ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.06.2025Справа № 910/3857/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Ліфт Трейд» (бульв.Верховної Ради, буд.34, м.Київ, 02094; ідентифікаційний код 43479940)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» (просп.Героїв Сталінграда, буд.16-Д, м.Київ, 04210; ідентифікаційний код 30044995)
про стягнення 83 414,71 грн
без виклику представників сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант-Ліфт Трейд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» про стягнення 83 414,71 грн, з яких 32 652,34 грн заборгованості, 42 025,19 грн інфляційних втрат та 8 737,18 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих послуг за договором № 14/22 на виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтового обладнання від 01.01.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення недоліків.
03.04.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої виявлені судом недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та, серед іншого, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
На виконання частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу, вказану ухвалу було надіслано судом до електронних кабінетів учасників справи, та отримано ними, про що в матеріалах справи містяться повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Оскільки відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом та у встановлений строк не подав до суду відзив на позовну заяву, враховуючи, що матеріали справи мітять достатньо доказів для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-Ліфт Трейд» (виконавець) було укладено договір № 14/22 на виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтового обладнання (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе організацію і виконання робіт по цілодобовому повному технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів в житлових будинках згідно з відомістю обсягів робіт (додаток № 1).
У п. 2.2 Договору встановлено, що вартість робіт за місяць з ПДВ становить 39 604,86 грн.
При цьому вартість робіт може бути змінена у сторону її збільшення чи зменшення у разі внесення змін в обсяг, склад робіт, а також у разі зміни базової ціни технічного обслуговування, коефіцієнтів складності та оформлюється додатковими угодами за згодою замовника (п. 2.3 Договору).
Відповідно до п. 2.4 Договору замовник здійснює оплату виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт та отримання рахунків.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення (п. 6.1 Договору).
02.05.2022 сторони уклали додатковий договір про розірвання Договору, у п. 1.1 якого сторони вирішили припинити дію Договору за взаємною домовленістю сторін з 01.06.2022, а у п. 1.2 замовник взяв на себе зобов'язання виплатити всю суму боргу за технічне обслуговування і ремонт ліфтів у строк не пізніше одного місяця після письмового попередження про розірвання Договору.
Позивач зазначає, що він, на виконання своїх договірних зобов'язань, упродовж січня - травня 2022 року надав відповідачеві послуги на загальну суму 192 567,50 грн, які відповідач прийняв, проте власні зобов'язання щодо оплати послуг виконав частково, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість в розмірі 32 652,34 грн.
З огляду на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 32 652,34 грн заборгованості, 42 025,19 грн інфляційних втрат та 8 737,18 грн 3% річних.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що позивач на виконання Договору надав відповідачеві послуги на загальну суму 192 567,50 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи, підписані сторонами акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЛТ-0000012 від 31.01.2022 на суму 38 513,50 грн, № ЛТ-0000067 від 28.02.2022 на суму 38 513,50 грн, № ЛТ-0000126 від 31.03.2022 на суму 38 513,50 грн, № ЛТ-0000135 від 29.04.2022 на суму 38 513,50 грн, № ЛТ-0000185 від 31.05.2022 на суму 38 513,50 грн.
Вказані акти містять найменування суб'єктів господарювання, а також підписи осіб, які здають та приймають роботи, найменування робіт, їх кількість, вартість, та інші необхідні реквізити, тобто відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунку за надані послуги.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням погодженого сторонами у п. 2.4 Договору порядку розрахунків, зобов'язання відповідача з оплати послуг мали бути виконані протягом 10 банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт та отримання рахунків.
При цьому суд звертає увагу, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку своєчасного внесення плати.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18.
Відтак, беручи до уваги умови укладеного сторонами Договору, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань є таким, що настав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до банківських виписок по рахунку позивача 30.06.2022 відповідачем було перераховано на рахунок позивача 18 513,50 грн, 28.09.2022 - 22 850,01 грн, 27.12.2022 - 15 663,49 грн, 28.02.2023 - 20 000,00 грн, 27.03.2023 - 18 513,50 грн, 14.03.2024 - 26 602,66 грн, 03.04.2024 - 16 172,00 грн, 28.06.2024 - 10 800,00 грн, 25.11.2024 - 10 800,00 грн, які, як встановлено судом, позивачем було зараховано на погашення зобов'язань відповідача з оплати послуг за Договором. Загальна сума сплачених відповідачем коштів складає 159 915,16 грн.
З огляду на викладене, оскільки невиконання грошових зобов'язань відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу в повному обсязі відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 32 652,34 грн визнається судом обґрунтованою.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 42 025,19 грн інфляційних втрат та 8 737,18 грн 3% річних.
Як встановлено частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахований позивачем розмір інфляційних втрат не перевищує розміру, розрахованого судом, у зв'язку з чим у цій частині позов підлягає задоволенню в заявленому розмірі 42 025,19 грн.
Водночас у наданому позивачем розрахунку 3% річних судом виявлено арифметичні помилки, у зв'язку з чим судом здійснено власний розрахунок 3% річних, проведений не виходячи за заявлений позивачем період нарахування, згідно з яким загальний розмір 3% річних складає 8 730,94 грн, який розраховано наступним чином:
- з 15/02/2022 до 29/06/2022 (38 513,50 x 3 % x 135 : 365) = 427,34 грн;
- з 15/03/2022 до 29/06/2022 (38 513,50 x 3 % x 107 : 365) = 338,71 грн;
- з 15/04/2022 до 29/06/2022 (38 513,50 x 3 % x 76 : 365) = 240,58 грн;
- з 16/05/2022 до 29/06/2022 (38 513,50 x 3 % x 45 : 365) = 142,45 грн;
- з 15/06/2022 до 29/06/2022 (38 513,50 x 3 % x 15 : 365) = 47,48 грн;
- з 30/06/2022 до 27/09/2022 (174 054,00 x 3 % x 90 : 365) = 1 287,52 грн;
- з 28/09/2022 до 26/12/2022 (151 203,99 x 3 % x 90 : 365) = 1 118,50 грн;
- з 27/12/2022 до 27/02/2023 (135 540,50 x 3 % x 63 : 365) = 701,84 грн;
- з 28/02/2023 до 26/03/2023 (115 540,50 x 3 % x 27 : 365) = 256,40 грн;
- з 27/03/2023 до 31/12/2023 (97 027,00 x 3 % x 280 : 365) = 2 232,95 грн;
- з 01/01/2024 до 13/03/2024 (97 027,00 x 3 % x 73 : 366) = 580,57 грн;
- з 14/03/2024 до 02/04/2024 (70 424,34 x 3 % x 20 : 366) = 115,45 грн;
- з 03/04/2024 до 27/06/2024 (54 252,34 x 3 % x 86 : 366) = 382,43 грн;
- з 28/06/2024 до 24/11/2024 (43 452,34 x 3 % x 150 : 366) = 534,25 грн;
- з 25/11/2024 до 31/12/2024 (32 652,34 x 3 % x 37 : 366) = 99,03 грн;
- з 01/01/2025 до 25/03/2025 (32 652,34 x 3 % x 84 : 365) = 225,44 грн.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 32 652,34 грн заборгованості, 42 025,19 грн інфляційних втрат та 8 730,94 грн 3% річних.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2 422,22 грн, відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Зважаючи на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката, про які зазначено в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розподілу вказаних витрат між сторонами.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-1» (просп.Героїв Сталінграда, буд.16-Д, м.Київ, 04210; ідентифікаційний код 30044995) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Ліфт Трейд» (бульв.Верховної Ради, буд.34, м.Київ, 02094; ідентифікаційний код 43479940) заборгованість в розмірі 32 652 (тридцять дві тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн 34 коп., 3% річних в розмірі 8 730 (вісім тисяч сімсот тридцять) грн 94 коп., інфляційні втрати в розмірі 42 025 (сорок дві тисячі двадцять п'ять) грн 19 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 22 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05.06.2025.
Суддя Т.П. Капцова