Єдиний унікальний номер № 333/6107/24
Провадження № 2/333/357/25
Іменем України
03 червня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Піха Ю.Р., за участю секретаря судового засідання Гудіна І.В., розглянувши в судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, треті особи Запорізька Товарна Біржа «ТІТАН-ІНВЕСТ», Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Ракитянська Тетяна Григорівна про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом, -
10.07.2024 позивачі звернулися до суду з позовом до Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, треті особи Запорізька Товарна Біржа «ТІТАН-ІНВЕСТ», Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Ракитянська Тетяна Григорівна про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить 27/100 часток житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав останній на підставі Договору купівлі-продажу від 27.03.1998 року, зареєстрованого на Запорізькій Товарній Біржі "ТІТАН-ІНВЕСТ" від 27.03.1998 року, реєстраційний №Н-2692, зареєстрований 31.03.1998 року ОП «ЗМБТІ», записаний в реєстрову книгу за №12 за реєстровим №2825.
Вони є спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_3 , та 18.07.2023 року звернулися до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Ракитянської Т.Г. із заявами про прийняття спадщини за законом, де було заведено спадкову справу №49 за 2023 рік. За матеріалами спадкової справи №49 за 2023 інші спадкоємці відсутні, спадкодавець ОСОБА_3 заповіту не залишала. Померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 постійно проживала та була зареєстрована з 09.04.1998 року за адресою: АДРЕСА_2 , по день смерті.
Постановами приватного нотаріуса Ракитянської Т.Г. від 15.05.2024 року позивачам було відмовлено у видачі Свідоцтв про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у зв'язку з тим, що правовстановлюючий документ на 27/100 часток вищевказаного житлового будинку: Договір купівлі-продажу, зареєстрований на Запорізькій Товарній Біржі «Титан-Інвест» 27.03.1998 р., р.№Н-2692, не відповідає вимогам законодавства, укладений з порушенням ст. 227 ЦК України, без нотаріального посвідчення, є недійсним.
27.03.1998 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_3 купила 27/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці площею 545 кв.м., який зареєстрований на підставі ст. 15 Закону України від 10.12.1991 року «Про товарні біржі» Запорізькою Товарною Біржею "ТІТАН-ІНВЕСТ" 27.03.1998 року, р. № Н-2692, зареєстрований 31.03.1998 року ОП «ЗМБТІ», записаний в реєстрову книгу за №12 за р. №2825.
Сторонами повністю були виконані всі умови за даним договором купівлі-продажу від 27.03.1998 р,. продавцем отримані 12000 гривень за 27/100 часток житлового будинку, ОСОБА_4 забрала свої речі, звільнила приміщення, виписалась з будинку та передала ОСОБА_3 технічний паспорт, будинкову книгу та ключі. На час укладення договору, який був здійснений через товарну біржу, сторони договору ОСОБА_4 та ОСОБА_3 керувались чинним на той час Законом України «Про товарні біржі», відповідно до ст.15 якого правочини, зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають. Правочин був реальним і вчинений у формі, як вважали сторони угоди, дозволеній законодавством, яке діяло в 1998 році.
З моменту купівлі, а саме з 27.03.1998 року ОСОБА_3 разом із позивачем ОСОБА_1 вселились та стали фактично постійно проживати в 27/100 частині житлового будинку з АДРЕСА_1 , 09.04.1998 року зареєстрували своє місце проживання за цією адресою. Вказана адреса була постійним та єдиним місцем проживання спадкодавця ОСОБА_3 та її сім'ї. Спадкодавець ОСОБА_3 володіла, розпоряджалась та користувалась 27/100 часткою житлового будинку з 27.03.1998 і по дату смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), тобто більш 25 років, утримувала будинок, здійснювала поточні та капітальні ремонти, сплачувала комунальні платежі, переуклала угоди з постачальниками цих послуг за вказаною адресою.
Після отримання відмови у нотаріуса, ОСОБА_1 дізнався від ОСОБА_5 , що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 та те, що відсутні спадкоємці, які прийняли спадщину після її смерті.
На цей час нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу 27/100 часток житлового будинку є неможливим, оскільки покупець так і продавець померли. Вирішити питання визнання права власності позивачів на спадкове майно в порядку спадкування за законом неможливо без визнання правовстановлюючого документа на спадкове майно дійсним у судовому порядку.
За таких обставин, позивачі не можуть отримати свідоцтва про право на спадщину за законом за кожним на 27/200 часток вищевказаного житлового будинку, що належали на праві власності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому вимушені звернутись до суду з даним позовом та просять суд визнати дійсним договір купівлі-продажу 27/100 часток житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який укладений 27 березня 1998 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрований Запорізькою Товарною Біржею "ТІТАН-ІНВЕСТ" 27 березня 1998 року, реєстраційний № Н-2692, та визнати право власності за кожним позивачем на 27/200 часток житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тапокласти на них судові витрати.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.07.2024 відкрито провадження по справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого судового засідання.
14.08.2025, 04.09.2025 представником Запорізької міської ради Мірошниченко О.О., яка діє на підставі Довіреності від 22.05.2024 року, через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» подано заяву про розгляд справи без їх участі, в якій просила ухвалити рішення на розсуд суду.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2024 року витребувано докази, заявлені у клопотанні позивачів.
22.10.2024 Департаментом адміністративних послуг ЗМР від 15.10.2024 року за № 06.4-02/02/1838 надана витребувана судом інформація про зареєстроване місце проживання на день смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24.10.2024 до суду надійшла відповідь на запит Шостої Запорізької державної нотаріальної контори від 18.10.2024 року №1280/01-16, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 в Шостій Запорізькій держнотконторі спадкова справа не заводилась, та те, що для отримання Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру про наявність спадкової справи та заповіту необхідно надати запит та завірену копію свідоцтва про смерть.
24.10.2024 приватним нотаріусом ЗМНО Ракитянською Т.Г. від 18.10.2024 року №339/01-16 надано витребувана судом копія спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
25.10.2024 Олександрівським відділом ДРАЦС у місті Запоріжжі Південного МУ МЮ (м. Одеса) від 18.10.2024 року № 1486/32.11.-01-27 надано витребувана судом копія актового запису №4978 про смерть ОСОБА_4 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
15.11.2024 до суду надійшов лист ТОВ «ЗМБТІ» від 13.11.2024 №8208 про витребувану судом інформацію та надано копію запитуваного договору купівлі-продажу, зареєстрований Запорізькою Товарною Біржою "Тітан-Інвест" 27.03.1998 р., р. № Н-2692.
06.12.2024 Шостою Запорізькою державною нотаріальною конторою від 04.12.2024 року №1466/01-16 надано витребувана судом Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_4 .
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.01.2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.
В судове засідання 03.06.2025 року позивачі та їх представник адвокат Білоконева А.В., не з'явилися, надали суду заяву, в якій позовні вимоги підтримали та просила їх задовольнити в повному обсязі, з підстав зазначених у позові.
Представник Запорізької міської ради Мірошниченко О.О. в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, 14.08.2025 року та 04.09.2025 року через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» подано заяви про розгляд справи без їх участі, в якій просила ухвалити рішення на розсуд суду.
Треті особи, представник третьої особи Запорізької Товарної Біржи «ТІТАН-ІНВЕСТ», приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Ракитянська Тетяна Григорівна в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлені належним чином, будь-яких заяв по суті справи, клопотань на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно та всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог ст.ст.76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлено наступне.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Запоріжжі (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 15.04.2023 року, актовий запис №839), яка була матір'ю позивачів: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 17.09.1966 року, актовий запис №49, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 26.07.1970 року, актовий запис №11.
Після смерті ОСОБА_3 , 18.07.2023 року із заявами про прийняття спадщини за законом до приватного нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Ракитянської Т.Г. звернулись позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
18.07.2023 року приватним нотаріусом ЗМНО Ракитянською Т.Г. заведено спадкову справу №49/2023 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , про що внесені відповідні відомості до Спадкового реєстру, що підтверджується Витягом про реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі №73232691 від 18.07.2023 року.
Згідно матеріалів спадкової справи №49 /2023 інших спадкоємців після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , окрім позивачів, які б мали право на прийняття спадщини за законом, згідно ч. 3, 4 ст. 1268 ЦК України немає, заповіт від імені спадкодавця ОСОБА_3 не посвідчувався.
Позивачі ОСОБА_6 і ОСОБА_1 надали приватному нотаріусу Ракитянській Т.Г. документи, що посвідчують право власності спадкодавця ОСОБА_3 на 27/100 часток житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме Договір купівлі-продажу, зареєстрований на Запорізькій Товарній Біржі "ТІТАН-ІНВЕСТ" 27 березня 1998 року, реєстраційний №Н-2692, зареєстрований 31 березня 1998 року Орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», записаний в реєстрову книгу за №12 за реєстровим №2825, та 15.05.2024 року подали заяви про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом кожному на частку спадкового майна після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 , а саме на 27/200 часток вказаного житлового будинку.
Однак, постановами приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Ракитянської Т.Г. від 15.05.2024 року позивачу ОСОБА_1 та позивачу ОСОБА_2 (кожному окремо) було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , 1946 року народження, останнє постійне місце проживання якої було: АДРЕСА_2 , у зв'язку з неможливістю прийняття нотаріусом в якості правовстановлюючого документа на майно вищевказаного договору купівлі-продажу 27/100 часток жилого будинку, через недодержання при його укладенні нотаріальної форми укладення договору, що тягне його недійсність ст. 227 ЦК УРСР.
Вказані обставини перешкоджають позивачам реалізувати право на спадкове майно, право власності на яке за життя набула їх матір ОСОБА_3 , у зв'язку з чим, позивачі звернулися до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного Кодексу України 2003 року (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, належні спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинені внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Той факт, що позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , які прийняли спадщину у встановленому ст. 1269 ЦК України порядку, підтверджується вищевказаними доказами.
27.03.1998 року між ОСОБА_4 (Продавець), та ОСОБА_3 (Покупець), було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого (п. 1 договору) ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_3 купила 27/100 (двадцять сім сотих) часток житлового будинку АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці площею 545 кв.м., за 12000 (дванадцять тисяч) гривень (п. 5 договору), який зареєстрований на підставі ст. 15 Закону України від 10.12.1991 року «Про товарні біржі» Запорізькою Товарною Біржею "ТІТАН-ІНВЕСТ" 27.03.1998 року, реєстраційний № Н-2692.
Згідно п. 2 договору купівлі-продажу від 27.03.1998 року на присадибній земельній ділянці розташовано: житловий будинок «А», глинобит., обкл. цеглою, житловою площею 47,3 кв. м., сараї «В,Д,З», убиральні «Н,У», душ «Е», гараж «Ж», паркани №1-7, водопровід №9. Пунктом 4 даного договору продавцем засвідчено, що відчужувані 27/100 часток жилого будинку до теперішнього часу не продані, не подаровані, не закладені, у спорі та під арештом не знаходяться. Згідно п. 9 даного договору, на виконання ст. 227 Цивільного кодексу України цей Договір підлягає реєстрації в Запорізькому міжміському бюро технічної інвентаризації. Вказаний договір підписаний власноручними підписами ОСОБА_4 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець).
Вказаний договір не було нотаріально посвідчено.
Даний договір купівлі-продажу зареєстрований 27 березня 1998 року на підставі ст. 15 Закону України від 10 грудня 1991 року «Про товарні біржі» Запорізькою Товарною Біржею "ТІТАН-ІНВЕСТ", реєстраційний № Н-2692, з тексту договору слідує, що особа сторін перевірена, договір підписано в присутності уповноваженої посадової особи, виходячи із суми Договору стягнено державне мито в установленому законом розмірі, а також сплачено біржовий збір, посвідчений підписом генерального директора Запорізької Товарної Біржи "ТІТАН-ІНВЕСТ" Дмитрієвим А.Ю.
На підставі вказаного договору від 27.03.1998 р., відповідно до існуючого на той час порядку реєстрації права власності на нерухоме майно, 31.03.1998 року Орендним підприємством «Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на 27/100 часток вказаного житлового будинку, реєстрова книга №12, реєстровий номер №2825 та зроблено реєстраційний запис на Договорі.
Відповідно до інформації наданої ТОВ «ЗМБТІ» від 13.11.2024 №8208, в матеріалах інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 наявний договір купівлі-продажу, зареєстрований Запорізькою Товарною Біржею «Тітан-Інвест» 27.03.1998 р., р. №Н-2692, що посвідчує право власності ОСОБА_3 на 27/100 частин житлового будинку, а також міститься запис від 31.03.1998 р. щодо проведення реєстрації права власності 27/100 частин житлового будинку в реєстраційній книзі №12 за номером 2825.
Згідно з відомостями, що містяться в технічному паспорті на житловий будинок АДРЕСА_1 , 31.03.1998 року ЗМБТІ внесено реєстрацію поточних змін: зі списку власників викреслено ОСОБА_4 , власником 27/100 часток будинку записано ОСОБА_3 .
Рішенням Запорізької міської ради №160 від 29.09.2023 р. вулиця Зеленогірська у місті Запоріжжя перейменована на вулицю Володимира Ященка.
18.12.2023 року, на замовлення позивача ОСОБА_1 , ТОВ «ЗМБТІ» виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності - ТІ01:7565-1534-5268-8718.
Як вбачається з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 05.06.2024 року за №№381610865, 381611815, відсутні відомості щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно ОСОБА_3 на 27/100 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації наданої Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради від 15.10.2024 року за № 06.4-02/02/1838, місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 з 09.04.1998 по 15.04.2023 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Разом з нею на день смерті була зареєстрована наступна особа: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 09.04.1998 по теперішній час.
Вказана адреса була постійним, більш 25 років, та єдиним місцем проживання спадкодавця ОСОБА_3 та її сім'ї, що також підтверджується будинковою книгою для прописки громадян, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 (до перейменування ОСОБА_7 ), витягом з реєстру територіальної громади №2024/005295675 від 16.05.2024 р. про зареєстроване місце проживання позивача ОСОБА_1 .
ОСОБА_3 з часу укладення договору купівлі-продажу від 27.03.1998 року і по дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 утримувала будинок, проводила заміну газопостачання, сплачувала комунальні платежі, переуклала угоди та переоформила особові рахунки на своє ім'я з постачальниками комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 (до перейменування Володимира Ященка), що підтверджується замовленням ОСОБА_3 від 15.05.1998 р. до ПТО «Запоріжгаз», договором від 26.05.1998 р. з ДКП «Водоканал», договором №900207404 з КП «Водоканал» від 10.06.2006 р., договором про користування електричною енергією №551332037 від 21.03.2013 р., паспортом точки розподілу електричної енергії до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з ВАТ «Запоріжжяобленерго» від 17.11.2022 р. №551332035, квитанціями про оплату комунальних послуг за період з 31.05.2002р. по 18.02.2022 р.
Інша сторона договору купівлі-продажу від 27.03.1998 року продавець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_9 в місті Запоріжжя, що підтверджується копією актового запису про смерть №4978, складеного 14.07.2016 Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №79400562, сформованої 04.12.2024 року Шостою запорізькою державною нотаріальною конторою, відсутня інформація за параметрами запиту: ОСОБА_4 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Відповідно до інформації наданої Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради від 15.10.2024 року за № 06.4-02/02/1838, місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , з 01.12.2015 по 29.03.2019 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Інформацію щодо зареєстрованих разом з нею осіб, за вищевказаною адресою надати не мають можливості, оскільки будинок має статус спеціалізованої соціальної установи.
Отже судом встановлено, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_4 , продавця за договором купівлі-продажу від 27.03.1998 року, спадкова справа не заводилась, відсутні спадкоємці які прийняли спадщину після її смерті.
Належним відповідачем по справі, за відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_4 , є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, як орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Частина перша статті 1297 ЦК України передбачає обов'язок спадкоємця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 1297 ЦК України, якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Частиною першою статті 1298 ЦК України визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Згідно п 4.17,4.18 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Як слідує з постанов нотаріуса Ракитянської Т.Г. від 15.05.2024 року про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину на вищевказане майно, підставою відмови позивачам ОСОБА_6 та ОСОБА_1 стало не посвідчення нотаріусом вищевказаного договору купівлі-продажу 27/100 часток жилого будинку від 27.03.1998 року.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
У відповідності до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з пунктом 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року , що набрав чинності 01 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Оскільки спірний договір купівлі-продажу укладений та зареєстрований на Запорізькій Товарній Біржі «Тітан Інвест» 27.03.1998 року, то при вирішенні спору підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі ЦК Української РСР), Закон України «Про власність», Закон України «Про товарну біржу».
Відповідно до статті 49 Закону України «Про власність», чинного на час виникнення спірних правовідносин, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.
Набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти.
Згідно зі статтею 41 ЦК Української РСР, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Відповідно до статті 42 ЦК Української РСР, угоди можуть укладатися усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).
Водночас, положеннями ст. 47 ЦК Української РСР передбачено, що нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.
Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконувала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Статтею 227 ЦК Української РСР, що був чинним на час укладення вказаного спірного договору, передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
В п. 4 постанови від 28 квітня 1978 року №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (зі змінами) Пленум Верховного Суду України зазначив, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу (в тому числі при придбанні на біржових торгах) міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини; дарування іншого майна на суму понад 500 крб. і валютних цінностей на суму понад 50 крб. Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч.2 ст.47 ЦК за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною.
За змістом статтей 128, 153 ЦК Української РСР, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній і у належній формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
У відповідності до вимог ст. 224 ЦК Української РСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року по справі № 336/6023/20 зроблено висновок, що в ЦК УРСР 1963 року не передбачалося конструкції нікчемності правочину чи договору. Правочин чи договір, які вчинялися під час чинності ЦК УРСР 1963 року, могли бути визнанні недійсними на підставі рішення суду. На рівні ЦК УРСР 1963 року не передбачалося правила про пріоритетність його норм над нормами інших законів. У частині другій статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) міститься спеціальна норма щодо положень статті 47 та 227 ЦК УРСР 1963 року. Адже статті 47 і 227 ЦК УРСР 1963 року внормовували форму угоди/договору купівлі-продажу жилого будинку, а частина друга статті 15 Закону «Про товарну біржу» регулювала форму цього договору у вужчому розумінні - як укладеного на товарній біржі. Спеціальна норма (частина друга статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)) має перевагу над загальними (статті 47 та 227 ЦК УРСР1963 року) нормами (lex specialis derogat generali). Прийнята пізніше в часі спеціальна норма (частина друга статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин))) має перевагу над загальними (статті 47 та 227 ЦК УРСР1963 року) нормами (lex posterior derogat priori).Відповідно, укладення договору на товарній біржі унеможливлювало його нотаріальне посвідчення в силу прямої вказівки на це в законі.
Договір купівлі-продажу № Н-2692 від 27.03.1998 року був укладений відповідно частини другої статті 15 Закону України «Про товарну біржу»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), недійсним судом не визнавався.
Судом встановлено, що сторони договору обумовили всі його суттєві умови та всі умови договору сторонами по угоді виконані в повному обсязі, придбане майно під арештом не перебуває, заборон на його відчуження немає, можливість належного посвідчення договору купівлі-продажу на час розгляду справи втрачена, приймаючи до уваги те, постановами нотаріуса позивачам відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на вищевказане майно, підставою відмови позивачам ОСОБА_6 та ОСОБА_1 стало не посвідчення вищевказаного договору купівлі-продажу 27/100 часток жилого будинку нотаріусом, що тягне його недійсність та що позивачі не можуть усунути порушення своїх прав в позасудовому порядку, тому суд вважає, що позовні вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна є обґрунтованими та законними та підлягають задоволенню.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Аналогічні правові висновки викладені в Постанові ВСУ від 22.09.2021 року в справі №227/3750/19.
З урахуванням положень статтей 1296-1298 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
На підставі ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно до п.1 ч.2ст.16 ЦК України є визнання права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного спадкоємця за законом є рівними.
До складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , входить 27/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , та спадкоємцями першої черги за законом, які прийняли спадщину є її сини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в рівних частках по 27/200 частки житлового будинку кожному.
Беручи до уваги встановлені судом обставини, визначившись з нормою права, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки спадкодавець ОСОБА_3 набула права власності на 27/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого Запорізькою Товарною Біржею "ТІТАН-ІНВЕСТ" 27.03.1998 року р. № Н-2692, який визнано судом дійсним, що входить до складу спадщини, яка відкрилася після її смерті, а також враховуючи те, що постанови нотаріуса про відмову видати позивачам свідоцтва про право на спадщину за законом перешкоджає їм захистити свої спадкові права у позасудовий спосіб, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання за позивачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 права власності за кожним по 27/200 частки вказаного житлового будинку, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом є обґрунтованими та законними та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд -
В И Р I Ш И В :
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, треті особи Запорізька Товарна Біржа «ТІТАН-ІНВЕСТ», Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Ракитянська Тетяна Григорівна про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу 27/100 часток житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який укладений 27 березня 1998 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрований Запорізькою Товарною Біржею "ТІТАН-ІНВЕСТ" 27 березня 1998 року, реєстраційний № Н-2692.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 , право власності на 27/200 часток житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 , право власності на 27/200 часток житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Ю.Р. Піх