ЄУН: 334/764/25
Провадження №: 2/336/1951/2025
26.05.25
26 травня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Коваленка П.Л., за участі секретаря судового засідання Степливої Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.12.2023 року відповідач за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем позивача, з використанням технічних і програмних засобів уклала електронний договір про відкриття кредитної лінії №1320-1026.
Договір про відкриття кредитної лінії разом з Правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором складають єдиний договір. Підписавши електронним підписом договір про відкриття кредитної лінії відповідач підтвердила, що ознайомилась з Правилами та іншими супутніми документами.
На підставі укладеного Договору відповідач отримала кредит на таких умовах: сума кредиту 9200,00 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період 21 день, знижена відсоткова ставка - 2,50% в день, стандартна відсоткова ставка - 3,00% в день.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного договору.
Відповідач отримала грошові кошти, здійснювала часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, однак не повернула позивачу кредит в повному обсязі, у зв'язку із чим станом на 17.12.2024 загальна заборгованість відповідача перед позивачем склала 89272,00 гривень, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 9 200,00 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 80 072,00 грн.
Разом з тим, позивачем прийнято рішення про застосування до відповідача Програми лояльності, на підставі чого просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь не повну суму заборгованості, а лише її частину в загальному розмірі 44 238,00 гривень, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 9 200,00 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 35038,00 грн. Крім того, просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2025 справу направлено до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у відповідності до ст. 31 ЦПК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справу передано в провадження судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Коваленка П.Л.
Ухвалою судді від 14.03.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено час та дату судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, за змістом позовної заяви просила розглядати справу без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не надала. Про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законодавством порядку.
Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 22.12.2023 відповідач ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем фінансової установи, з використанням технічних і програмних засобів уклала електронний договір про відкриття кредитної лінії №1320-1026 з позивачем ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Договір про відкриття кредитної лінії разом з Правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором складають єдиний договір. Підписавши електронним підписом договір про відкриття кредитної лінії відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники вищезазначених документів в особистому кабінету та на електронній пошті, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. Договір підписаний електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором С9322.
На підставі укладеного Договору відповідач отримала кредит у розмірі 9 200 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% в день на суму залишку простроченої заборгованості за кредитом протягом базового періоду, який становить 21 день, та платою відсотків за стандартною ставкою 3,00% в день, починаючи з 22 дня, строком на 300 днів. Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 9200,00 грн шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок відповідача за наданими нию реквізитами НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та листом АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування суми кредиту за кредитним договором №1320-1026 від 22.12.2023 через систему платежів LiqPay.
У порушення умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на станом на 17.12.2024 загальна заборгованість відповідача перед позивачем склала 89272,00 гривень, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 9 200,00 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 80 072,00 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком.
Крім того, позивач надав суду Правила акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» та просив стягнути з відповідача лише частину заборгованості, що є його правом при звернення до суду, а саме: заборгованість у загальному розмірі 44 238,00 гривень, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 9 200,00 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 35038,00 грн
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У зв'язку з викладеним є очевидним, що у разі укладення договору у письмовій формі усі його умови повинні бути викладеними в договорі та підписаними сторонами.
В силу ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За нормою ст; 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. і
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного; цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить - про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як зазначено в ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Таким чином, відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені договором №1320-1026 від 22.12.2023 належним чином не виконала, кредитні кошти не повернула у строк, встановлений договором, тому сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Крім цього, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені документально підтверджені позивачем судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 526, 527, 530, 611, 612, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 77-82, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором №1320-1026 від 22.12.2023 в розмірі 44238 (сорок чотири тисячі двісті тридцять вісім) гривень 00 копійок, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 9 200 (дев'ять тисяч двісті) гривень 00 копійок та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 35038 (тридцять п'ять тисяч тридцять вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П.Л. Коваленко