Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
15 травня 2025 року м. ХарківСправа № 922/720/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши по справі
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Ватутіна (63621, Харківська область, Куп'янський район, с. Гетманівка, вулиця Шкільна; ідент. код 30925984)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний завод Балмолоко" (61057, м. Харків, вулиця Римарська, 13, кв. 1; ідент. код 44474545)
про стягнення 2055787,52 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Ватутіна 04.03.2025 р. звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний завод Балмолоко" про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмір 2055787,52 грн, яка складається з 1 322 090,10 грн основного боргу, 614 600,65 грн інфляційних втрат, 119 096,77 грн 3% річних. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки молока № 20223101 від 01.02.2022.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 прийнято позовну заяву СТОВ імені Ватутіна до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/720/25.
Рішенням господарського суду Харківської області від 01.05.2025 року позов СТОВ імені Ватутіна задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний завод Балмолоко" на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Ватутіна 1 322 090,10 грн основного боргу, 614600,65 грн інфляційних нарахувань, 119 096,77 грн 3% річних та 24669,45 грн судового збору сплаченого при подачі позову.
05.05.2025 Господарським судом Харківської області було зареєстровано заяву за вх. № 10915 СТОВ імені Ватутіна про винесення додаткового рішення, згідно з якою заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі № 922/720/25, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний завод Балмолоко" на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 205578,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 заяву СТОВ імені Ватутіна (вх. № 10915) про ухвалення додаткового рішення у справі призначено до розгляду у судовому засіданні на 15 травня 2025 р. о 14:30.
Дослідивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, щодо розподілу витрат, пов'язаних з професійною правничою допомогою, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши надані суду докази, судом встановлено наступне.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2025 року між адвокатом Заліським Юрієм Миколайовичем (далі - Адвокат) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Високе" (далі - Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до якого Адвокат зобов'язується за завданням Клієнта надавати Клієнту правову допомогу (далі - Послуги), а Клієнт зобов'язується оплатити надання послуг та фактичні витрати Адвоката, необхідні для виконання цього договору.
між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені Ватутіна та Адвокатом Костирею Геннадієм Анатолійовичем, що здійснює діяльність у статусі фізичної особи - підприємця, укладено Договір про надання правничої допомоги № б/н та Додаткова угода № 1 до нього.
Пунктом 1.3 Договору, з урахуванням Додаткової угоди №1, сторони передбачили, що Адвокат зобов'язується у встановленому цим договором порядку, на платній основі, провести комплекс робіт (послуг) по захисту майнових інтересів Замовника, у спосіб: стягнення на користь Замовника заборгованості перед ним: Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочний завод Балмолоко» Код ЄДРПОУ 44474545 (надалі іменується - «Боржник») за Договором поставки молока № 20223101 від 01.02.2022року згідно з наданими документами. Сума заборгованості (основного боргу) Боржника перед Замовником становить 1 322 090грн.10коп. яка буде збільшена на суму інфляційних втрат, 3% річних, неустойки (за наявності умов про неустойку в Договорі) пов'язаних із неналежним виконанням Боржником своїх грошових зобов'язань.
Пунктом 4,5 Договору, з урахуванням Додаткової угоди №1 передбачено, що вартість робіт за цим договором складається з основної та додаткової винагороди. Основна винагорода Виконавця - не передбачена; Додаткова винагорода Виконавця складає 10% від суми стягнених з Боржника на користь Замовника грошових коштів або матеріальних цінностей в процесі виконання робіт передбачених п.1.3 Договору. Така додаткова винагорода сплачується Замовником на користь Виконавця протягом 5-ти днів з моменту отримання Замовником від Боржника (кожної частини грошової суми або матеріальних цінностей заборгованості, передбаченої п. 1.3 цього Договору.
Актом № 1 від 02.05.2025року приймання-передачі виконаних робіт(послуг) за Договором про надання правничої допомоги адвокатом №б/н від 20.02.2025року, сторони підтвердили, що Адвокат (Виконаввеь) надав Клієнту (Замовнику) послуги, обумовлені Договором, а саме: Ознайомлення з наданими Клієнтом матеріалами в на підтвердження вимог, у спорі, що виник за Договором поставки молока №20223101 від 01.02.2022року укладеним між Клієнтом та ТОВ "Молочний завод Балмолоко" Код ЄДРПОУ 44474545 (надалі іменується - «Боржник»). Складання та подача до Господарського суду Харківської області - позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочний завод Балмолоко» (код ЄДРПОУ 44474545, на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Ватутіна (код ЕДРПОУ 30925984) 1 322 090 грн.10 коп. основного боргу за Договором поставки молока №20223101 від 01.02.2022 року, інфляційні нарахування у розмірі 614 600грн.65коп., та 3% річних у розмірі 119 096,77 грн. Представництво інтересів Замовника у Господарському суді Київської області у справі № 922/720/25.
Додаткова винагорода (Гонорар успіху) Виконавця відповідно до умов п. 4.5 Договору, складає 10% від суми стягнених з Боржника на користь Замовника грошових коштів або матеріальних цінностей в процесі виконання робіт передбачених п.1.3 цього Договору. Така додаткова винагорода сплачується Замовником на користь Виконавця протягом 5-ти днів з моменту отримання Замовником від Боржника (кожної частини грошової суми або матеріальних цінностей заборгованості, передбаченої п. 1.3 цього Договору. Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.05.2025року по справі №922/720/25, присуджена до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочний завод Балмолоко» (код ЄДРПОУ 44474545, на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Ватутіна (код ЕДРПОУ 30925984) 1 322 090грн.10коп. основного боргу за Договором поставки молока №20223101 від 01.02.2022ргоку, інфляційні нарахування у розмірі 614 600грн.65коп., та 3% річних у розмірі 119 096,77 грн. Всього: 2 055 787,52 грн.
Загальна вартість робіт адвоката за сумою двох пунктів таблиці Акту №1 від 02.05.2025року приймання-передачі виконаних робіт(послуг) складає 205 578грн.
Представництво інтересів позивача здійснював адвокат Костиря Геннадій Анатолійович на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1243790 від 03.03.2025.
Наведені вище докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Про застосування критерію співмірності витрат на оплату правничих послуг відповідач не вказував, а ці критерії суд застосовує лише у разі надання їх стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд, розподіляючи витрати за послуги адвоката, вважає, що наявні в матеріалах справи договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт із зазначенням у ньому переліку послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у заявленому розмірі, адже розмір таких витрат має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, а й відповідати критеріям реальності таких витрат.
Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконанням робіт, ціною позову та (або) значення справи.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У даному випадку суд враховує наступні критерії для визначення розміру витрат на правову допомогу: категорію справи (пов'язана із договірними правовідносинами); характер спірних відносин та значення справи для сторін; кількість наданих суду пояснень та доказів представником позивача; обсяг виконаної адвокатом роботи та витраченого часу під час підготовки позову; формування та викладення позиції представником позивача на кожний довід відповідача.
Суд приймає до уваги те, що обсяг виконаної адвокатом роботи під час розгляду справи не вимагав значних витрат часу та вмінь для формування правової позиції для кваліфікованого юриста, оскільки позовна заява є стандартною та містить лише декілька абзаців опису правовідносин та розрахунок заборгованості; спір, що розглядався судом - правовідносини щодо поставки товару, не є складним, а відповідачем не надавались жодні заперечення проти позовних вимог. Також під час розгляду справи судом не проводились додаткові процесуальні дії.
Відповідно до позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 08.02.2022 у справі № 910/20792/20, при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатом таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Виходячи з наведеного суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 205578,00 грн не є співмірним з предметом позову у даній справі (не доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими), а отже стягнення з ТОВ "Молочний завод Балмолоко" судових витрат на правничу допомогу у такому розмірі є необґрунтованим.
Зокрема, суд враховує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності. Наявні матеріали позову для кваліфікованого юриста не потребують багато часу для їх дослідження.
Крім того, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Розгляд справи за цим позовом не потребував тривалої підготовки та опрацювання значної кількості нормативно-правових актів і узагальнення нової судової практики.
Представником позивача не надавалось жодних пояснень (заяв чи клопотань, відповіді на відзив, тощо), окрім позовної заяви.
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає за доцільне додатково звернутися до практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.
Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об'єднання об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.
Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" Європейський суд з прав людини у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.
З огляду на зазначене, стягнення повної вартості послуг, заявлених представником позивача, на загальну суму 205578,00 грн, не узгоджується з критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру і пропорційності, так як ці витрати не мають характеру необхідних та не обґрунтовують обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату. Тобто не є розумно обґрунтованим і, відповідно, такі витрати не можуть бути відшкодовані тільки лише через те, що вони дійсно понесені позивачем (справедлива сатисфакція).
У вирішенні спірного питання чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, суд враховує конкретні обставини справи, зокрема, суб'єктний склад, характер спірних правовідносин, висновки Верховного Суду щодо застосування положень частин п'ятої - сьомої, дев'ятої статті 129 ГПК України та критерії Європейського суду з прав людини (відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір).
Отже у даному випадку, за відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд керуючись, зокрема, такими критеріями як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, що заявлені до стягнення.
На підставі наведеного вище, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції підлягають лише частковому покладенню на відповідача.
Отже, дослідивши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а також надані ним документи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 24000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (8000,00 грн складання стандартної позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки; участь у судовому процесі - 16000,00 грн), які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді першої інстанції.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 79, 80, 86, 123, 126, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Ватутіна про винесення додаткового рішення (вх. 10915) - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний завод Балмолоко" (61057, м. Харків, вулиця Римарська, 13, кв. 1; ідент. код 44474545) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Ватутіна (63621, Харківська область, Куп'янський район, с. Гетманівка, вулиця Шкільна; ідент. код 30925984) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 24 000,00 грн.
3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне додаткове рішення виготовлено та підписано 26.05.2025 р.
Суддя М.І. Шатерніков