ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.06.2025Справа № 910/4161/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС Енергія Країни», м.Київ
про стягнення 105 373,87 грн,
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС Енергія Країни» про стягнення 3% річних в сумі 18 212,09 грн та інфляційних втрат в сумі 87 161,78 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов'язків за договором №0637-02024 від 17.05.2019 про надання послуг з передачі електричної енергії в частині своєчасної оплати наданих послуг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/4161/25; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику учасників судового процесу.
Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином з урахуванням такого.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Як встановлено судом відповідачем здійснено реєстрацію електронного кабінету в підсистемі електронний суд.
Ухвала про відкриття провадження була доставлена до електронного кабінету відповідача 10.04.2025, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Наразі, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
17.05.2019 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго») (ОСП) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАС Енергія Країни» (користувач) було укладено договір №0637-02024 про надання послуг з передачі електричної енергії, за умовами п.1.1 якого ОСП зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (послуга) відповідно до умов цього договору, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Сторонами укладались численні додаткові угоди до договору. Зокрема, додатковою угодою від 28.12.2021 сторонами досягнуто згоди щодо викладення договору у новій редакції.
Згідно п.3.1, 3.2 договору №0637-02024 від 17.05.2019, в редакції додаткової угоди від 28.12.2021, планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті в мережі Інтернет. Ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.
Згідно п.4.1 договору №0637-02024 від 17.05.2019, в редакції додаткової угоди від 28.12.2021, для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги: плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У разі ненадання або несвоєчасного надання Користувачем повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді; фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.
Пунтками 5.1-5.4 договору №0637-02024 від 17.05.2019, в редакції додаткової угоди від 28.12.2021, визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості Послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом З цього Договору, відповідно до такого алгоритму:
2 платіж-до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж-до 25 числа розрахункового місяця.
У разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця Користувач передає ОСП повідомлення про зміну обсягів Послуги. ОСП протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.
У разі зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням регулятора про зміну тарифу.
Відповідно до п.5.5 договору №0637-02024 від 17.05.2019, в редакції додаткової угоди від 28.12.2021, користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком», або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку (АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання- передачі послуги (включно).
Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання- передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх ОСП.
Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах (п.13.1 договору №0637-02024 від 17.05.2019, в редакції додаткової угоди від 28.12.2021).
Як вбачається з матеріалів справи, в межах договору №0637-02024 від 17.05.2019 Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» надавались Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАС Енергія Країни» послуги з передачі електричної енергії, зокрема, і у грудні 2023. За наслідками надання та прийняття послуг за грудень 2023 сторонами було складено та підписано:
- акт приймання-передачі послуги № ПРА-0001195 за грудень 2023 року від 31 грудня 2023 р на суму 2 419 436,26 грн;
- акт коригування №ПРА_К-0003084 до акту приймання-передачі послуги №ПРА-0001195 від 31 грудня 2023.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, прострочення зобов'язання відповідача щодо оплати послуги з передачі електричної енергії за грудень 2023 року становило за актом коригування від 28.03.2024 суму 237 672,02грн (з 16.04.2024 по 24.02.2025, 25.02.2025, 26.02.2025 за рахунок часткових оплат).
Обставини порушення відповідачем строків розрахунків за послуги з передачі електричної енергії за грудень 2023 і стали підставою для нарахування 3% річних, інфляційних втрат та звернення до суду з розглядуваним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.
У кредитора згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Нарахування на суму боргу 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Судом вище було встановлено, що в межах договору №0637-02024 від 17.05.2019 Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» надавались Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАС Енергія Країни» послуги з передачі електричної енергії, зокрема, і у грудні 2023. За наслідками надання та прийняття послуг за грудень 2023 сторонами було складено та підписано:
- акт приймання-передачі послуги № ПРА-0001195 за грудень 2023 року від 31 грудня 2023 р на суму 2 419 436,26 грн;
- акт коригування №ПРА_К-0003084 до акту приймання-передачі послуги №ПРА-0001195 від 31 грудня 2023.
Позивачем у позовній заяві визначено, що прострочення зобов'язання відповідача щодо оплати послуги з передачі електричної енергії за грудень 2023 року становило за актом коригування від 28.03.2024 суму 237 672,02грн (з 16.04.2024 по 24.02.2025, 25.02.2025, 26.02.2025 за рахунок часткових оплат).
На підтвердження таких оплат до матеріалів справи долучено платіжні інструкції №1657 від 25.02.2025 на суму 20 000 грн, №1677 від 25.02.2025 на суму 50 000 грн, №1681 від 26.02.2025 на суму 50 000 грн та №1691 від 27.02.2025 на суму 20 000 грн.
Тобто, враховуючи умови п.5.5 укладеного між сторонами правочину, суд погоджується із позивачем щодо порушення відповідачем строків оплати послуги з передачі електричної енергії за грудень 2023 року, що становило за актом коригування від 28.03.2024 суму 237 672,02грн, а отже, і виникнення у позивача права на нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Одночасно, господарський суд зазначає про непогодження із наведеним позивачем розрахунком нарахувань, що передбачені ст.625 Цивільного кодексу України.
Зокрема, суд акцентує увагу на тому, що позивачем в позові чітко вказано, що прострочення зобов'язання відповідача щодо оплати послуги з передачі електричної енергії за грудень 2023 року становило за актом коригування від 28.03.2024 суму 237 672,02грн (з 16.04.2024 по 24.02.2025, 25.02.2025, 26.02.2025 за рахунок часткових оплат).
Проте, фактично розрахунок здійснено з 16.01.2024 по 24.02.2025 та окремо за актом коригування на суму 237 672, 02 грн не враховуючи суми оплат, здійснені згідно платіжних інструкцій №1657 від 25.02.2025 на суму 20 000 грн, №1677 від 25.02.2025 на суму 50 000 грн.
Наявність заборгованості попередньо до складання акту коригування від 28.03.2024 суму 237 672,02 грн позивачем доказово обґрунтовано не було, не врахування оплат згідно платіжних інструкцій №1657 від 25.02.2025 на суму 20 000 грн, №1677 від 25.02.2025 на суму 50 000 грн до заборгованості згідно акту коригування від 28.03.2024 також не доведено.
В контексті означеного, суд звертає увагу на те, що статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).
У ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За таких обставин, враховуючи зазначення позивачем у позовній заяві прострочення зобов'язання відповідача щодо оплати послуги з передачі електричної енергії за грудень 2023 року становило за актом коригування від 28.03.2024 суму 237 672,02грн (з 16.04.2024 по 24.02.2025, 25.02.2025, 26.02.2025 за рахунок часткових оплат), з огляду на не доведення позивачем правомірності зарахування оплат згідно платіжних інструкцій №1657 від 25.02.2025 на суму 20 000 грн, №1677 від 25.02.2025 на суму 50 000 грн в рахунок заборгованості минулих періодів, що не є спірними у справі, судом здійснено перерахунок нарахувань, що передбачені ст.625 Цивільного кодексу України та встановлено, що обґрунтованим є стягнення з відповідача 3 річних на суму 6313 за період з 16.04.2024 по 26.05.2025 (з урахуванням часткових оплат) та інфляційних втрат на суму 30054,82 грн (за травень 2024- лютий 2025).
Отже, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС Енергія Країни» про стягнення 3% річних в сумі 18 212,09 грн та інфляційних втрат в сумі 87 161,78 грн підлягають задоволенню частково.
Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС Енергія Країни» про стягнення 3% річних в сумі 18 212,09 грн та інфляційних втрат в сумі 87 161,78 грн - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС Енергія Країни» (01024, м.Київ, вул.Велика Васильківська/вул.Басейна, буд.1-3/2Ю секція В-9, ЄДРПОУ 41752220) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.25, ЄДРПОУ 00100227) 3% річних в сумі 6163 грн, інфляційні втрати в сумі 30054,82 грн та судовий збір в розмірі 832,46 грн.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.
Повний текст складено 05.06.2025.
Суддя В.В. Князьков