ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.06.2025Справа № 910/2211/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянув в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «МФК ГУД Лайф»
про стягнення 2 329 972,73 грн.
Представники сторін:
позивача - Пясковська О.В.
відповідача - Безносик А.О.
Київська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МФК ГУД Лайф» про стягнення 2 329 972,73 грн. неправомірно збережених грошових коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані фактичним безоплатним використанням відповідачем земельної ділянки територіальної громади.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та встановлено строки надання учасниками заяв по суті.
Відповідачем 17.03.2025 сформовано в системі «Електронний суд» відзив, яким заперечено вимоги повністю з огляду на ухилення позивачем від укладення договору оренди земельної ділянки, невідповідність законодавчому регулюванню заявленої до стягнення грошової суми тощо.
Позивачем 21.03.2025 сформовано в системі «Електронний суд» відповідь на відзив, якою підтримано вимоги позову.
Відповідачем 23.03.2025 сформовано в системі «Електронний суд» заперечення на відповідь на відзив.
Протокольною ухвалою від 20.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 03.06.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Відповідачем набуто у власність за договорами купівлі-продажу від 23.11.2021 дві будівлі загальними площами 6 287,3 квадратних метрів та 56,8 квадратних метрів.
Рішенням Київської міської ради №4159/4200 від 16.12.2021 затверджено проект землеустрою та передано в користування відповідачу на умовах оренди на 15 років земельну ділянку площею 1,4054 га з кадастровим номером 8000000000:79:045:0007 у місті Києві по Новопечерському провулку 5.
Сторонами у справі укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:045:0007 лише 07.07.2022.
Таким чином, з моменту набуття у власність нерухомого майна (23.11.2021) до моменту укладення договору оренди (07.07.2022) відповідач фактично використовував земельну ділянку без відповідної правової підстави (право власності, право оренди тощо).
Відповідно до доданої до позовної заяви копії витягу з Державного земельного кадастру №НВ-0008233272021 від 30.11.2021 земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:045:0007 зареєстровано 12.08.2021 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки визначена у розмірі 84 407 431,98 грн.
Суд не може не погодитись з доводами позивача, що з дати державної реєстрації земельна ділянка була сформованою як об'єкт цивільних прав.
За позитивно-правовими приписами статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Таким чином, у даному випадку відповідач мав обов'язок оплачувати використання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:045:0007 з моменту набуття права власності на розташовані на ній будівлі.
Судом відхилено доводи відповідача в частині відсутності у позивача права на стягнення збитків з огляду на предмет спору - стягнення безпідставно утриманих грошових коштів.
Частинами першою та другою статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Наведеною правовою нормою суттєвою обставиною визнається факт збереження чужого майна незалежно від наявності або відсутності складу правопорушення.
Відповідно, з огляду на правове регулювання частини другої статті 1212 Цивільного кодексу України судом також відхилено і доводи відповідача в частині ухилення позивачем від своєчасного укладення договору оренди.
Позивач як представницький орган територіальної громади, у власності якої перебуває використовувана відповідачем земельна ділянка, у даному випадку має право отримати від відповідача плату за користування земельною ділянку за період часу з набуття права власності на будівлі до моменту укладення договору оренди.
Судом відхилено посилання відповідача до нормативно-правових актів, якими встановлювались пільги для землекористувачів на час воєнного стану (у тому числі і рішення Київської міської ради від 09.12.2021 №3704/3745 в частині застосування нульової ставки орендної плати з 01.03.2022 до 31.05.2022), оскільки ці пільги розповсюджено виключно на коло осіб, які використовували майно на відповідній правовій підставі. Відповідач у даному випадку з початку періоду воєнного стану до 07.07.2022 використовував земельну ділянку без належної правової підстави.
Судом залишено поза увагою і посилання відповідача до індивідуальної податкової консультації від 10.08.2023, оскільки наведене у цьому листі правове регулювання (відповідно до абзацу 2 сторінки 1) є відповіддю, наданою платнику податків, який використовує земельні ділянки на правах оренди.
Статтею 19 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Відсутність доказів державної реєстрації права оренди земельної ділянки протягом спірного періоду часу зумовлює єдиний можливий висновок - відповідач не мав прав оренди відносно земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:045:0007 до 07.07.2022.
Крім того, судом не може бути прийнято до уваги доводи відповідача в частині невірного нарахування позивачем плати за ставкою 5% від нормативної грошової оцінки з огляду на відсутність будь-яких доказів здійснення відповідачем діяльності з будівництва житлового будинку на земельній ділянці. У той же час з супутникових знімків сервісу Google Планета земля (станом на 28.09.2023) чітко вбачається відсутність на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:045:0007 у місті Києві по Новопечерському провулку 5 будь-яких ознак діяльності з будівництва багатоквартирного будинку як і відповідної збудованої споруди. Натомість, на земельній ділянці наявна придбана відповідачем нежитлова споруда з майданчиком для зберігання автомобілів.
Таким чином, відповідачем не доведено суду поза розумним сумнівом належними доказами наявність у нього права на нарахування плати за землю за ставкою 3%, яка встановлена рішенням позивача на час здійснення будівництва багатоквартирних житлових будинків з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.
За змістом частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як (у тому числі) на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведені вимоги процесуального Закону суд має погодитись з доводами позивача, що з моменту придбання нежитлових будівель, які розташовані на сформованій земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:045:0007, до моменту врегулювання земельних відносин договором оренди відповідачем фактично збережено грошові кошти, які мали бути направлені на оплату землекористування.
За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги повністю.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МФК ГУД Лайф» (01042, місто Київ, Новопечерський провулок 5, літера А; ідентифікаційний код 42433287) на користь Київської міської ради (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик 36; ідентифікаційний код 22883141) 2 329 972,73 грн. безпідставно збережених грошових коштів та 27 959,67 грн. витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено: 05.06.2025
Суддя Т.Ю.Кирилюк