ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.06.2025Справа № 922/3505/24
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕЙЛ -2012" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕЙЛ -2012" (61017, Харківська обл., місто Харків, вул. Велика Панасівська, будинок 216) до Державної служба України з безпеки на транспорті (03150, місто Київ, вул. Фізкультури, будинок 9) та до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (61052, Харківська обл., місто Харків, вул. Полтавський Шлях, будинок 46, 4-й поверх) про стягнення 19 000,00 грн.,
Без повідомлення (виклику) сторін
30.10.2024 з Господарського суду Харківської області на адресу Господарського суду міста Києва за підсудністю надійшли матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕЙЛ - 2012" (далі позивач) до Державної служба України з безпеки на транспорті (далі відповідач 1) та до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач 2) про стягнення 19 000,00 грн. та 31.10.2024 передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом старшим державним інспектором Кухарем Є.В. Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.11.2023 року № 034954, відповідно до якої за порушення вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф в сумі 17 000,00 грн.
За заявою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях на примусове виконання Постанови № 034954 від 02.11.2023 року Холодногірсько-Новобаварським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 27.12.2023 року було відкрито виконавче провадження № 73675729 про стягнення з позивача 17 000,00 грн суми боргу, а також відповідно до постанови про стягнення виконавчого збору - 1 700,00 грн виконавчого збору та згідно постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження - 300,00 грн витрат виконавчого провадження, а всього - 19 000,00 грн.
08 квітня 2024 року Харківським окружним адміністративним судом у справі № 520/33370/23 винесено рішення, за яким визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.11.2023 року № 034954.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі № 520/33370/23 залишено апеляційну скаргу без задоволення, та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 по справі № 520/33370/23 без змін.
Відтак позивач вказує, що станом на сьогоднішній день постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 02.11.2023 року № 034954 скасована та визнана протиправною, що є підставою для повернення коштів, сплачених на виконання такої постанови.
З огляду на викладене позивач просить стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕЙЛ-2012" безпідставно набуті кошти у розмірі 19 000,00 грн, яка складається з 17 000,00 грн штрафу, 1 700,00 грн виконавчого збору та 300,00 грн витрат виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 04.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2025 у справі № 922/3505/24 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕЙЛ -2012" (61017, Харківська обл., місто Харків, вул. Велика Панасівська, будинок 216, код ЄДРПОУ 38160052) 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. виконавчого збору, а також 300 (триста) грн. 00 коп. витрат виконавчого провадження. Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 9; ідентифікаційний код 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕЙЛ -2012" (61017, Харківська обл., місто Харків, вул. Велика Панасівська, будинок 216, код ЄДРПОУ 38160052) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
15.01.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заяву про ухвалення Додаткового рішення, а саме витрат на професійну правничу допомогу про наявність яких, було заявлено у розділі VI позовної заяви, що містить положення відносно попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрати, які Позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи № 922/3505/24 та які складатимуть 20 000,00 грн.
22.01.2025 в системі «Електронний суд» представником Державної служба України з безпеки на транспорті сформовано клопотання про відмову у заяві про ухвалення додаткового рішення або зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Останнє обґрунтоване зокрема тим, що у справах про повернення безпідставно набутого майна (коштів) з Укртрансбезпеки за штрафи, постанови про накладення яких були скасовані у адміністративному судочинстві склалася усталена судова практика - є навіть висновок Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 по справі № 910/5880/21. Відтак, витрачений час представника Позивача, не повною мірою відповідає обсягу наданих адвокатом послуг та є надмірним, ураховуючи, зокрема, складність справи та фактичні обставини, на яких вона ґрунтується.
28.01.2025 Господарським судом міста Києва на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 року, скеровано для розгляду господарську справу № 922/3505/24.
03.02.2025 в системі «Електронний суд» представником Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції сформовано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі № 922/3505/24 апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2025 у справі № 922/3505/24 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2025 у справі № 922/3505/24 залишено без змін
26.05.2025 матеріали справи № 922/3505/24 було повернуто до Господарського суду міста Києва та передано на сектор судді Демидова В.О. 27.05.2025.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки рішення у справі № 922/3505/24 ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, суд вважає наявні у справі матеріали достатніми для здійснення розгляду заяви без виклику учасників справи, та згідно приписів ст. 244 ГПК Україна судове засідання для розгляду заяви позивача не призначається.
Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АМБ" про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2)пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3)пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відтак, ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.
Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України подаються разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
На підтвердження витрат у сумі 20 000,00 грн представник позивача надав копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 23/07-24 від 23.07.2024 року; копію акту приймання - передачі наданих послуг №1 від 15.01.2025 року; копія рахунку - фактури №СФ - 0000064 від 23.07.2024 на суму 20 000,00 грн.; копію платіжної інструкції №7251 від 25.07.2024 на суму 20 000,00 грн.; копію звіту про надання правової (правничої) допомоги за логовором № 23/07-24 від 23.07.2024 року.
Окрім того матеріали справи містять копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги АХ№ 1218908 на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕЙЛ -2012" адвокатом Шох Кристиною Антонівною.
23.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕЙЛ -2012" (далі Клієнт) та Адвокатським бюро «ШОХ І ПАРТНЕРИ» (далі Адвокатське бюро) укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 23/07-24.
За умовами п. 1.1 Договору Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Пунктом 4.1 та 4.3 Договору сторони погодили, що вартість наданих правових (правничих) послуг складає 20 000,00 грн за надання послуг, передбачених у п. 2.1. Договору.
Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 2-х (двох) днів з моменту отримання Клієнтом рахунку/рахунків від Адвокатського бюро на електронну пошту Клієнта або в системі документообігу "ВЧАСНО".
Згідно п. 4.7 Договору, за результатами надання правової (правничої) допомоги складається акт приймання-передачі, що підписується представниками кожної зі сторін. Акт приймання-передачі надсилається Клієнту Адвокатським бюро електронною поштою або в системі документообігу "ВЧАСНО" за вибором Адвокатського бюро.
Адвокатським бюро було виставлено Клієнту рахунок - фактури №СФ - 0000064 від 23.07.2024 на суму 20 000,00 грн., який був оплачений Клієнтом відповідно до платіжної інструкції №7251 від 25.07.2024 на суму 20 000,00 грн.
На підтвердження факту надання Адвокатським бюро Клієнту правової допомоги відповідно до акту приймання - передачі наданих послуг №1 від 15.01.2025 року Адвокатським бюро були надані наступні послуги:
1. Підготовка та подання позовної заяви, що включає пошук актуальної судової практики, відправку іншим сторонам - 12 год;
2. Підготовка та подання клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на представництво інтересів позивача - 1 год;
3. Підготовка та подання відповіді на відзив Відповідача-1, що включає ознайомлення з відзивом на позовну заяву, актуалізацію судовою практики на момент подання відповіді на відзив - 5 год;
4. Підготовка та подання відповіді на відзив Відповідача-2, що включає ознайомлення з відзивом на позовну заяву, актуалізацію судовою практики на момент подання відповіді на відзив - 5 год,
5. Слідкування за рухом справи - загалом 0,5 год.
В загальному вартість наданих послуг склала 20 000,00 грн.
За приписами ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд зазначає, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України).
У своєму клопотанні про відмову у заяві про ухвалення додаткового рішення або зменшення розміру витрат на правничу допомогу, представник Державної служба України з безпеки на транспорті зокрема вказує, що у справах про повернення безпідставно набутого майна (коштів) з Укртрансбезпеки за штрафи, постанови про накладення яких були скасовані у адміністративному судочинстві склалася усталена судова практика - є навіть висновок Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 по справі № 910/5880/21. Відтак, витрачений час представника Позивача, не повною мірою відповідає обсягу наданих адвокатом послуг та є надмірним, ураховуючи, зокрема, складність справи та фактичні обставини, на яких вона ґрунтується.
Суд звертає увагу, що за приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові від 22.10.2020 Верховного Суду по справі №910/9187/19.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19.
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).
Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 викладено правову позицію, згідно з якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та [або] значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім [орієнтовним] розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 129 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 ГПК України. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Водночас суд з урахуванням позиції викладеній у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 липня 2022 року у справі 910/7765/20 вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правову допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі з урахуванням предмету спору, складності відповідної роботи та кількістю процесуальних документів, що містяться в матеріалах справи.
Так, частина п'ята статті 129 ГПК України містить критерій обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
З долученого представником позивача акту приймання - передачі наданих послуг №1 від 15.01.2025 року Адвокатським бюро були надані наступні послуги:
1. Підготовка та подання позовної заяви, що включає пошук актуальної судової практики, відправку іншим сторонам - 12 год;
2. Підготовка та подання клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на представництво інтересів позивача - 1 год;
3. Підготовка та подання відповіді на відзив Відповідача-1, що включає ознайомлення з відзивом на позовну заяву, актуалізацію судовою практики на момент подання відповіді на відзив - 5 год;
4. Підготовка та подання відповіді на відзив Відповідача-2, що включає ознайомлення з відзивом на позовну заяву, актуалізацію судовою практики на момент подання відповіді на відзив - 5 год,
5. Слідкування за рухом справи - загалом 0,5 год.
Суд зазначає, що при наданні послуги - підготовка та подання відповіді на відзив Відповідача-2, що включає ознайомлення з відзивом на позовну заяву, актуалізацію судовою практики на момент подання відповіді на відзив у представник позивача не було необхідності подавати відповідь на відзив оскільки представник у відповіді на відзив зазначив: «позовна заява подана не з метою оскарження дій або бездіяльності посадових осіб виконавчої служби, а спрямована на стягнення коштів, які утримуються у Державному бюджеті України без достатньої правової підстави. Також позовна заява не містить посилань на незаконні дії посадових осіб органів державної виконавчої служби.
Грошові кошти, які є предметом даного спору, були стягнуті з банківського рахунку Позивача у межах виконавчого провадження № 73675729 на підставі постанови № 034954 від 02.11.2023 року, яку згодом визнано протиправною та скасовано судовим рішенням, що набрало законної сили.
Так, на момент виконання виконавчого провадження № 73675729 дії державного виконавця перебували в межах його повноважень і не порушували чинного законодавства. Проте, після скасування постанови, яка була підставою для стягнення коштів, вони стали безпідставно утримуватись у Державному бюджеті».
У рішенні по справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 269, зокрема зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими.
Оскільки представник позивача вказував, що включення до складу відповідачів органу виконавчої служби є вимушеним заходом для дотримання процесуального порядку. Проте, основним адресатом позовних вимог є держава як суб'єкт відповідальності за безпідставне утримання коштів у Державному бюджеті, суд не вбачає подання відповіді на відзив відповідача 2 як неминучими.
В частині наданих послуг: Підготовка та подання позовної заяви, що включає пошук актуальної судової практики, відправку іншим сторонам - 12 год; Підготовка та подання клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на представництво інтересів позивача - 1 год; Слідкування за рухом справи - загалом 0,5 год, суд дійшов до висновку про неспіврозмірність витраченого адвокатом часу з урахуванням того, що справа не є складною.
Суд звертає увагу, що предметом позову було стягнення 19 000,00 грн у той час як вартість наданої правової допомоги, яку просить стягнути представник позивача складає 20 000,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, сформовано правовий висновок, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Окрім того суд звертає увагу, що дана справа є незначної складності, що стало підставою для розгляду її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019р. Верховного Суду по справі №910/4515/18.
Враховуючи вищевикладене, суд не може погодитись, що витрати на професійну правничу допомогу заявлені представником позивача у розмірі 20 000,00 грн є співрозмірні зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також обсягом наданих адвокатом послуг.
Окрім того оскільки спір виник з вини Державної служба України з безпеки на транспорті та як наслідок витрати зі сплати судового збору було покладено саме на Державну службу України з безпеки на транспорті, суд дійшов висновку що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката покладаються на Державну службу України з безпеки на транспорті та складають 8000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕЙЛ -2012" про ухвалення додаткового рішення у справі - задовольнити частково.
2. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок 9; ідентифікаційний код 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМЕЙЛ -2012" (61017, Харківська обл., місто Харків, вул. Велика Панасівська, будинок 216, код ЄДРПОУ 38160052) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.
3. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом додаткового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Дата складення та підписання додаткового рішення 05.06.2025.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ