Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" травня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/876/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Харківмаш", м.Харків
про стягнення коштів 571 338,94 грн.
за участю представників:
позивача: Андрій Заболотний (адвокат);
відповідача: не з'явився.
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Харківмаш" про стягнення 571 338,94 грн., з яких 27 561,00 грн. заборгованість, пеня 402 388,30 грн., штраф 141 389,64 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем поставка товару здійснена не в повному обсязі та з порушенням строку, визначеного Договором поставки №23Т-028 від 10.04.2023.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 відкрито провадження у справі № 922/876/25; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 16.04.2025 о 10:00.
26.03.2025 відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву (вх.№ 7663) в якому визнає суму заборгованості за попередньою оплатою у розмірі 27 561,00 грн. за Договором поставки №23Т-028 від 10.04.2023, разом із цим просить суд зменшити розмір штрафних санкцій за договором №23Т-028 від 10.04.2023 на 90% що становить до стягнення у розмірі 54377,90 грн з яких: 14 139,00 грн - штраф; 40 238,90 грн - пеня.
28.03.2025 позивач надав до суду відповідь на відзив (вх.№ 7816), в якій наголошує на відсутності підстав для зменшення розміру неустойки судом.
Протокольною ухвалою від 16.04.2025 відкладено підготовче засідання на 07.05.2025 о 10:45.
Протокольною ухвалою від 07.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.05.2025 о 11:30.
Представник позивача у судовому засіданні 28.05.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом направлення ухвал суду в електронній формі до Електронного кабінету відповідача із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
10.04.2023 року між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (надалі - Покупець, Позивач) та ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ХАРКІВМАШ» (надалі -Постачальник, Відповідач) був укладений договір поставки №23Т-028 від 10.04.2023 року (далі - Договір),за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцеві 38340000-0 Прилади для вимірювання величин (Калібри в асортименті) (далі - Товар), зазначений в специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а Покупець прийняти і оплатити такий Товар. Під поставкою Сторони розуміють передачу Товару Постачальником для прийняття Покупцем. (п.1.1. Договору).
Пунктом 1.2. Договору визначено, «найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна вартість Товару вказується у специфікації (далі - Специфікація), яка є Додатком №1 до Договору та є його невід'ємною частиною.
Згідно з п. 3.2 Договору загальна ціна Договору визначається загальною вартістю Товару, вказаного в Специфікації/ях до цього Договору та становить 2 247 300,00 грн. у тому числі ПДВ 374 550,00 грн.
Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом:
- попередньої оплати Покупцем 50% загальної вартості Товару, яка здійснюється на підставі рахунку, наданого Постачальником в розмірі 1 123 650,00 грн., у тому числі ПДВ.
Решта 50% загальної вартості Товару в розмірі 1 123 650,00 грн. у тому числі ПДВ сплачується Покупцем по факту прийняття з дати підписання Сторонами акту приймання - передачі Товару або видаткової накладної на відповідний обсяг Товару та пред'явлення Постачальником рахунку (інвойсу) на оплату Товару, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника, на умовах, зазначених у Специфікації.
В п. 4 Специфікації (Додаток №1 до Договору) визначені умови та строк оплати: 50% попередня оплата протягом 30 календарних днів з дати рахунку, 50% по факту поставки протягом 30 календарних днів.
Згідно з п. 5.1. Договору строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації/ях до цього Договору.
Відповідно до п. 3 Додатку №1 до Договору «Специфікація №1» строк поставки Товару: до 31.05.2023 року з можливістю дострокової поставки.
Відповідно до п. 3 Додатку №1 до Договору «Специфікація №1» місце поставки: Центральний склад «Юліївський склад», смт. Старий Мерчик, Харківська область, 63011, Україна.
Пунктом 5.2 Договору сторони погодили, що обсяг поставки Товару (кожної партії Товару) визначається в рознарядках позивача. Відвантаження Товару проводиться тільки після отримання відповідачем рознарядки. Відвантаження Товару без рознарядки забороняється. Рознарядка відповідачу може направлятися позивачем в електронному вигляді на електронну адресу відповідача, вказану в Розділі XIV цього договору.
Згідно з пунктом 5.3 Договору, датою прийняття Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару, форма якого наведена в Додатку до цього Договору, який є невід'ємною частиною (застосовується, якщо Постачальник є нерезидентом в Україні) або видаткової накладної. Датою передачі Постачальником Товару для прийняття Покупцем є дата прибуття Товару до місця поставки зазначена у відповідному товаро-транспортному документі або дата підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару, якщо Покупець за допомогою товаротранспортних документів не може визначити дату їх передачі для прийняття. Право власності на Товар, ризик випадкового знищення/ пошкодження переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної (при наявності двух дат, датою підписання акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної вважається дата підписання Покупцем).
Згідно п.п. 6.3.1. п. 6.3. Договору Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.
Відповідно до пункту 7.9 договору у разі прострочення відповідачем виконання зобов'язань з поставки Товару, останній сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання Постачальником порушеного зобов'язання.
Згідно з п. 10.1 Договору, договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками Сторін (за наявності), за умови надання Постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань по Договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2 Договору і діє до 31.12.2023 року (включно).
На виконання умов п.4.1 Договору та пункту 4 Додатку №1 «Специфікація №1» до Договору, на підставі рахунку № 9 від 13.04.2023 р., позивачем за платіжною інструкцією № 618489 від 12.05.2023 року було здійснено попередню оплату товару у розмірі 50% загальної вартості Товару в сумі 1 123 650,00 грн.
09.06.2023 року на електронну адресу Постачальника, у відповідності до п. 5.2 Договору, направлено рознарядку №1 (вих. №ШГВ3677/003.1.1-05 від 08.06.2023) з проханням в термін до 16.06.2023 р. відвантажити товар згідно переліку.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач здійснив поставку товару з порушенням строку встановленого Договором та не у повному обсязі, а саме:
-28.06.2023 року згідно з видатковою накладною № 14 від 27.06.2023 р. було поставлено товар на суму 227 448,00 грн. з ПДВ;
-19.07.2023 року згідно з видатковою накладною № 21 від 17.07.2023 р. було поставлено товар на суму 251 688,00 грн. з ПДВ.
- 01.08.2023 року згідно з видатковою накладною № 24 від 31.07.2023 р. було поставлено товар на суму 272 622,00 грн. з ПДВ.;
- 01.12.2023 року згідно з видатковою накладною № 33 від 29.11.2023 р. було поставлено товар на суму 139 290,00 грн. з ПДВ.;
- 24.12.2023 року згідно з видатковою накладною № 36 від 22.12.2023 р. було поставлено товар на суму 209 754,00 грн. з ПДВ.;
- 09.02.2024 року згідно з видатковою накладною № 3 від 06.02.2024 р. було поставлено товар на суму 316 224,00 грн. з ПДВ.;
- 04.03.2024 року згідно з видатковою накладною № 4 від 01.03.2024 р. було поставлено товар на суму 641 328,00 грн. з ПДВ.;
- 15.04.2024 року згідно з видатковою накладною № 8 від 12.04.2024 р. було поставлено товар на суму 133 824,00 грн. з ПДВ.
Таким чином, загальна сума поставленого товару договором поставки №23Т-028 від 10.04.2023 складає 2 192 178,00 грн., при цьому товар на суму 55 122,00 грн. є непоставленим.
З урахуванням того, що позивачем згідно пункту 4.1 Договору № 23Т-028 від 10.04.2023 року та пункту 4 Додатку №1 «Специфікація №1» до Договору, на підставі рахунків відповідача за платіжними інструкціями від 11.08.2023 року №№ 649474, 649474, від 25.08.2023 року № 653725, від 05.01.2024 року №№ 700251, 700252, від 29.03.2024 року № 1000016353, від 19.04.2024 року № 1000022716, від 17.05.2024 року № 1000030530 було здійснено оплату решти 50% вартості поставленого товару на загальну суму 1 096 089,00 грн. сума переплати позивача за непоставлений Товар складає 27 561,00 грн., що на думку позивача за первісним позовом є підставою для стягнення з відповідача 27 561,00 грн. заборгованості за попередньою оплатою та нарахованої на підставі п.7.4 Договору пені 402 388,30 грн. та штрафу 141 389,64 грн. за прострочення поставки товару.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
На підставіст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечатьст. 174 Господарського кодексу України.
Статтями509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приписамистатей 526-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно достатті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ізстаттею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зокрема,статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 7ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленимиЦивільним кодексомз урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідност. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст.692, ст.693 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно достатті 530 цього Кодексу.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або невизначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).
У Специфікації 1 (Додаток1 до договору) сторонами визначено, що загальна вартість Товару, що поставляється по цій Специфікації складає 2 247 300,00 грн., при цьому строк його поставки встановлений до 31.05.2023 року.
У свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем за видатковими накладними № 14 від 27.06.2023, № 21 від 17.07.2023, № 24 від 31.07.2023, № 33 від 29.11.2023 р. , № 36 від 22.12.2023, № 3 від 06.02.2024 , № 4 від 01.03.2024, № 8 від 12.04.2024 поставлено товар на загальну суму 2 192 178,00 грн., тобто не у повному об'ємі та з порушенням строків поставки встановлених Договором поставки №23Т-028 від 10.04.2023.
З огляду на те, що позивачем відповідно пункту 4.1 Договору № 23Т-028 від 10.04.2023 року та пункту 4 Додатку №1 «Специфікація №1» до Договору оплата поставленого товару за платіжними інструкціями № 618489 від 12.05.2023, від 11.08.2023 року № 649474, 649474, від 25.08.2023 року № 653725, від 05.01.2024 року №№ 700251, 700252, від 29.03.2024 року № 1000016353, від 19.04.2024 року № 1000022716, від 17.05.2024 року № 1000030530 була здійснена на загальну суму 2 219 739,00 грн. з ПДВ. сума переплати Покупця за непоставлений Постачальником Товар складає 27 561,00 грн.
Враховуючи те, що заборгованість за попередньою оплатою у розмірі 27 561,00 грн. відповідачем визнається та не спростовується, заявлені вимоги про стягнення з останнього заборгованості 27 561,00 грн підлягають судом задоволенню в цій частині.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з п. 1ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошовоїсуми(неустойка,штраф, пеня),яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення нимправилздійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У п. 7.9 договору передбачена відповідальність Постачальника за прострочення виконання зобов'язань з поставки Товару: останній сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання Постачальником порушеного зобов'язання.
Користуючись правом, передбаченим даним пунктом договору позивач нарахував відповідачу 402 388,30 грн пені та 141 389,64 грн штрафу.
Враховуючи вказані положення чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору, а також враховуючи що відповідач неcвoєчaснo викoнaв свoї зoбoв'язaння з пocтaвки Toвapу зa Договором нa суму 2 192 178,00 гpн. , а зобов'язання щодо поставки Товару на загальну суму 55 122,00 грн. взaгaлi не здійснив, суд приходить до висновку, що вимоги за позовом про стягнення штрафних санкцій за прострочення поставки, а саме - пені 402 388,30 грн. та штрафу 141 389,64грн. є доведеними, обґрунтованими та такими, що не спростовані відповідачем.
Щодо заявленого клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на 90%, суд зазначає наступне.
В обґрунтування свого клопотання відповідач, зокрема, зазначає, що позивачем не заявлено про жодні збитки та не надано доказів на підтвердження їх понесенння, проте як загальний обсяг товару, поставлений відповідачем, складає переважну більшість від кількості, визначеної договором. Вказує на те, що не зміг поставити товар через певні технологічні складнощі, оскільки місцем здійснення господарської діяльності відповідача є м. Харків. Через постійні обстріли міста, потенційні контрагенти відмовляються від співробітництва із підприємствами, потужності яких знаходяться у м. Харкові. Відповідно до звіту про фінансові результати за 2024 рік, доходи та чистий прибуток відповідача не є великими в порівнянні обсягу штрафних санкцій, у випадку їх стягнення з відповідача в повному обсязі. Враховуючи те, що відповідачем забезпечуються робочі місця для чотирьох співробітників та виплачується відповідна заробітна плата, відповідач вважає, що стягнення повної суми штрафних санкцій може призвести до зупинення господарської діяльності відповідача.
Відповідно до ч. 1ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з ч. 3ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Приписист. 233 Господарського кодексутаст. 551 Цивільного кодексу України обумовлюють можливість зменшення неустойки за рішенням суду з обов'язковим встановленням факту того, що належні до сплати штрафні санкції є надмірно великими порівняно із збитками кредитора, розмір неустойки значно перевищує розмір збитків відповідно.
В чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. При застосуванні вказаних норм поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися у кожному конкретному випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником. Окрім того, вказані норми не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду і визначальним фактором при зменшенні розміру належної до сплати неустойки є винятковість випадку.
У даному випадку суд бере до уваги, що на час подання позовної заяви переважна більшість Товару на суму 2 192 178,00 грн, що складає 97,55% об'єму Товару за Договором поставки №23Т-028 від 10.04.2023 була поставлена відповідачем.
Враховуючи положення чинного законодавства, фактичні обставини справи, беручи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу за первісним позовом збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору, суд визнав за можливе часткового задоволення клопотання Відповідача про зменшення штрафних санкцій на 50% на підставі ст.233 ГК України,ст. 551 ЦК України.
Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у загальному розмірі 271 888,97 грн, а саме пеня у розмірі 201 194,15 грн. та штраф 70 694,82 грн.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідност. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 129 ГПК Україниу спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Слід зазначити, що у випадку зменшення розміру штрафних санкцій, витрати позивача пов'язані зі сплатою судового збору відшкодовуються з відповідача у повному обсязі.
Відтак, відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно дост. 129 ГПК України, за правомірно заявлені позовні вимоги покладається на Відповідача.
Керуючись статтями 2,4,12,13,73,74,86,129,232,233,236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ХАРКІВМАШ» (Україна, 61099, Харківська область, м. Харків, вулиця Лодзька, буд. 7-А., код ЄДРПОУ 37876085) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (Україна, 04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ КУДРЯВСЬКА, будинок 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) заборгованість 27 561 грн. 00 коп., пеню 201 194 грн. 15 коп., штраф 70 694 грн. 82 коп. та витрати по сплаті судового збору 6 856 грн. 07 коп.
У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "05" червня 2025 р.
Суддя С.Ч. Жельне