ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.06.2025Справа № 910/3794/25
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Розетка" (04074, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок 2)
до Фізичної особи - підприємця Зайцева Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 27 046 грн 08 коп.
Представники сторін: не викликались
26.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Розетка" з вимогами до Фізичної особи - підприємця Зайцева Олександра Миколайовича про стягнення 27 046 грн 08 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладених сторонами договору про надання послуг № FBR-23352/134253 від 06.12.2023 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих послуг, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 20 370 грн 20 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань позивачем нараховано 2 652 грн 55 коп. пені, 2 037 грн 00 коп. штрафу, 305 грн 55 коп. 3 % річних та 1 680 грн 98 коп. інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
08.04.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 відкрито провадження у справі № 910/3794/25, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
06.05.2025 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 0610246304427, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ( АДРЕСА_1 ) було направлено ухвалу від 10.04.2025, із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання, дата довідки ф.20: 02.05.2025.
Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 вручена відповідачу 02.05.2025.
Станом на 05.06.2025 відповідачем вимог ухвали суду від 10.04.2025, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.
З огляду на вищевикладене, оскільки Фізична особа - підприємець Зайцев Олександр Миколайович не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
06.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал Розетка" (виконавець за договором, позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем Зайцевим Олександром Миколайовичем (замовник за договором, відповідач у справі) укладено договір про надання послуг № FBR-23352/134253, за умовами якого виконавець зобов'язався надавати замовнику комплекс послуг з організації видачі відправлень та/або з організації видачі відправлення в рамках комплексних послуг та/або складське обслуговування товарів/вантажів замовника, визначені в пункті 1.2. цього правочину, згідно з тарифами, зазначеними в додатку № 1 до цієї угоди, а замовник - прийняти й оплатити такі послуги.
Цей правочин укладений за допомогою онлайн-сервісу електронного документообігу "Вчасно" та підписаний кваліфікованими електронними підписами (далі - КЕП) уповноважених представників сторін.
Відповідно до пунктів 4.1.- 4.3. договору плата за надані послуги розраховується відповідно до діючих тарифів, передбачених у додатку № 1. Ціною договору є загальна вартість послуг за ним, яка складається із вартості послуг по всім підписаним сторонами актам. Надання послуг оформлюється відповідним актом, який готується виконавцем щомісячно до 10-го числа місяця наступного за тим, у якому послуги були надані, та передається замовнику для підписання в електронному вигляді в системі документообігу "Вчасно". Замовник не пізніше 5-ти календарних днів з моменту отримання такого акта повинен підписати його в електронній системі документообігу "Вчасно". У випадку, якщо в установлені строки замовник не поверне виконавцю підписаний акт надання послуг та не надасть письмових заперечень, такі послуги вважаються виконаними належним чином й у повному обсязі, правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків погодження та підписання акта надання послуг. Оплата наданих послуг здійснюється замовником у безготівковій формі на поточний рахунок виконавця протягом 3-х робочих днів з моменту погодження акту, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за тим, у якому надавались послуги.
За умовами пунктів 3.3.1. та 3.3.7. вказаного правочину замовник, зокрема, зобов'язався: своєчасно оплачувати послуги виконавця у порядку, розмірі та на умовах, передбачених цим договором; своєчасно підписувати надані виконавцем акти надання послуг для засвідчення факту належного їх надання виконавцем.
Пунктами 12.1.- 12.5. договору сторони погодили використання електронного підпису в межах виконання, внесення змін або припинення цього правочину, у тому числі при складанні первинних облікових документів. Сторони визначили, що будь-які документи можуть складатися ними як в паперовому, так і в електронному вигляді, з дотриманням законодавства про електронні документи та електронний документообіг, а також законодавства у сфері КЕП. У разі складання таких документів у електронному вигляді й підписання їх з використанням КЕП та кваліфікованої електронної позначки часу, використання печатки сторонами не є обов'язковим. Сторони погодили можливість використання онлайн-сервісу, призначеного для автоматизації процесів електронного документообігу "Вчасно", що розміщений в мережі Інтернет за посиланням: https://vchasno.ua. При цьому, слова: "надати", "передати", "вручити", "повідомити", "направити", "направлення", "отримати", які зустрічаються в тексті цього договору, в такому випадку передбачають, що відповідний документ може бути переданий/наданий/направлений/вручений/отриманий через вказаний сервіс документообігу. Використання сервісу документообігу "Вчасно" під час передачі документів, якими обмінюються сторони для належного виконання умов цього правочину, оплачується виконавцем. На вимогу будь-якої із сторін, у випадку виникнення технічних проблем, сторони вправі у будь-який момент призупинити оформлення електронних документів і повернутися до оформлення документів у паперовій формі із дотриманням погоджених строків їх підписання. Сторони домовились використовувати в електронному вигляді документи згідно з уніфікованими стандартами електронного документообігу "Вчасно", у тому числі, але не виключно: акт прийому-передачі; акт про виявлені недоліки; акт надання послуг. Датою оформлення таких електронних документів вважається дата, що зазначена стороною, яка сформувала такий документ і надіслала його іншій стороні через зазначений сервіс. При використанні електронного документообігу датою складання електронного документа та датою здійснення господарської операції буде вважатися дата складання електронного документа (дата, зазначена на самому документі), незалежно від дати накладання КЕП (якщо про інше не зазначено у самому електронному документі).
Даний договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 01.01.2025, а в частині оплати послуг - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не менш як за 30 календарних днів до закінчення дії цього правочину не заявить про бажання його розірвати.
У додатку № 1 до договору сторони погодили перелік послуг і розмір тарифів за їх надання.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами послуги.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги на загальну суму 20 370 грн 00 коп., що підтверджується підписаними між сторонами актами надання послуг № 36727 від 31.12.2023, № 0000040750 від 31.01.2024, № МПЛ00000502 від 29.02.2024 та № МПЛ00008106 від 30.04.2024.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на не виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 20 370 грн 20 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань позивачем, за загальний період прострочення з 06.06.2024 до 05.12.2024, нараховано 2 652 грн 55 коп. пені, 2 037 грн 00 коп. штрафу, 305 грн 55 коп. 3 % річних та 1 680 грн 98 коп. інфляційних втрат.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати вартості послуг за договором про надання послуг № FBR-23352/134253, та факту наявності заборгованості за отримані послуги у розмірі 20 370 грн 20 коп., вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 2 652 грн 55 коп. пені, 2 037 грн 00 коп. штрафу, 305 грн 55 коп. 3 % річних та 1 680 грн 98 коп. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до пункту 5.6. договору за порушення замовником строків оплати рахунків останній несе відповідальність у вигляді пені, що становить подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла на момент прострочення платежу, від несплаченої суми за кожен день прострочення. У разі прострочення оплати рахунків більше ніж на 5 робочих днів, замовник додатково сплачує штраф, що становить 10% суми, яка належить до сплати.
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності відповідно до умов пункту 5.6. договору та для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та 3 % річних судом встановлено, що розмір пені, штрафу, інфляційних втрат та 3 % річних, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 652 грн 55 коп. пені, 2 037 грн 00 коп. штрафу, 305 грн 55 коп. 3 % річних та 1 680 грн 98 коп. інфляційних втрат підлягають задоволенню за розрахунком позивача.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Зайцева Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Розетка" (04074, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок 2, ідентифікаційний код 33584049) 20 370 (двадцять тисяч триста сімдесят) грн 20 коп. заборгованості, 2 652 (дві тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн 55 коп. пені, 2 037 (дві тисячі тридцять сім) грн 00 коп. штрафу, 305 (триста п'ять) грн 55 коп. 3 % річних, 1 680 (одна тисяча шістсот вісімдесят) грн 98 коп. інфляційних втрат та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Плотницька