. з ПДВ; за жовтень 2024 року - 2901 кВт на суму 29082,96 грн. з ПДВ; за листопад 2024 року - 2600 кВт на суму 25375,63 грн. з ПДВ; за грудень 2024 року - 2400 кВт на суму 24718,41 грн. з ПДВ. Вартість послуг за спожиту електричну енергію з розподілом електричної енергії склала 115 705,82 грн. з ПДВ, що підтверджується відповідними рахунками ПрАТ «Харківенергозбут» та актами фіксації показників лічильника електричної енергії підписаними військовою частиною НОМЕР_2 та фізичною особою-підприємцем Булік Валентиною Юріївною.
Відповідач у відповіді на претензію про відшкодування втрат за спожиту електричну енергію за договором № 510 від 03.10.2024 року від 19.03.2025 руку № 583/1550, зазначає, що є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується з державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов'язань бюджетного періоду. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами Казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів. В той же час, відповідачем не заперечується факт та розмір суми заборгованості та обсяг спожитої електричної енергії військовою частиною НОМЕР_2 .
У відзиві на позовну заяву відповідач також не заперечував факт споживання та обсяг і вартість спожитої військовою частиною електроенергії, зазначаючи, що невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті за надані послуги сталося внаслідок недостатку бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Для сплати заборгованості за попередній період у Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків відсутнє відповідне фінансування.
В той же час, суд враховує, що частиною 2 статті 617 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Положеннями статті 1 Цивільного кодексу України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують бездіяльність замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.
Пунктом 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 липня 2012 року № 01-06/908/2012 "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України" від 15 березня 2011 року № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" визначено, що за змістом частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання (постанова Верховного суду України від 15 травня 2012 року у справі № 11/446).
Європейським судом з прав людини у рішеннях по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Судом встановлено, що факт споживання, а також обсяг і вартість спожитої електроенергії підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків за електричну енергію, копією акту фіксації показників лічильників, підписаним військовою частиною актом фіксації вартості наданих послуг, а також не заперечувався відповідачем.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з п. 3.2. укладеного сторонами Договору Сторона 3 (відповідач) зобов'язана відшкодувати Стороні 1 всі витрати за комунальні послуги за договором відшкодування комунальних послуг, які були отримані Стороні 2 (військовою частиною) за час дії цього Договору.
Враховуючи встановлені обставини, зазначені положення діючого законодавства України і умови укладеного сторонами Договору, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд задовольняє вимоги ФОП Булік Валентини Юріївни про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків заборгованість за спожиті комунальні послуги.
З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити позовні вимоги ФОП Булік Валентини Юріївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сковороди Григорія, будинок, 61, ідентифікаційний код особи 07923280) на користь ФОП Булік Валентини Юріївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) заборгованість в розмірі 115 705,82 грн та 3 028,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Л.С. Лаврова