Дата документу 03.06.2025
Справа № 334/8504/24
Провадження № 2/334/340/25
03 червня 2025 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Баруліної Т.Є.,
за участю секретаря Мохунь М.С.,
представника позивача адвоката Надворної О.С.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на неповнолітню дитину,
18 жовтня 2024 року до суду, засобами поштового зв'язку, надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на неповнолітню дитину.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, зареєстрованому 26 березня 2015 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
29 серпня 2018 року заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя, було стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання спільної дитини у розмірі 950,00 грн. щомісячно, починаючи з 08.06.2018 р. і до досягнення дитиною повноліття.
03 листопада 2020 року заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя, шлюб між сторонами було розірвано.
У 2020 році відповідач повторно звернулася до суду з вимогою зміни способу стягнення аліментів, на підставі чого 17.05.2021 року рішенням суду було змінено спосіб стягнення аліментів, із твердої грошової суми у розмірі 950 грн. щомісяця та визначено аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно.
Станом на день звернення до суду з даною позовною заявою, у позивача народилася ще одна дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дитина та її мати, яка перебуває у декретній відпустці, повністю фінансово забезпечуються головою сім'ї - позивачем, тому матеріальний стан позивача значно змінився, оскільки зросли витрати на утримання ще однієї дитини. Також у позивача значно погіршився стан здоров'я, оскільки останній проходить військову службу в лавах ЗСУ. Крім того, дохід позивача під час проходження військової служби витрачається не лише на забезпечення власних життєвих потреб, а також на потреби армії.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , встановивши новий розмір аліментів, а саме стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/6 частини зі всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з моменту звернення до суду з цією позовною заявою до досягнення дитиною повноліття.
29.10.2024 року ухвалою судді відкрито провадження по справі та розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Роз'яснено відповідачу право на подачу відзиву відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України.
11.01.2025 року, представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Малишев Олександр Віталійович, подав до суду відзив на позовну заяву в якому просив суд, у задоволенні позовної заяви відмовити повністю, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими. ОСОБА_4 не оскаржував рішення суду від 17.05.2021 року, яким було змінено спосіб стягнення аліментів, фактично погодився з визначеним судом розміром аліментів. Позивач жодного разу не сплатив відповідачеві аліменти за вказаним рішенням, у зв'язку з чим заборгованість позивача по аліментам складає 558 174,73 грн. Наведені у позовній заяві в обґрунтування необхідності зменшення розміру аліментів твердження про те, що у позивача зросли витрати на утримання ще однієї дитини не відповідають дійсності, оскільки навіть раніше визначені судом витрати (аліменти) на утримання спільної з відповідачем дитини взагалі не ніс. Додані Позивачем до позовної заяви копії платіжних інструкцій підтверджують лише оплати за коляску у травні 2024 року та невідомого товару у червні 2024 року, що у частці від доходу Позивача у цих місяцях складає лише 12,19 % та 2,17 % відповідно. Абсолютно очевидно, що ці разові покупки становили незначну частку від місячного доходу Позивача та не могли значно погіршити його матеріальне становище. Сама ж по собі зміна сімейного стану платника аліментів, народження інших дітей/дитини, без підтвердження погіршення матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Згідно з наданими копіям медичних документів частина захворювань позивача було діагностовано ще у 2019 році, тобто задовго до постановлення рішення суду від 17.05.2021 у цивільній справі № 334/7743/20. Тому ці захворювання п'ятирічної давнини не можуть розцінюватись у погіршення його здоров'я в контексті ст. 192 СК України та не надають можливість ініціювати питання про зменшення розміру аліментів. У всіх цих медичних документах йдеться про поодинокі давні «випадки загострення хронічних хвороб Позивача, щодо яких відсутня інформація про час їх виникнення та які явно не є тяжкими чи такими, які будь- небудь чином впливають на працездатність Позивача чи якось обмежують його повсякденну функціональність, оскільки Позивачем не пред'явлено доказів стосовно, наприклад, встановлення інвалідності чи відповідних висновків лікарських комісій щодо непридатності до подальшої військової служби, необхідності постійного стороннього догляду чи трудових обмежень.
17.03.2025 року, представник позивача адвокат Черкашин І.І., через систему «Електронний суд», надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що в своєму відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що позивач нібито «жодного разу не сплатив відповідачеві аліменти за рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.05.2021 року у цивільній справі № 374/7743/20». Вказане твердження відповідача не відповідає дійсності, адже до своєї мобілізації позивач в добровільному порядку виконував рішення суду від 17.05.2021 року, і самостійно регулярно перераховував відповідачу аліменти. При цьому, оскільки позивач не мав постійного місця працевлаштування, розрахунок 1/4 частки визначався ним від розміру середньої заробітної плати по регіону (сума сплачених аліментів становила від 2 500 грн. - до 2 600 грн. щомісячно). Надав суду розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у ВП № 76039153 за вих. № 14036-2261 від 05.03.2025 року, складений державним виконавцем Д.Білан. Державний виконавець після мобілізації позивача став визначати 1/4 частки аліментів не із розміру середньої частки працівника по регіону, а із розміру грошового утримання Позивача, як військовослужбовця, тому з березня 2022 року (після мобілізації Позивача) розмір нарахованої державним виконавцем щомісячної суми аліментів, відповідно, змінився в сторону збільшення. Отже, через різницю між сумами, які добровільно сплачувались позивачем після березня 2022 року, та сумами, які були нараховані державним виконавцем, - і утворилась заборгованість в розмірі 443 801, 20 грн. Також вказав, що позивач під час несення служби в Збройних силах України, вимушений витрачати значні кошти не тільки на своє утримання та лікування, а й на придбання знаряджання та ремонт техніки. Окрім утримання малолітньої дитини та дружини, позивач також вимушений фінансово допомагати своєму батьку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Останній також виїхав з окупації з с. Басань Пологівського району Запорізької області, і орендує квартиру в Києві, є внутрішньо-переміщеною особою. Батько позивача отримує пенсію за віком в розмірі 5 800 грн., при цьому вартість орендованого ним житла, - становить 5 600 грн. Позивач регулярно надає своєму батьку фінансову допомогу.
25.03.2025 року, представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Малишев Олександр Віталійович, подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що нерегулярна сплата аліментів у свавільному визначеному ним розмірі не може вважатись належним виконанням рішення суду. Твердження позивача про те, що останній змушений витрачати кошти на лікування та військову службу, не доведені належними доказами.
22.04.2025 року, представник позивача адвокат Черкашин І.І., через систему «Електронний суд», подав клопотання про доручення доказів, яким просив долучити копію вимоги державного виконавця від 14.03.2025 року та копії довідок з АТ КБ «Приватбанк» від 21.04.2025 року.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Надворна О.С. просила позовні вимоги задовольнити, врахувати, що позивач на утриманні має дитину, дружину та батька, у зв'язку з проходженням служби у ЗСУ несе підвищені витрати.
Представник відповідача адвокат Малишев О.В. в судовому засідання, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши надані докази та проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Судом встановлено, що Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.05.2021 року у справі №334/7743/20, було змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29.08.2018 року по цивільній справі №334/4054/18, що стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із твердої грошової суми у розмірі 950 грн. щомісяця та визначено аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення сином повноліття.
На виконанні в Управлінні забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження ВП №76039153, стосовно стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 .
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі №554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_2 посилається на те, що у нього змінився у сторону погіршення матеріальний стан.
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 12 квітня 2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклав шлюб з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Від шлюбу з ОСОБА_8 у позивача народилась донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.07.2024 року.
Позивач посилається, що у зв'язку з народженням іншої дитини, у нього погіршився матеріальний стан, оскільки значна кількість коштів витрачається на утримання доньки, на підтвердження чого надав копію платіжної інструкції №0.0.3660414577.1 від 21.05.2024 року, з якої вбачається факт оплати дитячої коляски на суму 14690 грн.
Також до позовної заяви долучена копія платіжної інструкції №0.0.3704463120.1 від 14.06.2024 року про переказ 2650 грн., однак в призначенні платежу зазначено лише « ОСОБА_2 », тому суд позбавлений можливості надати оцінку вказаній квитанції, як доказу понесення витрат на дитину ОСОБА_5 .
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд при розгляді вказаної справи, приймає до уваги висновок Верховного суду, який викладеній у Постанові від 03 липня 2024 року у справі 552/2073/23 про те, що зменшення розміру аліментів у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні дитину, яка народилась в іншому шлюбі, та дружину, яка перебуває у декретній відпустці, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини ОСОБА_4 , та суперечитиме інтересам цієї дитини.
Суд враховує принцип рівності прав та обов'язків батьків та погоджується з думкою представника відповідача, яка наведена у відзиві, що додані до позовної заяви платіжні інструкції, які були описані вище, підтверджують абсолютно незначні витрати від щомісячного доходу позивача та жодним чином не підтверджують погіршення його матеріального стану у зв'язку з народженням дитини.
Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП №76039153, складений старшим державним виконавцем, станом на січень 2025 року, ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_3 у розмірі 443801,20 грн.
Представник позивача зазначає, що вказана сума заборгованості виникла у зв'язку з тим, що позивач наразі проходить військову службу в лавах ЗСУ, а до своєї мобілізації в добровільному порядку виконував рішення суду від 17.05.2021 року, і самостійно регулярно перераховував відповідачу аліменти, оскільки позивач не мав постійного місця працевлаштування, розрахунок 1/4 частки визначався ним від розміру середньої заробітної плати по регіону від 2 500 грн. - до 2 600 грн. щомісячно.
При цьому доказів щодо регулярної сплати аліментів на дитину ОСОБА_5 (квитанцій, розписок, які б підтверджували щомісячну сплату аліментів) не надано.
Дійсно, згідно Довідки від 02.07.2023 року №5755 військової частини № НОМЕР_3 , солдат ОСОБА_2 з 16.03.2022 року проходить військову службу у лавах ЗСУ.
Як на одну з підстав для зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що через значні витрати на військове спорядження та техніку, його матеріальний стан значно погіршився. На підтвердження вказаного до відповіді на відзив, представник позивача долучив низку рахунків на оплату ремонту автомобіля, квитанції про переказ коштів.
Однак, суд критично оцінює надані докази, оскільки більшість наданих копій квитанції та рахунків не містять належної інформації, яка б підтверджувала понесення витрат саме ОСОБА_2 з його особистих коштів на придбання спорядження та ремонту техніки. Квитанція №Р8Е9-РАР8-4В5Т-67А6 від 11.11.2024 року в якій хоча і зазначено відправника коштів ОСОБА_2 , не містить жодних даних з яких можливо встановити мету операції.
Отже факт понесення значних витрат у зв'язку зі службою в лавах ЗСУ України, які суттєво погіршили матеріальне становища позивача, яке існувала на момент прийняття рішення про зміну способу стягнення аліментів, стороною позивача не доведено.
Навпаки, з долученого представником позивача розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, розмір заробітної плати позивача з моменту його мобілізації значно виріс, тобто його майновий стан навпаки покращився.
Також суд критично оцінює доводи позивача про погіршення його стану здоров'я, оскільки згідно з наданими копіям медичних документів частина захворювань Позивача було діагностовано ще 2019 році, тобто задовго до постановлення рішення Ленінського районного су; міста Запоріжжя від 17.05.2021 у цивільній справі № 334/7743/20. З копії консультаційного висновку спеціаліста від 17.09.2024 року не вбачається можливості встановити наявність хвороб, які впливають на працездатність позивача чи потребування позивачем значних витрат на лікування. Копії поданих позивачем невідомих документів від 15.03.2022, 23.08.2022, 22.02.2024, а також двох документів без дати, взагалі не містять ніяких даних, які дозволяли би пов'язати їх із позивачем. Надані ж Позивачем копії фіскальних чеків із різних місць не містять ні даних про товар, який куплявся, ні про особу, яка його купляла, при цьому суми покупок, які зафіксовано у цих фіскальних чеках, є мізерними у порівнянні з доходами Позивача у відповідні періоди.
Посилання позивача на те, що на його утриманні перебуває літній батько не заслуговують на увагу, адже саме факт утримання не підтверджено належними та допустимими доказами.
Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, судом не було встановлено підстав щодо неможливості позивачем сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
За таких обставин по справі, суд вважає, що у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на неповнолітню дитину, слід відмовити.
Керуючись ст.ст.258,263-265 ЦПК України, ст.ст.180,182,191,192 СК України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на неповнолітню дитину - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде складено 09.06.2025 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: Баруліна Т. Є.