ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.05.2025Справа № 910/5296/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр
ТЕХНОПОЛІС»
до Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія
«Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш»
про стягнення 5.503.365,28 грн
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Ключерова В.С.
за участю представників сторін
від позивача Жуков Д.О., ордер серії АІ № 1592677 від 17.04.2024
від відповідача Мицько Н.М., ордер серії АА № 1456904 від 13.06.2024
30.04.2024 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр ТЕХНОПОЛІС» до Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» про стягнення 5.503.365,28 грн, з яких 3.343.440,15 грн заборгованості, що складається з доплат згідно валютного (курсового) застереження за договором, 535.424,66 грн інфляційного застереження за договором, 959.923,16 грн пені та 664.577,31 грн штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 (Шкурдова Л.М.) відкрито провадження у справі № 910/5296/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.
17.09.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення 959.923,16 грн пені та 664.577,31 грн штрафу.
Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/5296/24 від 17.09.2024 провадження у справі в частині стягнення пені у сумі 959.923,16 грн та штрафу у сумі 664.577,31 грн закрито. Позов в частині стягнення валютного (курсового) застереження та інфляційного застереження задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр ТЕХНОПОЛІС» 3.343.440,15 грн валютного (курсового) застереження, 510.920,33 грн інфляційного застереження та 57.815,41 грн витрат зі сплати судового збору. В задоволенні решти позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/5296/24 від 16.12.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/5296/24 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду № 910/5296/24 від 22.04.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у справі № 910/5296/24 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3.343.440,15 грн валютного (курсового) застереження, 510.920,33 грн інфляційного застереження та 57.815,41 грн витрат зі сплати судового збору скасовано; справу № 910/5296/24 у зазначеній частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста.
29.04.2025 матеріали справи № 910/5296/24 отримані Господарським судом міста Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 для розгляду справи визначено суддю Сівакову В.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5296/24 від 05.05.2025 прийнято справу № 910/5296/24 до розгляду; підготовче засідання призначено на 20.05.2025.
20.05.2025 у підготовчому засіданні судом постановлено протокольну ухвалу, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.05.2025.
Позивач у судовому засіданні 27.05.2025 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач у судовому засіданні 27.05.2025 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
В судовому засіданні 27.05.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва, -
18.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр ТЕХНОПОЛІС» (постачальник, позивач) та Відокремленим підрозділом «Атоменергомаш» ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», який в подальшому було перетворено у філію «ВП «Атоменергомаш» (покупець), укладено договір поставки № 20/05/54 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язувався поставити в передбачені даним договором строки покупцю продукцію - вертикальний обробляючий центр UMILL 750, вартістю 18.798.670,00 грн з ПДВ, граничний строк поставки 20.12.2022.
Згідно п. 10.1. договору він вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє 4 роки.
Відповідно до п. 1.2.1. договору постачальник зобов'язався виконати роботи з пусконалагоджування верстату відповідно до технічної специфікації, що є додатком до цього договору; строк виконання - протягом 30 робочих днів з моменту отримання продукції покупцем.
В пункті 3.1 договору сторони встановили, що загальна ціна договору складає 18.798.670,00 грн в т.ч. ПДВ за ставкою 20%.
Пунктом 4.1. договору визначено, що покупець здійснює попередню оплату (аванс) у розмірі 30% від вартості договору, що становить 5.639.601,00 грн з ПДВ протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати укладання цього договору, але не раніше надання постачальником забезпечення попередньої оплати (авансу) згідно з пунктом 4.2. не пізніше 01.06.2022.
Відповідно до п. 4.2. договору постачальник надає покупцю забезпечення повернення попередньої оплати (авансу) в розмірі суми попередньої оплати (авансу) у вигляді страхової гарантії, виданою страховою компанією, яка пройшла відбір у ДП «НАЕК «Енергоатом» у встановленому порядку. Разом з гарантійним документом постачальник надає покупцю завірену підписом уповноваженої особи постачальника копію договору страхової гарантії та документів, що підтверджують оплату на його виконання. Під датою отримання авансового платежу слід розуміти дату надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі згідно з п. 4.1. цього договору.
26.05.2022 позивачем укладено договір страхування з АТ «Європейський страховий альянс» та отримано страхову гарантію (сертифікат) № 1085182.
10.06.2022 вказана гарантія була направлена відповідачу шляхом направлення електронного листа на адресу отримувачів comodo20102012@gmail.com та a.shevelov@technopolice.com.ua.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 03.08.2022 здійснено авансування вартості продукції за договором в розмірі 30% в сумі 5.639.601,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 8137 від 03.08.2022.
Відповідно до п. 5.1. договору поставка продукції за цим договором здійснюється до 20.12.2022.
Додатковою угодою № 1 від 06.10.2022 сторонами внесено зміни до п. 1.1. та п. 5.1 договору та встановлено строк поставки товару до 30.04.2023.
Додатковою угодою № 2 від 09.06.2023 сторонами внесено зміни до п. 1.1. та п. 5.1 договору та встановлено строк поставки товару до 31.08.2023.
В п. 2 наведених додаткових угод зазначено, що в усьому, що не передбачено даними додатковими угодами сторони керуються умовами договору поставки 53-143-08-22-02045 від 06.06.2022 (проектний номер 20/05/54 від 18.05.2022).
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав своє зобов'язання за договором та поставив відповідачу продукцію вартістю 18.798.670,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-1182 від 27.07.2023
09.08.2023 між позивачем та відповідачем складено акт виконаних робіт 2023-09-08, яким засвідчено виконання відповідно до умов договору позивачем пусконалагоджувальних робіт вертикального обробляючого центру UMILL 750 Ser.No. 00904323.
10.08.2023 продукція пройшла вхідний контроль про що відповідачем складено Ярлик на придатну продукцію № 192-23.
Згідно з п. 4.3. договору залишок оплати поставленої продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в даному договорі, протягом 120 днів після завершення приймання продукції за якістю, за результатами якого встановлено її належну якість (зокрема проходження вхідного контролю за прийнятою у покупця процедурою).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач перерахував позивачу залишок (70%) вартості продукції за договором в загальному розмірі 13.159.069,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 3580 від 19.09.2023 на суму 3.400.647,56 грн, № 3667 від 26.09.2023 на суму 3.554.823,57 грн, № 3718 від 03.10.2023 на суму 2.193.178,17 грн, № 3719 від 03.10.2023 на суму 4.010.419,70 грн.
Предметом нового розгляду справи є вимога позивача про стягнення з відповідача доплати згідно валютного (курсового) застереження в розмірі 3.343.440,15 грн та доплати згідно інфляційного застереження в розмірі 535.424,66 грн.
Позивачем при визначені пред'явлених сум застосовано висновок експерта № 1/2024 від 24.05.2024, складений судовим експертом Гапоновим О.Ю. за результатом проведення Судової економічної експертизи на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЦ ТЕХНОПОЛС», яким визначено, що Імпортна складова продукції за договором становить 11.476.583,24 грн та складає 73,26% від вартості продукції, Українська складова - 26,74%.
Так, згідно доданого до позовної заяви опису розрахунку позивачем визначено суму курсового збільшення в розмірі 3.343.440,15 грн та суму інфляційного збільшення в розмірі 510.920,33 грн наступним чином:
1. Що стосується доплат на Авансовий платіж.
В період з дати укладення договору 18.05.2022 по дату сплати авансового платежу 03.08.2022 відбулося збільшення: курсове ((37,3804-30,8420)* Ч100%/30,8420)) = 21,1997% > 10%, застосовується п. 3.3.4.
Авансовий платіж становить 5.639.601,00 грн.
Імпортна складова 73,26% становить 4.131.571,69 грн (5639601*73,26%).
Українська складова 26,74% становить 1.508.029,31 грн (5639601*26,74%).
Курсове збільшення по авансовому платежу станом на 03.08.2022 становить 4131571,69 х 21,1997% = 875.880,80 грн.
2. Що стосується доплат на суми здійснених відповідачем Післяплат.
В період з дати укладення договору 18.05.2022 по дати післяплат, станом на 19.09.2023, 26.09.2023, 03.10.2023 відбулося збільшення, а тому застосовується п. 3.3.1. Договору.
2.1. Збільшення курсове станом на 19.09.2023 становить (38,9931 - 30,8420) х100%/30,8420)) = 26,4286%, застосовується п. 3.3.4.
Перша післяплата 19.09.2023 в сумі 3.400.647,56 грн.
Імпортна складова 73,26% становить 2.491.314,40 грн (3.400.647,56*73,26%).
Українська складова 26,74% становить 909.333,16 грн (3.400.647,56*26,74%).
Курсове збільшення становить 2.491.314,40 х 26,4286% = 658.419,52 грн.
Інфляційне збільшення становить 909.333,16 х 14,52% = 132.035,17 грн.
Доплата станом на 19.09.2023 становить 658.419,52 + 132.035,17 = 790.454,69 грн.
2.2. Збільшення курсове станом на 26.09.2023 становить (38,8724 - 30,8420) x x100%/30,8420)) =26,0372%
Друга післяплата 26.09.2023 в сумі 3.554.823,57 грн.
Імпортна складова 73,26% становить 2.604.263,75 грн (3.554.823,57*73,26%).
Українська складова 26.74% становить 950.559,82 грн (3.554.823,57*26,74%).
Відповідно: Курсове збільшення становить 2.604.263,75 х 26,0372% =678077,36 грн.
Інфляційне збільшення становить 950.559,82 х 14,52% = 138021,29 грн.
Доплата станом на 26.09.2023 становить 678.077,36 +138.021,29 = 816.098,65 грн.
2.3. Збільшення курсове станом на 03.10.2023 становить (38,5177- 30,8420)Ч100%/30,8420)) = 24,8872%.
Третя післяплата 03.10.2023 в сумі 6.203.597,87 грн.
Імпортна складова 73,26% становить 4.544.755,80 грн. (6.203.597,87*73,26%).
Українська складова 26,74% становить 1.658.872,07 грн. (6.203.597,87*26,74%).
Курсове збільшення становить 4.544.755,80 х 24,8872% = 1.131.062,47 грн.
Інфляційне збільшення становить 1.658.842,07 х 14,52% = 240.863,87 грн.
Доплата станом на 26.09.2023 становить 1.131.062,47 + 240.863,87 = 1.371.926,34 грн.
Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у даній справі Верховний Суд вказав, що суди не досліджували, та не встановлювали обставин укладення між сторонами відповідної додаткової угоди про зміну ціни договору, існування якої надає постачальнику право стягнення з покупця відповідних сум.
За умовами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу.
Зі змісту ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України вбачається, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за виключенням випадків визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно ч. 1 до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, істотними вважаються насамперед ті умови договору, які названі такими за законом.
Згідно з ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язанні у будь-якому разі погодити предмет, зокрема, ціну договору.
Як зазначалось вище у п. 3.1 договору сторони встановили, що загальна ціна договору складає 18.798.670,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 ст. 632 Цивільного кодексу України регламентовано, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 3.3.2. договору ціна договору може бути змінена у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін. У разі, якщо з моменту укладення цього договору сумарний індекс споживчих цін становить більше ніж 10%, постачальник має право звернутися до покупця з письмовою пропозицією про відповідне збільшення ціни договору в частині вартості продукції, строк постачання якої не настав. Покупець зобов'язаний розглянути пропозицію постачальника та протягом 30 днів після її отримання повідомити постачальника про результати її розгляду. У разі недосягнення сторонами згоди про зміну умов договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Зміна ціни оформлюється шляхом укладення додаткової угоди.
Згідно п. 3.3.4. договору ціна договору може бути змінена у разі зміни курсу іноземної валюти євро відносно курсу гривні, встановленого НБУ, більш ніж на 10% в сторону збільшення після укладання договору - у разі, якщо під час виробництва продукції використовуються матеріали, та/або комплектуючі, та/або сировина іноземного виробництва. У разі зростання курсу іноземної валюти постачальник має право звернутись до покупця з пропозицією про пропорційне збільшення ціни продукції залежно від питомої ваги імпортної складової в ціні продукції. В указаній пропозиції постачальник зобов'язаний зазначити розмір імпортної складової в ціні продукції (у відсотках) та навести обґрунтування відповідних змін. Відповідальність за достовірність вказаної інформації несе постачальник. Покупець зобов'язаний розглянути пропозицію постачальника та протягом 30 днів після її отримання повідомити постачальника про результати її розгляду. У разі недосягнення сторонами згоди про зміну умов договору: а) заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду; б) покупець має право відмовитися від договору в односторонньому порядку шляхом направлення постачальнику письмового повідомлення. В цьому випадку договір є розірваним з моменту отримання постачальником письмового повідомлення покупця про відмову від договору, а у разі неотримання постачальником вказаного повідомлення, направленого за його місцезнаходженням - через 30 днів після його відправлення поштою; в) сторони можуть розірвати договір за угодою сторін. Зміна ціни оформлюється шляхом укладення додаткової угоди. У разі, якщо надані постачальником інформація та документи щодо питомої ваги імпортної складової у ціні продукції та рівня зростання її вартості виявиться недостовірною або будуть в установленому порядку визнані такими уповноваженими контролюючими, наглядовими або правоохоронними органами, покупець має право в односторонньому порядку відповідно зменшити ціну продукції, а якщо вона вже оплачена - вимагати від постачальника повернення різниці між ціною, визначеною (збільшеною) в установленому цим пунктом порядку, та ціною, передбаченою п. 1.1. договору, а постачальник зобов'язаний повернути покупцю відповідну суму грошових коштів протягом 10 днів після отримання вимоги покупця шляхом перерахування грошових коштів на його рахунок. У разі, якщо після збільшення ціни продукції відповідно до цього пункту договору відбулося падіння курсу іноземної валюти євро відносно курсу гривні, встановленої НБУ, покупець має право здійснити відповідне коригування ціни продукції в бік її зменшення, для чого направляє постачальнику відповідну додаткову угоду про зменшення ціни. Постачальник зобов'язаний підписати вказану додаткову угоду та протягом 20 днів повернути один її примірник покупцю. У разі невиконання постачальником вказаного обов'язку, покупець має право в односторонньому порядку здійснити оплату продукції за ціною, вказаною у направленому постачальнику проекті додаткової угоди про зменшення ціни.
Отже, даними положеннями договору сторони передбачили можливість зміни ціни договору у разі зміни встановленого індексу споживчих цін та зміни курсу іноземної валюти євро відносно курсу гривні.
Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Частинами 2-3 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні, яка у двадцятиденний строк після одержання такої пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.
В матеріалах справи наявний лист позивача № 0258 від 14.08.2023, в якому позивач з посиланням на п. 3.3.4 договору, запропонував відповідачу у зв'язку із зміною курсу євро розглянути та підписати додаткову угоду про зміну ціни імпортованої продукції та викласти п. 3.1 договору в редакції «Загальна сума договору складає 23.797.725,10 грн в тому числі ПДВ за ставкою 20%».
Доказів надіслання чи вручення даного листа відповідачу позивачем не подано.
Відповідач у відзиві не заперечує отримання даного листа, проте вказав на те, що позивач не долучив до нього проекту додаткової угоди, якою б передбачалась зміна ціни договору.
Позивач звернувся до відповідача з листом № 0269 від 25.08.2023, в якому позивач посилаючись на пункти 3.3.2 та 3.3.4 договору, у зв'язку із зростанням індексу інфляції та курсу євро, просив підписати додаткову угоду до договору про коригування ціни, проєкт якої додається.
У відповідь на даний лист відповідач листом № 3673/06-2 від 08.09.2023 зазначив, що застосування п. 3.2.2 договору є можливим тільки відносно 8% її ціни. Разом з цим відзначив, що пропозиція щодо зміни ціни продукції на даний момент є передчасною, оскільки щомісячний показник індекс інфляції до терміну настання грошового зобов'язання може бути як позитивним так і з від'ємним значенням; питання відносно зміни ціни договору (в частині 92% імпортної складової) з огляду на положення п. 3.3.4 договору запропонував розглянути після завершення приймання покупцем продукції за якістю, за результатами якого буде встановлено її належну якість, а відтак почнеться перебіг обумовленого сторонами строку виконання грошового зобов'язання покупцем в частині оплати 70% вартості продукції.
В подальшому листом № 5165/06 від 27.11.2023 відповідач повідомив позивача, що в означений у листі № 3673/06-2 від 08.09.2023 період позивач своїм правом щодо зміни ціни договору не скористався, тому починаючи з моменту виконання умов договору сторонами у останніх відсутні правові підстави для зміни ціни в ньому.
З викладеного листування не вбачається, що сторонами досягнуто згоду про внесення змін до ціни договору.
Слід відзначити, що із пунктів 3.3.2 та 3.3.4 договору вбачається, що у будь-якому випадку (зміна індексу споживчих цін, зміна курсу іноземної валюти євро відносно курсу гривні) зміна ціни договору оформлюється шляхом укладення додаткової угоди.
Отже, у постачальника виникає право на стягнення інфляційних донарахувань та донарахувань у зв'язку зі збільшенням валютного курсу виключно на підставі укладеної між сторонами додаткової угоди до договору про зміну ціни договору.
Судом встановлено, що на день вирішення спору сторонами не укладалось будь-яких змін до договору в частині узгодження нового розміру ціни договору, що підлягає перерахуванню відповідачем до місцевого бюджету.
Відповідно до частин 4-5 статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Доказів того, що позивач звертався з позовом до суду про спонукання відповідача про внесення змін до договору в частині нової ціни договору не подано.
Суд дійшов висновку, що за відсутності належного оформлення внесених до договору змін щодо ціни договору, у відповідача не виникло зобов'язання по сплаті пред'явлених позивачем до стягнення коштів.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр ТЕХНОПОЛІС» про стягнення з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» 3.343.440,15 грн валютного (курсового) застереження, 510.920,33 грн інфляційного застереження є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд позовних вимог щодо стягнення 3.343.440,15 грн валютного (курсового) застереження, 510.920,33 грн інфляційного застереження, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технологічний центр ТЕХНОПОЛІС» в частині стягнення 3.343.440,15 грн валютного (курсового) застереження, 510.920,33 грн інфляційного застереження відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 05.06.2025.
СуддяВ.В. Сівакова