ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.06.2025Справа № 910/18282/23
Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши
заяву фізичної особи-підприємця ЗИМНЬОЇ ВІКТОРІЇ ВОЛОДИМИРІВНИ про відвід судді Балаца С.В. від розгляду справи № 910/18282/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВОКАТСЬКА ФІРМА "ЛАВРИНОВИЧ І ПАРТНЕРИ"
до фізичної особи-підприємця ЗИМНЬОЇ ВІКТОРІЇ ВОЛОДИМИРІВНИ
про стягнення 2 038 811,16 грн,
Без виклику (повідомлення) представників учасників справи,
Товариство з обмеженою відповідальністю "АДВОКАТСЬКА ФІРМА "ЛАВРИНОВИЧ І ПАРТНЕРИ" (далі - позивач, Фірма) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до фізичної особи-підприємця ЗИМНЬОЇ ВІКТОРІЇ ВОЛОДИМИРІВНИ (далі - відповідач, Підприємець) про стягнення 2 038 811,16 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором суборенди нежитлових приміщень від 27.11.2013 № СО-18, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 2.038.811,16 грн., з яких: 1.649.818,64 грн. - основна заборгованість, 312.585,64 грн. - пеня, 33.223,64 грн. - 3 % річних та 43.183,24 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/18282/23 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 у справі № 910/18282/23 позов задоволено частково, а саме стягнуто з фізичної особи-підприємця ЗИМНЬОЇ ВІКТОРІЇ ВОЛОДИМИРІВНИ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВОКАТСЬКА ФІРМА "ЛАВРИНОВИЧ І ПАРТНЕРИ" основну заборгованість в сумі 1 649 818,64 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 24 747,28 грн.
Додатковим рішенням від 06.05.2024 № 910/18282/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВОКАТСЬКА ФІРМА "ЛАВРИНОВИЧ І ПАРТНЕРИ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/18282/23 задоволено частково, а саме стягнуто з фізичної особи-підприємця ЗИМНЬОЇ ВІКТОРІЇ ВОЛОДИМИРІВНИ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВОКАТСЬКА ФІРМА "ЛАВРИНОВИЧ І ПАРТНЕРИ" витрати на правову допомогу в сумі 60 000,00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 рішення від 15.04.2024 та додаткове рішення від 06.05.2024 залишені без змін, на виконання яких судом видано наказ від 20.08.2024 № 910/18282/23.
Постановою Верховного Суду від 30.10.2024 № 910/18282/23 постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 скасовано щодо позовних вимог про стягнення основної заборгованості та в частині залишення без змін додаткового рішення господарського суду міста Києва від 06.05.2024 та скеровано справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 рішення від 15.04.2024 залишено без змін, додаткове рішення від 06.05.2024 змінено в частині присудженої до стягнення суми правової допомоги.
До Господарського суду міста Києва надійшла заява фізичної особи-підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 № 910/18282/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 № 910/18282/23 заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 № 910/18282/23 залишено без руху на підставі статей 174, 320, 322, 323 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 № 910/18282/23 прийнято до розгляду, вирішено здійснювати розгляд в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Судове засідання призначено на 02.06.2025.
У судовому засіданні представник ФОП Зимньої Вікторії Володимирівни повідомив про подану заяву про відвід суду від 02.06.2025. Оголошена перерва в судовому засіданні до 11.06.2025.
02.06.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про відвід судді Балац С.В. від розгляду справи № 910/18282/23 (далі - заява), яка мотивована відсутністю у рішенні від 15.04.2024 у справі № 910/18282/23 згадок про російську агресію, її вплив на правовідносини між сторонами та на функціонування держави Україна, а також те, що суддя Балац С.В. не заявив самовідводу, як це зробив суддя Турчин С. О. у цій справі ухвалою від 07.12.2023.
Ухвалою суду від 03.06.2025 у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни про відвід судді Балаца С.В. від розгляду справи № 910/18282/23 відмовлено та вирішено передати заяву для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
05.06.2025 за наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали заяви у справі № 910/18282/23 останню передано на розгляд судді Джарти В. В.
Розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ЗИМНЬОЇ ВІКТОРІЇ ВОЛОДИМИРІВНИ про відвід судді Балаца С.В. від розгляду справи № 910/18282/23, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
На переконання Підприємця, висловлені в заяві про відвід Балаца С. В., у рішенні Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 у справі № 910/18282/23 відсутні вказівки на російську агресію та повномасштабне вторгнення на територію України. З вказаного заявник зробив висновок про те, що об'єктивний розгляд справи суддею Балацом С. В. неможливий. Також згідно з доводами Підприємця свідченням упередженності судді є факт не заявлення суддею Балацом С. В. самовідводу, у той час як таке процесуальне рішення було ухвалене суддею Турчином С. О. шляхом постановлення ухвали від 07.12.2023 у справі № 910/18282/23.
Згідно з частиною 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Згідно з Європейською Хартією "Про закон "Про статус суддів" судді при виконанні своїх обов'язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.
Відповідно до пункту 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зав'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Приписами статті 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.
Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів, при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.
Доведення наявності обставин для відводу покладається на сторону, яка заявляє відвід.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Підприємцем не доведено наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що викладені в заяві Підприємцем обставини гуртуються на припущеннях самого заявника та зводяться до незгоди з ухваленим судовим рішенням в справі № 910/18282/23 та намаганнях відповідача досягти повторного перегляду обставин справи.
Відповідно до частини 4 статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд вважає за необхідне зауважити, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
У контексті викладеного, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень в інших справах, у тому числі подібних.
При цьому суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у Рішенні від 09.11.2006 в справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02), згідно з якою стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При вирішенні справи "Biluha v. Ukraine" Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості судді Балаца С. В. при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Отже, у поданій заяві про відвід не доведено фактів прояву суддею Балаца С. В. поведінки, яка б свідчила про упередженість чи небезсторонність у цій справі або того, що суддя допустив порушення вимог стандарту безсторонності та неупередженості у своїй процесуальній діяльності.
Разом з тим, суд вважає хибними ототожнення Підприємцем обставин постановлення суддею Турчином С. О. ухвали про самовідвід у справі № 910/18282/23. Так, суддею Турчином С.О. був заявлений самовідвід у зв'язку з наявністю сімейного зв'язку з працівником представника позивача (сестра дружини працює в АО "Лавринович і Партнери"). При цьому прийняття суддею Балацом С. В. процесуального рішення щодо самовідводу за відсутності підстав, передбачених приписами статті 35 Господарського процесуального кодексу України, могло бути кваліфіковане як недобросовісне використання суддею незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи.
Отже, суд, за результатами розгляду заяви фізичної особи-підприємця ЗИМНЬОЇ ВІКТОРІЇ ВОЛОДИМИРІВНИ про відвід судді Балаца С.В. від розгляду справи № 910/18282/23, дійшов висновку про відсутність підстав задоволення заяви про відвід.
Керуючись статтями 35-36, 38-39, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ЗИМНЬОЇ ВІКТОРІЇ ВОЛОДИМИРІВНИ про відвід судді Балаца С.В. від розгляду справи № 910/18282/23 відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили 05.06.2025 та оскарженню не підлягає.