05.06.2025м. СумиСправа № 920/1426/23
Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Шишла Н.С., розглянувши заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника у справі № 920/1426/23 про банкрутство Краснопільської житлово-експлуатаційної дільниці (42400, Сумська область, Сумський район, смт. Краснопілля, вул. Горького, 4, ЄДРПОУ 30880336),
присутні учасники справи:
Краснопільська селищна рада - Коваленко В.М.;
ліквідатор: Жмакін С.А.
Головне управління ДПС у Сумській області звернулось до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Краснопільської житлово-експлуатаційної дільниці, посилаючись на положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою від 22.01.2024 суд відкрив провадження у справі про банкрутство Краснопільської житлово-експлуатаційної дільниці.
Постановою суду від 23.04.2024 боржника Краснопільську житлово-експлуатаційну дільницю визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Жмакіна Сергія Андрійовича.
08.05.025 до суду надійшла заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника, в якій просить суд покласти субсидіарну відповідальність по зобов'язанням боржника на Краснопільську селищну раду та стягнути з Краснопільської селищної ради 651966,13 грн на користь Краснопільської ЖЕД для забезпечення задоволення вимог кредиторів у цій справі.
Ухвалою від 12.05.2025 суд постановив: призначити розгляд заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновника боржника в судове засідання на 05.06.2025; залучити до у часті у справі № 920/1426/23 про банкрутство Краснопільської житлово-експлуатаційної дільниці Краснопільську селищну раду.
23.05.2025 до суду надійшов відзив Краснопільської селищної ради на заяву ліквідатора, в якому зазначила, що на даний час єдиним способом виконання зобов'язання за банкрута власником (засновником) останнього є саме стягнення сум кредиторської заборгованості, включеної до реєстру вимог кредиторів у примусовому порядку, вимоги заяви ліквідатора визнає та проти задоволення заяви не заперечечує.
05.06.2025 до суду надійшло клопотання Краснопільської селищної ради про розгляд справи без участі її представника.
Розглянувши заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За ч. 1 ст. 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Економічними ознаками дій з доведення до банкрутства може вважатися такий фінансово-економічний стан боржника, коли виконання умов договорів призвело до погіршення показників оцінки його фінансового стану, зокрема: підписання завідомо невигідних для підприємства (у тому числі фіктивних) договорів; необґрунтованої виплати грошових коштів, необґрунтованої передачі третім особам майна; прийняття нераціональних управлінських рішень, які негативно впливають на виробничу, торговельну, іншу статутну діяльність підприємства, що призводить до фінансових збитків та втрат; заплутування звітності, знищення документів або інформації, унаслідок чого неможлива ефективна робота підприємства тощо.
Крім того необхідно аналізувати заходи, ужиті керівництвом підприємства, щодо стягнення заборгованості (повнота та своєчасність проведеної претензійно-позовної роботи) та своєчасності розв'язання проблем у виробничому процесі тощо.
Навмисне погіршення фінансово-господарського стану підприємства можна визначити за такими основними ознаками: зменшення розміру, приховування та заниження оцінки майна, яке знаходиться у розпорядженні підприємства; штучне збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості; продаж задіяних у виробничо-господарській діяльності основних засобів (особлива увага приділяється договорам відчуження майна або оренди майна, зокрема перевіряється відповідність ціни реалізації ринковій та наявність дозволу на вказані операції органу, уповноваженого управляти майном); продаж товарів (робіт, послуг), які виготовляє підприємство, за ціною, нижчою за собівартість, без належних економічних підстав (наприклад, регульована ціна реалізації, яка корегується за рахунок коштів державної підтримки; продаж за передоплатою; тимчасове зниження ціни в рекламних цілях; продаж морально застарілої продукції; продаж продукції, що не користується попитом; продаж товарних залишків готової продукції для перепрофілювання або запуску нового виробництва; продаж товарних залишків (сезонної продукції) у зв'язку із закінченням сезону тощо); у разі збиткової діяльності підприємства спрямування отримуваних грошових засобів та інвестицій на закупівлю товарів, робіт, послуг, безпосередньо не задіяних у виробничо-господарській діяльності; необґрунтоване зменшення або збільшення штату підприємства.
Статтею 1 КУзПБ передбачено, що ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
На підставі ч. 1 ст. 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; веде реєстр вимог кредиторів, здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Слід зазначити, що об'єктом правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до боржника, що лишились незадоволеними у справі про банкрутство.
Суб'єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб'єктом (суб'єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.
При цьому одним із визначальних критеріїв для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв'язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб'єктивна сторона).
А тому дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв'язку відносно порушення, передбаченого частиною другою статті 61 КУзПБ, а також встановлення вини суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.
Для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, суд конкретизує об'єктивну сторону правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб'єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб'єктів:
1) вчинення суб'єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов'язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;
2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);
3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.
Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15, від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 31.03.2021 у справі № 910/3191/20 та від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20.
Разом з тим, відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об'єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб'єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об'єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно не надає можливості визначити суб'єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на таких суб'єктів (правова позиція викладена Верховним Судом в постановах, зокрема, №910/21323/16 від 16.06.2020, №927/219/20 від 15.02.2022).
При цьому Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що саме на ліквідатора покладається обов'язок надати докази наявності об'єктивної сторони цього правопорушення та її конкретизації: “виходячи з положень статті 73 та частини першої статті 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), обставини існування або відсутності будь-якого із наведених елементів/складових об'єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дій; бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку» (постанови Верховного Суду від 29.09.2021 у справі №904/7679/18, від 19.08.2021 у справі №25/62/09, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 01.06.2021 у справі №904/4855/17).
Ліквідатор просить покласти субсидіарну відповідальність по зобов'язанням боржника на Краснопільську селищну раду та стягнути 651966,13 грн для забезпечення задоволення вимог кредиторів боржника, що не заперечечується у відзиві Краснопільською селищною радою.
Так, у заяві ліквідатор посилається на обставини прийняття Краснопільською селищною радою, як засновником боржника, за якими було ініційовано процедуру припинення господарської діяльності боржника, фактично покинуто підприємство, яке має заборгованість перед бюджетом з метою невиконання такої заборгованості та створено подібне за видами діяльності та спрямуванням комунальне підприємство, яке виконує аналогічні функції, при цьому, питання щодо правонаступництва як прав, так і обов'язків підприємства, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, засновник не вирішив. Краснопільська селищна рада належним чином не здійснювала контроль за господарською діяльністю боржника у межах своєї компетенції, не приймала рішень щодо покращення ситуації з платоспроможністю підприємства, не вживала своєчасних заходів для запобігання банкрутству та оздоровлення майнового стану боржника.
Як зазначає ліквідатор, у ході проведення ліквідаційної процедури ним складено висновок про наявність ознак доведення Краснопільської ЖЕД до банкрутства внаслідок дій та бездіяльності керівництва підприємства та його засновника. Підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство стала заборгованість перед ГУ ДПС у Сумській області. Сума вимог кредитора, включеного до реєстру вимог кредиторів становить 651966,13 грн, з яких: 625126,13 грн податковий борг та 26840,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Положеннями ст. 143 Конституції України і ст. 327 Цивільного кодексу України унормовано, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Згідно з ч.5 ст.16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам тощо.
Особливості господарської діяльності, правовий режим майна комерційного комунального підприємства та порядок розпорядження ним врегульовані положеннями Господарського кодексу України.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до Статуту Краснопільської ЖЕД, затвердженого рішенням Сесії Краснопільської селищної ради від 31.01.2018 Краснопільська Житлово-експлуатаційна дільниця є комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним відповідно до рішення сесії Краснопільської селищної ради та здійснює свою діяльність згідно Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів (п. 1.1. Статуту).
Власником Підприємства є територіальна громада смт. Краснопілля, в особі Краснопільської селищної ради, ідентифікаційний код - 04390104, місцезнаходження: 42400, Україна, Сумська область, Краснопільський район, смт. Краснопілля, вул. Мезенівська, буд. 2 (п. 1.2. Статуту).
Сесія Катеринопільської селищної ради є органом, який виконує функції органу управління господарською діяльністю в межах та обсягах, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (п. 1.3. Статуту).
Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, круглу печатку, кутовий та інші штампи зі своїми найменуванням та ідентифікаціним кодом. Підприємство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації у встановленому законом порядку. Підприємство від свого імені виступає у господарських, цивільних та адміністративних правовідносинах з юридичними та фізичними особами, набуває майнових прав та несе обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, Господарському та Адміністративному судах, несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності (п. 1.4. Статуту).
Згідно з наведеними положеннями Статуту Комунального підприємства Краснопільської селищної ради Краснопільська ЖЕД, підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади смт. Краснопілля, утворене Краснопільською селищною радою Сумської області, підпорядковується Краснопільській селищній раді, володіє, користується та розпоряджається своїм відокремленим майном на праві повного господарського відання за згодою Краснопільської селищної ради та створене з метою організації забезпечення належного рівня та якості житлово-комунальних послуг територіальної громади смт. Краснопілля Сумської області.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 62 КУзПБ до ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання.
Під час проведення ліквідаційної процедури Краснопільської ЖЕД не було виявлено майнових активів, які б було можливо включити до складу ліквідаційної маси з подальшим їх продажем та погашення кредиторських вимог.
При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, серед іншого, прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо. Такий обов'язок встановлено у частині другій статті 59 КУзПБ.
Для визначення статусу особи як відповідача за субсидіарною відповідальністю за зобов'язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд, розглядаючи заяву про притягнення до субсидіарної відповідальності та з'ясовуючи наявність підстав для покладення на цих осіб такої відповідальності, дослідити сукупність правочинів та інших операцій, здійснених під впливом осіб, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію фактичного банкрутства боржника.
Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства, яка є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності.
Якщо дії третьої особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника, викликають об'єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не спричинені використанням нею своїх можливостей щодо визначення дій боржника на шкоду кредиторам боржника. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із ч.2 ст.74 Господарського процесуального кодексу України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. За ст.13 Господарського процесуального кодексу України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки.
Відповідно до правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що викладена в постанові від 01.06.2021 у справі № 911/2243/18, заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду в разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.
Якщо після визнання боржника банкрутом за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, то такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника допоки такі особи не доведуть протилежного.
Так, відповідно до ч.1 ст.62 КУзПБ усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.
Після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні (ч.1 ст.63 КУзПБ).
Суд вважає, що до предмету доказування в цій справі входять обставини господарської діяльності боржника, які потягли його нездатність виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором, виконання керівниками та учасниками боржника своїх обов'язків відповідно до статуту боржника та вимог законодавства щодо недопущення банкрутства боржника, причинно-наслідковий зв'язок між діями (бездіяльністю) учасників, виконавчого органу товариства та виникненням кредиторських вимог, які не можуть бути задоволені через відсутність майна боржника, їх розмір, наявність/відсутність вини згаданих осіб у банкрутстві боржника - доведення до банкрутства.
За результатами проведеної інвентаризації майна (активів) боржника ліквідатором встановлено відсутність будь-яких активів у боржника. Враховуючи відсутність будь-яких активів у боржника, погашення наявної кредиторської заборгованості власними ресурсами боржника є неможливим.
Провадження у справі про банкрутство Краснопільської ЖЕД відкрито 22.01.2024.
Ініціюючим кредитором та єдиним кредитором у справі є ГУ ДПС у Сумській області.
Підставою для відкриття провадження у справі стала заборгованість у розмірі 625126,13 грн перед ГУ ДПС у Сумській області.
Таким чином, сукупність наведених вище обставин, дій та бездіяльності Краснопільської селищної ради, незважаючи на її обов'язок як засновника боржника передбачити можливість настання негативних для боржника наслідків та вчинити передбачені законом заходи щодо запобігання банкрутству боржника, перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з обставинами неможливості боржником здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, істотним збільшенням суми зобов'язань, що в подальшому створили умови та підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство з неможливістю задовольнити вимоги у межах справи про банкрутство за рахунок майна боржника, а отже наявність підстав для застосування субсидіарної відповідальності у даній справі.
Суд звертає увагу, що за приписами частини 4 ст. 4 КУзПБ виконавчий орган боржника, а у випадках, передбачених законом, - засновники (учасники, акціонери) боржника, власники майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, зобов'язані вживати заходів щодо запобігання неплатоспроможності боржника, у тому числі здійснення позасудового врегулювання боргу, ініціювання процедури превентивної реструктуризації боржника, ініціювання процедури реструктуризації відповідно до Закону України «Про фінансову ресттруктуризацію» або у випадках, передбачених цим Кодексом, прийняти рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. У разі невиконання або неналежного виконання зазначених заходів особи, зазначені у цій частині, несуть відповідальність у випадках, передбачених законом.
Як свідчать матеріали справи Краснопільською селищною радою як засновником підприємства належним чином не здійснювався контроль за господарською діяльністю Краснопільської ЖЕД, у межах своєї компетеннції не приймались рішення щодо покракщення ситуації з платеспроможністю підприємства, не вживались своєчасно заходи для запобігання банкрутству та оздоровлення майнового стану боржника.
Краснопільською селищною радою, як засновником боржника, не надано належних та допустимих доказів дотримання наведених вимог закону.
При цьому, суд враховує правові висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №917/1500/18 (917/1932/20), в якій акцентовано увагу, що “…до засновника (учасника) товариства може бути застосована субсидіарна відповідальність у зв'язку з його бездіяльністю в органі управління боржником, що мало наслідком стійку неплатоспроможність боржника та відсутність у нього будь-яких активів на час проведення ліквідаційної процедури для задоволення вимог кредиторів. Колегія суддів зазначає, що засновник (учасник) має законодавчо визначене право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства, а відтак, ОСОБА_1 мав можливість ознайомитись із річною фінансовою звітністю товариства, вживати заходи для проведення аудиту, а враховуючи його право брати участь у розподілі прибутку товариства, мав бути обізнаним про фінансову ситуацію, що склалася на ТОВ “УПСК Діамент». Проте, попередніми судовими інстанціями наведеного перевірено не було та не враховано, що до засновника (учасника) товариства може бути застосована субсидіарна відповідальність у зв'язку з його бездіяльністю в органі управління боржником, що мало наслідком стійку неплатоспроможність боржника та відсутність у нього будь-яких активів на час проведення ліквідаційної процедури для задоволення вимог кредиторів. При цьому, суди також не врахували, що притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна довести відсутність своєї вини».
Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що неплатоспроможність Краснопільської житлово-експлуатаційної дільниці настала внаслідок дій органу управління банкрута Краснопільської селищної ради, який самоусунувся від участі в управлінні справами банкрута, не виявив бажання бути обізнаним з даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які показували прогресуючу негативну тенденцію в бік нарощення кредиторської заборгованості, чим не сприяв банкруту в здісненні ним своєї господарської діяльності.
Ураховуючи зазначене, встановлені у цій справі обставини вказують на винну, протиправну поведінку засновника Краснопільської житлово-експлуатаційної дільниці, яка виражається у діях та бездіяльності, категорії прояву та форми вираження якої наведено вище та розкриває об'єктивну сторону правопорушення.
Суб'єктивна сторона правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності для засновника Краснопільської селищної ради, характеризується навмисним вчиненням наведених вище дій і бездіяльністю, що призвело до припинення господарської діяльності та неплатоспроможності (банкрутства) Краснопільської житлово-експлуатаційної дільниці, без створення умов для погашення банкрутом кредиторської заборгованості.
Отже, аналізуючи встановлені обставини справи, виходячи з презумпції безсумнівної повноти дій ліквідатора, у суду відсутні підстави вважати, що ліквідатором не було вчинено всіх можливих, розумних та адекватних дій у ліквідаційній процедурі щодо повного встановлення активів банкрута та формування ліквідаційної маси для погашення усіх кредиторських вимог. При цьому, встановивши неможливість такого погашення, ліквідатором розглянута можливість подання в межах справи про банкрутство заяви до особи, яка відповідно до законодавства несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями банкрута у зв'язку з доведенням його до банкрутства.
Таким чином, суд дійшов висновку, що неможливість задоволення вимог кредитора у загальній сумі 651966,13 грн виникла внаслідок винних дій засновника Краснопільської житлово-експлуатаційної дільниці з доведення останнього до банкрутства, що складає собою об'єкт правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна.
Тому вимоги ліквідатора про покладання на Краснопільську селищну раду субсидіарної відповідальності є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 12, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності по зобов'язаннях боржника задовольнити.
2. Покласти субсидіарну відповідальність по зобов'язаннях боржника - Краснопільської житлово-експлуатаційної дільниці (ЄДРПОУ 30880336) на Краснопільську селищну раду (42400, Сумська обл., Краснопільський р-н, селище міського типу Краснопілля, вулиця Мезенівська, будинок 2; ЄДРПОУ 04390104).
3. Стягнути з Краснопільської селищної ради (42400, Сумська обл., Краснопільський р-н, селище міського типу Краснопілля, вулиця Мезенівська, будинок 2; ЄДРПОУ 04390104) 651966 грн 13 коп. (шістсот п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот шістдесят шість гривень 13 копійок) на користь Краснопільської житлово-експлуатаційної дільниці (42400, Сумська область, Сумський район, смт. Краснопілля, вул. Горького, 4, ЄДРПОУ 30880336; IBAN НОМЕР_1 в АТ «Полтава-банк») для забезпечення задоволення вимог кредиторів у справі № 920/1426/23 про банкрутство Краснопільської ЖЕД.
4. Ухвалу надіслати кредитору, ліквідатору, Краснопільській селищній раді.
5. Видати наказ.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена та підписана 05.06.2025.
Суддя В.В. Яковенко