вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
02 червня 2025 рокуСправа № 912/807/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/807/25
за позовом Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область)
до Благовіщенської міської ради
про скасування державної реєстрації земельної ділянки,
представники:
від прокуратури - Мороз В.С., посвідчення від 01.03.2023 № 075368;
від позивача - участі не брали;
від відповідача - Гончарук Д.О., довіреність від 03.11.2023.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, в інтересах держави, в особі в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область), яка містить вимоги до Благовіщенської міської ради про таке:
- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900020000778, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що при прийнятті рішень щодо формування та реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900020000778 як землі сільськогосподарського призначення не враховано, що територія такої земельної ділянки належить до земель природно-заповідного фонду, чим порушено статті 19, 20, 43-45, 122, 150 Земельного кодексу України, статті 6, 7, 9, 26, 53, 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Ухвалою від 28.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/807/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.05.2025 на 09:00 год.
02.05.2025 суд відкрив підготовче засідання. Ухвалою від 02.05.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі № 912/807/25 на тридцять днів. Закрив підготовче провадження у справі № 912/807/25. Справу № 912/807/25 призначив до судового розгляду по суті на 02.06.2025 на 10:00 год.
02.06.2025 суд відкрив судове засідання. У судовому засіданні брали участь прокурор та уповноважений представник відповідача.
У судовому засіданні 08.05.2025 прокурор підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача позовні вимоги заперечив, оскільки вважає, що відповідач не є органом, який може скасувати державну реєстрацію земельної ділянки.
Позивач правом на участь у засіданні не скористався, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку ухвали від 02.05.2025 до кабінету у системі "Електронний суд".
Суд зазначає, що відповідач у встановлений судом строк не скористався правом на подання відзиву на позов.
Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з не поданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
З позовом про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900020000778, в інтересах держави звернувся заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури.
Згідно ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Кіровоградською обласною прокуратурою в ході здійснення заходів представницького характеру виявлено порушення вимог законодавства про природно-заповідний фонд. Зокрема, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3525581900020000778 площею 2,0 га, як земля сільськогосподарського призначення, яка перебуває у користуванні Благовіщенської міської ради, розміщується на території та в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський".
Прокурор, звертаючись до суду з позовом у справі № 912/807/25, вважає належними суб'єктом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
Суд ураховує, що використання земель природно-заповідного фонду для сільськогосподарських потреб порушує режим заповідання та може завдати непоправної шкоди об'єкту природно-заповідного фонду. Охорона та збереження об'єктів і територій природно-заповідного фонду є пріоритетом та незмінно становить державний і суспільний інтерес.
Згідно зі ст. 62 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" державний контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими уповноваженими законом державними органами.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Основними завданнями Держекоінспекції є: реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; формування, збереження і використання екологічної мережі (п. 3 Положення).
Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, здійснює, зокрема, державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади вимог законодавства: про охорону земель, надр, зокрема щодо: збереження водно-болотних угідь; додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні (п. 4 Положення).
Пунктом 7 Положення передбачено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 24.02.2023 № 40, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Повноваження Інспекції поширюються на території Дніпропетровської та Кіровоградської областей.
Інспекція згідно Положення здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема, додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні.
За таких обставин, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є органом уповноваженим державою здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Кіровоградська обласна прокуратура листом від 14.03.2025 звернулася до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), у якому вказано про існування факту порушення цілісності земель ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський", що не відповідає меті створення такого об'єкту та статусу його території, звернуто увагу на необхідність вжиття Інспекцією, як органом наділеним повноваженнями здійснювати захист інтересів держави у відповідних правовідносинах щодо належного виконання Благовіщенською міською радою своїх обов'язків з охорони території природно-заповідного фонду.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
З наведеного слідує, що позивач з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, на які вказує прокурор, не відреагував на порушення, заходів захисту вказаних інтересів, зокрема, у судовому порядку, не вжив. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з цим позовом.
Така бездіяльність позивача, як компетентного органу, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак незалежно від причини не здійснює захисту інтересів держави в судовому порядку, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб'єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який усупереч вимогам закону не здійснює захист інтересів держави.
Про намір звернутися до суду з позовною заявою Кіровоградською обласною прокуратурою на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" попередньо повідомлено Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) листом від 21.03.2025 № 12-171ВИХ-25.
Таким чином, звернення прокурора до суду в інтересах держави, а саме Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), є правомірним і виправданим, оскільки, як зазначалося вище, вказаним органом самостійно таких заходів не вжито і, як наслідок, інтереси держави (які полягають у дотриманні режиму охорони та використання об'єктів природно-заповідного фонду, запобігання використанню земель природно-заповідного фонду у господарських та інших цілях; обумовлене необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об'єкта природно-заповідного фонду) залишилися незахищеними.
Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши позиції сторін, викладені в заявах по суті справи, суд встановив наступне.
На території Благовіщенської міської ради розташований ландшафтний заказник місцевого значення "Гренівський", який було створено відповідно до Рішення від 19.08.2011 № 183 дев'ятої сесії Кіровоградської обласної ради.
З метою збереження об'єкту природно-заповідного фонду місцевого значення Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області та Ульянівською РДА укладено охоронне зобов'язання від 17.05.2013 № МЗланд72-564, відповідно до якого органу виконавчої влади передано даний об'єкт під охорону.
Охоронним зобов'язанням від 12.06.2024 № МЗланд72-564 території заказника загальною площею 208,53 га передано під охорону Благовіщенській міській раді.
Відповідно до Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Гренівський", яке затверджено розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 26.05.2023 № 564-р, на території заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить його меті та завданням і загрожує збереженню природного комплексу, у тому числі:
- використання земельних ділянок не за цільовим призначенням;
- передача у господарське використання земельних ділянок заказника;
- будь-яке порушення ґрунтового покриву, тощо.
Водночас, в адміністративних межах Благовіщенської міської ради, а саме на території ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський" знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 3525581900020000778, площею 2,0 га, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державну реєстрацію якої проведено відділом у м. Новій Каховці Міськрайонного управління у Каховському районі та м. Новій Каховці Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області 29.01.2021 на підставі розробленого Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Благовіщенський район, Данилово-Балківська сільська рада.
Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація про право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3525581900020000778 на даний час відсутня.
Разом з тим, відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру, а також схеми розміщення заказника вбачається розміщення спірної земельної ділянки на території та в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський".
За твердженням прокурора, при прийняті рішень, які призвели до формування та реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900020000778, як землі сільськогосподарського призначення не було враховано, що територія даної земельної ділянки належить до земель природно-заповідного фонду, чим порушено, зокрема ст. 19, 20, 43 - 45, 122, 150 Земельного кодексу України, а також ст. 6, 7, 9, 26, 53, 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Ураховуючи незаконність дій щодо державної реєстрації спірної земельної ділянки як земельної ділянки сільськогосподарського призначення, прокурор вважає, що для відновлення порушених прав та інтересів держави і територіальної громади необхідно скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900020000778.
Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду.
Відповідно до ст. 14, 16 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Згідно з преамбулою Закону України "Про природно-заповідний фонд України" природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У зв'язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва) (ст. 44 Земельного кодексу України у вищевказаній редакції).
Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" в чинній редакції передбачено, що землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.
Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів (ст. 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" у вищезазначеній редакції).
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
З вищезазначеного слідує, що землі природно-заповідного фонду набувають такого статусу внаслідок прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про оголошення/створення території та/або об'єкту природно-заповідного фонду.
Так, рішенням дев'ятої сесії Кіровоградської обласної ради від 19.08.2011 № 183 створено ландшафтний заказник місцевого значення "Гренівський", який включено до складу природно-заповідного фонду Кіровоградської області.
Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 26.05.2023 № 564-р затверджено Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Гренівський ".
Охоронним зобов'язанням від 12.06.2024 № МЗланд72-564 території заказника загальною площею 208,53 га передано під охорону Благовіщенській міській раді.
Згідно вказаного рішення та Положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Гренівський", спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3525581900020000778 входить в межі об'єкта природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський".
З вищезазначеного слідує, що з моменту створення та оголошення об'єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський" він набув особливого, виключного статусу та імперативно віднесений до земель природоохоронного призначення.
Ураховуючи наведене, території та об'єкти природно-заповідного фонду, зокрема, заказники, до яких відноситься і ландшафтний заказник місцевого значення "Гренівський", наділені важливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною.
Згідно з ч. 2, 4 ст. 4 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" в чинній редакції, регіональні ландшафтні парки, зони - буфері антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосфери заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не наді національним природним паркам, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачені законодавством України. У разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов'язані забезпечувати режим охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов'язань
Одночасно, відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент формування спірної земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення, центральний орган виконавчої влади питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті власність або у користування для всіх потреб.
Водночас, згідно з даними Державного земельного кадастру на території зазначеного ландшафтного заказника сформовано та зареєстровано, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 3525581900020000778, що відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.
Статтею 19 Земельного кодексу України редакції, чинній на момент формування спірної земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення, визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються, серед іншого, на категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України у вищенаведеній редакції).
При цьому за приписами ч. 6, 7 ст. 20 Земельного кодексу України у вищенаведеній редакції зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, зазначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Верховним Судом у постановах від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16, від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19, від 06.07.2022 у справі № 575/462/21 неодноразово висловлювались правові позиції про виключність статусу об'єктів та територій природно-заповідного фонду та незаконність зміни цільового їх призначення органами державної влади та місцевого самоврядування.
Будь-які, прийняті у передбаченому законодавством порядку, рішення про зміну цільового призначення частини земель природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський" на землі сільськогосподарського призначення відсутні.
Відтак з наявних матеріалів справи, а також положень Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого поставною Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 та Тимчасового порядку взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 455 (чинної на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що відповідно до вищенаведених норм та обставин не було підстав для державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900020000778 площею 2,0 га, яка повністю розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський", як земельної ділянки сільськогосподарського призначення (землі запасу). Цільове призначення спірної земельної ділянки фактично змінено за вказаних вище обставин, тим самим створено перешкоди у користуванні частиною ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський" за призначенням та забезпеченні збереження унікальної екосистеми.
З огляду на викладене, під час формування та реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900020000778 площею 2,0 га, не було враховано, що земельна ділянка належить до природно-заповідного фонду та знаходиться у межах ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський", чим порушено, зокрема, ст. 19, 20, 43 - 45, 122, 150 Земельного кодексу України, а також ст. 6, 7, 9, 26, 53, 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
Частиною 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.10.2012 № 1051 державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим, який здійснює таку реєстрацію, у тому числі у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання не чинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання не чинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
У разі скасування державної реєстрації земельної ділянки, відомості про земельну ділянку: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
Державна реєстрація спірної земельної ділянки як земельної ділянки сільськогосподарського призначення є перешкодою у функціонуванні ландшафтного заказника місцевого значення "Гренівський". Тому задля відновлення порушених прав та інтересів держави, наявні підстави для скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900020000778.
Щодо заперечень відповідача, господарський суд зазначає, що об'єктом спору у даній справі є земельна ділянка, що фактично на даний час належить територіальній громаді та знаходиться в її розпорядженні, а позивач бажає усунути перешкоди щодо користування та розпорядження майном, у тому числі шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Дії суб'єкта владних повноважень державного кадастрового реєстратора щодо державної реєстрації не є предметом спору у даній справі, оспорюється реєстрація в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, в той час як земельна ділянка належить до природно-заповідного фонду. Спір стосується виключно приватноправових відносин.
В той час, заявлена позовна вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки має на меті припинення існування земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав, що усуне перешкоду в користуванні землями природно-заповідного фонду.
Відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України Благовіщенська міська рада до моменту скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 3525581900020000778, як землям сільськогосподарського призначення, наділена повноваженнями здійснювати володіння, користування та розпорядження цією ділянкою, як уповноважений державою орган.
При цьому, скасування державної реєстрації земельної ділянки є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки.
Водночас, враховуючи сталу практику Верховного Суду, належним відповідачем у справах за позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі має бути орган, у розпорядженні якого перебуває на час пред'явлення позову спірна земельна ділянка.
Таким чином, саме Благовіщенська міська рада є належним відповідачем щодо вимоги про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно норм ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За положеннями ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, на підставі повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити.
Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3525581900020000778.
Стягнути з Благовіщенської міської ради (26400, Кіровоградська область, Голованівський район, м. Благовіщенське, вул. Промислова, буд. 23/54; код ЄДРПОУ: 05402697) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, просп. Європейський, 4; код ЄДРПОУ 02910025) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі, Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) та Благовіщенській міській раді до електронних кабінетів у системі "Електронний суд".
Повне рішення складено 05.06.2025.
Суддя О.Л. Бестаченко