ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.06.2025Справа № 910/2214/25
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (місто Київ)
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" (місто Київ)
про стягнення 40 000,00 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" про стягнення 40 000,00 грн страхового відшкодування, яке підлягає виплаті відповідачем за полісом №08426724.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2025 відкрито провадження у справі, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заяв та клопотань.
24.03.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач проти позову заперечує та зазначає, що страхове відшкодування ним було виплачено в повному обсязі в розмірі 37 000,00 грн.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
28.11.2022 в м. Тернопіль сталась ДТП за участю автомобіля Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля KIA, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля KIA, д.н.з. НОМЕР_2 , застрахована позивачем за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №202.21.2659333 від 21.12.2021.
Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 .
Водії оформили ДТП шляхом складання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу), в якому водій ОСОБА_1 визнав себе винним у ДТП.
Того ж дня, 28.11.2022, власниця автомобіля KIA, д.н.з. НОМЕР_2 звернулася до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку.
Внаслідок даної ДТП автомобіль KIA, д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.
Згідно з рахунком СТО (ПрАТ "Тернопільавто") №СЧ-0001372 від 28.11.2022 вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу склала 96 664,38 грн.
Відповідно до умов договору страхування, на підставі розрахунку суми страхового відшкодування, рахунку ПрАТ "Тернопільавто" №СЧ-0001372 від 28.11.2022, страхового акту №3.22.05022-1, позивач 20.12.2022 сплатив страхове відшкодування в розмірі 96 664,38 грн платіжним дорученням №66786124.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу автомобіля Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована відповідачем за полісом №ЕР/208426724.
Полісом №№ЕР/208426724 передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 130 000,00 грн, франшиза - 2 500,00 грн.
Постановою правління НБУ України "Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №108 від 30.05.2022, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, затверджено максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України в розмірі 80 000 гривень на потерпілого.
За розрахунком позивача сума страхової виплати, що підлягає сплаті відповідачем, складає 80 000,00 грн.
03.01.2023 позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування.
06.07.2023 відповідач платіжною інструкцією №20072 перерахував позивачу 37 500,00 грн страхового відшкодування.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася за участі двох учасників ДТП, обидва керували джерелами підвищеної небезпеки, то в даному аспекті діє принцип презумпції вини обох водіїв як заподіювачів шкоди джерелами підвищеної небезпеки.
Оскільки отримані матеріали та документи, котрі стосувалися ДТП, на думку відповідача свідчили про наявність вини обох учасників, в рамках страхового розслідування відповідачем було замовлено проведення автотехнічної експертизи, за результатами якої складено висновок судового експерта №126/23 від 03.07.2023, відповідно до якого "в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля "Кіа" д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 не відповідали вимогам вимог п.п.10.1, 10.4 ПДР України; в даній дорожній обстановці оцінити дії водія автомобіля "Mitsubishi" д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 на відповідність вимогам п.12.3 ПДР України не має можливості з причин вказаних в дослідницькій частині.
Експертом в дослідницькій частині було вказано, що неможливість оцінити дії водія автомобіля Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_1 , пов'язана із тим, що у нього відсутні дані, на якій відстані від вказаного автомобіля виникла небезпека та швидкістю руху ТЗ перед зіткненням.
Відповідно до статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей, зазначених у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду, її причиною стало порушення водієм автомобіля Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , вимог Правил дорожнього руху України. Свою вину в даній дорожньо-транспортній пригоді водій визнав.
Частинами 1 та 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої вказаним полісом, становить 2 500,00 грн.
Згідно зі ст. 3 ст. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 цього Закону).
Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом статті 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.
У п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідно до п. 33.2. ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Відповідно до п. 36.3. ст. 36 Закону у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив відсутність будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження того, що учасники ДТП зазначили в Європротоколі відомості щодо вини водія, які не відповідали фактичним обставинам ДТП, тож відхиляє заперечення відповідача як необґрунтовані.
При цьому суд звертає увагу відповідача на те, що судовий експерт не є особою, яка може встановлювати наявність вини в діях іншого водія.
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, оцінивши в сукупності зібрані в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" (03040, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 14; ідентифікаційний код 39433769) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (04073, місто Київ, пр. Бандери Степана, будинок 22; ідентифікаційний код 36086124) 40 000 (сорок тисяч) грн 00 коп. страхового відшкодування та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко