Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" травня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/662/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської окружної прокуратури (61098, м. Харків, Григорівське шоссе, 52; код ЄДРПОУ: 0291010827) в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6; код ЄДРПОУ: 37999518)
до 1) Мереф'янської міської ради (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпровська, 213; код ЄДРПОУ: 04058692) , 2) Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" (01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 7; код ЄДРПОУ: 25635581)
про визнання недійсними договорів та повернення земельних ділянок
за участю представників:
прокуратури - Зливки К.О., посвідчення №072876 від 01.03.2023;
позивача - Пивоварова О.М., посвідчення ХА №000058 24.12.2024;
відповідача 1 - не з'явився;
відповідача 2 - Голинського Олега Олександровича, ордер ВІ №1286702 від 11.03.2025.
28.02.2025 Харківська окружна прокуратура в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Мереф'янської міської ради та Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток", в якій просить суд:
- визнати недійсним договір про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладений між Мереф'янською міською радою (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватним акціонерним товариством "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), яким встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки площею 0,5738 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:003:0009 площею 14,4799 га в інтересах Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2021 (номер запису про інше речове право: 43595582, 43595186, 43594523);
- визнати недійсним договір про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладений між Мереф'янською міською радою (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватним акціонерним товариством "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), яким встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки площею 1,1840 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:001:0017 площею 14,00 га в інтересах Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), речові права за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2021 (номери записів про інше речове право: 43597634, 43596961, 43596183);
- зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) повернути Мереф'янській міській раді (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) у стані не гіршому ніж на момент отримання, з усуненням наслідків використання, в тому числі у вигляді облаштованих шляхів для транспорту, частину земельної ділянки площею 0,5738 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:003:0009 площею 14,4799 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області та щодо якої встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки в інтересах Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) та межі якої визначено згідно кадастрового плану земельної ділянки (з додатками), який є невід'ємною частиною договору про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладеного між Мереф'янською міською радою (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватним акціонерним товариством "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) речові права за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2021 (номери записів про інше речове право: 43595582, 43595186, 43594523) про що скласти акт прийому-передачі;
- зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) повернути Мереф'янській міській раді (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) у стані не гіршому ніж на момент отримання, з усуненням наслідків використання, в тому числі у вигляді облаштованих шляхів для транспорту, частину земельної ділянки площею 1,1840 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:001:0017 площею 14,0000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області та щодо якої встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки в інтересах Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) та межі якої визначено згідно кадастрового плану земельної ділянки (з додатками), який є невід'ємною частиною договору про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладеного між Мереф'янською міською радою (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватним акціонерним товариством "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2021 (номер запису про інше речове право: 43597634, 43596961, 43596183) про що скласти акт прийому-передачі;
а також стягнути з відповідачів судові витрати.
В обґрунтування позову прокурор зазначив, що з урахуванням обставин встановлених у справі №520/15241/21, відповідно до ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України договори про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:003:0009 площею 0,5738 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 43595582) та з кадастровим номером 6325158800:02:001:0017 площею 1,1840 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 43597634) для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів, укладені 12 липня 2021 року між Мереф'янською міською радою та ПрАТ «Укргазвидобуток», підлягають визнанню недійсними із одночасним застосуванням наслідків недійсності правочину, передбачених ст.216 Цивільного кодексу України у зв'язку з недотриманням під час їх укладання вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про Червону книгу України» та положень Бернської конвенції, зокрема, Резолюції №4 до Бернської конвенції.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.03.2025 прийнято позовну заяву (вх.№662/25 від 28.02.2025) Харківської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до Мереф'янської міської ради та Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" про визнання недійсними договорів та повернення земельних ділянок до розгляду та відкрито провадження у справі №922/662/25. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 02.04.2025.
13.03.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області за підписом голови Сітова В. надійшов відзив на позовну заяву (вх.№6550 від 13.03.2025), в якому зазначено, що Мереф'янська міська рада при укладанні договорів діяла у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством України та з дотриманням вимог визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.203 Цивільного кодексу України та ст.ст.99-101 Земельного кодексу України.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 по справі №520/15241/21 (набрала законної сили 10.05.2023 р.) визнано протиправним та скасовано рішення Мереф'янської міської ради №520/21 від 09.07.2021, яке було підставою для укладення договорів від 12.07.2021 про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельних ділянок з кадастровим №6325158800:02:003:0009 орієнтованою площею 0,9 га (ширина 30 м, довжина 300м) та з кадастровим №6325158800:02:001:0017 орієнтованою площею 1,2 га (ширина 30 м, довжина 400 м), на які поширюється право земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів, яке також є невід'ємною частиною вказаних договорів.
На виконання вказаного рішення суду Мереф'янською міською радою VIII скликання ХХХIV сесії 19.05.2023 було прийняте рішення №11298/23 про розірвання договорів про встановлення строкового платного земельного сервітуту на вказані частини земельних ділянок, укладені між Мереф'янською міською радою та ПрАТ «Укргазвидобуток» та яким було зобов'язано ПрАТ «Укргазвидобуток» скасувати державну реєстрацію вказаних договорів та провести роботи із приведення земельних ділянок у стан, що існував до початку робіт із прокладення тимчасового проїзду та тимчасових трубопроводів.
Таким чином, як зазначає у відзиві відповідач 1, ще до направлення позовної заяви Харківської окружної прокуратури Харківської області до суду, були усунуті у встановленому порядку вище вказані порушення, які тягнуть за собою визнання правочину недійсним, шляхом вчинення нового правочину, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові №11 (надалі - Постанова №11) від 29.05.2013 Пленуму Вищого Господарського Суду України (п.2.4.).
Також зазначає, що визнання протиправним та скасування рішення Мереф'янської міської ради №520/21 від 09.07.2021 постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 по справі №520/15241/21, яке було підставою для укладення договорів від 12.07.2021 про встановлення строкового платного земельного сервітуту, не може вважатися достатньою підставою для задоволення відповідного позову без належного дослідження господарським судом обставин, пов'язаних з моментом вчинення правочину, про що вказано у пункті 2.9 Постанови №11.
У відзиві відповідач 1 просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника Мереф'янської міської ради.
14.03.2025 через систему "Електронний суд" від керівника Харківської окружної прокуратури Ільєнкова О.О. надійшла відповідь на відзив (вх.№6654 від 14.03.2025), в якому зазначив, що сам факт визнання незаконним та скасування рішення Мереф'янської міської ради від 09.07.2021 №520/21 є підставою для визнання недійсними оспорюваних договорів про встановлення строкового платного земельного сервітуту.
Прийняття однією зі сторін договору рішення про його розірвання договору, так само як і розірвання такого договору його сторонами не впливає на вирішення спору про визнання такого договору недійсним.
20.03.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№7121 від 20.03.2025), в якому зазначено, що наразі матеріали справи не містять рішення Харківської обласної ради про організацію чи оголошення на спірних земельних ділянках регіонального ландшафтного парку «Смарагдове джерело» та віднесення цих земель до природно-заповідного фонду. Відсутнє і Положення про відповідну територію природно-заповідного фонду, яке має бути затверджено згідно вимог статей 5, 6 цього Закону.
В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують наявність затвердженого проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж РЛП «Смарагдове джерело». Не надано суду і відомості про межі території РЛП «Смарагдове джерело» та межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів з Державного земельного кадастру.
Немає в матеріалах справи даних, які б свідчили, що земельні ділянки, на який встановлені сервітути, з кадастровими номерами 6325158800:02:003:0009, 6325158800:02:001:0017 віднесені до земель регіонального ландшафтного парку «Смарагдове джерело» або мережі природоохоронних територій європейського значення, яка створюється на виконання положень Бернської конвенції.
В свою чергу, рішення Мереф'янської міської ради від 21.06.02021 №457/21 «Про підтримку клопотання Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна щодо створення регіонального ландшафтного парку «Смарагдове джерело» не створює правових наслідків, з якими Закон України «Про природно-заповідний фонд України» пов'язує організацію чи оголошення спірних земельних ділянок до території природно-заповідного фонду, зокрема регіонального ландшафтного парку.
Отже, на момент укладання спірних договорів про встановлення земельних сервітутів на спірних земельних ділянках не було встановлено категорію - землі природно-заповідного фонду, оскільки, ані на той момент, ані на сьогодні немає юридично оформленого об'єкта природно-заповідного фонду як регіональний ландшафтний парк «Смарагдове джерело».
Таким чином при укладанні спірних договорів про встановлення земельних сервітутів, на думку відповідача-2, відсутні порушення вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України», зокрема статті 16 цього Закону щодо заборони будь-якої господарської діяльності на території природних заповідників.
Окремо, другий Відповідач вважає за доцільним поінформувати суд про те, що під час користування спірними земельними ділянками Державною екологічною інспекцією у Харківській області у лютому 2022 року була проведена перевірка порушень вимог природоохоронного законодавства в частині питань, викладених у зверненні громадянки ОСОБА_1 від 06.12.2021, зокрема щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів під час використання земельних ділянок з кадастровими номерами №6325158800:02:003:0009 та №6325158800:02:001:0017.
За результатами проведеної перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства в частині питань, викладених у зверненні громадянки ОСОБА_1 від 06.12.2021 не виявлено.
Акт від 02.02.2022 №68/12-01/08-04 складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, який проведено Державною екологічною інспекцією у Харківській області додається.
Враховуючи викладене вище, Відповідач 2 вважає, що договори про встановлення земельних сервітутів від 12.07.2021 року не суперечить вимогам законодавства, а тому вимоги прокурора про визнання їх недійсними відповідно до статей 203 та 215 Цивільного кодексу України є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.04.2025 відкладено підготовче засідання на 16.04.2025.
Ухвалою від 02.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" Голинського Олега Олександровича про залишення позову без розгляду (вх.№8012 від 31.03.2025).
14.04.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача Державної екологічної інспекції у Харківській області надійшов відзив на позовну заяву (вх.№9228 від 14.04.2025). Суд розцінює зазначений відзив як пояснення в порядку ст.42 ГПК України.
Представник позивача зазначає, що вказані договори про встановлення строкового платного земельного сервітуту підлягають визнанню недійсними виходячи з того, що станом на 12.07.2021 (дата укладення спірних договорів) відповідного висновку про оцінку впливу на довкілля ПрАТ «Укргазвидобуток» не отримано (вказаний висновок отримано ПрАТ «Укргазвидобуток» лише 03.09.2021).
Таким чином, діяльність ПрАТ «Укргазвидобуток», яку воно планувало здійснювати на земельних ділянках щодо яких укладено договори сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів, розповсюджується на територію Мереф'янської міської територіальної громади та її мешканців, тобто територія розповсюдження впливу діяльності охоплює адміністративно-територіальну одиницю, яка може зазнати впливу планованої діяльності, на території якої планується розміщення об'єкта.
При цьому, території комунальної власності, на які розповсюдилась дія договорів сервітуту та її наслідки, дозволені рішенням сесії від 09.07.2021, становлять не лише природоохоронну та екологічну цінність, а також є місцем проведення наукових досліджень вчених біологів, зоологів, географів Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.
Станом на 12.07.2021 (дата укладення спірних договорів) рішення Харківської обласної ради про створення РЛП «Смарагдове джерело» прийнято не було.
Навіть за відсутності такого юридично оформленого об'єкта природно-заповідного фонду як регіональний ландшафтний парк «Смарагдове джерело» земельні ділянки комунальної форми власності 6325158800:02:001:0017 та 6325158800:02:003:0009 відносяться до природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні відповідно до ст. 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Крім того, Мереф'янською міською радою було прийнято рішення №457/21 від 21.06.2021 року (XII сесія Мереф'янської міської ради VIII скликання) «Про підтримку клопотання Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна щодо створення регіонального ландшафтного парку «Смарагдове джерело».
Отже, на день укладення спірних договорів про встановлення земельного сервітутів міська рада була обізнана про наявність не лише об'єктів Червоної книги України, а й встановлення на цих земельних ділянках оселиш Смарагдової мережі Європи, включених до переліку оселищ, що знаходяться під загрозою і потребують спеціальних заходів збереження відповідно до Резолюції №4 1996 року до Бернської конвенції.
16.04.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача 2 надійшли додаткові пояснення (вх.№9410 від 16.04.2025), у яких він зазначив, що спірні договори про встановлення земельних сервітутів були укладені з Мереф'янською міською радою в межах її повноважень та у відповідності до положень земельного і цивільного законодавства, та прийнятого радою рішення від 09.07.2021 №520/21 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів ПрАТ «Укргазвидобуток».
Рішення Мереф'янської міської ради №520/21 є індивідуальним актом, який вичерпав свою дію фактом його реалізації (укладання договорів земельного сервітуту), відтак, його скасування не породжує наслідків ані для Мереф'янської міської ради, ані ПрАТ «Укргазвидобуток», в інтересах якого встановлені ці земельні сервітути.
Отже, визнання протиправним та скасування постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №520/15241/21 рішення Мереф'янської міської ради №520/21 не припиняє право земельних сервітутів на вказаних земельних ділянках. Другий апеляційний адміністративний суд у зазначеній постанові не надавав правової оцінки договорам про встановлення строкового платного земельного сервітуту, не приймав рішення про їх розірвання, визнання недійсними чи припинення права земельного сервітуту.
Рішення ж Мереф'янської міської ради від 19 травня 2023 року №1298/23 також не є тим документом, який може бути підставою визнання недійсними договорів про встановлення земельних сервітутів від 12.07.2021, адже є лише волевиявленням органу місцевого самоврядування.
За таких умов представник відповідача 2 стверджує, що визнання протиправним та скасування рішення Мереф'янської міської ради від 09.07.2021 №520/21 рішенням Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 по справі №520/15241/21 та прийняття у зв'язку з цим Мереф'янською міською радою рішення від 19.05.2023 №1298/23 про розірвання договорів земельного сервітуту не є підставами для визнання недійсними договорів про встановлення земельних сервітутів від 12.07.2021, а отже вимоги прокурора про визнання їх недійсними відповідно до статей 203 та 215 Цивільного кодексу України є необґрунтованими.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.05.2025.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.05.2025 оголошено перерву у судовому засіданні до 30.05.2025.
Присутній в судовому засіданні 30.05.2025 представник прокуратури позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Присутній в судовому засіданні 30.05.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача 1 в судове засідання 30.05.2025 не з'явився, у відзиві (вх.№6550 від 13.03.2025) просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника Мереф'янської міської ради.
Представник відповідача 2, який приймав участь в судовому засіданні 30.05.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Суд зазначає, що процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються інформацією із КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа в кабінет Електронного Суду.
Крім цього, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.
Відтак, відповідачів було належним чином повідомлено про розгляд даної справи, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.
Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
У судовому засіданні 30.05.2025 судом проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
ПрАТ «Укргазвидобуток» звернулося з листом (вих.№261 від 14.06.2021) до Голови Мереф'янської міської об'єднаної територіальної громади Харківської області Сітова В.І. щодо необхідності забезпечити влаштування тимчасового проїзду із твердим покриттям та прокладанням тимчасових трубопроводів подачі вуглеводневої сировини на УПГ. Також зазначено, що влаштування тимчасового проїзду та прикладання тимчасових трубопроводів потребує відведення земельної ділянки в тимчасове користування (а.с.24 т.1).
Рішенням Мереф'янської міської ради від 09.07.2021 №520/21 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів ПрАТ «Укргазвидобуток» (а.с.25 т.1):
1. Надано згоду на укладення договорів про встановлення строкового платного земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів строком до 04.10.2027 на частину земельних ділянок з кадастровим №6325158800:02:003:0009 орієнтовною площею 0,9 га (ширина 30м, довжина 300 м) та з кадастровим №6325158800:02:001:0017 орієнтовною площею 1,2 га (ширина 30м, довжина 400 м).
2. Встановлено розмір сплати строкового платного земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів строком до 04.10.2027 на частину земельних ділянок з кадастровим №6325158800:02:003:0009 орієнтовною площею 0,9 га (ширина 30м, довжина 300 м) та з кадастровим №6325158800:02:001:0017 орієнтовною площею 1,2 га (ширина 30м, довжина 400 м) в розмірі 12 (дванадцять) % від розміру нормативної грошової оцінки відповідних земельних ділянок.
3. Надано дозвіл ПрАТ «Укргазвидобуток» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок з кадастровим №6325158800:02:003:0009 орієнтовною площею 0,9 га (ширина 30м, довжина 300 м) та з кадастровим №6325158800:02:001:0017 орієнтовною площею 1,2 га (ширина 30м, довжина 400 м), на які поширюється право сервітуту з метою укладення договору про встановлення строкового платного земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів.
4. ПрАТ «Укргазвидобуток» замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельних ділянок, на які поширюється право сервітуту відповідно до діючого законодавства.
5. Доручено Мереф'янському міському голові Сітову В.І укласти договори про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельних ділянок з кадастровим №6325158800:02:003:0009 орієнтовною площею 0,9 га (ширина 30м, довжина 300 м) та з кадастровим №6325158800:02:001:0017 орієнтовною площею 1,2 га (ширина 30м, довжина 400 м), на які поширюється право земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів після розроблення та надання відповідної технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок згідно вимог діючого законодавства.
6. Зобов'язано ПрАТ «Укргазвидобуток» здійснити державну реєстрацію договорів, зазначених в п.5 цього рішення, згідно чинного законодавства.
12 липня 2021 року між Мереф'янською міською радою та ПрАТ «Укргазвидобуток» укладено договір про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки (а.с.34 т.1), відповідно до п.1.1. якого земельна ділянка - земельна ділянка площею 14,4799 га, кадастровий номер 6325158800:02:003:0009, яка розташована поза межами населеного пункту на території Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області, розташування та межі якої визначені в Додатку 1.
Площа сервітуту становить 0,5738 га (далі за текстом - частина земельної ділянки) (п.2 Договору).
Відповідно до п.3 Договору Сторони досягли згоди про встановлення строкового особистого земельного сервітуту відносно земельної ділянки в межах визначених в Додатку 1 до даного Договору. Земельний сервітут встановлюється відносно земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 6325158800:02:003:0009, яка розташована за межами населених пунктів на території Мереф'янської міської ради та встановлює земельний сервітут в інтересах сервітуарія на право користування площею 0,5738 га згідно кадастрового плану земельної ділянки (з додатками), який є невід'ємною частиною цього Договору.
Договір укладено на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 04.10.2007 №4404 до 04.10.2027 (п.8 Договору).
Також 12 липня 2021 року між Мереф'янською міською радою та ПрАТ «Укргазвидобуток» укладено договір про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки (а.с.37 т.1), відповідно до п.1.1. якого земельна ділянка - земельна ділянка площею 14,0000 га, кадастровий номер 6325158800:02:001:0017, яка розташована поза межами населеного пункту на території Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області, розташування та межі якої визначені в Додатку 1.
Площа сервітуту становить 1,1840 га (далі за текстом - частина земельної ділянки) (п.2 Договору).
Відповідно до п.3 Договору Сторони досягли згоди про встановлення строкового особистого земельного сервітуту відносно земельної ділянки в межах визначених в Додатку 1 до даного Договору. Земельний сервітут встановлюється відносно земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 6325158800:02:001:0017, яка розташована за межами населених пунктів на території Мереф'янської міської ради та встановлює земельний сервітут в інтересах сервітуарія на право користування площею 1,1840 га згідно кадастрового плану земельної ділянки (з додатками), який є невід'ємною частиною цього Договору.
Договір укладено на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 04.10.2007 №4404 до 04.10.2027 (п.8 Договору).
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17 серпня 2021 року зареєстровано зазначені договори про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки, про що свідчать Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №271496392, 271511908, 271520557 від 20 серпня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:001:0017 та Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №271496392, 271490473, 271499881 від 20 серпня 2021 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:003:0009 (а.с.41, 43 т.1).
Основним видом діяльності ПрАТ «Укргазвидобуток» є добування природного газу (вид діяльності та КВЕД-2010: 06.20). Крім того, видами діяльності за КВЕД-2010 є: 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи; 49.50 Трубопровідний транспорт.
Господарська діяльність ПрАТ «Укргазвидобуток» на території Мереф'янської міської територіальної громади Харківського району відповідно до Спеціального дозволу на користування надрами від 4 жовтня 2007 року №4404 полягає у видобуванні газу (супутніх вуглеводнів) (а.с.46 т.1).
ПрАТ «Укргазвидобуток» 26 березня 2021 року розпочав відповідну процедуру з оцінки впливу на довкілля на території Мереф'янської громади, а саме оголошено повідомлення про плановану діяльність - "Спорудження розвідувальної свердловини №29 Островерхівського ГКР на газ і конденсат, підземні споруди. Підключення свердловини до установки підготовки вуглеводневої сировини". Планована діяльність здійснюється за допомогою бурового верстату з дизельним приводом, спосіб буріння - роторний, турбінний. У вказаному повідомленні ПрАТ «Укргазвидобуток» визначив, що рішенням про провадження даної планованої діяльності буде Висновок з оцінки впливу на довкілля про допустимість провадження планованої діяльності, що видається Департаментом захисту довкілля та природокористування Харківської обласної державної адміністрації.
Проте, станом на 12.07.2021 (дата укладення спірних договорів) відповідного висновку про оцінку впливу на довкілля ПрАТ «Укргазвидобуток» не отримано (вказаний висновок отримано ПрАТ «Укргазвидобуток» лише 03.09.2021).
Території комунальної власності, на які розповсюдилась дія договорів сервітуту та її наслідки, дозволені рішенням сесії від 09.07.2021, становлять не лише природоохоронну та екологічну цінність, а також є місцем проведення наукових досліджень вчених біологів, зоологів, географів Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна.
Так, території, на які розповсюджується дія спірних договорів сервітуту, підлягала до заповідання відповідно до проекту створення Регіонального ландшафтного парку «Смарагдове джерело», куди відповідно до клопотання, розробленого ХНУ ім. В.Н.Каразіна, пропонується включити земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної форми власності (землі запасу) з кадастровими номерами 6325158800:02:001:0017 та 6325158800:02:003:0009 в силу виявлення на них об'єктів рослинного і тваринного світу, включених до Червоної книги України і відповідно у збереженні цих територій з метою дотримання екологічної безпеки.
Згідно з наявним Науковим висновком ХНУ ім. В.Н.Каразіна, в якому рекомендовано зарезервувати земельні ділянки комунальної форми власності 6325158800:02:001:0017 та 6325158800:02:003:0009 (землі запасу) до прийняття рішення про організацію регіонального ландшафтного парку для збереження знайдених там видів флори та фауни (а.с.47 т.1).
Відносячи вказані земельні ділянки комунальної форми власності до проекту РЛП, науковці у вказаному науковому клопотанні зазначили, що наразі на зазначеній території зафіксовано існування 5 видів фауни, занесених до Червоної книги України (2009 р), 5 видів фауни, занесених до Переліку видів тварин, що підлягають особливій охороні на території Харківської області (затверджений Наказом Міністра екології та природних ресурсів України №237 від 27.06.2018), масові місцезростання 2-видів рослин, що внесені до Переліку регіонально рідкісних рослин Харківської області (затверджений рішенням Харківської обласної ради від 25.09.2001).
Окрім виявлених охоронюваних видів на території дослідження представлені три види оселищ, що занесені до переліку оселищ Смарагдової мережі Європи: сінокосні луки (оселище Е2.2), мокрі або вологі евтрофні і мезотрофні луки (оселище Е3.4), мокрі та вологі високотравні та папоротеві узлісся та луки (оселище Е 5.4).
Територія пропонованого РЛП розміщується у приміській зоні обласного центру, міста - мільйонника Харкова і являє собою низку значних населених пунктів з високою щільністю населення (с.Бабаї, с.Хорошеве, с.Васищеве, с.Жихор, с. Верхня Озеряна, с.Нижня Озеряна, с.Червона Поняна). Ділянки пропонованого РЛП розміщуються на територіях Харківського та Частково-Чугуївського районів: Харківської, Мереф'янської, Безлюдівської, Васищевської та Височанської об'єднаних територіальних громад і являють собою лісові урочища та окремі ділянки заплавних луків р.Уди від с.Жихор до с.Водяне Чугуївського району, що частково співпадає з територією Смарагдової мережі №000295.
Мереф'янською міською радою було прийнято рішення N457/21 від 21.06.2021 (XII сесія Мереф'янської міської ради VIII скликання) «Про підтримку клопотання Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна щодо створення регіонального ландшафтного парку «Смарагдове джерело» (а.с.79 т.1).
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №520/15241/21 скасовано рішення Мереф'янської міської ради від 09.07.2021 №520/21 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів ПрАТ «Укргазвидобуток», яка набрала законної сили 10.05.2023 (а.с.26 т.1).
На підставі Постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №520/15241/21 рішенням Мереф'янської міської ради VIII скликання ХХХIV сесії 19.05.2023 №11298/23 розірвано Договори про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельних ділянок з кадастровими номерами 6325158800:02:001:0017 та 6325158800:02:003:0009, укладені між Мереф'янською міською радою та ПрАТ «Укргазвидобуток» на підставі рішення сесії Мереф'янської міської ради від 09.07.2021 №520/21, зобов'язано ПрАТ «Укргазвидобуток» скасувати державну реєстрацію вказаних договорів та провести роботи із приведення земельних ділянок у стан, що існував до початку робіт із прокладення тимчасового проїзду та тимчасових трубопроводів (а.с.107 т.1).
Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву зазначив, що на дату укладання спірних договорів (12.07.2021) ПрАТ «Укргазвидобуток» мав чинний висновок з оцінки впливу на довкілля №7-03/12-20194113402/1 від 23.08.2019 року щодо планової діяльності з «Видобування та облаштування Островерхівського ГКР з метою розвідки і видобутку вуглеводів», який був складений та опублікований у Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля Департаментом екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства екології та природних ресурсів України (а.с.141 т.1).
Згідно з цим висновком планова діяльність передбачає буріння розвідувальних свердловин №29 та №30, буріння пошукових свердловин №35, №36, спорудження 4-х водних свердловин для водозабезпечення процесу буріння свердловин №29, №30, №35, №36, будівництво тимчасових технологічних трубопроводів від розвідувальних та пошукових свердловин №29, №30, №35 до УПГ Бистрівського блоку.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі № 520/13738/19 цей висновок з оцінки впливу на довкілля визнано протиправним та скасовано (а.с.150 т.1).
Отже, на думку відповідача 2, ствердження прокурора, що на момент укладання спірних договорів ПрАТ «Укргазвидобуток» не мало відповідного висновку з оцінки впливу на довкілля є таким, що не відповідає дійсності.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Водночас згідно з положеннями частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Таким чином, зі змісту зазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018р. у справі № 924/1237/17).
Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Як стверджує прокурор, в даному випадку внаслідок укладення відповідачами спірних договорів про встановлення строкового платного земельного сервітуту порушуються інтереси держави, зокрема, щодо забезпечення екологічної безпеки, охорони земельних та інших природних ресурсів та забезпечення охорони середовищ існування видів дикої флори та фауни, а також охорони природних середовищ існування, яким загрожує зникнення. У зв'язку з цим, у прокурора виникає не тільки законне право, а й обов'язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України.
Згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (п.1) та має повноваження на звернення до суду з позовами про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища (п.п.5 п.4 Положення).
Аналогічні положення містіться у пункті 6 Положення про Державну екологічну інспекцію у Харківській області яке затверджене наказом Державної екологічної інспекції від 01.03.2023 №47.
Відтак, Державна екологічна інспекція у Харківській області є органом уповноваженим державою на здійснення захисту її інтересів за фактичних обставин, на які покликається прокурор, як на підстави позовних вимог.
На виконання вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» 28.01.2025 прокурором направлено відповідний лист-повідомлення на адресу Держекоінспекції у Харківській області про необхідність вжиття відповідних заходів щодо визнання недійсними спірних договорів про встановлення земельного сервітуту та застосування наслідків їх недійсності.
В свою чергу прокуратурою від Держекоінспекції у Харківській області отримано листа від 26.02.2025, з якого наміру вжиття відповідних заходів не вбачається.
При цьому, заходи щодо визнання недійсними зазначених договорів сервітуту в судовому порядку уповноваженим органом не вживались.
Вказане розцінюється прокурором як бездіяльність уповноваженого органу в даному випадку.
У постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду, надаючи висновок щодо застосування приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", вказала, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме, подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави тощо), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
При цьому, прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких відповідний орган не здійснює захисту своїх інтересів (правові висновки наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, від 16.08.2018 у справі №910/21265/17).
З огляду на зазначене, звертаючись до суду із цим позовом, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді та визначив у чому саме полягає порушення інтересів держави.
Зважаючи на викладене, суд погоджується з доводами прокурора про необхідність у даній справі здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді в межах даної справи.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналогічну норму права наведено у статті 20 Господарського кодексу України.
За змістом зазначених норм права, суд, шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Так, рішенням XIII сесії Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області VIII скликання від 09.07.2021 №520/21 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів ПрАТ «Укргазвидобуток», зокрема, було надано згоду на укладення договорів про встановлення строкового платного земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів строком до 04.10.2027 на частину земельних ділянок з кадастровим №6325158800:02:003:0009 орієнтовною площею 0,9 га (ширина 30м, довжина 300 м) та з кадастровим №6325158800:02:001:0017 орієнтовною площею 1,2 га (ширина 30м, довжина 400 м); надано дозвіл ПрАТ «Укргазвидобуток» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок з кадастровим №6325158800:02:003:0009 орієнтовною площею 0,9 га (ширина 30м, довжина 300 м) та з кадастровим №6325158800:02:001:0017 орієнтовною площею 1,2 га (ширина 30м, довжина 400 м), на які поширюється право сервітуту з метою укладення договору про встановлення строкового платного земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів; доручено Мереф'янському міському голові Сітову В.І укласти договори про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельних ділянок з кадастровим №6325158800:02:003:0009 орієнтовною площею 0,9 га (ширина 30м, довжина 300 м) та з кадастровим №6325158800:02:001:0017 орієнтовною площею 1,2 га (ширина 30м, довжина 400 м), на які поширюється право земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів після розроблення та надання відповідної технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок згідно вимог діючого законодавства.
Як вбачається з рішень, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у серпні 2021 року позивачі, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_7, звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Мереф'янської міської ради, третя особа: Харківський Національний університет імені В.Н. Каразіна, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати рішення XIII сесії Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області VIII скликання від 9 липня 2021 року №520/21 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів ПрАТ «УКРГАЗВИДОБУТОК».
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №520/15241/21 позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_7 до Мереф'янської міської ради, треті особи: Харківський Національний університет імені В.Н. Каразіна, Приватне акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУТОК" про визнання протиправним та скасування рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення XIII сесії Мереф'янської міської ради Харківської області VIII скликання від 09.07.2021 №520/21 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів ПрАТ "УКРГАЗВИДОБУТОК".
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №520/15241/21 набрала законної сили 10.05.2023.
Відповідно до ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.
Так, основним видом діяльності ПрАТ «Укргазвидобуток» є добування природного газу (вид діяльності та КВЕД-2010: 06.20). Крім того, видами діяльності за КВЕД-2010 є: 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи; 49.50 Трубопровідний транспорт.
Господарська діяльність ПрАТ «Укргазвидобуток» на території Мереф'янської міської територіальної громади Харківського району відповідно до Спеціального дозволу на користування надрами від 4 жовтня 2007 року №4404 полягає у видобуванні газу (супутніх вуглеводнів).
Як свідчать матеріали цієї справи та було встановлено судом у постанові від 10.05.2023 у справі №520/15241/21, у листі ПрАТ «Укргазвидобуток» вих.№261 від 14.06.2021 адресованому Голові Мереф'янської міської об'єднаної територіальної громади Харківської області Сітову В.І., зокрема, зазначено, що, враховуючи безперервний цикл буріння свердловини та подальші дослідження на діючій установці підготовки газу (УПГ) Бистрівського блоку Островерхівського ГКР необхідно забезпечити влаштування тимчасового проїзду із твердим покриттям та прокладанням тимчасових трубопроводів подачі вуглеводневої сировини на УПГ. Влаштування тимчасового проїзду та прикладання тимчасових трубопроводів потребує відведення земельної ділянки в тимчасове користування.
У зв'язку з вище викладеним та керуючись ст.ст. 98, 99, 100, 101 Земельного кодексу України, ПрАТ «Укргазвидобуток» просило надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надати згоду і укласти договори земельного сервітуту строком до 04.10.2027 на частини земельних ділянок кадастрові №6325158800:02:003:0009 орієнтовною площею 0.9 га (ширина 30м, довжина 300м) та №6325158800:02:001:0017 орієнтовною площею 1,2 га (ширина 30м, довжина 400м) для розміщення тимчасового проїзду, прокладання тимчасових трубопроводів.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт", об'єктами трубопровідного транспорту є магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні, надземні і підземні лінійні частини трубопроводів, а також об'єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що забезпечують безпечну та надійну експлуатацію трубопровідного транспорту. Промислові трубопроводи (приєднані мережі) - всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газорозподільні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання тощо. Охоронна зона - землі вздовж магістральних та промислових трубопроводів, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля в цілому.
Таким чином, ПрАТ «Укргазвидобуток», звертаючись до міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів, мало на меті проведення дій з реалізації своєї господарської діяльності.
Проте, перш ніж розпочати діяльність з видобування корисних копалин на території Мереф'янської громади, необхідно розпочати діяльність з буріння свердловин, оскільки видобування газу (супутніх вуглеводнів) не можливо без проведення бурових робіт та облаштування відповідної інфраструктури (під'їзні дороги, трубопроводи до певних свердловин тощо).
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», глибоке буріння, у тому числі геотермальне буріння, буріння з метою зберігання радіоактивних відходів, буріння з метою водопостачання (крім буріння з метою вивчення стійкості ґрунтів) відноситься до другої категорії видів планової діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», вплив на довкілля - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров'я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об'єктів, історичних пам'яток та інших матеріальних об'єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об'єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.
Планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об'єктів, інше втручання в природне середовище.
Згідно із частиною 1 статті 3 вказаного Закону, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Судом у постанові від 10.05.2023 у справі №520/15241/21 було встановлено, що ПрАТ «Укргазвидобуток» 26 березня 2021 року розпочав відповідну процедуру з оцінки впливу на довкілля на території Мереф'янської громади, а саме оголошено повідомлення про плановану діяльність - "Спорудження розвідувальної свердловини № 29 Островерхівського ГКР на газ і конденсат, підземні споруди. Підключення свердловини до установки підготовки вуглеводневої сировини". Планована діяльність здійснюється за допомогою бурового верстату з дизельним приводом, спосіб буріння - роторний, турбінний. У вказаному повідомленні ПрАТ «Укргазвидобуток» визначив, що рішенням про провадження даної планованої діяльності буде Висновок з оцінки впливу на довкілля про допустимість провадження планованої діяльності, що видається Департаментом захисту довкілля та природокористування Харківської обласної державної адміністрації. Проте доказів наявності такого висновку на день прийняття спірного рішення відповідача від 09.07.2021, суду не надано.
Таким чином, діяльність ПрАТ «Укргазвидобуток», яку він здійснює або планує здійснювати на земельній ділянці, щодо якої спірним рішенням надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надано згоду на укладання договору сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів, розповсюджується на територію Мереф'янської міської територіальної громади та її мешканців, тобто територія розповсюдження впливу діяльності охоплює адміністративно-територіальну одиницю, яка може зазнати впливу планованої діяльності, на території якої планується розміщення об'єкта.
При цьому в силу приписів чинного законодавства можливість та екологічна доцільність такої діяльності є предметом перевірки компетентними державними органами в межах процедури оцінки впливу на довкілля із залученням зацікавленої громадськості, що проживає на території, яка зазнає впливу від такої діяльності.
Визначальною ознакою правового захисту є підстава його виникнення: порушення права чи або загроза такого порушення. Причому загрозою порушення слід вважати не абстрактну можливість, а реальну, конкретну загрозу такого порушення.
У постанові від 15.11.2021 по справі № 480/2224/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що:
"43. Бернська конвенція 1979 року зобов'язує Державу вживати відповідних адміністративних заходів для забезпечення охорони природних середовищ. Таким заходом є процедура оцінки впливу на довкілля.
44. Слід зазначити, що уповноважений центральний орган у висновку з оцінки впливу на довкілля встановлює допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності, та визначає екологічні умови її провадження (ст.9 Закону №2059-VIII).
45. Будь-яка діяльність, пов'язана з використанням територій, що належать до Смарагдової мережі, має обов'язково враховувати наслідки планованої діяльності при проведенні оцінки впливу на довкілля.
46. За замовчуванням, екологічні умови для територій Смарагдової мережі не можуть визначати заборони будь-якої планової діяльності.
47. Так, для територій Смарагдової мережі Постійний комітет Бернської конвенції рекомендував Договірним сторонам розробляти та впроваджувати плани управління, що можуть стосуватися окремих природних середовищ, в яких визначати коротко- та довготермінові завдання, забезпечувати моніторинг цих територій (Рекомендації № 16 1989 року).
48. Питання управління територіями Смарагдової мережі в Україні на сьогодні в національному законодавстві не врегульовано. Разом з тим, охорона природних середовищ, в т.ч. Смарагдової мережі, в Україні унормована Законом №2059-VIII через оцінку впливу на довкілля шляхом:
- підготовки суб'єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля,
- проведення громадського обговорення, аналіз уповноваженим органом інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб'єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;
- надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля
- врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності (ч.1 ст.2 Закону №2059-VIII).
54. Важливо зазначити, що оцінка впливу на довкілля територій планової діяльності, яка загрожує територіям Смарагдової мережі, поки що, є єдиним правовим механізмом виконання Україною своїх зобов'язань щодо збереження та підтримки видів та оселищ, які охороняються Бернською конвенцією. Тому, Держава має виявляти та оцінювати потенційні негативні впливи на такі території та встановлювати екологічні вимоги, що дають змогу попередити можливе знищення цінних природних комплексів".
Судом у постанові від 10.05.2023 у справі №520/15241/21 було встановлено, що в матеріалах справи є наявним Науковий висновок ХНУ ім. В.Н. Каразіна, в якому рекомендовано зарезервувати земельні ділянки комунальної форми власності 6325158800:02:001:0017 та 6325158800:02:003:0009 (землі запасу) до прийняття рішення про організацію регіонального ландшафтного парку для збереження знайдених там видів флори та фауни.
Відносячи вказані земельні ділянки комунальної форми власності до проекту РЛП, науковці у вказаному науковому клопотанні зазначили, що наразі на зазначеній території зафіксовано існування 5 видів фауни, занесених до Червоної книги України (2009 р), 5 видів фауни, занесених до Переліку видів тварин, що підлягають особливій охороні на території Харківської області (затверджений Наказом Міністра екології та природних ресурсів України №237 від 27.06.2018), масові місцезростання 2-видів рослин, що внесені до Переліку регіонально рідкісних рослин Харківської області (затверджений рішенням Харківської обласної ради від 25.09.2001).
Окрім виявлених охоронюваних видів на території дослідження представлені три види оселищ, що занесені до переліку оселищ Смарагдової мережі Європи: сінокосні луки (оселище Е2.2), мокрі або вологі евтрофні і мезотрофні луки (оселище Е3.4), мокрі та вологі високотравні та папоротеві узлісся та луки (оселище Е 5.4).
Територія пропонованого РЛП розміщується у приміській зоні обласного центру, міста - мільйонника Харкова і являє собою низку значних населених пунктів з високою щільністю населення (с.Бабаї, с.Хорошеве, с.Васищеве, с.Жихор, с. Верхня Озеряна, с.Нижня Озеряна, с.Червона Поняна). Ділянки пропонованого РЛП розміщуються на територіях Харківського та Частково-Чугуївського районів: Харківської, Мереф'янської, Безлюдівської, Васищевської та Височанської об'єднаних територіальних громад (рис. 1 Додатку) і являють собою лісові урочища та окремі ділянки заплавних луків р.Уди від с. Жихор до с.Водяне Чугуївського району, що частково співпадає з територією Смарагдової мережі № 000295.
Також судом у постанові від 10.05.2023 у справі №520/15241/21 встановлено, що на день прийняття рішення сесії від 09.07.2021 рішення Харківської обласної ради про створення РЛП «Смарагдове джерело» було відсутнє, але судова колегія звернула увагу на наступне.
Згідно із статтею 64 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» охорона та відтворення об'єктів Червоної книги України забезпечуються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, які є суб'єктами використання тваринного і рослинного світу відповідно до закону.
Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про Червону книгу України» об'єкти Червоної книги України належать до природних ресурсів загальнодержавного значення і підлягають особливій охороні на всій території України, у межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони. У передбаченому законом порядку права власників об'єктів Червоної книги України можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об'єктів, навколишнього природного середовища та захисту прав громадян.
Згідно статті 11 вказаного Закону охорона та відтворення об'єктів Червоної книги України забезпечуються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, що є суб'єктами використання тваринного і рослинного світу, власниками об'єктів Червоної книги України, власниками та користувачами земельних ділянок, у межах яких перебувають рідкісні і такі, що находяться під загрозою зникнення, види тваринного і рослинного світу, занесені до Червоної книги України.
Статтею 15 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах (де вони утворені) рад у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу відноситься організація та здійснення заходів щодо охорони тваринного світу та поліпшення середовища його існування.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.11.2021 у справі №480/2224/19 висловив правову позицію, що Україна є стороною ряду міжнародних договорів в частині охорони видів флори і фауни, а саме:
- Конвенції про охорону дикої фауни і флори і природних середовищ існування в Європі 1979року (Бернська конвенція); ратифікована із застереженнями 29.10.1996;
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення 1973 року (CITES); ратифікована 14.05.1999;
- Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин 1979 року (Боннська конвенція); ратифікована 19.03.1999.
Зазначені Конвенції є частиною національного законодавства України відповідно до ст.9 Конституції України та ст.19 Закону України від 29.06.2004 №1906-IV «Про міжнародні договори У країни». Із ратифікації Бернської конвенції в України виникли зобов'язання перед Договірними Сторонами, зокрема, щодо:
- вжиття заходів для здійснення національної політики охорони дикої флори, дикої фауни та природних середовищ існування, приділяючи особливу увагу видам, яким загрожує зникнення, та вразливим видам, особливо ендемічним, та середовищам існування, яким загрожує зникнення (ч.1 ст.3 Конвенції);
- врахування у своїй політиці планування забудови і розвитку територій та у своїх заходах, спрямованих на боротьбу із забрудненням, необхідність охорони дикої флори та фауни (ч.2 ст.3 Конвенції);
- вживання відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заходів для забезпечення охорони середовищ існування видів дикої флори та фауни, а також охорони природних середовищ існування, яким загрожує зникнення (ч.1 ст.4 Конвенції).
Формування Смарагдової мережі також є одним із завдань, визначених Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами (набрала чинності 01.09.2017), в частині поступового наближення національного законодавства до Директиви №92/43/ЄС про збереження природного середовища існування, дикої флори та фауни, зі змінами і доповненнями, внесеними Директивами №97/62/ЄС, 2006/105/ЄС та Регламентом (ЄС) №1882/2003. У цій справі суди встановили, що створення НПП «Верхньосульський» перебуває на стадії проектування; Президент України не приймав рішення про створення такого національного природного парку відповідно до ст. 53 Закону №2456-ХП. Між тим, за відсутності спеціального закону, який регулював питання охорони територій Смарагдової мережі, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що в Україні діють норми міжнародних договорів (зокрема, Бернська конвенція) щодо охорони дикої флори та фауни. Будь-яка діяльність, пов'язана з використанням територій, що належать до Смарагдової мережі, має обов'язково враховувати наслідки планованої діяльності при проведенні оцінки впливу на довкілля.
Згідно із статтею 60 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища, природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні, утворюють єдину територіальну систему і включають території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші типи територій та об'єктів, що визначаються законодавством України.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону земель», до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі охорони земель, зокрема, належить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності та вирішення інших питань у галузі охорони земель відповідно до закону.
Згідно статті 50 Закону України «Про охорону земель», охорона земель оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення здійснюється шляхом включення цих земель до складу екологічної мережі, обмеження їх вилучення (викупу) для інших потреб та обмеження антропогенного впливу на такі землі.
Враховуючи викладене, колегія суддів у постанові від 10.05.2023 у справі №520/15241/21 зазначила, що навіть за відсутності такого юридично оформленого об'єкта природно-заповідного фонду як регіональний ландшафтний парк «Смарагдове джерело», є помилковим та передчасним висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів позивачів щодо віднесення земельних ділянок комунальної форми власності 6325158800:02:001:0017 та 6325158800:02:003:0009 до природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні та про порушення відповідачем ст.16 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Статуту Мереф'янської міської територіальної громади від 31 липня 2020 року, рада, її депутати, виконавчі органи та посадові особи органів місцевого самоврядування забезпечують реалізацію прав та законних інтересів жителів територіальної громади у межах, визначених Конституцією та законами. Жителям територіальної громади гарантується право на участь у вирішенні всіх питань місцевого значення, віднесених до відання територіальної громади та її органів місцевого самоврядування, у порядку і формах, визначених Конституцією та законами України, цим Статутом та іншими рішеннями Ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями Мереф'янського міського голови. Рішення та дії органів і посадових осіб органів місцевого самоврядування не можуть обмежувати чи порушувати встановлені Конституцією та законами України права і свободи дини та громадянина (стаття 8 Статуту).
Відповідно до ст.31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема, належить здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні права громадян забезпечуються: б) обов'язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об'єктів економіки; д) компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров'ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; е) невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Надаючи оцінку спірному рішенню, судом у постанові від 10.05.2023 у справі №520/15241/21 було встановлено, що згідно листа заступника голови ГО "Мереф'янська альтернатива" Осьмак Т.Л. вих.№1 від 11.02.2022, відповідно до статті 55 Закону України "Про природно-заповідний фонд" громадською організацією "Мереф'янська альтернатива" 29.06.2021 до Мереф'янської міської ради було подане клопотання про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об'єктів. Але вищезазначене клопотання не було винесене на розгляд XIII сесії Мереф'янської міської ради від 09.07.2021, про що є відповідна відповідь Мереф'янської міської ради від 09.07.2021 №3704. Додатком до цього листа зазначено наукове обґрунтування включення ділянок суходільних луків біля с.Верхня Озеряна до проектного РЛП «Смарагдове джерело», розроблене фахівцями біологічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.
11.02.2022 апелянт ОСОБА_4 засобами електронної пошти отримала лист від Мереф'янської міської ради від 11.02.2022 №623, в якому зазначалося, що до Мереф'янської міської ради дійсно був наданий Науковий висновок ХНУ ім. В.Н. Каразіна, в якому рекомендовано зарезервувати земельні ділянки комунальної форми власності 6325158800:02:001:0017 та 6325158800:02:003:0009 (землі запасу) до прийняття рішення про організацію регіонального ландшафтного парку для збереження знайдених там видів флори та фауни. Також зазначено, що радою вивчено інформацію стосовно вказаних у науковій праці видів тварин та рослин, що дозволило зробити висновок про притаманність багатьом регіонам Європи та України зокрема окремих видів флори та фауни, які було зазначено як такі, що потребують збереження. Дані представники флори та фауни є поширеними на всій території України, хоча й віднесені до Червоної книги. Повідомлено, що Мереф'янською міською радою було прийнято рішення N457/21 від 21.06.2021 (XII сесія Мереф'янської міської ради VIII скликання) «Про підтримку клопотання Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна щодо створення РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ «СМАРАГДОВЕ ДЖЕРЕЛО». Також з метою підтвердження або спростування інформації, яка викладена у вищевказаному науковому висновку, Мереф'янська міська рада звернулася до ХНУ ім. В.Н. Каразіна з листом, в якому попросила науковців Університету створити робочу групу з питань погодження Регіонального ландшафтного парку «Смарагдове джерело» та надати рекомендації, з метою прийняття рішення про вжиття заходів щодо охорони вказаних представників флори та фауни на території громади. На що було отримано відповідь в листопаді 2021 року, що на наразі створюється робоча група з вищевикладеного. Проте, до цього часу, про створену робочу групу Мереф'янську міську раду не повідомлено. Крім того зазначено, що для вжиття заходів для організації Регіонального ландшафтного парку «Смарагдове джерело» з метою подальшого збереження окремих видів флори та фауни на території Мереф'янської міської територіальної громади, в тому числі проведення самостійних досліджень з даного питання необхідні значні кошти. Проте, у міському бюджеті на даний час відсутні відповідні кошти, що суттєво ускладнює прийняття відповідних рішень радою.
Отже, за висновком Другого апеляційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 10.05.2023 у справі №520/15241/21, на день прийняття спірного рішення від 09.07.2021 відповідач знав про наявність не лише об'єктів Червоної книги України, а й встановлення на цих земельних ділянках оселищ Смарагдової мережі Європи, включених до Резолюції № 4 до Бернської конвенції.
Крім того, Мереф'янською міською радою було прийнято рішення N457/21 від 21.06.2021 (XII сесія Мереф'янської міської ради VIII скликання) «Про підтримку клопотання Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна щодо створення РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ «СМАРАГДОВЕ ДЖЕРЕЛО».
При цьому, при прийнятті спірного рішення, відповідач не надав належної оцінки потенційному негативному впливу планової діяльності ПрАТ «Укргазвидобуток» на території, що належать до Смарагдової мережі, не встановив обґрунтованість допустимості або недопустимості провадження планової діяльності, не визначив екологічні вимоги до такої діяльності, що дають змогу попередити можливе знищення цінних природних комплексів.
В матеріалах справи також відсутні докази наявності висновку про вплив на довкілля територій планової діяльності на день прийняття рішення відповідача від 09.07.2021.
При прийнятті спірного рішення, відповідач не врахував суспільний резонанс, який був викликаний внесенням проекту рішення про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою ПрАТ «Укргазвидобуток», що підтверджується протоколом засідання Мереф'янської міської ради від 9 липня 2021 року (кількість присутніх в сесійній залі жителів громади, частина людей також була на дворі), а також 1 тисяча 399 підписів жителів Мереф'янської громади на підтримку необхідності створення РЛП «Смарагдове джерело» в межах громади та необхідності відхилення вказаного клопотання ПрАТ «Укргазвидобуток», які були надані до міської ради та розглядались на засіданні постійної депутатської комісії з питань планування територій, архітектури, будівництва, земельних відносин, природокористування користування та охорони довкілля від 09.06.2021 перед сесією 11.06.2021.
Як вбачається з протоколу XIII сесії Мереф'янської міської ради VIII скликання від 09.07.2021 присутніх на сесійному засіданні мешканців Мереф'янської громади не слухали, оцінка доводам громадян на підтримку необхідності створення РЛП «Смарагдове джерело» в межах громади та необхідності відхилення вказаного клопотання ПрАТ «Укргазвидобуток» не надавалась. Таким чином, відповідачем було порушено право громадян на участь у вирішенні питання місцевого значення.
Судом у постанові від 10.05.2023 у справі №520/15241/21 також встановлено, що на час прийняття спірного рішення відповідачем, були чинними рішення Мереф'янської міської ради від 26 червня 2019 року «Про заборону проведення сейсморозвідувальних робіт та видобування газу природного вільного, конденсату, нафти, газу природного розчиненого у нафті, газу сланцевих товщ, газу центрально-басейного типу на території Мереф'янської міської ради», та від 15 серпня 2019 року «Про заборону на території підпорядкованій Мереф'янській міській раді (Мереф'янській міській територіальній громаді, Мереф'янській ОТГ) розвідувального буріння; пересування спеціалізованої техніки, що пов'язане з розвідкою та/або видобуванням газу природного вільного, конденсату, нафти, газу природного розчиненого у нафті, газу сланцевих товщ, газу центрально-басейного типу; будівництва будь-яких будівель, конструкцій та споруд, пов'язаних з розвідкою та/або видобуванням газу природного вільного, конденсату, нафти, газу природного розчиненого у нафті, газу сланцевих товщ, газу центрально-басейного типу», які були визнані протиправними та скасовані постановою Другого апеляційного адміністративного суду 22.09.2021 у справі №520/14309/19.
Скасування вказаних рішень в подальшому, не спростовує вимогу їх виконання міською радою під час прийняття спірного рішення від 09.07.2021.
Отже, за висновком суду, викладеним у постанові від 10.05.2023 у справі №520/15241/21, враховуючи презумпцію законності рішень органу місцевого самоврядування, допоки протилежне не буде встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, прийняття рішень щодо надання дозволів на розробку технічної документації із землеустрою з метою встановлення сервітутів, що пов'язане з газовидобуванням або супутньою діяльністю (дороги до свердловин та трубопроводи), є незаконним.
Міжнародні стандарти обмеження дискреційних повноважень досить чітко та лаконічно сформульовані, в тому числі, в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи №11(80)2. Так, адміністративний орган влади, приймаючи конкретне рішення, має прагнути досягнення мети, задля якої його наділено відповідними повноваженнями; дотримуватися принципу об'єктивності й безсторонності, враховуючи лише ті фактори, які мають відношення до цієї конкретної справи; дотримуватися принципу рівності перед законом, не допускати несправедливої дискримінації; забезпечувати належну рівновагу (пропорційність) між метою рішення та його негативними наслідками для прав, свобод чи інтересів осіб; приймати рішення в межах розумного строку з урахуванням характеру справи; послідовно та узгоджено застосовувати загальні адміністративні приписи, враховуючи конкретні обставини кожної справи.
Легітимні цілі, вичерпний перелік яких містить ця норма, включають: інтереси громадської безпеки, охорона громадського порядку, здоров'я чи моралі, захист прав та свобод інших осіб (рішення ЄСПЛ у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» від 14 червня 2007 року, заява № 77703/01). Забезпечення екологічної безпеки та утримання від дій, що їй загрожують, відносяться до інтересів громадської безпеки.
Вирішуючи земельні питання, в тому числі щодо погоджень клопотань про надання згоди на розробку технічної документації з землеустрою відповідно до вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій», орган місцевого самоврядування повинен мати на увазі, що земельне законодавство базується на принципі пріоритету вимог екологічної безпеки (стаття 5 ЗКУ), землеустрій базується на принципі забезпечення пріоритету вимог екологічної безпеки, охорони земельних ресурсів і відтворення родючості ґрунтів, продуктивності земель сільськогосподарського призначення, встановлення режиму природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (стаття 6 Закону України «Про землеустрій»). Екологічна безпека, відповідно до статті 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.
Відповідно до частини другої статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Суд також враховує висновки Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема, у своєму рішенні у справі «Дубецька та інші проти України» (заява №30499/03, пункт 105) ЄСПЛ дійшов висновку, що ні стаття 8, ні будь-які інші положення Конвенції не гарантують права на охорону природного екологічного середовища як такого. Також жодного питання не виникне, якщо оскаржувана шкода є незначною у порівнянні з небезпекою навколишнього середовища, притаманною життю в кожному сучасному місті. Однак може мати місце небезпідставна скарга за статтею 8 там, де екологічна небезпека досягає такого серйозного рівня, що призводить до суттєвого перешкоджання здатності заявника користуватися своїм житлом, мати приватне чи сімейне життя. Оцінка такого мінімального рівня є відносною і залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність та тривалість шкідливого впливу та його фізичний чи психологічний вплив на здоров'я або якість життя особи.
Принципи, які застосовуються до оцінки відповідальності держави за статтею 8 Конвенції в екологічних справах, загалом схожі незалежно від того, чи розглядається справа з точки зору прямого втручання, чи позитивного обов'язку регулювати приватну діяльність (див. рішення у справі «Хеттон та інші проти Сполученого Королівства» (Hatton and Others v. the United Kingdom, заява № 36022/97, пункт 98), та рішення у справі «Фадєєва проти Росії» (Fadeyeva v. Russia, заява № 55723/00).
Крім того, ЄСПЛ звертає увагу, що у справах, що стосуються екологічних питань, державі мають надаватися широкі межі розсуду та можливість вибору між різними способами та засобами дотримання своїх зобов'язань. Основне питання Суду полягає в тому, чи вдалось державі дотримати справедливого балансу між конкуруючими інтересами осіб, що зазнали впливу, та суспільства в цілому (див. рішення у справі «Хеттон та інші проти Сполученого Королівства» (Hatton and Others v. the United Kingdom), заява № 36022/97, пункти 100, 119 та 123).
Аналогічні висновки щодо застосування правових норм викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.09.2022 у справі № 520/16518/2020.
Враховуючи викладене Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 10.05.2023 у справі №520/15241/21 дійшов висновку, що рішення XIII сесії Мереф'янської міської ради Харківської області VIII скликання від 09.07.2021 №520/21 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів ПрАТ "УКРГАЗВИДОБУТОК" прийнято відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, отже є таким, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Вищезазначене встановлено Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 10.05.2023 у справі №520/15241/21, а відтак, в силу приписів частини 4 статті 75 ГПК України, не потребує повторного доказування у цій справі.
Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання недійсними договорів від 12.07.2021 б/н про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельних ділянок з кадастровими номерами 6325158800:02:003:0009 та 6325158800:02:001:0017 разом із застосуванням наслідків їх недійсності шляхом повернення вказаних земельних ділянок власнику у стані не гіршому ніж на момент їх отримання.
За приписами частин другої, четвертої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
За змістом положень статей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 Цивільного кодексу України).
Статтею 401 Цивільного кодексу України передбачено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Згідно з частинами 1, 2 статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.
Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.
Частинами 1, 2 статті 404 Цивільного кодексу України встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.
Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.
Види права земельного сервітуту встановлені статтею 99 Земельного кодексу України. Власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення земельних сервітутів, зокрема, на право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) (пункт в).
Відповідно до частини 1, абзаців 1, 4 частини 2 статті 100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
З положень частини 5 статті 403 Цивільного кодексу України і частини третьої статті 98 Земельного кодексу України вбачається, що встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.
Тобто, на відміну від договору оренди землі, за яким орендареві передається право володіння та користування земельною ділянкою, за правом земельного сервітуту жодну із правомочностей власника земельної ділянки набувач сервітуту в повному обсязі не отримує.
При цьому, у відповідності до частини 4 статті 98 Земельного кодексу України сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений, та відповідно до частини 1 статті 401 Цивільного кодексу України встановлюється виключно у разі, коли потреби особи, в інтересах якої встановлюється сервітут, не можуть бути задоволені іншим способом.
Зі змісту наведених норм права вбачається, що право земельного сервітуту може бути встановлене щодо земельної ділянки для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим способом, тобто у виняткових випадках, коли в іншій спосіб це здійснити неможливо.
Водночас, правова природа сервітуту не передбачає можливості сервітуарія (особи, на користь якої встановлено сервітут) здійснювати підприємницьку діяльність на території, якою він користується, а також отримувати продукцію і доходи від користування землею. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.09.2021р. у справі №904/144/20.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 04.02.2020р. у справі №905/798/19 викладено правову позицію, що встановлення особистого строкового сервітуту щодо спірної земельної ділянки, зокрема, з метою провадження підприємницької діяльності не відповідає правовій природі земельного сервітуту та меті його надання.
Проте, як було встановлено судом, в супереч вищезазначеному ПрАТ «Укргазвидобуток», звертаючись до міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів, мало на меті саме проведення дій з реалізації своєї господарської діяльності.
Суд зауважує, що надання земельної ділянки особі для здійснення на ній підприємницької діяльності, зокрема шляхом розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів, безпосередньо пов'язане з переданням власником земельної ділянки підприємцю правомочностей з володіння та користування такою земельною ділянкою, що суперечить правовій природі сервітуту.
Разом з цим, як уже було встановлено судом, на день прийняття спірного рішення від 09.07.2021 відповідач 1 знав про наявність на спірних земельних ділянках не лише об'єктів Червоної книги України, а й встановлення на цих земельних ділянках оселищ Смарагдової мережі Європи, включених до Резолюції №4 до Бернської конвенції.
Суд наголошує, що за відсутності спеціального закону, який регулював питання охорони територій Смарагдової мережі, в Україні діють норми міжнародних договорів (зокрема, Бернська конвенція) щодо охорони дикої флори та фауни. А відтак, будь-яка діяльність, пов'язана з використанням територій, що належать до Смарагдової мережі, має обов'язково враховувати наслідки планованої діяльності при проведенні оцінки впливу на довкілля.
Крім того, Мереф'янською міською радою попередньо було прийнято рішення N457/21 від 21.06.2021 (XII сесія Мереф'янської міської ради VIII скликання) «Про підтримку клопотання Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна щодо створення РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ «СМАРАГДОВЕ ДЖЕРЕЛО».
Саме ж рішення XIII сесії Мереф'янської міської ради Харківської області VIII скликання від 09.07.2021 №520/21 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів ПрАТ "УКРГАЗВИДОБУТОК", на підставі якого між відповідачами було укладено спірні договори про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, було визнано протиправним та скасовано постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №520/15241/21.
Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено статтею 215 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
З огляду на вище встановлено, оспорювані правочини не відповідають вимогам законодавства щодо надання в користування земельних ділянок та нормам міжнародних договорів, зокрема Бернської конвенції, щодо охорони дикої флори та фауни.
В свою чергу, незаконна передача спірних земельних ділянок в користування на умовах особистого сервітуту порушує інтереси територіальної громади, оскільки унеможливлює правомірне їх використання та перешкоджає законному розпорядженню такими земельними ділянками.
Отже, за наведених обставин, враховуючи правову природу сервітуту, а також визнання протиправним та скасування рішення XIII сесії Мереф'янської міської ради Харківської області VIII скликання від 09.07.2021 №520/21 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів ПрАТ "УКРГАЗВИДОБУТОК", на підставі якого між відповідачами було укладено спірні договори про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, суд дійшов висновку про те, що договори про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладені між Мереф'янською міською радою (власником) та Приватним акціонерним товариством "Укргазвидобуток" (сервітуарієм), якими встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельних ділянок з кадастровими номерами 6325158800:02:003:0009 та 6325158800:02:001:0017, суперечать вимогам законодавства, а тому вимоги прокурора про визнання недійсними вказаних договорів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За вимогами частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора про зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" повернути Мереф'янській міській раді у стані не гіршому ніж на момент отримання, з усуненням наслідків використання, в тому числі у вигляді облаштованих шляхів для транспорту, частини земельних ділянок з кадастровими номерами 6325158800:02:003:0009 та 6325158800:02:001:0017, про що скласти акт прийому-передачі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, Суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналізуючи судову практику, на яку посилаються сторони, суд зазначає, що кожен правовий висновок Верховного Суду було оцінено на релевантність в аспекті подібності до правовідносин, що склалися між учасниками цього спору і застосовано судом при прийнятті рішення у цій справі, якщо було встановлено подібність правовідносин. Проте, виходячи з завдань господарського судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні спорів, а не доведенні чи роз'ясненні учасникам провадження змісту постанов суду касаційної інстанції, оцінці правильності розуміння ними висновків суду за результатами розгляду касаційної скарги, враховуючи, що судом була надана відповідь на основні аргументи позову та заперечень щодо нього, суд вважає за недоцільне наводити у судовому рішенні аналіз всієї практики касаційних судів, на яку посилалися сторони.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідачів у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Харківської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області до Мереф'янської міської ради та Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" про визнання недійсними договорів та повернення земельних ділянок - задовольнити.
Визнати недійсним договір про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладений між Мереф'янською міською радою (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватним акціонерним товариством "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), яким встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки площею 0,5738 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:003:0009 площею 14,4799 га в інтересах Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2021 (номер запису про інше речове право: 43595582, 43595186, 43594523).
Визнати недійсним договір про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладений між Мереф'янською міською радою (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватним акціонерним товариством "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), яким встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки площею 1,1840 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:001:0017 площею 14,00 га в інтересах Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), речові права за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2021 (номери записів про інше речове право: 43597634, 43596961, 43596183).
Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) повернути Мереф'янській міській раді (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) у стані не гіршому ніж на момент отримання, з усуненням наслідків використання, в тому числі у вигляді облаштованих шляхів для транспорту, частину земельної ділянки площею 0,5738 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:003:0009 площею 14,4799 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області та щодо якої встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки в інтересах Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) та межі якої визначено згідно кадастрового плану земельної ділянки (з додатками), який є невід'ємною частиною договору про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладеного між Мереф'янською міською радою (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватним акціонерним товариством "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) речові права за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2021 (номери записів про інше речове право: 43595582, 43595186, 43594523), про що скласти акт прийому-передачі.
Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) повернути Мереф'янській міській раді (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) у стані не гіршому ніж на момент отримання, з усуненням наслідків використання, в тому числі у вигляді облаштованих шляхів для транспорту, частину земельної ділянки площею 1,1840 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:001:0017 площею 14,0000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області та щодо якої встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки в інтересах Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) та межі якої визначено згідно кадастрового плану земельної ділянки (з додатками), який є невід'ємною частиною договору про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладеного між Мереф'янською міською радою (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватним акціонерним товариством "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2021 (номер запису про інше речове право: 43597634, 43596961, 43596183), про що скласти акт прийому-передачі.
Cтягнути з Мереф'янської міської ради (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпровська, 213; код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" (01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 7; код ЄДРПОУ: 25635581) на користь Харківської обласної прокуратури (код 02910108, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2088) судовий збір у розмірі 12 112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн. 00 коп.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено "04" червня 2025 р.
Суддя Т.О. Пономаренко